Катар змушений повністю призупинити виробництво скрапленого природного газу (СПГ/LNG). Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела в середу, 4 березня.
“Джерела повідомили, що після закриття головного заводу Катару в Рас-Лаффані в середу він не зможе відновити перетворення газу на суперохолоджене паливо щонайменше два тижні, згідно з попередніми оцінками. Після перезапуску знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність”, – пише агентство.
Тим часом Qatar Energy, яка припинила виробництво газу цього тижня та оголосила сьогодні про форс-мажор на експорт, не відповіла на запит про коментар.
Як відомо, Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на ринку близько 20%.
Позначка: Зріджений природний газ
Один із найбільших експортерів СПГ оголосив форс-мажор
Державна компанія QatarEnergy оголосила форс-мажор на постачання скрапленого природного газу та супутніх продуктів через призупинення виробництва на тлі іранських атак на її об’єкти у Катарі. Про це пише AP у середу, 4 березня.
QatarEnergy є одним із найбільших у світі експортерів скрапленого природного газу.
Днями компанія призупинила виробництво СПГ та супутніх продуктів після іранських атак на об’єкти у промислових містах Рас-Лаффан та Месаїд. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%. Раніше Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі.
Російський газовий танкер палає у Середземному морі
У Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував зріджений природний газ (ЗПГ). Судно перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки та Великої Британії, а причиною інциденту, за попередньою інформацією, могла стати атака морського дрона. Про це увечері у вівторок, 3 березня, повідомляє Reuters.
Згідно з даними агентства, займання судна під російським прапором сталося у вівторок, 3 березня. Інформація про стан екіпажу наразі відсутня.
Відповідно до даних платформи MarineTraffic, востаннє місце перебування танкера фіксували в понеділок поблизу берегів Мальти.
Джерела агентства в галузі судноплавства та морської безпеки припускають, що танкер міг зазнати нападу за допомогою військового морського дрона. У здійсненні цієї операції висловлюють підозри щодо України, але офіційних підтверджень цього поки що немає.
Варто нагадати, що танкер Arctic Metagaz перебуває у списку суден, на які накладені санкції США та Великої Британії через його зв’язок із російською енергетичною галуззю.
Раніше повідомлялося, що Головне управління розвідки Міністерства оборони оприлюднило дані про 31 морське судно, задіяне у перевезенні російської нафти та зрідженого газу на порталі War&Sanctions.
Україна розширила санкції проти тіньового флоту РФ
Китай тисне на Іран для уникнення блокування Ормузької протоки – ЗМІ
Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на анонімних керівників газової галузі.
Зазначається, що представники китайського уряду тиснуть на високопосадовців Ірану, щоб Тегеран не атакував нафтові й газові танкери, які проходять Ормузькою протокою, а натомість дозволив постачанням продовжуватися.
Китай закликав усі сторони війни навколо Ірану забезпечити безпечне проходження суден через Ормузьку протоку. “Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці”, – заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.
Рух танкерів через Ормузьку протоку фактично зупинився після того, як 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, на що Тегеран відповів ударами по регіону.
Найбільший у світі імпортер нафти й газу – Китай – є серед найбільш уразливих країн. У грудні 2025 року майже половина його імпорту сирої нафти проходила через протоку. Bloomberg зазначає, що Китай – життєво важливий партнер для Ірану, оскільки скуповує переважна більшість нафти з цієї країни, але друга за величиною економіка світу залежить від регіону Перської затоки як у постачанні нафти, так і газу, що транспортуються через Ормузьку протоку.
Крім Китаю, на іранських чиновників тисне і Катар, щоб Тегеран не атакував нафтові та СПГ-танкери, що проходять через протоку, і натомість дозволив постачання енергоносіїв.
Іранських чиновників також закликають утриматися від ударів по експортних хабах, таких як Катар, який самостійно постачає 30% ЗПГ до Китаю.
Ціни на газ в Європі сягнули максимуму за три роки
Ціни на газ в Європі продовжують стрімко зростати на тлі новин про бойові дії на Близькому Сході. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 3 березня.
“Ціна газу з поставкою “на наступний день” на еталонному європейському хабі TTF у вівторок вранці досягла $704 за тисячу кубометрів, тоді як у понеділок торги закрилися на позначці $531. Таких високих цін Європа не бачила з січня 2023 року”, – вказано в повідомленні.
