У Німеччині розслідують ситуацію з виявленням сотень громадян Угорщини, які видали себе за біженців з України, щоб отримувати грошову допомогу. Міграційні служби помітили, що деякі з них не говорили українською мовою, а використовували угорську або потребували угорського перекладача. За останні місяці було зареєстровано понад 9000 підозрілих випадків. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які не мають права на тимчасовий захист у Німеччині. Виявилося, що угорський прем’єр Віктор Орбан роздавав угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті, але тепер це стало проблемою для тих, хто має угорський паспорт і шукає притулок в Німеччині.
Позначка: Виплати
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія заявила, що не виконає рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що це рішення не буде виконано, відповідаючи на вердикт ЄСПЛ, який зобов’язує Росію виплатити Грузії 253 млн євро через війну. ЄСПЛ прийняв рішення у підтримку Грузії, визнаючи порушення прав людини Росією під час війни 2008 року. Також вказано, що після виходу Росії з Ради Європи від 15 березня 2022 року рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не будуть виконуватися на території Росії.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими
Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень. -
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що уряд залучає кошти від розміщення облігацій для покриття фінансових розривів. Мінфін готує законопроєкт про збільшення видатків на оборону у 2025 році, який буде зареєстровано в жовтні. При цьому необхідно отримати згоду Єврокомісії на використання 6 мільярдів євро ERA Loans на військові потреби. Народна депутатка закликала парламент ухвалити законопроєкт до 1 листопада.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа заявила про це в соціальній мережі Facebook. Для покриття фінансових розривів уряд використовує кошти від продажу облігацій. Потреба у збільшенні видатків на оборону на наступний рік становить близько 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів готує відповідний законопроєкт, який планується зареєструвати в жовтні. Ці зміни можливі після отримання згоди від Єврокомісії на використання позик на військові потреби. Необхідно, щоб парламент ухвалив цей законопроєкт до 1 листопада.
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат Сполучених Штатів Америки розгляне нову резолюцію, яка закликає щомісяця передавати Україні по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця резолюція також закликає країни G7 та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією їхніх членів. Гроші мають виплачуватися траншами до повного вичерпання активів. Автором резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.
-
YouTube виплатить понад $24 млн для врегулювання претензій Трампа
YouTube погодився виплатити $24,5 млн для вирішення скарг президента США Дональда Трампа щодо блокування його облікового запису після подій у Капітолії у січні 2021 року. Угода не визнає відповідальності компанії чи вини у цьому. Трамп подав позови до YouTube, Facebook та Twitter через блокування його акаунтів з причини можливого підбурювання до насильства. Після повернення Трампа до Білого дому компанії почали шукати компроміс. YouTube не повністю заблокував обліковий запис Трампа, а лише заборонив йому завантажувати відео, але у 2023 році цю можливість повернув.
-
230 млн грн на утримання дитбудинку без дітей: розпочато розслідування
У Запоріжжі розпочалося розслідування щодо можливої розтрати 230 мільйонів гривень, які були виділені на утримання дитячого будинку Сонечко. Після евакуації дітей заклад продовжував отримувати фінансування, хоча вихованців там не було. Справа кваліфікується як можливе зловживання посадовцями, що може призвести до ув’язнення на 3-6 років. Журналісти виявили, що гроші витрачали на виплати співробітникам, хоча діти не були у закладі. Правоохоронці здійснюють слідчі дії та шукають осіб, які могли бути причетні до цих дій.
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Польський парламент ухвалив новий закон, який регулює надання допомоги українським громадянам, які втекли з України через російську агресію. Закон визначає умови для отримання фінансової підтримки та легального перебування в Польщі. Ця ініціатива була представлена після того, як президент Польщі ветував попередні зміни у програмі підтримки українців. Закон передбачає, що отримувачі допомоги повинні мати роботу або дітей, які навчаються в школі в Польщі. Також вони повинні забезпечувати частину мінімальної заробітної плати. Поліція буде перевіряти працевлаштування українців, і якщо вони не працюватимуть, виплати можуть бути призупинені. Закон також обмежує доступ українців до медичних послуг у Польщі. Перебування українців у Польщі легалізується до 2026 року. Цей закон допомагає уникнути правових проблем, які можли б виникнути в майбутньому. Попередній міністр закордонних справ України відзначив покращення взаємовідносин з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у створенні систем для збивання ворожих дронів.