Позначка: ДССЗЗІ

В Україні створено правову базу, що дає можливість державі залучати приватні компанії до побудови національної системи кіберзахисту.

Бізнес може на договірних умовах навчати держслужбовців та військовослужбовців, будувати системи захисту для державних органів та критичної інфраструктури, оцінювати їх надійність та реагувати на кіберінциденти галузевого чи державного рівня, як приватні команди реагування. Про це на організованому Diia.City Union форумі Cybersecurity dialogue розповів т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко.

Виступаючи на панелі «Державно-приватна співпраця: як виглядає архітектура кіберзахисту в Україні», він зазначив, що минулого року було внесено значні зміни до чинного законодавства, ухвалено низку нормативно-правових актів, які дали можливість бізнесу долучатися до кіберзахисту фактично на будь-якому етапі.

Повний запис виступу – у відео.

Сьогодні, 27 березня, вперше офіційно відзначається День Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ), історія діяльності якого налічує сім років. Відповідний наказ Адміністрації Держспецзв’язку був підписаний наприкінці 2025 року.

Це – день вшанування фахівців, які є складовою «мозкового центру» телекомунікаційного фронту України та в умовах повномасштабної війни забезпечують безперебійний зв’язок для держави в цілому та військових і мільйонів громадян зокрема.

Під час дії воєнного стану НЦУ забезпечує централізоване управління мережами зв’язку загального користування. Завдяки налагодженій координації Центру і мобільних операторів та провайдерів в Україні оперативно введено в дію національний роумінг, організовано СМС-інформування населення про загрози, забезпечено зв’язком пункти незламності.

НЦУ організував понад 19 тис. електронних комунікаційних послуг (ліній доступу, захищених каналів тощо), з яких 84% розгорнуто для потреб Збройних Сил України.

НЦУ координує блокування ресурсів, які загрожують національній безпеці або використовуються для злочинної діяльності. Станом на цей час заблоковано понад 52 тис. доменних імен, 646 автономних систем, сотні IP-адрес. Серед заблокованих ресурсів 77% – сайти нелегальних азартних ігор, 14% – фішингові сайти, 5% – ворожі ресурси рф та рб.

НЦУ відіграє ключову роль у підготовці мереж до перебоїв з електропостачанням. Спільно з операторами забезпечено роботу понад 24 тис. генераторів на базових станціях мобільного зв’язку, покликаних забезпечити до 72 годин автономної роботи мереж під час блекаутів.

Результати діяльності Національного центру довели, що надійний зв’язок – така ж стратегічна зброя, як артилерія, авіація чи дрони. Завдяки цілодобовій праці команди НЦУ і українських телеком-операторів ми не тільки тримаємо удар, а й розбудовуємо стійку, сучасну систему управління, яка гарантуватиме інформаційну безпеку України за будь-яких умов. Варто нагадати, що саме фахівці НЦУ координували відновлення комунікаційних мереж на деокупованих територіях.

У межах воркшопу «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту» фахівці ключових департаментів Держспецзв’язку дають роз’яснення з найважливіших питань щодо захисту державних інформаційних ресурсів.

У цьому відео:
✔️про перехід від КСЗІ до ризик-орієнтованого підходу – моделі Risk Management Framework (RMF): переваги, нормативна база, рекомендації власникам ІКС тощо;
✔️посилення кіберзахисту: зміни в законодавстві, розроблення планів з кіберзахисту, базові заходи з кіберзахисту, які є обов’язковими до виконання, робота відповідальних за кіберзахист осіб;
✔️типові проблеми авторизації з безпеки.

Пріоритетом Держспецзв’язку є формування прозорих умов та вимог до розроблення і впровадження в Україні засобів криптографічного та технічного захисту інформації з орієнтацією на національного виробника. Ми глибоко переконані, що державна таємниця та державні інформаційні ресурси повинні захищатися українськими технологіями, які оцінені за кращими міжнародними стандартами. На цьому було наголошено під час воркшопу «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту», який провели фахівці нашої Служби.

Дивіться у цьому відео виступи фахівців Адміністрації Держспецзв’язку та ДержНДІ технологій кібербезпеки та дізнавайтеся про:

▪️розвиток системи криптографічного захисту інформації;
▪️розвиток стандартів та вимог безпеки, дозволених для реалізації в засобах криптографічного захисту інформації,
▪️захист інформації від витоку технічними каналами;
▪️практичні аспекти реалізації розвитку системи ТЗІ тощо.

Роз’яснюємо багато важливих деталей щодо трансформації, пріоритетів, планів на майбутнє. Долучайтеся до перегляду.

У березні Держспецзв’язку провела воркшоп «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту» для представників державних органів та фахівців у сфері кібербезпеки, під час якого фахівці Служби проаналізували поточний стан захищеності державних і критично важливих інформаційних ресурсів, виявлення системних недоліків та надали методичні рекомендації для посилення спроможностей у сфері кіберзахисту.

Хто не мав змоги долучитися, запрошуємо до перегляду.

У відео – виступи директора Департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрія Головенка, т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Дмитра Пахольченка, директора Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Ігоря Стельника та начальника ДержНДІ технологій кібербезпеки Володимира Павлікова.

Дякуємо за сприяння у проведенні воркшопу НАДС та Вищій школі публічного управління.

Навесні минулого року було ухвалено Закон № 4336-IX, який заклав оновлений фундамент національної системи кібербезпеки. Ухвалення цього документа стало стратегічною відповіддю на глобальні виклики та кардинальні зміни в безпековому ландшафті. Для повної реалізації норм Закону було ухвалено понад два десятки підзаконних актів – постанов Уряду, наказів Адміністрації Держспецзв’язку – які деталізують та впроваджують його положення на практиці. Низку документів заплановано ухвалити і цього року.

У межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 фахівці Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку провели роз’яснювальну сесію щодо ключових змін.
Пропонуємо до перегляду.

Новий підхід до захисту інформаційно-комунікаційних систем – Offence Death Cycle – представив під час сесії «Війна на основі штучного інтелекту: захист автономних систем та високоточної зброї» в межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 помічник Голови Держспецзв’язку Володимир Стиран.

Головна ідея – перехід від реактивних методів реагування до активного руйнування планів агресора.

Дивіться повний виступ у відео.

Заступник директора Департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзв’язку Олег Мамка під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 розповів про пріоритетні напрями роботи Служби щодо забезпечення захисту (стійкості) критичної інфраструктури.

✅Україна має імплементувати Директиву CER – Директиву Європейського парламенту і Ради ЄС 2022/2557, внаслідок чого наша країна повинна буде перейти від захисту об’єктів критичної інфраструктури до їхньої стійкості.

✅Важливо інвестувати не лише в кіберзахист об’єктів критичної інфраструктури, але й в інженерний захист, що дозволить протистояти ударам ворога по ОКІ з повітря.

✅Держспецзв’язку планує побудову в Україні Міжнародного навчально-випробувального центру для поширення нашого досвіду в сфері захисту критичної інфраструктури.

Повний виступ Олега Мамки та інших учасників сесії «Захист критичної інфраструктури в гібридній війні» – у відео.

#KICRF

У межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 (KISRF) відбулася панельна дискусія «Архітектура довіри: Захист критично важливих ланцюгів постачання», у якій взяв участь т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко.

Зокрема, він розповів нові чіткі вимоги щодо запровадження заходів безпеки постачальниками товарів і послуг для держсектору та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, розроблені відповідно до європейських стандартів та впроваджені наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 17 грудня 2025 року № 836.

Дивіться у відео повний виступ Дмитра Пахольченка та інших учасників панельної дискусії.