Фіксується накопичення автотранспорту у пунктах пропуску Грушів, Краківець та Шегині у Львівській області на виїзд з України в бік Польщі. Про це 19 березня повідомила ДПСУ.
Зазначається, що станом на 13:00, у Грушеві перебуває 20 автомобілів, у Краківці – 70, у Шегинях – 30.
На в’їзд в Україну накопичення транспорту не зафіксовано. В інших пунктах пропуску Львівщини рух залишається вільним в обох напрямках. Черг із автобусів як на в’їзд, так і на виїзд наразі немає.
Місяць: Березень 2026
Польща заявила про завершення розробки власного “шахеда”
Польща завершує роботу над створенням власного дрона типу “шахед”. Про це оголосив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, пише польське радіо RMF24.
Міністр взяв участь у підписанні угоди про створення Центру автономних систем у Варшаві, який займатиметься безпілотними літальними апаратами.
Косіняк-Камиш підкреслив, що “польський шахед” PLargonia перебуває на завершальному етапі розробки.
Перше завдання для Центру автономних систем – це довести проєкт до стадії експлуатації.
Центр об’єднає можливості військових інститутів, науково-дослідних інститутів, збройних сил та польської промисловості для створення нових БпЛА, додав міністр.
За підрахунками міністерства, цього року Польща виділить 25 млрд злотих (5,8 млрд євро) на безпілотні дрони, автономні системи та антидронові системи. Ці кошти надійдуть з програми ЄС з переозброєння SAFE.
На Полтавщині чоловік жорстоко побив сина за цукерки
Житель Кременчуцького району на Полтавщині отримав підозру в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя.Чоловік побив свого 10-річного сина за взяті без дозволу солодощі. Про це 19 березня повідомив Офіс генпрокурора.
Зазначається, що інцидент стався увечері 2 березня 2026 року за місцем проживання сім’ї. Батько руками та ногами завдав численні удари по голові та тілу своєму 10-річному сину. Коли дитина втратила свідомість, він викликав медиків. Лікарі, які приїхали на виклик, повідомили про інцидент правоохоронців.
“У день побиття хлопчик без дозволу дорослих з’їв цукерки. Усі обставини скоєння злочину встановлюватимемо під час досудового розслідування. Водночас органи опіки й піклування вже звернулися до суду з позовом про позбавлення подружжя батьківських прав, – розповіла керівник Глобинської окружної прокуратури Юлія Ребрик.
Наразі хлопчик з тяжкими тілесними ушкодженнями перебуває в лікарні. Батькові обрано запобіжний захід – тримання під вартою.
Захист державних інформаційних ресурсів, кіберзахист, авторизація з безпеки – роз’яснення
У межах воркшопу «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту» фахівці ключових департаментів Держспецзв’язку дають роз’яснення з найважливіших питань щодо захисту державних інформаційних ресурсів.
У цьому відео:
✔️про перехід від КСЗІ до ризик-орієнтованого підходу – моделі Risk Management Framework (RMF): переваги, нормативна база, рекомендації власникам ІКС тощо;
✔️посилення кіберзахисту: зміни в законодавстві, розроблення планів з кіберзахисту, базові заходи з кіберзахисту, які є обов’язковими до виконання, робота відповідальних за кіберзахист осіб;
✔️типові проблеми авторизації з безпеки.
Буде дефіциту газу? Ескалація на Близькому Сході
Вчорашні удари по газовому родовищу в Ірані та по найбільшому у світі СПГ-комплексу в Катарі стали небувалими атаками на енергетичні об’єкти з початку американо-ізраїльської військової операції проти Тегерану.
В результаті, ціна на газ в Європі зросла одразу на 35% і експерти заговорили про ймовірність дефіциту.
Ситуацію загострює реакція на події президента США Дональда Трампа, який у відповідь пригрозив підірвати іранське газове родовищ Південний Парс “з такою силою та потужністю, якої Іран ніколи раніше не бачив”. Що таке газове родовище Південний Парс і чому удари настільки значні – далі у сюжеті. “Обмін” ударами Удар Ізраїлю по іранських об’єктах на газовому родовищі Південний Парс ознаменував значну ескалацію війни, що спонукало “розлючений” Іран атакувати основні енергетичні об’єкти своїх сусідів по Перській затоці.
Зокрема, Тегеран двічі за добу вдарив по промисловому комплексу QatarEnergy у місті Рас-Лаффан у Катар – місце основних операцій країни з переробки СПГ та другому у світі центру зрідження природного газу, який приймає кілька міжнародних компаній, включаючи Shell.
Також Іран атакував два нафтопереробні заводи в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді. В ОАЕ заявили, що “залишають за собою право вжити військових дій” проти Ірану, якщо це буде визнано необхідним. Непереливки для усіх Атаки Тегерану сталися через кілька годин після того, як Ізраїль вдарив по іранським газовим об’єктам в Південному Парсі та Асалуї.
Зазначимо, що Південний Парс (розташований на шельфі Перської затоки) є частиною найбільшого у світі запасу природного газу. Іран розділяє це газове родовище з Катаром.
За оцінками, все газове родовище містить стільки газу, яким можна забезпечити світові потреби протягом 13 років.
Видобуток газу в Ірані з Південного Парсу є найбільшим джерелом внутрішнього енергопостачання, а Катар вклав мільярди в розробку своєї частини газового родовища. Загалом, західні ЗМІ називають катарську сторону “життєво важливим джерелом енергії для США, Європи та світу”. Серйозна ескалація Арабські країни засудили напади на інфраструктуру, пов’язану з Південним Парсом. ОАЕ назвали це “серйозною ескалацією”, яка становить пряму загрозу не лише світовим енергетичним поставкам, а й регіональній безпеці. Катар назвав удари на Південному Парсі “небезпечним та безвідповідальним кроком”.
В свою чергу, президент США Дональд Трамп застеріг Іран від повторних атак на катарські ЗПГ-об’єкти та пригрозив “масово підірвати все газове родовище Південний Парс”, якщо Тегеран продовжить атаки на енергетичні об’єкти Катару.
Трамп запевнив, що Ізраїль атакував Південний Парс, не повідомивши про це Катар чи Сполучені Штати. Перші наслідки і ймовірність дефіциту Світ вже стикається з енергетичною кризою, оскільки Ормузька протока фактично закрита, а після атаки Ірану по Катарі ціна на газ в Європі зросла одразу на 35%, повідомляє Bloomberg.
ЗМІ зазначає, що стрибки цін відбуваються у складний час для Європи, оскільки регіон виходить із зими з вичерпаними резервуарами. Це означає, що цього літа ЄС доведеться купувати більше газу, конкуруючи з покупцями з Азії за меншу кількість доступних поставок.
“ЗПГ з Катару в принципі може бути недоступним місяцями, а в гіршому випадку – роками”, – сказав Арне Ломанн Расмуссен , головний аналітик Global Risk Management.
“Для газового ринку криза не закінчиться лише тому, що закінчилась війна, а Ормузька протока знову відкриється”, – додала вона.
США вперше застосували новітні протибункерні бомби проти Ірану
Сполучені Штати застосували проти Ірану новітні протибункерні боєприпаси GBU-72/BAdvanced5KPenetrator. Їх використали для ураження підземних ракетних об’єктів уздовж узбережжя Ормузької протоки.Про це повідомляє DefenceExpress.
Зазначається, що Центральне командування ЗС США офіційно підтвердило застосування бомб вагою понад 2,2 тонни. За їх допомогою уразили позиції з протикорабельними ракетами, які загрожували судноплавству в регіоні.
В Ірану на озброєнні є кілька типів таких ракет, зокрема дозвукові Nasir і Ghadir із дальністю до 90 і 300 кілометрів відповідно. Крім того, Тегеран має балістичні комплекси Khalij Fars, Hormuz-1 і Hormuz-2, здатні завдавати ударів на відстань до 300 кілометрів.
Іран розміщує такі системи та боєприпаси у підземних укриттях, для ураження яких необхідні спеціалізовані протибункерні засоби ураження. До них належить GBU-72/B – новітній боєприпас виробництва Boeing, який перебуває на озброєнні з 2021 року.
Новітня бомба GBU-72/B розглядається як серійне рішення для ураження добре захищених об’єктів. Вона не така потужна, як надважкі боєприпаси на кшталт 12-тонної GBU-57A/B, проте має ширші можливості застосування.
GBU-72/B прийшла на заміну застарілим GBU-28, яку розробили у прискореному режимі під час операції “Буря в пустелі” 1991 року.
Згідно з оцінками експертів, бомба перевершує можливості попередника, який “прошивав” десятки метрів ґрунту або кілька метрів залізобетону.
За підрахунками аналітиків, під час удару по об’єктах Ірану могли застосувати до кількох десятків GBU-72/B. Наразі вони інтегровані з винищувачами F-15E та стратегічними бомбардувальниками B-1B, проте які саме літаки застосовували, невідомо.
