Європейські оборонні підприємства активно розширюються, збільшуючи виробничі площі у три рази швидше, ніж до вторгнення РФ в Україну. Аналіз супутникових знімків показав, що понад 7 млн квадратних метрів нових промислових площ використовуються для військового виробництва. Цей процес, який Financial Times назвав “переозброєнням історичного масштабу”, розпочався після вторгнення Росії в Україну. Багато компаній, таких як Rheinmetall, Nammo, BAE Systems та інші, отримали фінансування від ЄС для розширення виробництва боєприпасів, ракет та іншої військової техніки. За прогнозами, до 2025 року виробництво боєприпасів у Європі семикратно збільшиться. Ця ініціатива є частиною стратегії по зміцненню оборонного сектору Європи на тлі загострення конфлікту між Росією та Україною та закликів до збільшення витрат на безпеку від президента США Дональда Трампа.
Позначка: Євросоюз
Євросоюз надасть Україні додаткові 1,6 млрд євро
Європейський союз отримав третій переказ надзвичайних доходів заморожених активів Центрального банку Росії у розмірі 1,6 мільярда євро. Більшість цих коштів буде використано на підтримку України. Це вже третій раз, коли Європейський союз отримує такі кошти заморожених активів Росії. Попередні два трансфери відбулися у липні 2024 і квітні 2025 року. Ці гроші, які залишаються заблокованими, використовуються для підтримки України через різні механізми, такі як Європейський фонд миру та механізм кредитного співробітництва.
Міністрів ЄС скликають на зустріч перед Аляскою
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас уже на завтра скликає зустріч голів МЗС країн Євросоюзу у зв’язку із самітом Росії та США, повідомляє Reuters.
У коментарі агентству Каллас заявила, що будь-яка угода між Вашингтоном і Москвою про припинення війни в Україні має включати Київ і Брюссель.
“У США є можливість змусити Росію вести серйозні переговори. Будь-яка угода між США і Росією повинна включати Україну і ЄС, оскільки це питання безпеки України і всієї Європи”, – говорить вона.
Також глава дипломатії ЄС додала, що в понеділок скличе зустріч міністрів закордонних справ країн Євросоюзу для обговорення подальших кроків.
Вона зазначила, що “в міру того, як ми працюємо над досягненням стійкого і справедливого миру, міжнародне право зрозуміле: всі тимчасово окуповані території належать Україні”.
“Угода не повинна стати плацдармом для подальшої агресії Росії проти України, трансатлантичного альянсу та Європи”, – додала Каллас.
Крім того, глава дипломатії ЄС повідомила, що міністри обговорять ситуацію в Секторі Газа. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч з правителем РФ Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці. За його словами, розглядається можливість обміну територіями і деталі угоди обговорюватимуться протягом наступних днів. У відповідь на це Зеленський наголосив, що Україна не даруватиме свою землю РФ, але готова до реальних рішень, які можуть дати мир.
Рада ЄС ухвалила транш у понад €3 млрд для України
Рада Євросоюзу прийняла рішення виділити Україні 3,056 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає це позитивним сигналом довіри до реформ в Україні. На сайті Ради ЄС зазначено, що затверджений транш у 3,2 мільярда євро, оскільки Україна успішно виконала ряд реформ, включених до плану для країни. Хоча спочатку Україна мала отримати 4,5 мільярда євро, обсяг траншу був зменшений через невиконання Києвом необхідних реформ. Уряд України обіцяє виконати всі необхідні умови для отримання повного фінансування від ЄС.
Зеленський дав обіцянку главі ЄК щодо переговорів
Президент України Володимир Зеленський розповів очільниці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн про свою бесіду з президентом США Дональдом Трампом та дипломатичні можливості. Він зазначив, що Україна прагне закінчення війни та важливо мати підтримку Європи. Зеленський висловив подяку за підтримку та підкреслив, що Україна має намір стати частиною Євросоюзу. Урсула фон дер Ляєн обіцяла, що ЄС продовжить сприяти мирному врегулюванню конфлікту в Україні. У той же час, Кремль оголосив про можливу зустріч лідерів Росії та США, але Володимир Путін поки не хоче зустрічатися з Зеленським. Москва також проти участі країн Європи у переговорах щодо України.
Боррель розповів про заморожену допомогу Україні
Колишній глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив, що у Європейському фонді миру заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні через вето з боку Угорщини. Він зазначив, що з моменту його відставки ЄС не видавав жодної нової військової допомоги Україні. Боррель також підкреслив, що вето Угорщини ускладнює можливість продовження санкцій проти Росії, оскільки рішення про це в ЄС приймається одноголосно.
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія “Газпром” за період з січня по липень 2025 року значно зменшила поставки газу до Європи в порівнянні з попереднім роком. Це призвело до втрати Росією своїх позицій на європейському газовому ринку. З початку року “Газпром” повністю припинив транзит газу через Україну. Збільшення поставок газу через Турецький потік на 7% не врятувало ситуацію. Компанія змушена зменшувати видобуток газу внаслідок скорочення експорту. Російська влада шукає способи використання надлишкового газу всередині країни, оскільки спроби знайти нові ринки для експорту газу не увінчалися успіхом.
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Повернення незалежності НАБУ і САП стало можливим завдяки трьом факторам – активному громадянському протесту, складним закулісним переговорам і здатності політичних лідерів вислухати критику. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова відзначила цей успіх, підкресливши важливість спільних цінностей, на які опирається Україна. Після того, як Верховна Рада прийняла закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, президент Зеленський підтримав законопроєкт про відновлення їхньої незалежності. В результаті цей закон був підписаний і набрав чинності.
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ.
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування.