Антикор

Позначка: ЄС

  • Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

    Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.

    У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.

    Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.

    8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.

    Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.

    Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.

  • Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС

    Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
    Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
    “Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
    За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
    “Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
    Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
    Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”.

  • Каллас відповіла на критику Меркель щодо війни

    Каллас відповіла на критику Меркель щодо війни

    Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила, що лише Росія винна у вторгненні в Україну. Про це інформує ERR.
    Так вона відповіла на критику колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель.
    “Єдиний, хто винен у вторгненні в Україну – це все ж таки Росія. Вона вирішила напасти на іншу суверенну державу. І ці її так звані причини не є виправданням. Міжнародне право не дає тобі права застосовувати силу проти іншої держави. Тож звинувачувати можна лише Росію. І якщо подивитися в історію, то скільки ж країн зазнавали нападів з боку Росії без жодної причини, без будь-якої загрози її власній безпеці, просто для збільшення імперії. Ми, безперечно, на правильній стороні історії”, – наголосила Каллас.
    Раніше Меркель заявила, що Польща та країни Балтії завадили налагодженню прямих контактів з Володимиром Путіним.
    Кая Каллас прогнозує ще два роки війни в Україні

  • ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки

    ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки

    Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..

    Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.

    У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.

    У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.

    Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.

    Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.

  • Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
    Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
    Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
    Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
    Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.

  • ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року

    ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року

    Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії.

  • ЄС виділяє 6,6 млн євро на підтримку українських медіа

    ЄС виділяє 6,6 млн євро на підтримку українських медіа

    Євросоюз запускає три нових проєкти загальною вартістю 6,6 мільйона євро, спрямованих на зміцнення незалежного медіасектору України. Про це повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
    З цієї суми 3 мільйони євро будуть спрямовані на проєкт Передові та розслідувальні ЗМІ в Україні, який реалізують InternewsInternationalта Фонд розвитку ЗМІ.
    Проєкт надасть основні гранти 40 медіа, що працюють на передовій, індивідуальне наставництво та навчання для 20 інших медіа, а також інституційну підтримку командам журналістів-розслідувачів, які викривають корупцію та воєнні злочини Росії.
    Ще 2 мільйони євро виділені на проєкт Зміцнення стійкості незалежної, вільної та плюралістичної медіаекосистеми в Україні, який очолює організація Репортери без кордонів (RSF). Ця ініціатива надасть екстрену допомогу та захисне обладнання 400 журналістам, сприятиме стійкості ЗМІ через Ініціативу журналістської довіри та Міжнародний фонд відновлення українських ЗМІ (IFRUM), а також виступатиме за включення ЗМІ до програми відновлення України.
    Також 1,65 млн євро виділяють на проєкт Розширення можливостей українських ЗМІ для сталого майбутнього, який координується Інститутом масової інформації та Детектор медіа. Він сприятиме зміцненню регіональних та місцевих ЗМІ, протидії дезінформації та надаватиме юридичну, безпекову та професійну підтримку понад 500 журналістам через 15 новостворених регіональних медіахабів.

  • Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн

    Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.

    “Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
    З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.

    “Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.

    Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої ​​енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.

  • ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях

    ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях

    Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
    У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
    Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
    Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
    Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.

  • Словаччина гальмує 19-й пакет санкцій проти Росії

    Словаччина гальмує 19-й пакет санкцій проти Росії

    Європейський союз майже завершив узгодження 19-го пакету санкцій проти Росії через війну в Україні. Залишилася лише одна формальна перепона – застереження Словаччини щодо окремих питань, не пов’язаних із пакетом. Про це у четвер в Брюсселі заявив високопосадовий європейський дипломат, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    Так, під засідання Комітету постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) досягнули значного прогресу.
    “Ми пройшли дуже тривалий шлях і наближаємося до мети, особливо після вчорашнього засідання. Суттєвих проблем чи розбіжностей майже не залишилося. І якщо нам вдасться вирішити останні кілька питань, залишиться лише одна проблема”, – зауважив дипломат.
    Проблемою виявилися “застереження однієї держави-члена не щодо змісту пакету, а через зв’язок з іншими питаннями”.
    “Ви розумієте, про що я говорю: прем’єр-міністр Словаччини публічно заявив, що не погодиться на 19-й пакет, якщо не отримає гарантій щодо низки інших питань, не пов’язаних з 19-м пакетом та ситуацією в Україні”, – пояснив він журналістів.
    Разом з тим, він висловив сподівання, що 19-й пакет санкцій ухвалять до засідання Європейської ради, запланованого 23-24 жовтня. Як ми вже писали, Словаччина готує черговий пакет підтримки України, що передбачає надання інженерної та протимінної допомоги.
    Шмигаль розкрив деталі допомоги від Словаччини