Припускається, що під час операції залучали B-1B, які базувались на британській авіабазі Ферфорд. Літакам довелося подолати більш ніж 8,5 тисячі кілометрів в один бік, з обходом Європи через Гібралтар і Середземне море. Вибір на користь B-1B пояснюється їхньою вантажопідйомністю: кожен з них здатен нести до 12 бомб GBU-72/B, тоді як F-15E – тільки одну.
Загалом на іранські бази з протикорабельними комплексами США могли скинути до 48 протибункерних бомб GBU-72.
Ізраїль вперше атакував іранські кораблі в Каспійському морі
Ізраїльські військово-повітряні сили вперше вдарили по іранських військових кораблях у Каспійському морі, значно розширивши географію своєї кампанії проти Ісламської Республіки. Про це повідомляє Ynet.
Під атаку потрапило портове місто Бандар-Анзалі, де розташований штаб одного з флотів Ірану.
Армія оборони Ізраїлю підтвердила факт ударів по північному Ірану, зазначивши, що вони проводяться в межах операції Roaring Lion на основі розвідувальних даних ВМС та військової розвідки. У заяві ЦАХАЛ мовиться, що деталі оприлюднять згодом.
Раніше міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац анонсував “серйозні несподіванки на всіх фронтах”, які призведуть до ескалації війни проти Ірану та Хезболли.
Атакований район розташований приблизно за 1300 кілометрів від ізраїльського кордону. Удар став серйозним потрясінням для іранського флоту, який, за численними заявами президента США Дональд Трамп, уже практично знищений.
У Бандар-Анзалі, за даними звіту ВМС США за 2017 рік, дислокується штаб Північного флоту Ірану, який відповідає за акваторію Каспійського моря. У липні 2025 року, за кілька тижнів після завершення 12-денної ірано-ізраїльської війни, ВМС Ірану та Росії провели у Каспійському морі спільні навчання, метою яких, за заявою Тегерана, було “підвищення рівня безпеки в регіоні та зміцнення співпраці” між флотами.
Нагадаємо, міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац повідомив, що міністр розвідки Ірану Есмаїл Хатіб був убитий внаслідок ізраїльського авіаудару по Тегерану вночі.
Трамп оголосив строки завершення операції в Ірані
Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ
Російські суди передали у власність держави близько 850 компаній. Про це поінформував голова Росимущества Вадим Яковенко на колегії відомства, повідомляє The Moscow Times.
За його словами, таких активів з кожним днем стає дедалі більше, а протягом року планується залучити до обігу 90% націоналізованого майна.
ЗМІ зазначає, що найбільший з часів 1990-х років переділ власності в Росії вже торкнувся десятків мільярдерів зі списку Forbes і майже 20 найбільших за виручкою компаній, йдеться в дослідженні аналітичного центру Cedar.
У 2022-2024 роках вартість вилучених активів склала близько 5 трлн рублів. Головними бенефіціарами переділу власності стали найбільші держкорпорації: Газпром, Росатом, Ростех, Транснафта, ВТБ, Россельхозбанк, а також бізнес-групи, пов’язані зі старими знайомими Путіна.
Зростання націоналізації відбувається на тлі уповільнення економіки та пошуку додаткових джерел доходів бюджету.
Аналітики чекають на нульову динаміку в першому півріччі. Коштом продажу таких активів влада хоче поповнити бюджет – у планах отримати 100 млрд рублів.
Найбільші угод щодо подальшої приватизації: продаж активів компаній Макфа (22,4 млрд руб.), Кубань-Вино (19,9 млрд руб.) та Башкирської содової компанії (17,4 млрд руб.).
Сили оборони уразили військові склади на ТОТ
У ніч на 19 березня українські військові уразили склади боєприпасів і пально-мастильних матеріалів та райони зосередження живої сили росіян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Про це повідомив Генштаб ЗСУ в четвер.
Так, уражено склади боєприпасів у Донецьку і Ялті (ТОТ Донецької область) та у населеному пункті Каланчак (ТОТ Херсонської область).
Крім того, зафіксовано ураження складу матеріально-технічного забезпечення у районі Веселого на Донеччині.
Також підрозділи Сил оборони завдали ураження по складу пально-мастильних матеріалів у районі Новотроїцького (ТОТ Херсонської область).
Окрім того, наші воїни били по районах зосередження живої сили росіян поблизу Ялти (ТОТ Донецької область) та населеного пункту Овражки (ТОТ АР Крим).
“Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються”, – додали в Генштабі.
Раніше в четвер стало відомо що в Севастополі уражено інноваційний центр виробничо-технічного підприємства Граніт, який входить до складу концерну Алмаз-Антей. Там ремонтують і обслуговують російські системи ППО.
Також вчора Генштаб ЗСУ повідомив про ураження двох авіазаводів в Росії.