Позначка: Війна

Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ

Російський правитель Володимир Путін опинився в “лещатах”, які сам же і створив. За даними видання The Economist, російський лідер не здатен виграти війну і водночас боїться можливих наслідків миру.

Як зазначає ЗМІ, Кремль сподівався, що повернення Дональда Трампа до влади у США чи перемовини в Женеві змусять Україну капітулювати. Проте реальність виявилася значно складнішою. Навіть ймовірні територіальні поступки не вирішують глибоких проблем, які загрожують стабільності російського режиму.

Однією з головних проблем видання називає вкрай повільне просування на фронті. Для порівняння, за чотири роки Другої світової війни радянська армія пройшла 1600 км до Берліна. Однак нинішні російські сили на Донеччині за аналогічний період змогли просунутись лише на 60 км. Ресурси для продовження наступу стрімко виснажуються: Росія вже стикається зі зростанням втрат військових, що перевищують темпи мобілізації. Новобранці переважно не підготовлені, рівень дезертирства сягає рекордних показників, а комунікація на передовій сильно постраждала через відключення Telegram владою РФ і обмеження Starlink.

Не менш серйозною проблемою для Кремля є економіка. Війна фінансується завдяки великим виплатам найманцям, а не національному патріотизму, що робить її дедалі затратнішою на тлі зниження доходів від експорту нафти та зростання внутрішніх боргів. Експерти застерігають, що навіть мирна угода може спричинити серйозну кризу в Росії. Перехід до мирного часу викличе глибоку рецесію, а демобілізовані ветерани, які не зможуть знайти роботу, можуть стати джерелом нової хвилі нестабільності, вважають аналітики.

На думку The Economist, Путін однаково побоюється і затяжної війни, і потенційного миру. Угода, яка не включатиме повної ліквідації української державності, зруйнує його імідж “видатного історичного лідера”. Спроби завдати шкоди енергосистемі України для економічного тиску лишаються безуспішними і не приносять Москві стратегічних результатів. Натомість країна дедалі більше занурюється в економічну кризу.

Раніше повідомлялося, що російський правитель Володимир Путін переміщує ядерні ракети ближче до кордонів Європейського Союзу через територію Білорусі. Про це повідомило The Telegraph з посиланням на заяву білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської.

Зеленський назвав єдину тему для розмови з Путіним

У Краснодарі прогриміла серія вибухів, обмежено роботу аеропортів

У ніч на п’ятницю, 20 лютого, на околицях Краснодара та Північному районі Краснодарського краю сталася серія вибухів. За попередньою інформацією, російська ППО відбивала повітряну атаку. Про це повідомляють російські пабліки з посиланням на місцевих жителів.

Як повідомляють очевидці, прогриміло щонайменше п’ять вибухів, що сталися близько 03:40 у південній частині міста та прилеглих районах краю. У соцмережах з’явилися згадки про яскраві спалахи в небі, які, ймовірно, були спричинені спробами збити безпілотники на підльоті до Краснодара. Гучні звуки також зафіксували мешканці селища Яблоновський.

Як повыдомили росЗМІ, на тлі повітряної загрози в аеропортах Краснодара і Сочі, про вибухи в якому повідомлялося раніше, запровадили тимчасові обмеження на приймання та відправлення авіарейсів.

Наразі офіційна інформація про постраждалих чи матеріальні збитки відсутня.

Раніше повідомлялося, що вибухи на тлі “аномального” нальоту безпілотників пролунали поблизу військових аеродромів Кача і Бельбек у т.о. Криму, а також у районах Бахчисарая, Севастополя, Керчі та Сочі.

Нагадаємо, у ніч на 19 лютого повідомлялось про удар безпілотників по нафтобазі у Псковській області в Росії.

Угорщина не здасться: Орбан опублікував антиукраїнський ролик

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан представив передвиборчий ролик із критикою України, стверджуючи, що вона нібито втручається у внутрішню політику Угорщини через підтримку опозиції. Ролик він опублікував на своїй сторінці в соцмережі Х у п’ятницю, 20 лютого.

У відеоматеріалі показано кадри за участю президента України Володимира Зеленського. За кадром звучить голос прем’єр-міністра Угорщини Орбана, який заявляє, що Україна прагне дестабілізувати ситуацію в країні та встановити “проукраїнський уряд”. Він також звинувачує Київ у фінансуванні опозиційної партії Tisza та застосуванні політичного тиску, включаючи блокаду постачання нафти через трубопровід “Дружба”.

