Голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив про підготовку до відкриття ще чотирьох нових посольств у державах Африки, аби збільшити там політичний та ідеологічний вплив. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Загалом Москва вже має 45 дипломатичних місій в Африці й планує “охопити весь континент”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що розширення дипломатичної мережі відбувається паралельно з нарощуванням політичного та ідеологічного впливу. Росія активно просуває антизахідні наративи, зокрема риторику про “боротьбу із західним колоніалізмом”, позиціонуючи себе як альтернативного партнера для африканських країн. Водночас присутність РФ має чітко прагматичні цілі. Йдеться про формування лояльного до Москви блоку держав, який може підтримувати її позиції на міжнародних майданчиках, а також про розширення можливостей для обходу західних санкцій.
Як наголосили у ЦПД, африканський напрямок також цікавить Росію як ресурсна база: Кремль шукає доступ до корисних копалин і паралельно нарощує практики вербування громадян африканських країн для участі у війні проти України. Тобто за пропагандою про “дружбу” і “антиколоніалізм” криється виразно споживацький характер інтересу Кремля до Африки.
Категорія: Новини світу
КНДР три дні поспіль випробовувала електромагнітну зброю
Північна Корея повідомила про успішні випробування систем електромагнітної зброї та вуглецевих бомб. Випробування тривали три дні – з 6 по 9 квітня. Про це пише Bloomberg у четвер, 9 квітня. Лідер КНДР Кім Чен Ин назвав нове озброєння “спецактивами стратегічного характеру”, які можна поєднувати та застосовувати в різних військових засобах у різних галузях.
Вуглецеві волокнисті бомби призначені для замикання електромереж. Цей тип зброї зазвичай використовує електромагнітну енергію, а не вибухівку, для руйнування або пошкодження цілей, особливо електронної інфраструктури.
КНДР також перевірила бойову потужність своїх балістичних ракет. Зокрема, випробували касетні боєголовки тактичного призначення, площа ураження якої нібито складає 6,5-7 га.
Випробування зброї відбуваються в період підвищеної геополітичної невизначеності, коли на Близькому Сході тривають бойові дії, що змушує США виводити свої військові сили з Азії, а Північна Корея продовжує зміцнювати свої зв’язки з Росією та розвивати відносини з Китаєм.
Нагадаємо, 8 квітня КНДР запустила ще одну неідентифіковану балістичну ракету після запуску кількох балістичних ракет малої дальності раніше. У березні Північна Корея здійснила пуски близько 10 балістичних ракет.
Таємна угода. Як Угорщина продавалась Росії
Угода між Росією та Угорщиною, укладена в грудні минулого року, передбачає координацію між урядами двох країн в різних сферах – від ядерної енергетики до освіти та спорту.
Угода в Москві
Згідно з документами, отриманими Politico, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто та міністр охорони здоров’я Росії Міхаїл Мурашко підписали 12-пунктний план про розширення економічних, торговельних, енергетичних та культурних зв’язків, що визначає напрямки співпраці та ступінь узгодження дій двох урядів у різних сферах.
Грудневий саміт у Москві був 16-м засіданням російсько-угорської міжурядової комісії з економічного співробітництва. Згідно з одним із документів, Росія та Угорщина на зустрічі в Москві 9 грудня розглянули питання двосторонньої торговельно-економічної співпраці, спільної діяльності в енергетичному секторі, промисловості, охороні здоров’я, сільському господарстві, будівництві та інших сферах, що становлять взаємний інтерес.
Серед узгоджених пунктів було зобов’язання “змінити негативну тенденцію у двосторонній торгівлі” після того, як обсяги перевезень товарів скоротилися внаслідок санкцій ЄС проти Росії.
Угода також відкриває можливості для російських компаній розпочати нові проєкти з виробництва електроенергії та водню в Угорщині, а також тіснішу співпрацю у сфері нафти, газу та ядерного палива.
Будапешт також погодився вивчити питання посилення російськомовної освіти в країні шляхом залучення вчителів з Росії, а також прискорення взаємного визнання кваліфікацій та відкриття програм обміну для аспірантів.
В одному з документів йдеться, що тісніші зв’язки з Росією не повинні “суперечити зобов’язанням Угорщини, що випливають з її членства в Європейському Союзі”.
На запитання про зміст документів та їхній вплив на політичну траєкторію Угорщини, глава угорського МЗС відповів лише, що двостороння співпраця “керується національними інтересами, а не тиском з боку надзвичайно упереджених ліберальних медіа”.
Нові розмови
Європейський журналістський проєкт Vsquare опублікував нове розслідування з деталями, як очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто координував з Росією дії проти інтересів України і ЄС та всіляко демонстрував Москві свою лояльність.
2 липня 2024 року, саме в день візиту Орбана до Києва, Сіярто зателефонував Лаврову, поділився деталями розмови з Володимиром Зеленським і запропонував “без проблем” надіслати через посольство в Москві конфіденційні європейські документи щодо переговорної рамки про вступ України до ЄС. Також міністри відкрито обговорювали, як використати питання нацменшин для блокування євроінтеграції України. Сіярто запевняв Лаврова, що це зручний інструмент: “сьогодні йдеться про вашу (російську) меншину, а завтра може йтися про нашу”.
