У Генерального штабу Збройних Сил України повідомили, що 7 жовтня Верховна Рада розгляне законопроєкт про створення Кіберсил Збройних Сил України. ЗСУ активно зміцнюють свої можливості у кіберпросторі, і вже сформували підрозділи для боротьби з кіберагресією ворога. Цей законопроєкт розроблений спеціальною робочою групою, у яку включені експерти Генерального штабу. Прийняття цього закону та підтримка ініціативи ЗСУ щодо створення Кіберсил допоможуть посилити обороноздатність в кіберпросторі. Також, варто відзначити, що українські військові кіберфахівці з Головного управління розвідки зробили “подарунок” російському президенту Путіну та речнику Кремля Пєскову, надіславши їм “вітання” до їхніх днів народження.
Позначка: Війська
-

Трамп наказав відправити війська до ще одного штату, губернатор проти
Адміністрація президента США Дональда Трампа дала розпорядження перевести під командування президента 300 військовослужбовців Нацгвардії Іллінойсу та розгорнути їх усередині штату. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив губернатор штату Джей Бі Пріцкер, висловивши обурення таким рішенням, передає NBC News.
“Це абсолютно обурливо й не по-американськи – вимагати від губернатора відправити війська всередині наших власних кордонів і проти нашої волі”, – заявив Пріцкер, додавши, що йому поставили ультиматум: “Або ви мобілізуєте війська, або ми зробимо це самі.”
За його словами, у штаті немає жодної потреби у військових на вулицях, і він відмовляється виконувати вимогу президента.
“Я не віддам наказ про розгортання нашої Національної гвардії, щоб підтримувати акти агресії Трампа проти нашого народу”, – додав губернатор.
Білий дім і Пентагон наразі не прокоментували ситуацію. Однак відомо, що Трамп неодноразово погрожував направити федеральні сили правопорядку та Національну гвардію до Чикаго, заявляючи про “зростання злочинності”.
Паралельно адміністрація президента чекає рішення суду щодо іншого розгортання Нацгвардії – у Портленді, штат Орегон. Там 200 військових були направлені для “захисту” будівель Служби імміграції та митного контролю (ICE). Місцева влада подала позов, звинувативши Білий дім у незаконному використанні військових проти протестувальників.
Перед цим Трамп розпорядився направити Національну гвардію до міста Мемфіс (штат Теннессі) для боротьби зі злочинністю. -

У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, в місті Міккелі, було відкрито штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі, неподалік від кордону з Росією. Міністр оборони країни наголосив на важливості сухопутної оборони і висловив бажання, щоб НАТО було сильним у цьому напрямку у країнах Північної Європи. Штаб розпочав роботу на початку вересня і має за завдання планувати дії країн-членів НАТО в мирний час, а також командувати військами НАТО у разі війни. Штаб очолюють норвежець та фінський генерал, а йому підпорядковане командування НАТО в Норфолку. У штабі працюватимуть офіцери з семи країн, а в мирний час там буде близько 50 постійних співробітників.
-

ISW: У РФ проблеми з логістикою і особовим складом
Звіт Інституту вивчення війни (ISW) показує, що російські війська мають проблеми з логістикою та нестачею особового складу на деяких напрямках фронту. У Сумській області вони не можуть просунутися через опір українських сил. Росіяни також стикаються з труднощами на Харківському, Куп’янському, Боровському та інших напрямках. Вони намагаються використовувати невеликі групи для просування, але часто зазнають втрат через українські безпілотники. У районі Новопавлівського напрямку є деяке просування російських військ, але місцевість тут ускладнює їхні дії. Загалом, російське командування перегруповує сили для наступальних операцій, але нестача ресурсів і особового складу обмежує їхню діяльність. Українські сили демонстрували успіхи в Сумській та Запорізькій областях, що спростували російські претензії про перемоги.
-

Трамп забажав приєднатися до термінового збору генералів
Президент США Дональд Трамп несподівано приєднався до сотень генералів та адміралів, яких терміново закликали зібратися на військовій базі у Квантіко, штат Вірджинія. Цю зустріч ініціював глава Пентагону, а присутність Трампа ускладнює організацію безпеки заходу. Президент сподівається зарядити бойовим духом керівництво Збройних сил США під час цієї зустрічі. Захід є майже безпрецедентним для американського війська, а участь в ньому вимагає від високопосадовців перетинати тисячі миль.
-

Трамп наказав відправити війська у Портленд
Президент США Дональд Трамп наказав міністру війни Піту Гегсету відправити війська для захисту міста Портленд у штаті Орегон, яке, за його словами, постраждало від війни. Трамп також зазначив, що це рішення було прийнято на прохання міністра внутрішньої безпеки Крісті Ноем. Він вважає, що місто та об’єкти ICE піддаються нападам з боку руху Antifa та інших внутрішніх терористів. Трамп заявив, що готовий вжити усіх можливих заходів для захисту цих об’єктів, включаючи застосування сили.
-

Трамп направляє Нацгвардію у Мемфіс
Президент США Дональд Трамп вирішив вислати Національну гвардію до міста Мемфіс у штаті Теннессі для боротьби зі злочинністю. Губернатор Теннессі Білл Лі звернувся до Трампа з проханням втрутитися через зростання рівня злочинності в місті, хоча офіційні статистики поліції свідчать про протилежне. Трамп також заявив, що планує вислати до Мемфісу групу федеральних відомств для підтримки: ФБР, DEA, ICE та Службу маршалів США. Він стверджує, що після втручання в міську злочинність у Вашингтоні практично зникла. Також Трамп зазначив, що після Мемфісу можуть слідувати Чикаго, Сент-Луїс, Балтимор та Новий Орлеан. Крім того, він нагадав про минулі випадки розгортання Національної гвардії в Мемфісі в 1968 та 1978 роках. Деякі політики та громадські діячі висловили критику щодо цього рішення президента.
-

Хорватія не відправлятиме війська в Україну
Хорватія не планує відправлення свої військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки. Про це заявив міністр оборони Хорватії Іван Анушич на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем, передає HRT.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – зазначив він.
Глава хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето. -

Як рішення “коаліції охочих” роздратувало Путіна
Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю, 5 вересня, що будь-які західні війська, розгорнуті в Україні, “будуть законними цілями” для атаки Москви. Так він пригрозив союзникам Києва, які обговорюють заходи щодо гарантій безпеки. “Законні цілі для знищення” Зазначимо, що заява Путіна прозвучала наступного дня після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов’язалися надати Україні післявоєнні гарантії безпеки, включаючи міжнародні сили на суші, морі та в повітрі.
Росія давно стверджує, що однією з причин початку війни проти України було бажання перешкодити прийняттю Києва до складу НАТО та розміщенню військ Альянсу в Україні.
“Тому, якщо якісь війська там з’являться, особливо зараз, під час військових операцій, ми виходимо з того, що це будуть законні цілі для знищення”, – сказав Путін на економічному форумі у Владивостоці.
“І якщо будуть прийняті рішення, які ведуть до миру, до довгострокового миру, то я просто не бачу сенсу в їхній присутності на території України, крапка”, – додав він. Під загрозою війська США? Коментарі Путіна підкреслили ультиматум Москви щодо форми майбутніх гарантій безпеки для України за будь-якою угодою. -

Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
