Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав свій “рецепт” перемоги Європи – припинити надсилати кошти Україні. Про це він сказав на полях позачергового саміту лідерів ЄС 12 лютого у Бельгії, присвяченому підвищенню конкурентоспроможності Європейського Союзу, передає Європейська правда.
“По-перше, зупинити війну. Війна – це погано для бізнесу. Шукайте миру. По-друге, не надсилайте свої гроші комусь іншому, якщо вони вам потрібні для вашої конкурентоспроможності. Тож не надсилайте гроші Україні”, – заявив Орбан, відповідаючи на питання журналістів про “найпростіший рецепт перемоги для Європи”.
Третім пунктом “рецепту перемоги” прем’єр-міністр Угорщини назвав максимальне зменшення цін на енергоносії.
Позначка: Європа
Китайський СПГ прямує до Європи вперше за чотири роки
Танкер Seapeak Glasgow, завантажений наприкінці січня на китайському терміналі Чжецзян-Нінбо, нині вже прямує до Європи. Це рідкісний випадок реекспорту газу з Азії на Захід, що акцентує гостру потребу ЄС у поповненні запасів палива. Про це повідомляє Bloomberg.
Якщо вантаж доправлять, це стане першою за чотири роки поставкою “перезавантаженого” СПГ із Китаю до Європи.
Імпорт скрапленого газу в регіоні сягнув сезонного максимуму. Європа продовжує шукати заміну російському трубопровідному газу та намагається поповнити виснажені сховища.
КНР залишається найбільшим покупцем СПГ у світі, однак внутрішній попит стагнує, оскільки споживачі переходять на дешевші альтернативи. Китайські імпортери накопичили значні запаси взимку й тепер перепродають надлишки тим, хто готовий платити більше.
Перенаправлення потоків, зокрема нещодавні постачання з Австралії до Європи та Південної Америки, сигналізує про слабкий попит в Азії. Тож газ спрямовується на ринки з вищими цінами.
Нагадаємо, ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за минулі два місяці сягнули найвищого рівня.
Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України
Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.
Допомога Україні: Європа змогла замінити США
За підсумками 2025 року Європа компенсувала припинення американської допомоги Україні. найбільшим донором Києва зараз є Німеччина. Про це свідчать дані дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel), оприлюдненого у середу, 11 лютого.
Вказано, що хоча у 2025 році підтримка України з боку США обвалилася на 99%, загальна допомога нашій державі залишилася приблизно такою ж, як і в попередні роки, оскільки Європа суттєво збільшила свій внесок.
Загалом за минулий рік європейці надали Україні близько 29 млрд євро військової допомоги, що значно більше, ніж раніше. У 2022-2024 роках європейська військова допомога становила приблизно 17-18 млрд євро на рік. Це означає збільшення на 67%.
Фінансова та гуманітарна підтримка зросла на 59% порівняно із середніми показниками 2022-2024 років. Найбільше Україна отримала у 2025 році через інституції ЄС – близько 35,1 млрд євро. Це 89% усієї європейської фінансової та гуманітарної допомоги – загалом близько 39 млрд євро.
Загалом через повний вихід США загальний обсяг військової допомоги Україні у 2025 році був на 13% нижчим від середньорічного показника між 2022 та 2024 роками. Зменшення гуманітарної допомоги і розподіл фінансової допомоги становив приблизно 5%.
Наразі ключову роль відіграє Німеччина. У 2025 році вона надала Україні 9 млрд євро військової допомоги, що більше, ніж будь-яка інша країна. Крім того, Берлін виділив приблизно 600 млн євро на закупівлю американської зброї для України в рамках механізму PURL.
Після Німеччини нйбільші донори України:
У сфері військової допомоги збільшується розрив між Північною та Південною Європою. Північна Європа надала близько 33% європейської військової допомоги у 2025 році, хоча на регіон припадає лише 8% ВВП 31 країни-донора. Південна Європа, навпаки, надала лише 3% військової допомоги, хоча генерує 19% європейського ВВП. Інфографіка Кільського інституту світової економіки Як відомо, з серпня минулого року Україна отримує зброю від США за програмою PURL коштом європейських країн. За 2025 рік загальна сума внесків за ініціативою PURL склала $4,3 млрд. Наповнення ще двох пакетів допомоги триває.
США схвалили продаж Україні запчастин на $185млн
В ЄС знову зросла кількість українських біженців
У країнах Євросоюзу знову збільшилась кількість біженців з України. За місяць тимчасовий захист оформили понад 24 тисячі осіб. Про це свідчать дані Євростату, оприлюднені напередодні.
Вказано, що станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни і отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 млн осіб. Порівняно з кінцем листопада ця цифра зросла ще на 24 675 осіб, або на 0,6%.
Країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість українців:
Але відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом перебувають у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі.
Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).
Водночас у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало. Найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470).
Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% – дорослі жінки, 30,5% – діти, дорослі чоловіки – 25,9%.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.
Європейці отримають більше командних посад у НАТО – ЗМІ
Європейські військові отримають більше командних посад у НАТО. Про це повідомило Німецьке агентство преси (DPA) з посиланням на джерела в Альянсі, пише Bild у середу, 11 лютого.
