Антикор

Позначка: Збитки

  • Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.

    “Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.

    Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.

    “Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.

    Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.

    За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.

    “Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.

    За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.

    Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися

  • У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, пред’явлено підозру у тому, що вони не сплатили за товар, який отримали, і вартість його довелося покрити банку. За даними Київської міської прокуратури, підозрювані отримували тютюнову продукцію від швейцарської компанії з можливістю розрахунку через два тижні. Однак вони не сплатили за товар, який був заставним майном банку, і банк довелося виплатити постачальнику повну суму, яка складала понад 143 мільйони гривень. Більшість коштів банку було витрачено на відшкодування збитків, що завдали підозрювані.

  • У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не розрахувалися за товар і заставний банк сплатив за них понад 143 мільйони гривень. Підозрювані отримали товар від швейцарської компанії з двотижневим відстроченням платежу, але не сплатили за нього. Банк змушений був покрити вартість товару, збитки якого склали понад 128 мільйонів гривень. Комерційний банк поніс збитки на цю суму через дії підозрюваних.

  • На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
    Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
    Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
    Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
    Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
    Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
    Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
    Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
    • Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
    • Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
    • Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
    Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
    Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
    А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
    Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
    Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
    Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
    Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.

  • Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    За даними російського видання Forbes, державний виробник мікросхем Ангстрем став найзбитковішою компанією в Росії у 2024 році. Його чистий збиток склав 236,3 млрд рублів через визнання зобов’язань перед держкорпорацією ВЕБ. Ангстрем отримав збиток у 47 разів більший, ніж його виручка. Компанія посіла перше місце у рейтингу збиткових компаній, випередивши банк Траст, Россети та Московський метрополітен. Історія втрат почалася ще у 2008 році, коли завод Ангстрем не зміг запрацювати після отримання кредиту на 815 млн євро. До січня 2019 року ВЕБ взяв усе обладнання і акції заводу, а Рейман, колишній власник компанії, дистанціювався від проєкту. Однак його інша компанія, Рутек, отримала державну підтримку та розпочала будівництво нового заводу. Інвестиції оцінюються у кілька мільярдів рублів, а проекти імпортозаміщення передбачають виробництво смартфонів, комп’ютерів та іншої електроніки.

  • На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи

    На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи

    Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру в тому, що вони завдали значних збитків природному середовищу. Згідно з повідомленням прокуратури, директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, навіть після призупинення спецдозволу на користування надрами. У результаті незаконної діяльності було видобуто 42 тис. тонн корисних копалин, що призвело до збитків у розмірі 43 млн гривень. Дії підозрюваних кваліфікують як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.

  • Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро

    Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро

    Екстремальна спека та інші погодні явища цього літа призвели до значних економічних збитків для країн Європи. За даними науковців, загальні втрати становлять щонайменше 43 млрд євро, а ця цифра може зрости до 126 млрд євро до 2029 року. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія. Економісти наголошують, що втрати від екстремальної погоди враховують не лише прямі збитки, а й непрямі наслідки, які можуть бути також дуже значущими. Глобальне потепління підвищило ймовірність пожеж та інших природних катастроф, що позначилося на економіці. Учені закликають приділити увагу не лише прямим збиткам, а й ширшим метрикам для оцінки впливу екстремальної погоди на економіку.

  • Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку

    Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку

    У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком у $179 млн у попередньому році. Виручка компанії зменшилася на 13%, склавши $3,55 млрд. Головною причиною втрат було припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції. Додатковою проблемою стали зупинка Інгулецького ГЗК та спад світових цін на сталь і руду. Найбільше збитків було зафіксовано в Україні, де продажі впали на 16%, до $1,13 млрд. Незважаючи на це, Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргового навантаження. Компанія також упереджає про стійкість ключових активів в Україні, хоча фінансова ситуація залишається напруженою.

  • МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ

    МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ

    Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може втратити близько 4% свого ВВП через повну відмову Європейського Союзу від російських енергоресурсів. Росія грає ключову роль у постачанні енергії для Угорщини, яка імпортує значні обсяги газу і нафти з Росії. Угорщина є однією з найбільш енергоємних країн Європи, особливо у промисловості, хімії, металургії та автомобілебудуванні. Повна відмова від російських енергоресурсів може призвести до серйозних проблем для угорської економіки, і МВФ рекомендує швидко диверсифікувати джерела поставок енергії. Реалізація комплексного пакета заходів може допомогти знизити енергетичні ризики та витрати на енергію для Угорщини. Крім того, ці реформи сприятимуть досягненню кліматичних цілей ЄС.

  • Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
    Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
    Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
    Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
    На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості.