Новини бізнесу – Сторінка 32

Угоди на $600 млн: трейдери збагатилися перед постом Трампа про Іран

Трейдери за 15 хвилин до поста президента США Дональда Трампа про “продуктивні переговори” з Іраном скинули нафтові ф’ючерси майже на 580 млн доларів – ще до обвалу цін, спровокованого цим повідомленням. Про це повідомляє Financial Times.

Зазначається, приблизно 6200 контрактів на Brent і WTI були реалізовані близько 6:50 ранку 23 березня. А о 7:04 Трамп опублікував твіт про “продуктивні переговори” з Іраном, що призвело до падіння котирувань цих ф’ючерсів.

Таким чином, хтось встиг продати нафтові активи за високими цінами всього за кілька хвилин до різкого зниження.

Особи, що стоять за цими угодами, залишаються невідомими. Один з аналітиків біржі зазначив, що складно встановити причинно-наслідковий зв’язок, але напрошується питання, хто так агресивно скидав ф’ючерси за 15 хвилин до поста Трампа.

У Білому домі відкинули будь-які звинувачення в інсайдерській торгівлі та назвали такі домисли “безпідставними”. Підозрювальна активність не обмежилася нафтовим ринком. Аналогічний сплеск торгів був зафіксований у ф’ючерсах на індекс американських акцій S&P 500.

За даними Bloomberg, у Нью-Йорку між 6:49 та 6:50 ранку 23 березня з рук в руки перейшло 4497 контрактів вартістю близько 1,46 млрд доларів. Ця угода стала найбільшою за весь ранок.

Нафтові ф’ючерси залишаються вкрай волатильними: ринок нервово реагує на новини про статус війни на Близькому Сході, яка призвела до фактичного закриття Ормузької протоки. Однак синхронні та аномально великі угоди, які передбачили заяви президента США, можуть стати приводом для розслідування з боку біржових регуляторів.

Нагадаємо, 23 березня нафтові ф’ючерси впали більш ніж на 10% після того, як Трамп наказав на п’ять днів відкласти удари по електростанціях Ірану, заявивши, що США провели переговори з іранськими посадовцями. В Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що не ведуть переговорів зі США. Тегеран звинуватив Трампа в спробі маніпулювати нафтовими ринками. Після заяви Ірану ціни на нафту знову зросли.

Долар і євро зросли в обмінних пунктах

Курс гривні впав відносно долара і щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 24 березня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 8 копійок і перебуває на рівні 44,18 гривні. Курс продажу євро підскочив на 25 копійок – 51,40 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,00 (9 копійок) гривні, а євро – по 51,10 (+15 копійок) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта впала на 7 копійок і перебуває на рівні 43,95-43,98 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
У понеділок Нацбанк підняв офіційний курс долара менше ніж на 1 копійку – до 43,82 гривень. Курс євро зріс на 21 копійку – до 50,88 гривень.

Великодній кошик в цьому році подорожчає на понад 14%

Великодній кошик у 2026 році з традиційним набором продуктів на сім’ю з чотирьох осіб коштуватиме близько 1903,19 грн – на 14,4% дорожче, ніж торік. Про це свідчать прогнози здійснили науковці ННЦ Інститут аграрної економіки.
“У квітні 2026 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з чотирьох осіб близько 1903,19 грн, тобто на 14,4% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1663,26 грн”, – ідеться в повідомленні.
Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 266,89 грн/кг, що на 14,6% перевищує вартість паски торік.
Таке здорожчання науковці пояснюють суттєвим зростанням цін на основні продуктові позиції:

яйця (+19,3%),

масло вершкове (+6,8%),

молоко (+49,6%),

борошно (+38,6%),

дріжджі (+12,8%),

родзинки (+14,1%).

Єдиним продуктом, що зазнав здешевлення порівняно з 2025 роком, є цукор (-18%).
В магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться ще дорожче, адже ціна залежить від складових та оздоблення випічки, зазначають в Інституті.
Традиційно найдорожчими складовими великоднього кошика залишаються м’ясні продукти. За домашню ковбасу (0,5 кг) доведеться заплатити 287,5 грн (550-600 грн/кг), за буженину (0,5 кг) – 353 грн (687-725 грн/кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – 0,5 кг коштуватиме до 123 грн з розрахунку 220-270 грн/кг.
Вартість буженини за рік збільшилася на 16,5 %, домашньої ковбаси – на 35,3 %, сала – на 0,4 %.
Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за:

твердий сир (0,5 кг) – 298 грн (539-650 грн/кг),

вершкове масло (0,5 кг) – 292 грн (110-120 грн за пачку 200 г),

м’який сир (0,5 кг) – 157,5 грн (300-330 грн/кг).

Ринок нафти відреагував на заперечення Іраном переговорів зі США

Ціни на нафту зросли після того, як Іран заперечив проведення переговорів зі США про припинення війни на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 24 березня.

Ф’ючерси на Brent зросли на 4 долари, або на 4%, до 103,94 долара за барель, тоді як американська нафта West Texas Intermediate подорожчала на 3,49 долара, або на 4%, до 91,62 долара.

У понеділок, 23 березня, нафтові ф’ючерси впали більш ніж на 10% після того, як президент США Дональд Трамп наказав на п’ять днів відкласти удари по електростанціях Ірану, заявивши, що США провели переговори з іранськими посадовцями.
За словами аналітиків, сьогоднішній помірний відскок цін на нафту – це лише спроба ринку знайти опору в нестабільній ситуації. Трейдери розуміють, що, хоча ракети поки поставлено на паузу”, Ормузька протока все ще далека від безпечного маршруту.

Війна на Близькому Сході майже повністю зупинила перевезення близько п’ятої частини світових обсягів нафти та скрапленого природного газу (СПГ) через Ормузьку протоку.
Нагадаємо, США відклали заплановані удари по енергетиці Ірану на п’ять днів після “продуктивних” переговорів між сторонами. В Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що не ведуть переговорів зі США. Тегеран назвав заяви президента США “частиною зусиль щодо зниження цін на енергоносії”.

Нардепа підозрюють в спробах отримати контроль над ринком лотерей

Оскаржування ліцензії Української національної лотереї народним депутатом України Данилом Гетманцевим може свідчити про спроби останнього отримати контроль над ринком лотерей в країні. Таку заяву зробив журналіст Сергій Лямець на власній сторінці в соцмережі Facebook.
“Наприкінці лютого він (Гетманцев – ред.) звернувся до Офісу генпрокурора з заявою про порушення під час видачі ліцензії Українській національній лотереї (УНЛ). На думку Гетманцева, порушення було суворим – УНЛ не мала лотерейних пунктів у місті Калинівка та смт Піщанка Вінницької області”, – написав журналіст.
У своєму дописі він прямо пов’язує атаку на одного з ключових гравців ринку з інтересами компанії М.С.Л., з якою вбачає зв’язок Гетманцева.
Лямець стверджує, що останній ще у 1997 році почав працювати з компанією як юрист, а на початку депутатської каденції був її співвласником. Сам депутат раніше публічно визнавав наявність конфлікту інтересів, але заявляв, що не займається темою грального бізнесу. Однак, за словами журналіста, зв’язки з М.С.Л. є і сьогодні. Зокрема, серед бенефіціарів компанії є Олена Полосенко, яка, за відкритими даними, також володіє 40% у юридичній фірмі Jurimex, заснованій Гетманцевим. У 2019 році депутата вивели зі складу бенефіціарів Jurimex, але наразі він і надалі фігурує як почесний президент компанії.
“Від 2019 року Данило Гетманцев вважається головним, хто в Україні регулює гральний ринок. Він очолює профільний комітет, і власне він створив архітектуру цього ринку. Але ось дивний момент. За роки депутатства Гетманцев так і не змінив багатьох речей. Зокрема, не запровадив обіцяний онлайн-моніторинг грального ринку, також він не чіпав закон 2012 року. Навіть якщо припустити, що чинна редакція його влаштовувала, з 2021 року Гетманцев багато говорив про реформу грального ринку, але жодного разу не згадав саме цей закон. Жодного разу він навіть не закликав до ухвалення нових ліцензійних умов – попри те, що саме вони мали стати базовим інструментом запуску повноцінного регулювання ринку. Вочевидь, чинна редакція пана Гетманцева цілком влаштовує. На те є одна потужна причина. Він фактично був його автором”, – пише Лямець. За його словами, упродовж останніх років Гетманцев просував рішення, які розширювали можливості лотерейних компаній. Зокрема, дозволяли працювати у форматі, близькому до казино та букмекерів, але з дешевшими ліцензіями.
Тобто саме правила, створені за участі нардепа, і визначили подальшу конфігурацію ринку з обмеженим колом операторів, без реальної конкуренції і непрозорими фінансовими потоками, стверджує журналіст.
“Той закон (Про державні лотереї, ухвалений у 2012 році – прим. ред.) фактично розділив ринок між трьома операторами. Одним з них була згадана УНЛ, іншим – згадана М.С.Л., назва третього не є принциповою для нашого кейсу”, – вказує Лямець. За думкою журналіста, відкликання ліцензії одного з ключових гравців фактично означає контроль над ринком іншого великого гравця.
Відзначимо, що зараз уряд змінює правила. Нові ліцензійні умови Мінцифри вводять те, чого роками не було: зрозумілі правила, обов’язкові платежі і повноцінну звітність.