“Про відхід американців поки не йдеться, і найважливіша військова посада залишається в американських руках: верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) як і раніше буде представником США”, – йдеться у повідомленні.
Однак Велика Британія приймає від США Командування об’єднаних сил у Норфолку (штат Вірджинія). Італія отримує Командування об’єднаних сил у Неаполі. Німеччина і Польща відтепер спільно очолюватимуть Командування об’єднаних сил у Брюнсюмі (Нідерланди) – за ротаційним принципом.
Таким чином, всі три штаби об’єднаних сил (Joint Force Command) в майбутньому опиняться в європейських руках. Ці штаби в разі надзвичайної ситуації керують військовими операціями на оперативному рівні – під стратегічним верховним командуванням SACEUR.
Стверджується, що США, у свою чергу, додатково візьмуть на себе командування Військово-морськими силами НАТО в Нортвуді (Велика Британія). А Командування сухопутних військ НАТО в Туреччині і Командування військово-повітряних сил в Рамштайні (Німеччина) вже знаходяться під відповідальністю американців.
Раніше ЗМІ повідомляли, що США готуються до виведення військ із Європи. Але навіть з урахуванням цього коригування, присутність сил США в Європі залишається більшою, ніж була протягом багатьох років, заявили в Альянсі.
Орбан зробив чергову скандальну заяву про Україну
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прокоментував публікацію Politico, де йдеться про те, що Україна може вступити в ЄС у 2027 році. Глава угорського уряду заявив, що Брюссель і Київ “оголосили війну” Будапешту. Про це політик написав у соцмережі Х в середу, 11 лютого.
Орбан назвав Politico “офіційним виданням брюссельської еліти” і назвав описані там ідеї “найновішим планом війни”.
“Цей новий план – це відкрите оголошення війни Угорщині. Вони ігнорують рішення угорського народу і збираються усунути угорський уряд будь-якими способами. Вони хочуть приходу до влади партії Тиса, тому що тоді більше не буде вето, не буде спротиву і ми вже не будемо лишатися за межами їхнього конфлікту”, – заявив глава угорського уряду. Орбан закликав угорців підтримати його партію на майбутніх виборах, наголосивши, що “Фідес – єдина сила, що стоїть між Угорщиною і правлінням Брюсселя, і єдина гарантія суверенітету Угорщини”.
У Європі провели успішне випробування гіперзвукової ракети
Англо-німецький оборонний стартап Hypersonica провів перше успішне випробування гіперзвукової ракети, яка досягла в польоті швидкості 6 Маха і подолала 300 км. Про це повідомила пресслужба компанії.
Ракета була запущена 10 лютого з космодрому Андоя, розташованого в Норвегії. Всі системи працювали належним чином протягом усього підйому і спуску апарату в атмосфері.
За даними компанії, прототип гіперзвукової ракети розігнався до швидкості, що перевищує 6 Маха, що еквівалентно більш ніж 7400 км на годину. Результати випробування будуть використані в подальших розробках системи, зазначили в Hypersonica. Шлях від проєктування до запуску зайняв лише дев’ять місяців, У компанії наголосили, що це має змінити уявлення про вартість і строки розробки гіперзвукових технологій у Європі. Випробування стало першим випадком, коли приватна європейська оборонна компанія провела тестовий пуск гіперзвукової ракети. Мета Hypersonica – створення в Європі гіперзвукового ударного потенціалу до 2029 року. Фото: Hypersonica
Європа пережила найхолодніший січень за 16 років
За даними Служби ЄС з питань зміни клімату Copernicus, січень 2026 року став п’ятим найтеплішим місяцем у світі за всю історію спостережень. Про це пише dpa.
Середня глобальна температура сягнула 12,95 °C, що на 0,51 °C вище середнього показника за період 1991-2020 років. Найтеплішим січнем за всю історію спостережень залишається січень 2025 року – тоді температура була на 0,28 °C вищою за нинішній рік.
Водночас у Європі січень 2026 року виявився найхолоднішим із 2010 року: середня температура становила −2,34 °C, що на 1,63 °C нижче середнього показника 1991-2020 років. Інші регіони Північної півкулі також постраждали від екстремального холоду, що спричинив сильні снігопади в США наприкінці місяця.
Екстремальні холоди були компенсовані глобально рекордною спекою у Південній півкулі, що спричинила масштабні пожежі в Австралії та Чилі, а в південній Африці – сильні повені.
Середня температура поверхні морів у січні становила 20,68 °C, що є четвертим найвищим показником для цього місяця та на 0,29 °C нижче рекорду січня 2024 року. У частинах Північної Атлантики, зокрема в Норвезькому морі, зафіксували рекордно високі температури.
“Січень продемонстрував, що кліматична система може одночасно спричиняти екстремальні холоди в одних регіонах та інтенсивну спеку в інших, підкреслюючи необхідність підготовки суспільства до зростання кліматичних ризиків”, – зазначила стратегічна керівниця Copernicus з питань клімату Саманта Берджес.
Нагадємо, в Україні прогнозують значне потепління.