Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
Позначка: Заморожені активи
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
-
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи працюють над “планом Б” у разі невдачі у узгодженні використання російських заморожених активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Ця інформація походить з матеріалу Politico. Європейські лідери розглядають варіанти, як допомогти Україні у разі невирішення питання з репараційним кредитом, включаючи можливість надання “перехідного” кредиту коштом запозичень ЄС. Це дозволить виділити час на підготовку повноцінного репараційного кредиту. Деякі країни, такі як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Європейську комісію продовжити працю над фінансуванням України. Однак Бельгія висловлює застереження, оскільки саме на її території зберігається більшість російських активів. Угорщина також виступає проти нових заходів щодо фінансування України.
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, але не знайшли прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Обидві сторони виразили бажання знайти найкраще рішення, але наразі конкретних варіантів ще не висунуто. Європейська комісія надіється на угоду з Бельгією, але визнає, що часу на узгодження рішення дедалі менше.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів став на перешкоді через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду зустрінуться для вирішення цього питання. Бельгія хоче захистити себе від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути в разі видачі кредиту. Країни ЄС також мають обговорити питання фінансових гарантій та ризиків, пов’язаних з можливим відміненням санкцій проти Росії. Без узгодження щодо репараційного кредиту Україна може залишитися без фінансової підтримки від ЄС.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планується остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії на цю тему ще тривають, але є певний прогрес. Бельгія висловлює побоювання щодо відповідальності за таке рішення, але Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Також Туск зазначив, що деякі країни, наприклад Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних з Україною. Важливість передачі заморожених активів для фінансової підтримки України була підкреслена, альтернативні джерела фінансування обмежені. Польський прем’єр вважає, що використання заморожених коштів РФ для допомоги Україні є справедливим. Рішення про це має бути ухвалене на саміті Європейської Ради у грудні, оскільки зволікання недоцільне. Нагадаємо, що раніше лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.
-
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз відклав рішення щодо використання 140 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії для допомоги Україні до грудня. Про це повідомляє агентство Bloomberg, яке посилається на свої джерела. Причиною такого рішення стало вимагання Бельгії гарантій щодо відсутності ризиків для неї у разі надання кредитів. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень, які будуть розглянуті на наступному саміті. Головна мета полягає в тому, щоб досягти остаточної угоди до кінця року.
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада приєдналися до плану ЄС, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати близько 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також планують надати Україні репараційний кредит, уникнувши прямого арешту активів Росії. Україна планує використовувати ці кошти для закупівлі озброєння, підтримки економіки та розвитку власної оборонної промисловості. Заморожені російські активи в Британії та Канаді становлять велику суму, яка може бути використана для цих цілей. Усього ЄС планує передати Україні понад 140 мільярдів євро, враховуючи попередні виплати від країн G7. Також планується укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення прямих конфіскацій активів Росії.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намагається використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України, зокрема, для надання репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США відмовилися оплачувати постачання зброї Україні, тому Європа стає основним джерелом фінансування. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць, але деякі країни зволікають з фінансуванням. ЄС розглядає можливість надання нових кредитів Україні на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду від війни. Країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюють нові санкції проти російських енергетичних доходів. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та закликали до співпраці зі США.