Авіабаза – Антикор

Іран використовував супутник Китаю для ударів по об’єктах США – ЗМІ

Іран використовував китайський розвідувальний супутник для стеження за американськими базами – і робив це ще до ракетних та дронових атак на них. Про це повідомляє видання Financial Times.
Апарат називається TEE-01B. Його збудувала і запустила китайська компанія Earth Eye Co. Наприкінці 2024 року супутник придбали Повітряно-космічні сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).
Іранське командування направило його для моніторингу ключових об’єктів США в регіоні.
Знімки, зроблені в березні, фіксували об’єкти до і після ударів безпілотників та ракет:

авіабазу Принца Султана в Саудівській Аравії – 13, 14 і 15 березня;

авіабазу Муваффак Салті в Йорданії;

об’єкти поблизу військово-морської бази П’ятого флоту США в Манамі, Бахрейн;

аеропорт Ербіль в Іраку.

Разом із супутником КВІР здобув доступ до комерційних наземних станцій, якими керує пекінська компанія Emposat – постачальник послуг супутникового управління та передачі даних. Її мережа охоплює Азію, Латинську Америку й інші регіони.
Білий дім, ЦРУ, Пентагон, Держдеп, Міноборони Китаю, а також компанії Earth Eye Co та Emposat не відповіли на запити Reuters про коментарі.

Дрони атакували Краснодарський край: куди поцілили

У ніч із 8 на 9 квітня Краснодарський край Росії зазнав масованої атаки безпілотників. Як повідомляє український Telegram-канал Supernova+, найбільше вибухів сталося поблизу міста Кримськ, де розташований військовий аеродром російських окупантів.

“Атакована авіабаза в/ч 75386 3-й гвардійський винищувальний авіаполк”, – пишуть OSINT-канали. Він входить до складу 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії і дислокується саме у Кримську, як йдеться у відкритих джерелах.

За словами очевидців, протягом години передмістя сколихнули щонайменше 20 вибухів. У небі можна було побачити яскраві спалахи, які свідчили про роботу засобів протиповітряної оборони та низькі польоти дронів.

Російська влада підтвердила атаку, хоча офіційно зазначила лише про “падіння уламків” дронів у різних місцях, включно з територією підприємств, полями та кількома адресами у селі Молдаванівське поблизу Кримська. У селищі Саук-Дере уламки дронів пошкодили житловий будинок, що призвело до загибелі місцевого мешканця.

Раніше, у ніч на 4 квітня, аналогічна атака безпілотників відбулася в Самарській області Росії. Основними цілями стали великі промислові об’єкти у місті Тольятті. Жителі регіону чули серію потужних вибухів і звуки моторів над головою. Атака призвела до масштабної пожежі на хімічному заводі Тольяттікаучук, також постраждало сусіднє підприємство КуйбишевАзот.

Раніше, вранці 2 квітня, безпілотники атакували нафтопереробний завод Башнефть-УНПЗ в Уфі (Республіка Башкортостан). Це стратегічний актив компанії Башнефть, яка входить до складу Роснефти. Завод займає ключове місце серед російських нафтопереробних підприємств, працюючи зі сировиною із Західного Сибіру та башкирських нафтових родовищ.

Лівія надала Україні бази для атак на російські кораблі – ЗМІ

Україна налагодила зв’язки з урядом Лівії в Тріполі та нібито створила форпост, який тепер становить загрозу для російських кораблів, що проходять через Середземне море в напрямку до Суецького каналу. Про це свідчить розслідування французького видання RFI, посилаючись на лівійські джерела.
Співрозмовники заявили, що присутність військових з України узгоджена з урядом, очолюваним Абдель Хамідом Дбейбою.
“Понад 200 українських офіцерів та експертів розміщені в Лівії за згодою уряду Дбейби. Вони працюють на трьох основних об’єктах, включаючи авіабазу в Місраті”, – зазначив один з інформаторів.
ЗМІ заявив, що український контингент розподілений по трьох об’єктах.
Перший – авіабаза в Місраті, де також розміщені сили AFRICOM – турецькі та італійські підрозділи, а також британська розвідка.
Другий об’єкт розташований у районі Мелліти, за 50 км від столиці. Тут розгорнуто інфраструктуру для запуску повітряних і морських безпілотників. Усі роботи “проводилися восени 2025 року”, уточнило джерело видання.
Третій об’єкт використовується для координації між українськими фахівцями та підрозділами західнолівійської армії на базі 111-ї бригади в районі аеропорту Тріполі. Цей об’єкт служить для спільної роботи українських фахівців з підрозділами західнолівійської армії. Нагадаємо, газовоз тіньового флоту РФ Arctic Metagaz після вибухів 3 березня дрейфує в Середземному морі коло італійського острова Лампедуза.

Згодом мінтранспорту РФ заявило, що танкер Arctic Metagaz нібито був атакований українськими морськими дронами, запущеними з узбережжя Лівії. Російський диктатор Володимир Путін назвав “терористичною атакою” підрив газовозу. Пошкоджений російський газовоз не вдалося відбуксирувати до Лівії

Найсерйозніший удар: Іран влучив у базу США в Саудівській Аравії

Іран здійснив атаку на американську базу в Саудівській Аравії, внаслідок якої постраждали 12 військовослужбовців США, двоє з них перебувають у тяжкому стані. За даними New York Times від суботи, 28 березня, удар по авіабазі Принца Султана відбувся у п’ятницю, і американські представники вже підтвердили цей інцидент.

Як повідомляє видання, комбінована атака складалася з запуску ракети та використання безпілотника, що спричинило суттєві пошкодження щонайменше двох літаків-заправників KC-135. Експерти називають цей удар одним із найсерйозніших за час останнього місяця військового конфлікту з Іраном.

За час війни Іран неодноразово атакував бази США на Близькому Сході. Більшість ударів було нейтралізовано системами протиповітряної оборони, проте на це витрачено значну кількість дорогих ракет для збиття дешевих дронів.

ЗМІ нагадує, що на ранніх етапах конфлікту загинули шість американських резервістів під час атаки дрона на тактичний операційний центр у порту Шуайба, Кувейт. Ще один військовий втратив життя внаслідок нападу на базу Принца Султана 1 березня.

Загалом від початку військових дій поранення отримали близько 300 американських військових, з них 225 зазнали контузій через вибухи ракет. Лише 35 із поранених не повернулися до служби. Кількість загиблих військовослужбовців США становить 13 осіб.

На іншій стороні конфлікту, за свідченнями правозахисних організацій, в Ірані загинуло приблизно 3300 людей, серед яких 1500 цивільних. У Лівані кількість жертв перевищила 1 110 осіб, у країнах Перської затоки – понад 50 загиблих, а через іранські атаки на Ізраїль – щонайменше 16 жертв.

Раніше повідомлялося, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, нібито не вірить у швидке завершення військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Він також поставив під сумнів наявність чіткої стратегії з боку Вашингтона у цьому збройному протистоянні.

Трамп пояснив, чому називає війну в Ірані військовою операцією

КВІР заявив про удар по трьох авіабазах США

Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР) заявив про атаку на ангари з американськими винищувачами, розташовані на авіабазах Аль-Дафра в Об’єднаних Арабських Еміратах та Шейх-Іса в Бахрейні. Таку інформацію оприлюднили іранські державні медіа.

За даними КВІР, атака була проведена “кілька годин тому” в рамках комбінованої операції, що включала використання ракет та дронів. За їхніми твердженнями, ударом нібито пошкоджено кілька ангарів, де перебувала американська авіація.

У заяві також йдеться, що подібні удари по об’єктах США у регіоні триватимуть, поки американська сторона не виведе свої війська з Близького Сходу.

Раніше Іран вже заявляв про начебто відведення американцями винищувачів з авіабази Аль-Дафра та їх переміщення вглиб території ОАЕ. Протягом останніх кількох днів іранські ЗМІ неодноразово повідомляли про атаки на американські бази в країнах Перської затоки.

Незважаючи на ці заяви, досі немає незалежного підтвердження факту пошкодження ангарів із винищувачами США. Міжнародні видання переважно зазначають лише про саму заяву КВІР, не повідомляючи про верифіковані результати операції.

На тлі загострення ситуації Корпус вартових ісламської революції посилює риторику щодо присутності американських військових у регіоні. За даними Reuters, ця структура отримує щораз більше впливу на військове керівництво країни.

Нагадаємо, уряд США оголосив винагороду до $10 млн за інформацію про головних посадовців іранського режиму – лідерів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та його підрозділів. Відповідне оголошення у п‘ятницю, 13 березня, було зроблене американським урядом в рамках програми Державного департаменту США “Винагорода за справедливість”.

“Інакше смерть”: Трамп закликав КВІР скласти зброю

БПЛА атакував британську авіабазу на Кіпрі – ЗМІ

Невідомий безпілотник в ніч на понеділок, 2 березня, атакував британську авіабазу на Кіпрі, в результаті чого інфраструктурі завдані “незначні ушкодження”. Про це повідомило Cyprus Mail.
За даними видання, в результаті удару військово-повітряної бази Великобританії в Акротірі на Кіпрі постраждалих немає, але завдано “незначних пошкоджень”.
Командування бази наказала персоналу “залишатися на місці й чекати подальших інструкцій”, попередивши, що “може бути додатковий удар”, при цьому в сусідньому Лімасолі було чути звуки вибуху і сирени.
Непідтверджені повідомлення свідчать про те, що безпілотником, який атакував Кіпр, міг бути Shahed-136.
Раніше Іран випустив ракети по британських військових базах на Кіпрі. А у Парижі заявили, що військово-морська база Франції в Об’єднаних Арабських Еміратах постраждала через ураження іранським дроном.

РФ терміново покинула ключову базу в Сирії: деталі

Росія розпочала поетапне виведення військ із сирійського аеропорту Камишли, переміщуючи особовий склад та обладнання на авіабазу Хмеймім у прибережній провінції Латакія, повідомляють іноземні ЗМІ. Камишли вже давно використовувався РФ як ключовий вузол для присутності в регіоні.
Москва виводить свій контингент з північного сходу країни, прагнучи припинити свою військову присутність у куточку Сирії, де уряд Дамаска намагається перехопити контроль у курдських сил. “Елітні росіяни” в Камишли Джерела в силах безпеки Сирії повідомили для іракського агентства Shafaq News, що евакуація розпочалася ще 23 січня. Дії РФ проходять через рішення про очищення сирійської території від російської присутності. Перший етап включав виведення двох російських транспортних літаків Іл, які перевозили важке обладнання та логістичні підрозділи з аеропорту на базу.
Подальші операції включали перекидання технічних транспортних засобів та окремих солдатів. Процес завершився в понеділок, 26 січня, передислокацією того, що Москва називає “елітною командою”. За інформацією ЗМІ, це був останній російський контингент, розміщений в аеропорту.

⚡️ Is Russia withdrawing its troops?Russian forces have begun pulling out from Kamishli Airport in northeastern Syria.Military equipment is being loaded onto transport aircraft for relocation from the base.Earlier reports said Syrian authorities were pushing for the… pic.twitter.com/fEm48zShj4— NEXTA (@nexta_tv) January 26, 2026
За даними джерела видання, передислокацію було здійснено за чітким планом та у координації із сирійською та американською сторонами. Не повний вихід Урядові війська під керівництвом нового президента Ахмеда аш-Шараа цього місяця відібрали у очолюваних курдами Сирійських демократичних сил частини північної та східної Сирії, оскільки Дамаск прагне утвердити свою владу над усією країною.
Крихке припинення вогню між сторонами було продовжено в суботу на 15 днів.
В результаті Росія вирішила вивести війська з аеропорту Камишли, які розмістила тут ще в 2019 року. Ця база є відносно невеликою порівняно з російським контингентом на військово-морському об’єкті Хмеймім на середземноморському узбережжі Сирії.
Одне із джерел повідомило для Reuters, що частина військ РФ переміститься на Хмеймім на заході Сирії, а інші повернуться до Росії.
Інше джерело в сирійських службах безпеки на західному узбережжі країни в розмові із журналістами зазначило, що російську військову техніку та важке озброєння було перевезено з Камишли до військового аеропорту Хмеймім протягом останніх двох днів.
Міністерство оборони РФ ще не коментувало ситуацію. Водночас російська газета Коммерсант минулого тижня повідомила, посилаючись на неназване сирійське джерело, що уряд країни може попросити Москву залишити базу після того, як вони витіснять курдів, оскільки “їм (росіянам) там нічого робити”. Обіцянка нового президента Росія зберігає військову присутність у Сирії з 2015 року на прохання сирійського режиму Башара Асада, діючи переважно з трьох стратегічних об’єктів: авіабази Хмеймім, військово-морського об’єкта Тартус у Середземному морі та авіабази Камишли на північному сході Сирії.
Після падіння режиму аль-Асада у грудні 2024 року та просування сирійських урядових військ у райони, що раніше перебували під курдською адміністрацією, контроль над частинами провінції Хасеке, включаючи райони навколо Камишли, знову перемістилися до Дамаска. В результаті чого російські військові бази на північному сході Сирії потрапляють під контроль центрального уряду та під його управління.
Водночас минулого року Ахмед аш-Шараа заявляв Володимиру Путіну, що він дотримуватиметься всіх попередніх угоди, укладених між Дамаском і Москвою, що мовляв мало свідчити про безпеку двох головних військових баз Москви в Сирії.
Але, як вважають західні експерти, “терміновий” характер цієї події та евакуація російських солдат та техніки свідчать про те, що це не просто рутинна ротація. Або Москва отримала розвідувальні дані про безпосередню загрозу, або ж ухвалила стратегічне рішення, що утримання цієї передової позиції більше не варте ризику/ресурсів.

“Елітний підрозділ”. Кого Росія виводить із Сирії

Сирійці вручили російській делегації символ, з яким вбивали військових РФ

Сирійські військові показали російській делегації червоні пов’язки, які є знаком елітного підрозділу, що успішно діяв проти російського контингенту та військ Асада в Сирії. Ці бійці, відомі як “Червоні пов’язки”, проводили диверсійні операції в Ідлібі проти сил Асада, Ірану та Росії. Вони спеціалізувались на складних міських боях та виконанні ризикованих місій. “Червоні пов’язки” отримали славу після успішних операцій у 2018 році, зокрема, нападу на російську авіабазу Хмеймім, де загинули російські військовослужбовці. Росія відновила польоти військових літаків на цю авіабазу після певної перерви, щоб розширити свою військову присутність на Близькому Сході та в Африці.

У Нідерландах військові відкрили вогонь по БПЛА над авіабазою

Над авіабазою Волкел, що на південному сході Нідерландів, військові відкрили вогонь, намагаючися збити невідомі дрони. Однак, їм це не вдалося, повідомило у суботу, 22 листопада Reuters із посиланням на Міністерство оборони країни.
Зазначається, що інцидент стався напередодні увечері. Дрони помітили між 19:00 і 21:00 співробітники служби безпеки авіабази Волкел, розташованої поблизу німецького кордону.
“Співробітники ВПС застосували зброю з землі, щоб збити дрони. Дрони відлетіли і не були знайдені”, – йдеться в заяві міністерства.
Там додали, що не зрозуміло, чому безпілотники літали в районах, де їх застосування заборонено. Військова поліція поінформувала, що розпочато розслідування.