Агентство зазначає, що ситуація в Перській затоці може вплинути як на поставки трубопровідного газу з Ірану в сусідні країни, так і на експорт скрапленого природного газу з Катару (одного з найбільших світових постачальників СПГ), а також ОАЕ та Оману.
Раніше в лютому ціни на газ рухалися по низхідній траєкторії від локального максимуму в $500 в очікуванні настання весняної погоди.
Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита
Ормузька протока відкрита для цивільного судноплавства, попри заяву Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) про перекриття водного маршруту. Про це свідчать дані Центрального командування США (CENTCOM), зазначає кореспондент Fox News Дженніфер Гріффін у соцмережі Х.
“Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування. 80% їхньої нафти йде в Китай. Мінування протоки завдасть шкоди Ірану та його ключовому союзнику”, – написала вона.
До цього радник командувача КВІР Ібрахім Джабарі заявив, що Іран “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
За даними системи відстеження суден MarineTraffic, станом на вечір 2 березня в Ормузькій протоці не було жодного танкера. Скупчення суден спостерігалося біля входу до нього – неподалік узбережжя ОАЕ та між Оманом та Іраном.
Загалом на рейді або поруч із водною артерією перебували понад 250 суден, які перевозили нафту, нафтопродукти та ЗПГ. На вході в протоку спостерігалося близько 70 балкерів та контейнеровозів. Ормузька протока – найважливіша енергетична артерія планети: через неї проходить близько 20% світових поставок нафти і до 30% зрідженого природного газу (ЗПГ).
Як відомо, 28 лютого, коли США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, Тегеран атакував п’ять нафтових танкерів у протоці під прапорами Маршаллових Островів, Гібралтару, Гондурасу та США.
Додамо, що основні виробники нафти на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток максимум 25 днів, якщо рух через Ормузьку протоку буде повністю зупинений.
Ціни на скраплений газ у ЄС зросли на понад 50%
Ціни на скраплений газу Європі зросли більш ніж на 50%, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Це сталося на тлі того, що після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на найбільшому у світі експортному підприємстві. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що завод Ras Laffan компанії QatarEnergy забезпечує близько п’ятої частини світової пропозиції скрапленого газу, і ця зупинка тепер ставить під загрозу енергетичну безпеку в усьому світі.
Європейські ф’ючерси на газ зросли найбільше від енергетичної кризи 2022 року після того, як QatarEnergy 2 березня підтвердила призупинення виробництва.
Тим часом танкери вже здебільшого припинили проходження через Ормузьку протоку – критично важливу артерію для глобальних поставок пального.
Як повідомляється, хоча основну частину скрапленого газу з Близького Сходу купують країни Азії, будь-які перебої посилять конкуренцію за альтернативні поставки, підштовхуючи ціни вгору у світі, зокрема й у Європі.
Ціни на газ у Європі зростають на тлі того, що запаси в сховищах є незвично низькими, а регіону потрібно влітку імпортувати значні обсяги скрапленого газу, щоб поповнити їх перед наступною зимою.
Хоча внутрішньоденний стрибок став найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому, еталонні ціни перебувають лише на річному максимумі, оскільки регіональні постачання безпосередньо не були порушені, а трейдери ще оцінюють, як довго триватиме конфлікт.
За словами джерел, компанія оголосила форс-мажор щодо своїх контрактних зобов’язань із постачання скрапленого газу клієнтам.
Як пише Reuters, уряд Катару повідомив, що енергетичний об’єкт QatarEnergy атакували два іранські дрони, а влада оцінює масштаби пошкоджень. Виробництво скрапленого газу в країні еквівалентне приблизно 20% світової пропозиції.
Як відомо, країна Перської затоки є другим у світі експортером скрапленого газу після США та відіграє важливу роль у балансуванні потреб азійського та європейського ринків. На азійських клієнтів припадає 82% клієнтської бази державної QatarEnergy.
Хвиля атак на Близькому Сході тривала третій день і також призвела до зупинки більшості видобутку нафти в Іракському Курдистані та закриття кількох великих ізраїльських газових родовищ, що обмежило експорт до Єгипту.
Крім того, Саудівська Аравія зупинила найбільший у країні нафтопереробний завод після удару дрона.
Нафтопереробний завод Ras Tanura державної Saudi Aramco потужністю 550 тисяч барелів на добу, який зупинили як запобіжний захід, є частиною енергетичного комплексу на узбережжі затоки в королівстві та водночас критично важливим експортним терміналом для саудівської сирої нафти.
