Антикор

Позначка: Євросоюз

  • Населення ЄС сягнуло понад 450 млн. осіб

    Населення ЄС сягнуло понад 450 млн. осіб

    Станом на початок січня 2025 року населення Європейського Союзу становило 450,4 мільйона жителів, що на 1 070 702 людини більше, ніж роком раніше. Зростання триває вже четвертий рік поспіль після спаду у 2021-му, спричиненого наслідками пандемії COVID-19. Відповідні дані у неділю, 13 липня, оприлюднив Євростат.

    “Населення ЄС зросло з 354,5 мільйона в 1960 році до 450,4 мільйона на 1 січня 2025 року, що на 95,9 мільйона осіб більше”, – вказали у Євростаті.

    У той же час, у документі вказується, що в останні десятиліття зростання населення поступово сповільнилося: протягом 2005-2024 років воно збільшувалося в середньому приблизно на 0,9 мільйона осіб на рік, у той час як у 1960-х роках, цей показник сягав близько 3 мільйони щороку.

    Станом на початок поточного року найбільш густонаселеними країнами ЄС є Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%), на які припадає майже половина (47%) всього населення Євросоюзу.

    Серед 19 країн ЄС, які зареєстрували найвищі темпи приросту населення – Мальта (+19,0 на 1 000 людей), Ірландія (+16,3) та Люксембург (+14,7).

    Водночас упродовж року у восьми європейських країнах зафіксували скорочення населення. Найбільше – у Латвії (загальний показник зміни населення -9,9 на 1 000 людей), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).

    Демографічна катастрофа: смертність в Україні перемогла народжуваність

  • Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики

    Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики

    Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
    ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
    “Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
    У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
    “Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він.

  • ЄС відкриває програму гарантій для ля залучення в Україну 10 млрд євро

    ЄС відкриває програму гарантій для ля залучення в Україну 10 млрд євро

    Європейський союз відкриває програму гарантій та грантів на 3 млрд євро, що дозволить додатково залучити 10 млрд євро на реконструкцію та відбудову України. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пленарній сесії Конференції з відновлення України в Римі (URC2025) 10 липня, передає Інтерфакс-Україна.
    “Я хочу також оголосити про виплати більше ніж EUR3 млрд на український механізм. Це – гарантії, гранти. Ми підписали це сьогодні… це надасть нам можливість відкрити новий шлях для нових EUR10 млрд на реконструкцію та відбудову України”, – зазначила вона.
    У свою чергу прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні також повідомила, що “на цій конференції ми домовилися про обладнання на суму понад 10 мільярдів євро”.
    “Але для відновлення, грошей недостатньо, інженерів, архітекторів чи працівників недостатньо – нам потрібно щось більше, щось інше, і це почуття, настрій, почуття, які проявив український народ. Вони люблять свою країну, люблять свободу. Вони продемонстрували готовність гарантувати світле майбутнє для своїх дітей. Без цього все, що ми робимо, було б безглуздим”, – наголосила Мелоні.
    Також президентка президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про початок роботи Європейського флагманського фонду реконструкції України для відбудови підприємств та житла.
    “Я хочу зараз оголосити про початок роботи першого Фонду глобальної підтримки, глобальної реконструкції та реновації України”, – зазначила вона.
    “Разом з приватним сектором це надасть можливість інвестицій в енергетику, в критичні технології. Щоб підвищити ці можливості, ми хочемо побудувати синергію приватного сектору з публічним сектором”, – повідомила Урсула фон дер Ляєн.

  • Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії

    Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії

    Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
    “Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
    За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
    “На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він.

  • Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн

    Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн

    Європарламент не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, очолюваній Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час засідання ЄП у четвер, 10 липня.
    Так, під час розгляду питання вотуму недовіри Єврокомісії “за” проголосували 175 євродепутатів. “Проти” виступили 360 членів ЄП і ще 18 утрималися.
    Як відомо, ініціатива щодо вотуму недовіри Єврокомісії належить євродепутатові Георге Піпереа з румунської ультраправої партії Альянс за об’єднання румунів (AUR).
    Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
    У свою чергу Урсула фон дер Ляєн відкинула звинувачення в тому, що її листування з керівниками фармацевтичних компаній під час епідемії коронавірусу у 2021 році суперечило інтересам Євросоюзу.
    Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого

  • Майже половина українців не вірять у щасливе життя в складі ЄС – опитування

    Майже половина українців не вірять у щасливе життя в складі ЄС – опитування

    Лише 43% українців вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Такими є дані опитування КМІС, проведеного у травні-червні 2025 року.
    Зазначається, що з 28% до 47% стало більше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення.
    За словами заступника директора КМІС Антона Грушецького, послаблення віри в щасливе майбутнє країни є тривожною тенденцією.
    Він вважає, що значною мірою нинішня війна та пов’язані із нею втрати сприймаються як інвестиція в те, щоб потім Україна та українці змогли нарешті пожити нормально.

  • ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ

    ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ

    Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
    “За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
    Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
    За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
    “Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
    Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
    А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США.

  • Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС

    Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС

    Європейський парламент у вівторок, 8 липня, остаточно схвалив поступове розгортання системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС, про введення якої давно йшлося. Про це повідомили на сайті Європарламенту.
    Європейський парламент схвалив 572 голосами “за”, 42 “проти” і 67 тих, хто утримався, поступове запровадження системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС протягом 180 днів.
    Після введення в експлуатацію система реєструватиме дані, включаючи ім’я, тип проїзного документа, час і місце в’їзду та виїзду, а також біометричні дані, такі як зображення осіб та відбитки пальців, громадян третіх країн, які в’їжджають та виїжджають із Шенгенської зони за короткостроковими візами або користуються безвізовим режимом.
    Згідно з узгодженим графіком, 10% перетинів кордону мають бути зареєстровані в системі до 30-го дня, а 35% – до 90-го дня. До 170-го дня мають бути зареєстровані усі перетини, зазначили у євроінституції.
    Система включає заходи на випадок непередбачених обставин у разі виникнення проблем з центральним розгортанням системи. Вибір щодо поступового розгортання є добровільним, тобто країни ЄС можуть розгорнути систему одразу, якщо захочуть.
    Рада ЄС тепер має офіційно ухвалити закон, перш ніж він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. На третій день після публікації він набуде чинності.
    Протягом 30 днів після набуття чинності агентство ЄС eu-LISA, як вказано, має розробити план розгортання для EES, а протягом 60 днів з тієї ж дати кожна держава-член блок – національний план розгортання. Система в’їзду-виїзду (EES) є однією із сумісних баз даних ЄС для управління кордонами та безпеки. Після того, як її буде повністю введено в експлуатацію, фізичне проставлення штампів у паспортах буде замінено записами до EES, які будуть доступні для консультацій у режимі реального часу для інших держав-членів Шенгенської зони відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки.

  • Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ

    Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ

    Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
    Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
    “Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
    Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
    Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
    За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
    Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
    Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
    Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
    У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
    Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
    Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
    Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
    “Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
    Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт.

  • Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок

    Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок

    У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
    Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
    Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
    “Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
    Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
    Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.