Сполучені Штати призупиняють оформлення віз для громадян 75 країн, включаючи Росію, з посиланням на перегляд імміграційних процедур. Рішення набуде чинності 21 січня і буде діяти на невизначений термін. Державний департамент відмовлятиме у в’їзді мігрантам, які можуть стати “тягарем для Сполучених Штатів” і “зловживати щедрістю американського народу”. Крім Росії, до списку країн, на які поширюється призупинення, входять Іран, Афганістан, Нігерія, Ємен і Сомалі. Влада Євросоюзу також ужорстив візові правила для громадян РФ, а Німеччина заблокувала видачу гуманітарних віз росіянам.
Позначка: Заборона
Раді пропонують заборонити російську у приватних школах
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14361, котрий пропонує заборонити використання мови держави-агресора як мови навчання у приватних закладах загальної середньої освіти. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті парламенту.
Документ передбачає зміни до частини 10 статті 5 закону “Про повну загальну середню освіту”.
Ініціатори пропонують встановити виняток із права приватних закладів самостійно визначати мову навчання: заборонено використовувати державну (офіційну) мову країни, яку Рада визнала агресором або окупантом.
У пояснювальній записці зазначили, що ця зміна повністю відповідає аналогічному положенню, яке запровадили для приватних суб’єктів освітньої діяльності у галузі дошкільної освіти законом “Про дошкільну освіту” від 6 червня 2024 року, що був введений у дію з 1 січня 2025 року.
Відтак, проєкт закону забезпечує системність та узгодженість мовної політики у приватних закладах на всіх рівнях освіти.
Раніше Рада ухвалила закон, що вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Підпільна російська школа в Києві: деталі скандалу
Естонія закрила в’їзд для 261 російського бойовика
Естонська влада запровадила заборону на в’їзд для 261 особи, що брали участь у війні проти України на боці РФ. Про це повідомив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна на платформі Х.
“Естонія запровадила заборону на в’їзд першим 261 російським бойовикам, які брали участь в агресивній війні проти України – і це лише початок. Сотні тисяч бійців з держави-агресора брали участь у цій жорстокій війні, вчиняючи звірства і сіючи насильство. Їм немає місця в Естонії та в Шенгенській зоні”, – зазначив він.
Estonia 🇪🇪 imposed entry bans on the first 261 of Russian combatants who took part in the war of aggression against Ukraine 🇺🇦 – and this is only the beginning. Hundreds of thousands of fighters from the aggressor state have been involved in this brutal war, committing… — Margus Tsahkna (@Tsahkna) January 12, 2026 Естонія продовжить працювати над тим, “щоб двері залишалися зачиненими для колишніх російських комбатантів”, додав міністр.
Окрім цього, Цахкна закликав решту країн вжити аналогічні кроки.
Раніше росіянам обмежили можливість отримувати тимчасовий дозвіл на проживання або візи на навчання в Естонії.
ЄС розглядає варіант повної заборони на в’їзд для росіян
Держкіно у 2025 році заборонило показ семи фільмів в Україні
У 2025 році Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) заборонило показ сім фільмів на території України. Серед них була українська стрічка “Молитва за гетьмана Мазепу” через участь російського актора Микити Джигурди, який вважається загрозою для національної безпеки. Також було виключено з реєстру чотири іноземних фільми з участю російського актора Юрія Колокольнікова. Усього у 2025 році внесено до реєстру 2040 фільмів, але сім з них було заборонено до показу. Держкіно також повідомило, що протягом року не було подано заяв на реєстрацію фільмів російського виробництва. У попередні роки кількість заборон варіювалася: у 2023 році було заборонено два фільми, а у 2024-му – жодного.
У Франції планують заборонити соцмережі до 15 років
У французькому парламенті розглядається законопроєкт про заборону соціальних мереж для осіб віком до 15 років з 1 вересня 2026 року. Автори проєкту посилаються на дослідження про небезпеку залежності, кібербулінгу, шкідливого контенту та серйозних проблем зі сном. Про це інформує le Monde у четвер, 1 січня.
Згідно з документом, рішення щодо якого може бути ухвалене вже у січні, посилюється також заборона на використання мобільних телефонів в освітніх закладах: ними не можна буде користуватися навіть у старших школах. Натомысть у початкових та середніх школах заборона діє вже з 2018 року.
Франція орієнтується на приклад Австралії, котру у грудні першою у світі запровадила заборону соціальних мереж для дітей. Там підлітки можуть користуватися такими платформами, як TikTok, Instagram або Snapchat, лише з 16 років. Уряд у Канберрі говорить про “історичний перелом заради захисту психічного здоров’я”.