Українська пшениця подорожчала на тлі війни в Ірані

В портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року. Про це повідомили на Електронній зерновій біржі.
Наразі вартість української пшениці з вмістом білка 11,5% становить 237 дол./т.
Також зросли і фрахтові ставки через подорожчання бункерного палива. Зокрема, перевезення вантажів суднами типу хендісайз з України до Східного Середземномор’я подорожчало на 5-6 дол./т – до 28 дол./т.
Ціни на українську пшеницю з поставкою до Єгипет зросли до 264 дол./т, що на 11 дол./т більше, ніж у лютому.
Крім того, протягом тижня в Україні підвищилися експортні закупівельні ціни. Зокрема, на продовольчу пшеницю вони зросли до 10,8 тис. – 11 тис. грн/т (218 – 222 дол./т), а на фуражну – до 10, 55 тис. – 10,7 тис. грн/т (210 – 212 дол./т) із доставкою до чорноморських портів.
За даними аналітики на ціни вплинуло відтермінуванням виконання частини контрактів із поставкою на Близький Схід, а також зростання вартості фрахту та страхування суден.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.

Росія і В’єтнам підписати угоду про будівництво АЕС

Росія і В’єтнам підписали міжурядову угоду про будівництво в азійській країні першої атомної електростанції Ніньтхуан-1. Про це повідомив Росатом у понеділок, 23 березня.
Документ, який створює необхідну правову базу для будівництва АЕС, підписали глава Росатому Олексій Ліхачов і міністр-начальник канцелярії уряду В’єтнаму Чан Ван Шон. Церемонія відбулась в Москві в присутності прем’єр-міністрів обох країн.
Проєкт передбачає будівництво у В’єтнамі двох енергоблоків російського дизайну з реакторами ВВЕР-1200 загальною встановленою потужністю 2,4 гігавата.
Відомо, що В’єтнам схвалив плани будівництва перших двох атомних електростанцій ще в 2009 році, але вони були відкладені в 2016 році після аварії на АЕС Фукусіма в Японії, а також через бюджетні обмеження.
Для будівництва АЕС Ніньтхуан-1 і Ніньтхуан-2 загальною потужністю 4 гігавати планувалося залучити Росію та Японію відповідно. Після відновлення програми розвитку атомної енергетики у 2024 році В’єтнам звернувся до обох країн з проханням допомогти реалізувати ці проекти, але в Токіо вирішили відмовитись від будівництва АЕС у цій країні.
В Ірані на території АЕС, де працюють сотні росіян, впав боєприпас

Фейкові чеки замість справжніх: викрито схему у м’ясній торговельній мережі

Державна податкова служба виявила маніпуляції з розрахунковими документами в мережі роздрібної торгівлі м’ясом і м’ясною продукцією одного з великих платників податків. Про це повідомила пресслужба відомства в понеділок, 23 березня.

“Подібні маніпуляції з фіскальними чеками не лише порушують закон, а й створюють нерівні умови для добросовісного бізнесу та завдають збитків бюджету”, – наголосили в ДПС.

Зазначається, що упродовж березня під час контрольних закупівель було встановлено, що покупцям видавали документи, які зовні виглядали як фіскальні чеки, проте фактично не були зареєстровані через реєстратори розрахункових операцій.

Під час фактичних перевірок у кожній торговій точці виявлено по два пристрої для друку чеків: один для офіційних фіскальних документів, а інший для створення імітованих за допомогою спеціального програмного забезпечення. Це дозволяло проводити частину продажів без фіксації через РРО та належного оподаткування.

У ДПС повідомили, що наразі перевірки тривають, за їх результатами до платника застосують штрафні санкції. Матеріали передадуть до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%

Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.

Ціни на нафту обвалились через заяву Трампа

Світові ціни на нафту різко знизились після того, як президент США Дональд Трамп заявив про зупинку ударів по енергетичним об’єктам Ірану на п’ять днів. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 23 березня.
Так, вартість травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures в моменті обвалилася на $15,09 (13,45%) – до $97,1 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі впали в ціні на $11,77 (11,98%) – до $86,46 за барель.
Наразі ціни на обидві марки трохи відіграли падіння і Brent коштує $101, а WTI – $92 за барель.
Раніше в понеділок Трамп повідомив про переговори з Іраном, за підсумками яких він вирішив відклати на п’ять днів удари по іранських енергетичних об’єктах. Ще вчора він говорив, що завдасть таких ударів, якщо Тегеран за найближчі 48 годин не відновить рух суден через Ормузьку протоку.