Позначка: Заморожені активи

“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:

  • ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
  • вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
  • можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.

    • Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.

    Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

    Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
    “Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
    З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
    План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.

    Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію

    Росія “не програє війну” Україні, заявки про її поразку – це “байка та повна ілюзія”. Тому російські активи після війни “доведеться повертати Кремлю”. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю бельгійському виданню La Libre.
    Урядовець заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. Спробу передати Україні кошти країни-агресора де Вевер називає “крадіжкою”.
    “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші Центрального банку Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – стверджує чиновник.
    За його словами, після завершення війни держава, яка програла її, мусить сама відмовитися від усіх активів, або їхньої частини. Втім, на його думку, Росія нібито перемагає у війні. Навіть більше – поразка Росії у цій війні є “небажаною”.
    “Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – пояснив свої міркування де Вевер.
    Він також зізнався, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
    “Хто вірить, що Путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Здається, це досить довгий термін”, – резюмував свою промову бельгійський прем’єр.

    ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні

    Єврокомісія погодилася врахувати більшість застережень, які висловила Бельгія щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів від російських активів, які заморожені у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але їхні занепокоєння були враховані в пропозиції Єврокомісії. Також були розроблені сильні заходи для захисту держав-членів та мінімізації ризиків. Мета репараційних позик – підтримати Україну та спонукати Росію до мирних переговорів. Ця ідея виникла після вторгнення Росії в Україну. Однак позиція Бельгії зупинила реалізацію цього плану, але Єврокомісія продовжує працювати над цим питанням.

    США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа має намір повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. Повідомляється, що американські посадовці повідомили про це представника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана. У мирному плані, який США представили, передбачалося використати російські активи на відновлення України. Європі також пропонувалося додаткові інвестиції в українську економіку. Однак пізніше цей пункт було виключено. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу заморожених російських активів, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії для цього кредиту. Бельгія також проти виділення кредиту коштом російських активів і вимагає фінансові гарантії від ЄС на випадок судових позовів з боку Росії. Після початку війни США та ЄС заморозили активи Центробанку Росії на суму близько 260 млрд євро, з яких більшість знаходиться в Бельгії. Дискусії щодо використання цих активів для допомоги Україні тривають вже чотири роки.

    Москва погрожує ЄС через конфіскацію російських активів

    Російський банкір Андрій Костін заявив, що Росія готується до вжиття заходів, якщо її заморожені активи будуть використані для фінансування репарацій чи допомоги Україні. Костін вважає, що Росія може ініціювати довготривалі судові процеси, які можуть тривати до півстоліття. Він стверджує, що Європа прагне вести війну за рахунок чужих фінансів і вважає такі дії безпідставними. У відповідь на це, Росія може конфісковувати активи європейських інвесторів у себе. Костін також пропонує активно судитися з Європейським Союзом та іншими сторонами щодо заморожених активів у російських та міжнародних судах. Раніше він підтримував ідею розподілу суверенних активів Росії для мирного врегулювання в Україні, але остання редакція мирного плану США була скорочена. Костін також висловлював готовність Росії до переговорів і пошуку компромісів у двосторонньому форматі.

    Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні

    Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
    “Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
    За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
    “Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
    Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
    “Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.

    ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ

    Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
    Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
    П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
    За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
    Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
    “З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
    Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
    Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
    Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
    Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

    МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ

    Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
    МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
    Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
    Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
    Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
    Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
    Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
    Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
    Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
    Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки.

    ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ

    Країни Європи працюють над “планом Б” у разі невдачі у узгодженні використання російських заморожених активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Ця інформація походить з матеріалу Politico. Європейські лідери розглядають варіанти, як допомогти Україні у разі невирішення питання з репараційним кредитом, включаючи можливість надання “перехідного” кредиту коштом запозичень ЄС. Це дозволить виділити час на підготовку повноцінного репараційного кредиту. Деякі країни, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Європейську комісію продовжити працю над фінансуванням України. Однак Бельгія висловлює застереження, оскільки саме на її території зберігається більшість російських активів. Угорщина також виступає проти нових заходів щодо фінансування України.