Голова Мінфіну США пояснив бажання Трампа здобути Гренландію

Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них.

Лідери ЄС відреагували на нові мита Трампа

Представники країн Європейського Союзу планують провести екстрену зустріч у зв’язку з новими митами, які були оголошені для європейських країн, які протистоять анексії Гренландії. Лідери ЄС висловили свою повну підтримку Данії та народу Гренландії, підкресливши важливість територіальної цілісності та суверенітету згідно міжнародного права. За їхніми словами, мита можуть негативно вплинути на трансатлантичні відносини та призвести до загострення конфлікту. Дипломати підкреслюють, що спір може виграти Росія та Китай, тому важливо зберегти єдність та співпрацю між Європою та США. Кіпр, який очолює Європейський Союз, скликав зустріч для обговорення ситуації.

Україна готова до болісних поступок, тому слід тиснути на РФ – Павел

Президент Чехії Петр Павел заявив, що Україна прийняла компромісний мирний план і готова до складних рішень, але Росія відкидає подібні пропозиції без тиску з боку Європи та США. Павел обговорював з президентом України Володимиром Зеленським план з 20 пунктів, який, на його думку, вимагає болючих поступок від України, але ці кроки можуть призвести до миру. Він закликав до спільних зусиль для тиску на Росію, зокрема через економічний та політичний тиск разом зі США. Павел підкреслив, що мир є важливим для Європи та США, оскільки нестабільність у світі є небезпечною.

Шляхи мігрантів: чому українці не їдуть у найдешевші місця Європи

У новині йдеться про те, що найдоступніші міста для життя в Європі розташовані переважно в Східній та Південно-Східній Європі. Особливо виділяється столиця Косово – Приштина, де вартість проживання для однієї особи є однією з найнижчих серед європейських міст. Також названо інші бюджето-дружні міста, такі як Бухарест (Румунія) та Скоп’є (Північна Македонія). Однак українці, які перебувають за межами України, стикаються з рядом соціальних та економічних викликів, таких як проблеми з роботою, доступом до житла та соціальних послуг. Мігранти також можуть відчувати стрес від вимушеного переїзду та утрати домівки. Крім того, навіть у доступних містах для життя у Балканах та Східній Європі може бути менше підтримки від держави порівняно з іншими країнами ЄС.

Європа має три сценарії захисту Гренландії від США – ЗМІ

Країни Європи занепокоєні виступом президента США Дональда Трампа, який наголосив на стратегічному значенні Гренландії для Америки. Європейські чиновники розглядають різні варіанти захисту острова від можливих дій США, включаючи дипломатичні заходи, економічний тиск та очікування зміни пріоритетів Трампа. НАТО вже направила війська до Гренландії для підвищення безпеки. Такі дії є реакцією на заяви Трампа про Гренландію та його вимогу передати її під контроль США.

У Кремлі заявили, коли РФ може застосувати ядерну зброю проти Європи

Сергій Караганов, колишній радник президентів Росії Путіна та Єльцина, в інтерв’ю Такеру Карлсону висловив думку, що Росія може застосувати ядерну зброю проти Європи, якщо загрожує поразка у війні з Україною. Він стверджує, що навіть наближення Росії до поразки призведе до використання ядерної зброї, що може призвести до “фізичного знищення” Європи. Караганов також критикує європейських лідерів та попереджає про “суворе покарання” для європейських країн у разі підтримки України. Раніше повідомлялося, що Росія планує створити “буферну зону” на кордоні з Україною та готується до можливих воєнних дій у разі відмови Києва у переговорах.

В США відреагували на контингент ЄС в Гренландії

Речниця Білого дому повідомила, що розміщення військових з європейських країн у Гренландії не вплине на плани президента США Дональда Трампа щодо контролю над островом. Вона зазначила, що зустріч посадовців США, Данії та Гренландії була “продуктивною”, і сторони домовилися створити робочу групу для технічних переговорів щодо придбання Гренландії. Адміністрація планує продовжувати діалог з данською стороною та делегацією з Гренландії. Контроль над Гренландією вважається важливим для національної безпеки США.

Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії

Франція вирішила відкрити консульство в Гренландії, що є автономною територією Данії. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив на важливості цього кроку як політичного сигналу про зміцнення присутності у Гренландії. Він також підтримав Данію та закликав припинити американський “шантаж”. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати контроль над Гренландією. Проте лише 17% американців підтримують цю ідею за опитуваннями.

У Європі газ подорожчав до максимуму за два місяці

Ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за останні два місяці сягнули найвищого рівня. Про повідомляє профільне видання ExPro, посилаючись на дані торгів.
ЗМІ зазначає, що 13 січня після відкриття торгів на біржі ICE ф’ючерси на газ із постачанням у лютому дорожчали до 32,37 євро за МВт/год.
Ціни на природний газ у Європі зростають другий день поспіль. У порівнянні з попереднім днем ціни зросли на 7%.
Газ у Європі дорожчає під впливом кількох факторів. Зокрема, холодна погода зберігається в більшій частині Європи. Вона сприяє зростання обсягів споживання газу.
Ріст споживання газу провокує більші відбори з підземних сховищ газу, де запаси на 12 млрд куб м менші, ніж торік. Сховища заповнені на 54% проти 66% минулого року.
Другою важливою причиною стало зростання цін на викиди CO2 – до 90 євро за МВт/год, який є максимумом за два з половиною роки. Такий ріст може вплинути на перехід від вугілля до природного газу для генерації електроенергії.
Перебої на французьких атомних електростанціях також збільшують попит на природний газ для генерації електроенергії.
Серед геополітичних факторів зберігається напруга навколо протестів у Ірані. Хоча експорт газу з Ірану обмежений (до Іраку та Туреччини), перебої можуть мати вплив на світовий ринок.
Ціни на природний газ на українському ринку в понеділок 12 січня становили 23 200 – 23 450 грн/тис. куб м у залежності від ресурсу або 36,4-36,8 євро за МВт/год.

Сирський обговорив із генералом США посилення ППО

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час телефонної розмови з командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці генералом Крістофером Донаг’ю поінформував про складну ситуацію на фронті, масовані атаки РФ по енергетиці та наголосив на першочерговій потребі посилення ППО.
За словами головкома, попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, російський агресор не відмовляється від продовження наступальних дій.
“Водночас противник вдається до масованих ракетно-авіаційних ударів по нашому тилу – цілеспрямовано б’є по енергетичних об’єктах, використовуючи морози як додатковий інструмент тиску і терору проти цивільного населення України”, – додав він.
Протягом грудня 2025 року та на початку січня 2026 року ворог здійснив по території України шість масованих ракетно-дронових ударів. Зокрема, у ніч на 13 січня агресор атакував об’єкти нашої енергетики, інші інфраструктурні та цивільні об’єкти 25 ракетами і 293 ударними БпЛА.
З початку повномасштабного вторгнення, кількість застосованих армією РФ ракет сягнула понад 13,3 тис. одиниць, ударних дронів – понад 142,3 тис. одиниць.
“У цьому контексті першочерговою потребою для нас є зміцнення повітряного щита – отримання зенітних ракетних комплексів та боєприпасів, зокрема тих, що можуть бути реалізовані американською стороною”, – зауважив Сирський.
Окремо він ознайомив Донаг’ю з іншими критичними потребами нашої армії, що можуть бути забезпечені в межах ініціативи PURL.
Раніше ми повідомляли, що у Польщі пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу.
Україна та НАТО обмінялися досвідом у логістиці