⚠️ Ukraine wants chaos in Hungary. They're meddling in the Hungarian election by financing the opposition Tisza Party. They are also using political blackmail by blocking oil deliveries through the Friendship pipeline to drive up fuel prices and household costs. Hungary will not… pic.twitter.com/bfsYRQrrd1— Orbán Viktor (@PM_ViktorOrban) February 19, 2026

Зауважимо, що проведення парламентських виборів в Угорщині заплановано на 12 квітня. Згідно з останніми даними опитувань, партія Орбана поступається опозиційній партії Tisza за популярністю серед виборців.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що через проблеми з транзитом нафтопроводом Дружба країні доведеться використовувати стратегічні запаси, та звинуватив у цьому Україну.

ЄС пом’якшує критику Орбана – ЗМІ

Мелоні прокоментувала перемови про завершення війни

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прокоментувала хід переговорів щодо завершення війни Росії проти України, зазначивши, що до вирішення головного питання – територіального – ще далеко. Про це вона заявила в інтерв’ю Sky tg24 у п’ятницю, 20 лютого.

Мелоні відзначила важливі кроки у документах, які наразі опрацьовуються, зокрема щодо гарантій безпеки для Києва.

“Я бачу важливі кроки вперед у документах, над якими ми зараз працюємо. Проводиться дуже хороша робота щодо гарантій безпеки для Києва, яка, до речі, ґрунтується на італійській пропозиції – розробити їх за моделлю 5-ї статті Північноатлантичного пакту (НАТО)”, – сказала вона.

Окрім того, прем’єрка зазначила, що триває активна робота над відновленням України. Вона пояснила, що існує мирний план, де значна частина питань уже вирішена на папері.

Втім, Мелоні підкреслила складність територіального аспекту, в якому Росія продовжує висувати необґрунтовані претензії.

“Однак ми все ще дуже далекі від розв’язання головного питання – територіального, де Росія продовжує висувати претензії, які, на мою думку, є абсолютно необґрунтованими. Я вважаю, як уже неодноразово казала, що важливо не просто досягти миру, а досягти справедливого миру”, – резюмувала Джорджа Мелоні.

Як повідомлялося, у Женеві завершились дводенні переговори України, США і РФ. За їхніми підсумками президент Володимир Зеленський заявив, що є прогрес у військових питаннях, а саме моніторингу припинення вогню. Водночас позиції сторін залишаються різними в політичних питаннях – території, ЗАЕС та інші.

Нагадаємо, у Москві не коментують підсумки переговорів у Женеві щодо врегулювання війни в Україні, оскільки зараз вони нібито перебувають на стадії, яка не повинна передбачати публічне обговорення. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.

Крим масовано атакують БпЛА: під ударом аеродроми

Звечора 19 лютого та в ніч на 20 лютого в різних районах тимчасово окупованого Криму пролунала серія вибухів. Представники окупаційної влади повідомили про масштабну атаку безпілотників на територію півострова. Вибухи на тлі нальоту БпЛА лунали зокрема в районі військових аеродромів Кача та Бельбек у Криму, а також у Бахчисараї, Севастополі, Керчі та Сочі. Про атаку дронів повідомили українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

За даними Telegram-каналу Крымский ветер, російські військові намагалися збити безпілотники в районі аеродромів Кача та Бельбек. У Севастополі декілька разів лунала сирена через загрозу дронів, а в Бахчисараї активно діяла російська протиповітряна оборона.

У російських пабліках повідомляється, що в результаті одного з вибухів у Севастополі в житлових будинках вибило шибки, а місцеві жителі збиралися з ліхтариками на дахах і у дворах, аби знайти уламки збитих дронів.

Керівник окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв підтвердив проведення атаки й заявив, що російська ППО спільно із Чорноморським флотом нібито ліквідували понад 16 безпілотників. За його словами, внаслідок падіння уламків пошкоджено щонайменше шість будинків у Севастополі. Зазначається, що загинув 30-річний чоловік, якого зачепили уламки.

Водночас триває встановлення наслідків атаки. Моніторингові канали припускають, що цілями атак могли стати військові об’єкти армії РФ на території Криму.

Крім того, російські джерела повідомляють про вибухи цієї ж ночі і в Сочі. Через атаку безпілотників у місцевому аеропорту скасували або перенесли близько 20 рейсів. Мешканці різних районів міста повідомили щонайменше про п’ять гучних звуків, яким передував характерний звук двигунів БпЛА. Повітряна тривога в Сочі оголошувалася чотири рази. Наразі інформація щодо наслідків цього інциденту уточнюється.

Також, як пишуть монітори, аномальна активність БПЛА спостерігається у Керчі.

Нагадаємо, у ніч на 19 лютого повідомлялось про удар безпілотників по нафтобазі у Псковській області в Росії.

Раніше повідомлялося, що в ніч на вівторок, 17 лютого, в тимчасово окупованому Криму зафіксували серію вибухів у різних районах. Кримський міст закривали для руху щонайменше на понад сім годин.

МВФ розгляне кредитну угоду для Києва на $8,1 млрд

Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.

Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.

Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.

Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.

Раніше наголошувалося, що фінансування України з боку МВФ перебувало під загрозою через нібито відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Йшлося про нову програму МВФ на 8,2 млрд дол. Це створювало критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів.

МВФ скасував попередні умови програми для України

Україна конфіскувала активи потужного авіазаводу ОПК Росії

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України і ухвалив рішення про передачу у власність держави майна АТ Авіакор. Цей авіаційний завод є частиною оборонного комплексу Росії. Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції 19 лютого.

Як повідомлено, рішення було ухвалено ще 18 лютого. У результаті, конфісковано авіаційні запчастини до літака АН-140, орієнтовна оцінка яких становить 1,5 мільйона доларів.

Мін’юст зауважив, що завод Авіакор належить до найбільших авіабудівних підприємств Росії. Його основна діяльність включає виробництво літаків, капітальний ремонт і технічне обслуговування військової та цивільної авіації, а також випуск компонентів. Підприємство є частиною оборонно-промислового сектору РФ і забезпечує матеріально-технічну підтримку військових дій проти України, займаючись модернізацією, ремонтом та техобслуговуванням військових літаків.

Також раніше стало відомо, що колегія Вищого антикорупційного суду задовольнила ще один позов Міністерства юстиції України стосовно російського Ростовського вертолітного виробничого комплексу ПАТ Роствертол, який входить до холдингу Вертольоти Росії. У цьому випадку також застосовано санкції.

Санкції включають конфіскацію активів компанії Роствертол, розташованих на території України, на користь держави. Мова йде про 21 комплект запчастин для вертольотів за контрактом 2011 року, який уклали між Роствертолом і українським державним підприємством Львівський державний завод Лорта.

Санкції проти Росії. Підкуп для Трампа

Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

Трамп зробив заяву щодо завершення війни в Україні

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна в Україні виявилася складнішою, ніж він очікував, а його попередні очікування щодо її перебігу не справдилися. Про це американський лідер сказав на першому засіданні Ради миру у Вашингтоні в четвер, 19 лютого.

“Ми маємо перший рік, який, мабуть, не має аналогів у нашій країні, тому що ми завершили вісім воєн, і, думаю, дев’ята ще попереду. Вона виявилася складнішою. Я думав, що це буде найлегша”, – заявив президент США.

Трамп також наголосив, що під час воєнних конфліктів складно прогнозувати розвиток подій і визначати, які рішення будуть простими, а які вимагатимуть більше часу та зусиль.

За словами американського лідера, реальність війни часто відрізняється від початкових очікувань і планів. У війні ніколи невідомо, що буде легко, а що – не дуже, додав Трамп.

Санкції проти Росії. Підкуп для Трампа

Президент США Дональд Трамп офіційно продовжив ще на рік санкції проти Росії через війну в Україні. Указ Трампа, який набирає чинності 20 лютого, передбачає продовження низки антиросійських санкцій, введених указами президентів США у 2014, 2018 та 2022 роках.
Історія санкцій
Перший указ про санкції щодо Росії був виданий у 2014 році. Тоді указ президента США Барака Обами № 13660, який був опублікований 6 березня 2014 року, передбачав заморожування майна низки осіб.
Спочатку санкції були застосовані до тих, хто сприяв окупації Росією Криму. Згодом список санкцій кілька разів оновлювався за президентства Джо Байдена.
Підкуп від РФ
Спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що Росія запропонувала США проєкти на понад 14 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій. За його словами,
скасування санкцій проти РФ нібито відповідає інтересам США, а тому Вашингтон врешті-решт піде на такий крок.
Дмитрієв написав, що антиросійські обмеження “коштували американському бізнесу понад 300 млрд доларів”.
Журнал The Economist повідомляв, що росіяни пропонували людям, близьким до родини американського президента Дональда Трампа, придбати акції в російських енергетичних активах.
У матеріалі The Economist йдеться, що в серпні 2025 року перед зустріччю Путіна з Трампом для Ради національної безпеки Росії підготували меморандум, у якому прописувалося, як продати Трампу «найкращу угоду».
Як пише видання, з квітня 2025 року Дмитрієв дев’ять разів зустрічався зі спецпосланцем Трампа Стівом Уіткоффом.
У матеріалі зазначається, що під час переговорів росіяни запропонували американській стороні частки в енергетичних проєктах, зокрема з видобутку арктичної нафти і газу, розробці родовищ рідкісних металів, а також створенню атомного центру обробки даних і тунелю під Беринговою протокою.
Як пише The Economist, президент України Володимир Зеленський, посилаючись на українську розвідку, повідомляв, що Росія пообіцяла США угоди на суму 12 трильйонів доларів в обмін на послаблення санкцій. За словами одного з інсайдерів видання, пакет угод уже погоджено.