Європарламент

У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.

Глава ЄП розкритикувала обговорення виборів в Україні під час війни

Голова Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що обговорювати вибори в Україні в умовах війни є цинізмом. Таку заяву вона зробила у суботу, 14 лютого, під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки.
“Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати? І це цинічний задум, в який ми потрапляємо, і ми абсолютно не повинні цього допускати”, – сказала Мецола.
Очільниця Європарламенту наголосила, що Європа залишається поруч із Україною. Вона зауважила, що нещодавно Європейський парламент погодив кредит для Україні у розмірі 90 млрд євро.
За словами Мецоли, вступ України до ЄС має широку підтримку у Європарламенті.
“Я очолюю парламент, який масово підтримує це. Це виграш для всіх. Це не благодійність. Нам потрібна Україна і нам потрібно, щоб Україна була частиною європейської сім’ї”, – сказала Мецола, додавши, що можна зробити набагато більше.

Європарламент схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

ЄП схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.

В ЄП обговорювали посилення санкцій проти РФ через “холодомор”

У вівторок, 10 лютого, в Європарламенті відбулися дебати, під час яких обговорювали “холодомор”, який влаштовує Росія в Україні, атакуючи електростанції та інші об’єкти під час сильних морозів. повідомляє Deutsche Welle.
Учасники дебатів наголошували, що обов’язок Європи – підтримати українців не лише гуманітарною допомогою, а й зброєю для посилення спроможностей протиповітряної оборони цієї країни, а також ввести новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
“Світ бачить та чудово розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові чи супутні наслідки воєнних дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву та холод”, – заявила під час свого виступу єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вона зазначила, що Росія використовує зиму як зброю та прагне створити гуманітарну катастрофу в Україні.
Єврокомісарка з питань розширення підкреслила, що жорсткі злочини проти українців матимуть наслідки та пообіцяла, що Європа посилить тиск на Росію.
Німецький євродепутат від групи соціалістів Тобіас Кремер заявив, що група євродепутатів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, “що терор Путіна проти населення України, – реальний”.
“Не маючи змоги виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, людей похилого віку. При температурі в -27 українці зараз без опалення, електрики та води, проте я не зустрів жодного українця, який би був готовий здатися”, – зауважив Кремер.
Литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС та ТЕЦ у найхолодніші зимові місяці спричинили гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої потерпають сотні тисяч українців.
“Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія вчиняє злочини, які рівноцінні геноциду та злочинам проти людяності, які має розглядати спеціальний трибунал”, – сказав він.
Ауштрявічюс закликав визнати, що за цих обставин Євросоюз “не зміг надати Україні необхідної підтримки для захисту її неба”.
“Кожна російська ракета чи безпілотник, що вражає ціль, служить нагадуванням про невиконані обіцянки”, – додав він.
В матеріалі зазначається, що під час дебатів навіть євродепутати від лівих сил, які часто уникають різких заяв на адресу Росії, закликали тиснути на Москву санкціями.
“Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли, щоб зламати їх опір і змусити до поступок на переговорах”, – висловила думку євродепутатка від Швеції Лі Андерсон, яка входить до складу цієї політичної групи.
Вона вважає, що ЄС варто ввести жорсткіші санкції проти “тіньового флоту” РФ і надавати більшу фінансову та військову підтримку Києву.
Водночас, як йдеться в статті, депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
“Поки лідери США та РФ намагаються припинити війну, Євросоюз робить усе можливе, щоб ця війна не припинилася”, – сказав болгарський євродепутат від праворадикальної групи “Європа суверенних націй” Петро Волгін.
Як підкреслило видання, виступ Волгіна викликав обурені вигуки в залі. Німецький євродепутат від групи Зелених Даміан Безелаґер пояснив колегам у залі Європарламенту, що означає слово “холодомор”.
“Його прямий переклад – смерть через холод. Це воєнний злочин, про який ви мали б дізнатися з підручників історії, але не у Європі 2026 року”, – сказав депутат.
Він закликав колег зупинити його та додав, що це “реальність, спричинена путінськими бомбами”, від якої потерпають наразі українці.

Стало відомо, коли Європарламент голосуватиме за 90 млрд євро для України

Депутати Європарламенту у середу, 11 лютого, планують проголосувати за надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро для фінансування військових витрат.Про це повідомила голова Європарламенту Роберта Метсола, передає Politico.
Як відомо, голосування щодо кредиту було заплановано на кінець цього місяця, але його перенесли на раніше.
“Між політичними групами досягнуто згоди”, – заявила речниця парламенту Дельфін Колар перед відкриттям пленарного засідання.
Правоцентристська Європейська народна партія, лівоцентристські соціалісти і демократи та ліберальна партія “Оновити Європу” погодилися прискорити голосування, що дозволить Комісії залучити кошти на міжнародному ринку боргових зобов’язань за підтримки довгострокового бюджету ЄС.
Підтримка трьох груп означає, що голосування – в тому числі щодо змін до бюджету ЄС і існуючого механізму фінансування України – отримає необхідну для прийняття більшість голосів.

Євродепутати не підтримали вотум недовіри Єврокомісії

Європейський парламент у Страсбурзі відхилив вотум недовіри Єврокомісії, який був внесений групою Патріоти за Європу через торговельну угоду між ЄС та країнами Меркосур. За цим рішенням проголосували 390 депутатів, підтримали 165, а ще десять утрималися. Політична група Патріоти за Європу оскаржувала угоду, яка була схвалена державами-членами ЄС 9 січня та підписана 17 січня в Парагваї. Для внесення вотуму недовіри необхідно щонайменше 72 члени Європарламенту. Голосування проводиться поіменно, для прийняття рішення потрібна більшість у дві третини голосів, що представляють більшість складу парламенту.

ЄП призупинить ратифікацію торговельної угоди зі США

Європарламент вирішив призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС та США, яку уклали у липні 2025 року, через погіршення відносин з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Про це повідомила президентка групи соціал-демократів Іратксе Гарсія Перес. Більшість політичних груп підтримує замороження угоди, укладеної минулого року між ЄС та США.

ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ

Депутати Європарламенту вирішили призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС і США через введення президентом Трампом додаткових мит на європейські товари через суперечки щодо Гренландії. Ця угода була укладена влітку 2025 року і передбачала зниження мит на американські товари в обмін на скасування мит з боку ЄС. Проте після введення мит на сталь та інші товари з ЄС, євродепутати вирішили зупинити процес ратифікації угоди. Вони також вимагають введення механізму протидії примусу ЄС, який дозволить відповідати на економічний тиск з боку США.