Під час історичного саміту Євроради 14 грудня 2023 року, коли приймалося рішення про відкриття переговорів з Україною, Сіярто в перервах дзвонив до Москви і звітував про стратегію шантажу Угорщини. Лавров у відповідь хвалив цю тактику, називаючи сумлінний прямий шантаж найкращим варіантом.
Реакція Європи
Такі відверті дії Будапешта викликали шок і обурення серед європейських посадовців.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна наголосив, що оприлюднені докази прямої координації між Сіярто та Лавровим доводять: Угорщина діє в інтересах Кремля.
“Це підриває нашу безпеку, єдність ЄС та заходи, які ми вживаємо, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію”, — заявив глава МЗС Естонії.
Підсумок Сьогодні Угорщина остаточно перетворилася з просто проблемного члена ЄС на відвертого агента впливу Москви. Використовуючи право вето, Будапешт не лише шантажує Брюссель і гальмує допомогу Україні, а й синхронізує свої дипломатичні кроки з Кремлем, передає йому закриту інформацію та свідомо підриває безпекову архітектуру всієї Європи.
Трамп пригрозив Ірану новими ударами
Кораблі, літаки і військовослужбовці США залишатимуться довкола Ірану, допоки сторони не укладуть та не виконають мирну угоду. Про це заявив американський президент США Дональд Трамп у Truth Social.
“Усі кораблі, літаки та військовий персонал США, з додатковими боєприпасами, озброєнням та всім іншим, що є доречним та необхідним для смертельного переслідування та знищення вже суттєво ослабленого ворога, залишатимуться на місцях в Ірані та навколо нього доти, доки не буде повністю виконано справжню угоду, досягнуту в Ірані”, – написав політик.
Трамп додав, якщо з якоїсь причини “це не буде зроблено, тоді почнеться стрілянина краща та потужніша, ніж будь-хто коли-небудь бачив раніше”.
“Це було домовлено давно, і попри всю фальшиву риторику про протилежне – без ядерної зброї, і Ормузька протока буде відкритою та безпечною”, – наголосив президент США.
Нагадаємо, в Ірані заявили, що США порушили 3 з 10 пунктів рамкової угоди ще до початку переговорів. Також Тегеран попередив, що може вийти з угоди зі США, якщо Ізраїль не припинить масовані атаки на Ліван. Пролив закритий, Ліван бомблять. Провал перемирʼя
Макрон засудив удари Ізраїлю по Лівану
Президент Франції Емманюель Макрон засудив удари, завдані Ізраїлем по території Лівану, заявивши, що такі дії становлять серйозну загрозу режиму припинення вогню. Про це французький лідер написав у соцмережі Х у четвер, 9 квітня.
У ході переговорів із президентом Лівану Жозефом Ауном та прем’єр-міністром Навафом Саламом, Макрон висловив солідарність із ліванським народом у зв’язку зі значними жертвами серед цивільного населення через ці обстріли. Французький лідер підкреслив важливість збереження територіальної цілісності Лівану та необхідність додаткових зусиль для роззброєння Хезболли.
“Ми найрішучіше засуджуємо ці удари”, – заявив Макрон, додавши, що вони становлять пряму загрозу режиму припинення вогню.
Раніше повідомлялося, що спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.
Макрон оголосив про участь 15 країн у оборонній місії в Ормузькій протоці
Кремль зробив нову заяву про переговори з Києвом
Перемир’я між США та Іраном “дало шанс на прогрес” у мирних переговорах між Росією та Україною. Про це 9 квітня заявили в Москві, водночас вказавши на одну важливу умову для цього.
Все залежить від того, кого Сполучені Штати призначать своїм представником у переговорах із Тегераном, зазначив представник Міністерства закордонних справ Росії Родіон Мірошников у коментарі російському виданню Известия.
Мірошников нагадав, що переговорний процес щодо врегулювання ситуації в Україні опинився на паузі через війну на Близькому Сході. Проте зараз перемир’я між США та Іраном відкриває можливості для відновлення тристоронніх переговорів за участю України, Росії та Сполучених Штатів.
Москва запевняє, що не буде перешкоджати цьому процесу, але наголошує, що подальший розвиток подій залежить від кроків Вашингтона у відносинах з Іраном. Зокрема, ключову роль відіграватиме питання участі американських посадовців.
“Якщо це ті самі посадовці, то цей момент може бути дещо відстрочений, що водночас не є кардинальною перешкодою для продовження або руху на переговорному треку щодо врегулювання в Україні”, – підкреслив російський чиновник.
У Москві також очікують можливого прибуття американської делегації для обговорення питань щодо війни в Україні найближчим часом.
Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський у березні висловив готовність до нових тристоронніх зустрічей заради миру. Однак він зазначав, що головною перепоною залишаються небажання російської сторони проводити ці переговори на території США.
До цього стало відомо, що Україна зверталася з проханням до Сполучених Штатів щодо організації великоднього перемир’я з Росією.
Трамп після зустрічі з Рютте висловився про НАТО
Після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп знову наголосив, що Альянс не надав належної підтримки США у критичні моменти. Про це глава Білого дому написав у соцмережі Truth Social у четвер, 9 квітня.
“НАТО не було поруч, коли ми його потребували, і його не буде поруч, якщо він нам знову знадобиться”, – вкотре заявив Трамп.
Він також порушив тему Гренландії, нагадавши про “великий шматком льоду, яким погано керувати”. Це стало черговою демонстрацією його зацікавленості цим регіоном.
Нагадаємо, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.
Варто згадати, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.
Іран: переговори є безглуздими, США тричі порушили угоду
США порушили три з десяти пунктів рамкової угоди ще до початку переговорів, заявив спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф. У своєму повідомленні, опублікованому ввечері 8 квітня в соцмережі X, він назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.
За інформацією AP, Галібаф є важливою фігурою в переговорах, які проходять за посередництва Пакистану. Він вказав на три ключові порушення з боку США: продовження ударів по Лівану, проникнення американського безпілотника в іранський повітряний простір та позицію адміністрації президента США Дональда Трампа щодо заборони збагачення урану Іраном.
Спікер парламенту також згадав про те, що Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social свого часу назвав іранську пропозицію з 10 пунктів робочою основою для майбутніх переговорів. Втім, за словами Галібафа, США порушили цю основу ще до початку будь-яких перемовин.
Нагадаємо, американський віцепрезидент Джей Ді Венс зазначив, що Сполучені Штати “ніколи не обіцяли включити Ліван у режим перемир’я”. Він додав, що іранська сторона могла помилково це припустити. На його думку, якщо Тегеран вирішить зірвати переговори через Ліван – “це їхній вибір”, і це було б “нерозумно”.
Раніше повідомлялося, що Тегеран уже попереджав, нібито може вийти з угоди зі США, якщо Ізраїль не припинить масовані атаки на Ліван.
Дрони атакували Краснодарський край: куди поцілили
У ніч із 8 на 9 квітня Краснодарський край Росії зазнав масованої атаки безпілотників. Як повідомляє український Telegram-канал Supernova+, найбільше вибухів сталося поблизу міста Кримськ, де розташований військовий аеродром російських окупантів.
“Атакована авіабаза в/ч 75386 3-й гвардійський винищувальний авіаполк”, – пишуть OSINT-канали. Він входить до складу 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії і дислокується саме у Кримську, як йдеться у відкритих джерелах.
За словами очевидців, протягом години передмістя сколихнули щонайменше 20 вибухів. У небі можна було побачити яскраві спалахи, які свідчили про роботу засобів протиповітряної оборони та низькі польоти дронів.
Російська влада підтвердила атаку, хоча офіційно зазначила лише про “падіння уламків” дронів у різних місцях, включно з територією підприємств, полями та кількома адресами у селі Молдаванівське поблизу Кримська. У селищі Саук-Дере уламки дронів пошкодили житловий будинок, що призвело до загибелі місцевого мешканця.
Раніше, у ніч на 4 квітня, аналогічна атака безпілотників відбулася в Самарській області Росії. Основними цілями стали великі промислові об’єкти у місті Тольятті. Жителі регіону чули серію потужних вибухів і звуки моторів над головою. Атака призвела до масштабної пожежі на хімічному заводі Тольяттікаучук, також постраждало сусіднє підприємство КуйбишевАзот.
Раніше, вранці 2 квітня, безпілотники атакували нафтопереробний завод Башнефть-УНПЗ в Уфі (Республіка Башкортостан). Це стратегічний актив компанії Башнефть, яка входить до складу Роснефти. Завод займає ключове місце серед російських нафтопереробних підприємств, працюючи зі сировиною із Західного Сибіру та башкирських нафтових родовищ.
Рютте обговорив із Трампом претензії США до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Про це в четвер, 9 квітня, повідомляє CNN.
Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.
Раніше в адміністрації Білого дому заявили, що деякі союзники НАТО “не виправдали очікувань”, недостатньо підтримавши США та Ізраїль у перші дні військових дій. Це загострило дискусію про можливий вихід Сполучених Штатів із Альянсу. Проте Рютте уникнув чіткої відповіді на запитання про те, чи розглядалася ця загроза під час переговорів. Він підкреслив, що Трамп уважно вислухав його аргументи, і додав, що значна частина європейських країн поділяє прагнення США щодо обмеження іранського впливу.
Тим часом європейські лідери високо оцінили нещодавнє двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном. У спільній заяві вони підтвердили свою готовність сприяти забезпеченню безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, яка залишається критично важливим пунктом стабілізації регіону.
Раніше стало відомо, що Дональд Трамп має намір обговорити з Марком Рютте можливий вихід США із НАТО. За словами прессекретарки Білого дому Керолайн Левітт, це питання вже порушувалося раніше і знову опинилося в центрі уваги під час нинішньої зустрічі.
Варто згадати, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.