У січні-вересні цього року Укрзалізниця понесла збитки у розмірі 7,2 млрд гривень, про що повідомив заступник голови наглядової ради компанії. У зв’язку зі значним зменшенням вантажних перевезень у 2021-2025 роках, УЗ більше не може підтримувати втраткові пасажирські перевезення за їх рахунок. Тому Укрзалізниця планує підвищити вантажні тарифи на 41,5% наступного року та просить державну підтримку. Щоб компенсувати збитки, компанія розраховує на 16 млрд гривень бюджетної допомоги у 2026 році.
Позначка: Збитки
Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки
Німецький автовиробник Volkswagen повідомив про збитки у сумі 1,07 мільярда євро за третій квартал цього року. Це перший раз за останні п’ять років, коли компанія зафіксувала втрати в квартальному звіті. За перші дев’ять місяців 2021 року прибуток Volkswagen скоротився на більше ніж 60%, з 8,8 мільярда євро до 3,4 мільярда євро. На це вплинули проблеми, такі як вищі мита від США і зміни стратегії бренду Porsche. Volkswagen також вказав, що митна політика президента США Дональда Трампа коштує компанію близько 5 мільярдів євро на рік. Нові торговельні угоди з США призвели до зменшення мит на експорт автомобілів з Європи, але вони залишаються вищими, ніж до початку «митної війни».
Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів
Американський авіагігант Boeing повідомив про збитки у 5,4 млрд доларів за третій квартал 2025 року. Про це повідомляє Finance.Yahoo в середу, 29 жовтня.
Попри збитки виручка Boeing зросла на 30% – до 23,3 млрд доларів, завдяки збільшенню поставок комерційних літаків. Водночас компанія зафіксувала одноразове списання у 4,9 млрд доларів за програмою 777X, сертифікацію якої Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) продовжує ретельно перевіряти після низки попередніх інцидентів.
Генеральний директор компанії Келлі Ортберг визнав, що процес затягнувся, та заявив, що літак Boeing 777X продовжує добре показувати результати льотних випробувань.
За його словами, FAA у жовтні дозволило збільшити обсяги виробництва 737 MAX – ключового продукту компанії. Водночас Boeing знову переніс терміни комерційного запуску 777X – тепер перші поставки очікуються у 2027 році, а не у 2026-му, як планувалося раніше.
“Ми відстали від графіка отримання дозволів FAA на випробування, що вплинуло на нашу здатність літати та отримувати сертифікаційні кредити”, – сказав Ортберг.
На тлі фінансових труднощів Boeing також стикається з трудовими протестами. Понад 3000 працівників заводу в Сент-Луїсі відхилили останню пропозицію компанії щодо контракту.
Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.
Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм
Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.
Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.
“Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.
Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.
За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.
“Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.
За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.
Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися
У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень
У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, пред’явлено підозру у тому, що вони не сплатили за товар, який отримали, і вартість його довелося покрити банку. За даними Київської міської прокуратури, підозрювані отримували тютюнову продукцію від швейцарської компанії з можливістю розрахунку через два тижні. Однак вони не сплатили за товар, який був заставним майном банку, і банк довелося виплатити постачальнику повну суму, яка складала понад 143 мільйони гривень. Більшість коштів банку було витрачено на відшкодування збитків, що завдали підозрювані.
У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень
У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не розрахувалися за товар і заставний банк сплатив за них понад 143 мільйони гривень. Підозрювані отримали товар від швейцарської компанії з двотижневим відстроченням платежу, але не сплатили за нього. Банк змушений був покрити вартість товару, збитки якого склали понад 128 мільйонів гривень. Комерційний банк поніс збитки на цю суму через дії підозрюваних.
На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків
На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
• Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
• Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
• Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
За даними російського видання Forbes, державний виробник мікросхем Ангстрем став найзбитковішою компанією в Росії у 2024 році. Його чистий збиток склав 236,3 млрд рублів через визнання зобов’язань перед держкорпорацією ВЕБ. Ангстрем отримав збиток у 47 разів більший, ніж його виручка. Компанія посіла перше місце у рейтингу збиткових компаній, випередивши банк Траст, Россети та Московський метрополітен. Історія втрат почалася ще у 2008 році, коли завод Ангстрем не зміг запрацювати після отримання кредиту на 815 млн євро. До січня 2019 року ВЕБ взяв усе обладнання і акції заводу, а Рейман, колишній власник компанії, дистанціювався від проєкту. Однак його інша компанія, Рутек, отримала державну підтримку та розпочала будівництво нового заводу. Інвестиції оцінюються у кілька мільярдів рублів, а проекти імпортозаміщення передбачають виробництво смартфонів, комп’ютерів та іншої електроніки.
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру в тому, що вони завдали значних збитків природному середовищу. Згідно з повідомленням прокуратури, директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, навіть після призупинення спецдозволу на користування надрами. У результаті незаконної діяльності було видобуто 42 тис. тонн корисних копалин, що призвело до збитків у розмірі 43 млн гривень. Дії підозрюваних кваліфікують як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека та інші погодні явища цього літа призвели до значних економічних збитків для країн Європи. За даними науковців, загальні втрати становлять щонайменше 43 млрд євро, а ця цифра може зрости до 126 млрд євро до 2029 року. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія. Економісти наголошують, що втрати від екстремальної погоди враховують не лише прямі збитки, а й непрямі наслідки, які можуть бути також дуже значущими. Глобальне потепління підвищило ймовірність пожеж та інших природних катастроф, що позначилося на економіці. Учені закликають приділити увагу не лише прямим збиткам, а й ширшим метрикам для оцінки впливу екстремальної погоди на економіку.