За даними ВООЗ, 11% підлітків мають проблеми з самоконтролем у використанні соціальних мереж. Дослідники вбачають зв’язок соцмереж із депресіями, падінням успішності у школі та негативним сприйняттям власного тіла.
У майбутньому заборонити соціальні мережі можуть і в інших країнах. Наприклад, у Німеччині більшість уже виступає за заборону соцмереж для підлітків молодше 16 років. Згідно з опитуванням INSA для Bild, 60% респондентів виступають за заборону, 24% – проти. Міністерка у справах сім’ї Карін Прин вимагає відповідної реакції.
Нагадаэмо, депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж
Токаєв заборонив “ЛГБТ-пропаганду” у Казахстані
У Казахстані офіційно заборонили поширення інформації про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Відповідний закон підписав президент Касим-Жомарт Токаєв, повідомляє пресслужба глави держави.
Згідно з документом, у країні запроваджують обмеження на поширення у публічному просторі, ЗМІ, телекомунікаційних мережах та на онлайн-платформах інформації, що стосується пропаганди педофілії та нетрадиційної сексуальної орієнтації. За розміщення та розповсюдження контенту з ознаками пропаганди ЛГБТ запроваджується штраф у 20 МРП (78.640 тенге ($150). При повторному порушенні протягом року штрафуватимуть на 40 МРП (157.280 тенге ($300), або призначатимуть адміністративний арешт до десяти діб.
Як інформує Orda.kz, влада країни обґрунтовує необхідність обмежень “захистом дітей від шкідливого для їхнього здоров’я та розвитку інформації”.
Китай заборонить висувні дверні ручки на авто
Китай з 2027 року заборонить використання електричних висувних дверних ручок, які стали популярними на сучасних електромобілях, зокрема моделях Tesla та BYD, повідомляє Carscoops. Таке рішення ухвалене після серії смертельних аварій, у яких пасажири та рятувальники не змогли відкрити двері автомобілів після зіткнення через відмову електроживлення.
Відповідно до нових вимог, усі легкові автомобілі масою до 3,5 тонни повинні бути оснащені внутрішніми та зовнішніми дверними ручками з механічним приводом. Вони мають забезпечувати можливість відчинення дверей навіть у разі повного знеструмлення або серйозних пошкоджень кузова. Проєкт відповідних змін у регулюванні в середині грудня оприлюднило Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю.
Нові правила покликані полегшити роботу екстрених служб, які останніми роками дедалі частіше стикаються з труднощами під час евакуації постраждалих з електромобілів після аварій. Електричні або кнопкові ручки нерідко блокуються після удару, що суттєво ускладнює доступ до салону.
Резонанс викликали кілька трагедій. Зокрема, 13 жовтня в Ченду пасажири загинули, оскільки очевидці не змогли відчинити двері автомобіля після ДТП. Ще одна аварія з трьома загиблими сталася нещодавно в місті Тунлін. В обох випадках фігурували електроседани Xiaomi SU7 Ultra. Внутрішні механічні ручки в цих авто були малопомітними, а рятувальники не могли до них дотягнутися навіть після розбиття скла.
Заборона в Китаї може мати глобальні наслідки. Країна вже обігнала Японію та стала найбільшим експортером автомобілів у світі. Тому китайські бренди, відмовляючись від таких ручок на внутрішньому ринку, ймовірно, поширять ці зміни й на експортні моделі. Водночас західним автовиробникам, які продають свої автомобілі в Китаї, доведеться адаптувати глобальний дизайн до нових стандартів, щоб спростити виробництво та відповідати вимогам безпеки.
У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України
Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.
ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто
Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу на автомобілі з нульовими викидами, автовиробники зможуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни. Таке рішення було ухвалене для того, щоб підтримати економіку країн, де автовиробництво є важливою галуззю, а також забезпечити виконання планів щодо кліматичної нейтральності. Раніше країни-члени ЄС домовилися припинити реєстрацію нових автомобілів із ДВЗ до 2035 року з метою зниження викидів CO2 від автомобільного сектору. Однак автоконцерни стикаються з технологічними викликами у переході на електротягу та з конкуренцією від Китаю.
У Грузії посилили правила проведення протестів
У Грузії парламент ухвалив новий закон, який встановлює більш жорсткі правила для проведення протестних акцій. Згідно з цим законом, організатори мітингів повинні попередити поліцію за п’ять днів до проведення акції і отримати дозвіл на проведення її. Якщо акцію проводять без дозволу або спонтанно, поліція має право розігнати її через 15 хвилин. За порушення цих правил передбачено адміністративні штрафи та навіть кримінальну відповідальність. Нові правила також вимагають формального повідомлення влади про масштабні акції.