Антикор

Позначка: Виробництво

  • Українські компанії фігурують у санкційному списку США

    Українські компанії фігурують у санкційному списку США

    Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.

    Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.

    У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.

    До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.

    Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.

    Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.

    Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.

    Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.

    Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.

    Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.

  • Українські заводи виробили 880 тисяч тонн цукру

    Українські заводи виробили 880 тисяч тонн цукру

    У 26 цукрових заводах, які є членами Національної асоціації цукровиків в Україні, вироблено 880 тисяч тонн цукру, що на 100 тисяч тонн менше, ніж у минулому році. Цю інформацію оприлюднила пресслужба Укрцукору 12 листопада. Цукровий вихід становить 14,81%, що на 0,72% вище, ніж минулого сезону. У Вінницькій області, де діє шість заводів, вироблено найбільше цукру – 196 тисяч тонн. У цьому році буряки мають вищу цукристість при обробці, що сприяє підвищенню виробництва цукру.

  • ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА

    ЗМІ: Україна стала світовим лідером з випуску БпЛА

    Україна стала одним із глобальних лідерів у виробництві безпілотних технологій, як повідомляє Bloomberg. Виробництво дронів в Україні стрімко зростає, зокрема завдяки потребам фронту та збільшеному попиту від країн НАТО. Українські компанії активно розширюються на міжнародні ринки, співпрацюючи з європейськими партнерами та залучаючи інвестиції. Виробництво дронів в Україні відзначають за гнучкість, швидкість та постійні інновації. Уряд планує нарощувати експорт озброєнь, відкриваючи представництва у Берліні та Копенгагені. Це може стати джерелом стабільного фінансування для подальшого розвитку виробництва. Україна також очікує угоду з США щодо дронів, що ще більше підсилить її позиції на світовому ринку безпілотних технологій.

  • Україна та Швеція підписали оборонну угоду

    Україна та Швеція підписали оборонну угоду

    Глава Міноборони України та міністр оборони Швеції підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі інноваційних оборонних технологій. Цей документ відкриває нові можливості для залучення шведських інвестицій і технологій до українського оборонного виробництва. Також сприятиме інтеграції України в європейський інноваційний простір. Україна висловила вдячність Швеції за підтримку під час війни, а також за надану допомогу. Обговорили можливість постачання літаків та розвиток ракетних систем.

  • Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони

    Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони

    За даними першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, Міноборони спрямовує більшу частину збройового фінансування на закупівлю безпілотників. Однак лише деякі моделі цих безпілотних систем виявляються ефективними на польових умовах. У кластері безпілотних літальних апаратів вже працюють понад 500 виробників. Є проблема з тривалим часом виконання замовлень, але введено систему DOT-Chain Defence, яка дозволяє прискорити закупівлі для військових частин. З 2026 року планується здійснювати 70% закупівель безпілотних систем через цю систему. Решта 30% залишиться централізованою закупівлею. Раніше Міноборони виділило 1,9 млрд грн на закупівлю безпілотників через DOT-Chain Defence. Також було названо обсяг постачань FPV-дронів для ЗСУ.

  • Вже на фронті: Україна створила заміну DJI Mavic

    Вже на фронті: Україна створила заміну DJI Mavic

    Україна активно збільшує виробництво своїх безпілотників, замінюючи китайські DJI Mavic. Перші тисячі нових українських дронів вже використовуються на передовій. Це стало відомо завдяки матеріалу Forbes, який висвітлив прогрес української оборонної індустрії у розробці й створенні локальних моделей.

    Як зазначає ЗМІ, нові безпілотники поступово витісняють популярні Mavic компанії DJI, які тривалий час використовувались через компактність, високоякісні камери та розумні системи управління.

    Проте після того, як DJI припинила поставки своїх продуктів в Україну, виникла потреба в терміновій заміні цих дронів. До того ж використання дронів DJI могло нести безпекові загрози, адже вони потенційно здатні передавати дані виробнику, що неприпустимо в умовах війни.

    Українські інженери запропонували низку вітчизняних альтернатив. Наприклад, квадрокоптер Yautja (або Shmavik) компанії Ukropter має розширений радіус польоту, покращену стійкість до перешкод і високу надійність. Інша модель – Zoom від Frontline Robotics – розрахована на складні умови радіоелектронної боротьби. Вона оснащена системою візуальної навігації на основі штучного інтелекту, що дозволяє визначати маршрути навіть без доступу до GPS, і має функцію повернення до оператора при втраті зв’язку.

    Фахівці відзначають, що хоча частина компонентів все ще імпортується, частка українських деталей стрімко зростає. Наприклад, Frontline Robotics повідомляє, що імпортованими залишаються лише 15% елементів, здебільшого з Китаю.

    Водночас українські виробники вже освоїли виробництво ключових компонентів: двигунів, акумуляторів, контролерів та тепловізорів. Так, завод Motor-G випускає понад 100 тисяч двигунів щомісяця, забезпечуючи стабільні поставки для військових потреб.

    Також наголошується, що наступного тижня до України прибуде американська делегація для обговорення спільного виробництва дронів.

    Як ми вже писали, Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні експорту озброєння готова працювати з морськими дронами і деякими артилерійськими системами.

  • Mercedes перевищив очікування прибутків

    Mercedes перевищив очікування прибутків

    Автовиробник Mercedes-Benz перевищив очікування прибутків завдяки зростанню продажів преміум-моделей, включаючи Maybach та AMG. Рентабельність легкового підрозділу становила 4,8%. Про це повідомляє УкрАвтопром у середу, 29 жовтня.
    Зазначається, що у ІІІ кварталі рентабельність продажів легкового підрозділу Mercedes-Benz склала 4,8%, проти 4,7% у тому ж періоді минулого року.
    У компанії повідомили, що це відбулося завдяки покращенню продажів преміум-моделей.
    Цьому сприяло 10% зростання продажів топових моделей, включаючи високоприбуткові бренди Maybach і AMG.
    Вільний грошовий потік становив близько €1,4 млрд, що спонукало компанію відновити програму викупу акцій.
    Акції компанії подорожчали на 6% і отримали німецький індекс блакитних фішок.
    Раніше стало відомо, що Mercedes-Benz веде перемовини з BMW щодо можливого постачання бензинових двигунів для майбутніх моделей.
    Автопром Європи може рухнути через заборону ДВЗ – Mercedes

  • У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів

    У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів

    У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів натівського калібру 155 мм у місті Краснік, за 100 км від кордону з Україною. Про це повідомляє Польське радіо.

    “Підприємством Mesko (військовий завод, що входить до складу польського державного оборонного концерну PGZ) у Красніку закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – зазначили у Міноборони країни.

    Перший зі збудованих цехів спеціалізуватиметься на виробництві корпусів для снарядів.

    “Mesko – єдине польське підприємство у галузі військової промисловості, котре виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – додали у відомстві.

    Польська армія використовує артилерійські снаряди 155 мм для озброєння самохідних гаубиць Krab та корейських K9 Thunder.

    У середині 2025 року PGZ отримав 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (приблизно $245 млн) із цієї суми були виділені заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про намір налагодити співпрацю з Україною в розробці систем для збиття ворожих дронів. Він наголосив, що українські системи є найкращими для цього.
    Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500

  • Продажі китайських електрокарів б’ють рекорди в Європі

    Продажі китайських електрокарів б’ють рекорди в Європі

    Китайські автовиробники продемонстрували найкращий місячний результат в історії європейського ринку, перевищивши попередні максимуми завдяки зростаючому попиту на електромобілі та гібриди. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними дослідницької компанії Dataforce, компанії на чолі з BYD, SAIC Motor та Chery Automobile досягли рекордних 7,4% всіх продажів легкових автомобілів у Європі та вперше випередили південнокорейських автовиробників, таких як Kia.

    Прискорення продажів у вересні стало результатом кількох місяців стабільного зростання. BYD, найбільший у світі виробник електромобілів, розширив дилерську мережу та модельний ряд підключних гібридів і електромобілів.

    Зміни були особливо помітні у Великій Британії, на яку припадає майже половина європейських продажів китайських виробників. Попит стимулювався дворічною зміною номерних знаків у країні, а також підкреслив зростаючу привабливість брендів. Британські імпортні мита у 10% значно нижчі за підвищені мита на китайські електромобілі, введені ЄС минулого року.

    Продажі BYD у Великій Британії зросли у шість разів порівняно з серпнем, практично зрівнявшись із показниками MG від SAIC. Бренди Chery Omoda та Jaecoo також набирають популярності завдяки новим гібридним позашляховикам.

    Успіхи в Європі акцентують зростаючу нерівність в автомобільній промисловості, де дешевші технології акумуляторів дають китайським виробникам конкурентну перевагу. Європейські бренди, котрі вже втратили частку на ринку електромобілів у Китаї, тепер постають перед посиленою конкуренцією на внутрішньому ринку, оскільки китайські виробники активніше виходять на закордонні ринки в умовах надлишку потужностей на материковому Китаї.

    За даними Європейської асоціації автовиробників, продажі підключних гібридів у Європі у вересні зросли на 62%. Продажі гібридів без підзарядки збільшилися на 15%.

    Високий попит на більш доступні моделі також сприяв зростанню продажів європейських автовиробників, таких як Volkswagen та Renault. Проте значна частина зростання припала на частку китайських виробників: за даними Schmidt Automotive Research, їхня частка у Західній Європі досягла 8%, вперше обігнавши південнокорейські бренди.

    За даними Dataforce, частка китайських брендів на ринку підключних гібридів у Європі зросла більш ніж на 7 процентних пунктів, досягнувши 20% у вересні. Частка електромобілів у вересні зросла на 1,7 процентних пункту, до 11%, і досягла б 13%, якби враховувати продажі від партнерства Zhejiang Leapmotor Technology Co. зі Stellantis NV та підприємства Ebro-Chery.

    Раніше китайські автовиробники продемонстрували стрімке зростання продажів у Європі у першій половині 2025 року.
    Тим часом деякі традиційні гравці ринку втрачають позиції. Stellantis продемонстрував найбільше падіння – його частка знизилася з 16,7% до 15,3%. На другому місці за спадом – Tesla, чия частка впала з 2,4% до 1,6%. Внаслідок тривалих падінь продажів Tesla, Volkswagen стала найбільшим автовиробником електромобілів у Європі.
    Прибуток компанії Porsche впав на 91%

  • Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ

    Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ

    Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
    Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
    “Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
    Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
    Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
    “Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
    Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
    “Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
    Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
    Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.