Ціни на нафту зростали внутрішньоденно на 13% – вище 82 доларів за барель, до найвищого рівня з січня 2025 року, оскільки конфлікт майже зупинив судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить п’ята частина світових поставок нафти.
На Близькому Сході припиняють роботу нафтові та газові об’єкти
Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 2 березня. Напад Ізраїлю та США на Іран і удари у відповідь Тегерана призвели до вимушеного закриття нафтогазових об’єктів по всьому Близькому Сходу. Катарська газова монополія QatarEnergy повідомила про зупинення виробництва скрапленого природного газу і супутніх продуктів у зв’язку з іранськими ударами по об’єктах у Рас-Лаффані та Месаїді. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%.
Тим часом уряд Ізраїлю велів американській Chevron тимчасово зупинити гігантське газове родовище Левіафан, обмеживши експорт до Єгипту. На даному родовищі йде розширення потужності до близько 21 мільярда кубічних метрів на рік в рамках експортного контракту з Єгиптом на 35 млрд доларів.
Державна нафтогазова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco зупинила роботу нафтопереробного заводу Ras Tanura, після того, як по ньому було здійснено удар безпілотником. Комплекс Ras Tanura включає один із найбільших на Близькому Сході НПЗ потужністю в 550 тисяч барелів на добу і служить критично важливим експортним терміналом для саудівської нафти. В іракському Курдистані, що експортував у лютому 200 тисяч барелів нафти на добу по трубопроводу в турецький порт Джейхан, також припинено видобуток на всіх родовищах.
Нагадаємо, фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько третини світових поставок СПГ, спричинило стрибок цін на газ у Європі на 27%. Зупинка судноплавства по Ормузькій протоці протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі. Основні виробники нафти на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток максимум 25 днів, якщо рух через Ормузьку протоку буде повністю зупинений.
Ціни на газ у Європі підскочили на 27% через війну на Близькому Сході
Фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 30% світових поставок скрапленого природного газу (СПГ), призвело до стрибка цін на газ. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 березня.
Ціна газового ф’ючерсу Dutch TTF в Європі 2 березня злетіла до 40,8 євро, що на 27,5% вище за ціну закриття 27 лютого. До полудня ціна дещо знизилася – до 39,2 євро/МВ год (484 долара за 1000 кубометрів), зростання становило 22,5%. Стрибок став найзначнішим із серпня 2023 року. Європа закуповує скраплений газ насамперед у США, але глобальна конкуренція за паливо може загостритися, оскільки азіатські країни переважно імпортують його із Близького Сходу. У вихідні після початку бомбардувань Ірану силами США та Ізраїлю Тегеран оголосив про припинення торгівлі через Ормузьку протоку, а потім підбив три танкери. Декілька танкерів, які прямували до Катару та ОАЕ для завантаження СПГ, стали затримуватися або змінювати маршрут.
Зазначається, що ціни на газ у Європі впали в лютому на 19% через м’яку погоду, але ЄС закінчує опалювальний сезон із дуже низькими запасами. Сховища зараз заповнені лише на 30%, що набагато менше від середнього значення за останні п’ять років. Менше за цей період було лише 2022 року.
За словами аналітиків, збій у постачаннях незабаром почне відчуватися на фізичному ринку. Зазначається, що європейський ринок газу більш чутливий до фактичного закриття Ормузької протоки, ніж ринок нафти.
Зупинка судноплавства Ормузькою протокою протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі, застерігають аналітики Goldman Sachs. Ситуація може ускладнити поповнення запасів у Європі у найближчі місяці і знову збільшити витрати на енергію в промисловості.
Україна вперше отримає СПГ через термінал у Клайпеді
Україна вперше отримає партію скрапленого природного газу через термінал у литовській Клайпеді. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль в Телеграм у четвер, 26 лютого.
За його словами, група Нафтогаз у співпраці з литовською Ignitis Group забезпечить постачання 90 млн кубів до кінця березня цього року.
“Диверсифікуємо маршрути поставок. Посилюємо гнучкість і стійкість нашої системи. Це особливо важливо на тлі щоденних російських атак проти нашої енергетичної інфраструктури. Дякую Литві та партнерам за співпрацю”, – написав Шмигаль.
Він додав, що Україна також працює над розвитком інших регіональних маршрутів постачання, зокрема Вертикального газового коридору.
“Разом з партнерами ми будуємо нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця російській молекулі, а Україна буде одним із енергетичних хабів регіону”, – запевнив урядовець.