Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція кинули економіку агресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Росію йти на екстрені міри. РФ вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Чи є в неї шанси виграти цю справу? Позов проти ЄС Центральний банк Росії офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення ЄС від 12 грудня 2025 р., яке закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Загалом, в країнах ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських активів. “Рішення ЄС про безстрокове заморожування активів порушує основоположні та невід’ємні права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав та їхніх центральних банків”,- йдеться в заяві ЦБ РФ. Для Кремля заморожені активи є критичним фінансовим ресурсом. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у ВПК та армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Крім того, для РФ цей позов ще й інструмент політичного престижу. Подача позову є спробою створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку ЄС.
Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення Росії до суду. Брюссель назвав позов Москви спекулятивним та необґрунтованим. “Ми повністю впевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою”,- сказав речник ЄК Балаж Уйварі. Своєю чергою юристи ЄК наполягають, що заморожування коштів є законною контрмірою у відповідь на грубе порушення Статуту ООН.
ЄС вибудовує захист на аргументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій у грудні 2025 р. було продиктоване триваючою ескалацією та відмовою агресора відшкодовувати завдані збитки.
В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може, тому подав позов до суду, сподіваючись його виграти. Щанси виграти у РФ мізерні Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків – залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи грудневе рішення ЄС про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що прямо суперечить європейській Хартії основних прав.
Водночас позиція Брюсселя базується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну агресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише “знерухомлені” до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Це тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи агресора доступу до ресурсів. “Ці позови – це насамперед інструмент залякування. Росія хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС вже адаптовано: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на триваючу агресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембургу є мінімальними”,- каже Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур у 2024 та 2025 рр., створюють стійкий прецедент, що робить успіх нового позову вкрай малоймовірним.
Навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі та юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. “Суд ЄС може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими”, – кажуть юристи фірми Gherson LLPх. Таким чином, цей судовий процес є радше стратегією виснаження та спробою створити юридичний шум, аніж реальним шляхом до деблокади активів. Важливість рішення суду для України Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти – єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-агресору під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже сьогодні спрямовуються на закупівлю зброї та відновлення енергетики. У 2026 р. ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що Росія не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних коливань у світі. “Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд. євро у 2026 р. коштом цих активів. Нам потрібно виробляти дрони, купувати ППО в Америці та іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава”, – каже президент України Володимир Зеленський. Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Заморожені активи
ОАЕ планують заморозити активи Ірану – ЗМІ
Об’єднані Арабські Емірати планує заморозити мільярди доларів іранських активів у відповідь на ракетно-дронові удари Тегерана по ОАЕ. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
ОАЕ протягом багатьох років слугували фінансовим центром для іранських компаній і приватних осіб, що дозволяло їм оминати західні санкції.
Будь-які обмеження з боку Еміратів матимуть серйозні наслідки, адже країна є головним каналом взаємодії Ірану зі світовою економікою, вважають експерти.
Серед заходів, які розглядає ОАЕ, передбачені такі: заморожування активів підставних компаній, пов’язаних з Корпусом вартових ісламської революції Ірану (КВІР), посилення контролю над валютними обмінними операціями.
Також обговорюється можливість впливу на морські операції: затримання іранських суден, щоб обмежити діяльність тіньового флоту нафтових танкерів Ірану.
В ОАЕ оцінюють ризики у разі можливої відповіді з боку Ірану, включаючи атаки на енергетичну інфраструктуру і розрив двосторонніх торговельно-фінансових зв’язків.
Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ
Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.
Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.
“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.
Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.
Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.
“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.
Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.
“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.
Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.
Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
“Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.
Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”
Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
“Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
“Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
“Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”.
Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ
Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.
Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.
Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.
Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.
РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ
Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ.
Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ
Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.
Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.
Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.
Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.
Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного
Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
“Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання.
Репараційний кредит Україні: Каллас виключила план Б
ЄС зосереджений на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених російських активів, альтернативні сценарії фінансування наразі не розглядаються, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Про це повідомляє Радіо свобода у середу, 17 грудня.
“Я завжди дотримуюся позиції, що потрібно зосереджуватися на плані А. Тому що щойно ви починаєте говорити про план Б, насправді саме план Б і реалізується. Саме тому зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів”, – наголосила вона.
Каллас пояснила, що основні побоювання Бельгії стосуються розподілу ризиків і фінансового навантаження у разі запуску репараційного механізму. Водночас Верховна представниця ЄС вважає, що саме європейський підхід здатен зняти ці ризики.
“Якщо вони побоюються тиску або їм не подобається рівень ризику, то насправді найкращим варіантом є європейський підхід, адже тоді Бельгія просто виконуватиме закон – Європейський Союз ухвалює закон, а Бельгія має його дотримуватися”, – додала вона.
Окремо Каллас скептично оцінила можливі спроби Росії оскаржувати замороження активів через суди або арбітражі. На її думку, такі кроки спрямовані передусім на посилення страхів у Бельгії, де зосереджена значна частина російських активів: Вона наполягає, що в інших судах у країнах, де діє верховенство права, Росія не мала б успіху.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики