Санкції проти Росії. Підкуп для Трампа

Президент США Дональд Трамп офіційно продовжив ще на рік санкції проти Росії через війну в Україні. Указ Трампа, який набирає чинності 20 лютого, передбачає продовження низки антиросійських санкцій, введених указами президентів США у 2014, 2018 та 2022 роках.
Історія санкцій
Перший указ про санкції щодо Росії був виданий у 2014 році. Тоді указ президента США Барака Обами № 13660, який був опублікований 6 березня 2014 року, передбачав заморожування майна низки осіб.
Спочатку санкції були застосовані до тих, хто сприяв окупації Росією Криму. Згодом список санкцій кілька разів оновлювався за президентства Джо Байдена.
Підкуп від РФ
Спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що Росія запропонувала США проєкти на понад 14 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій. За його словами,
скасування санкцій проти РФ нібито відповідає інтересам США, а тому Вашингтон врешті-решт піде на такий крок.
Дмитрієв написав, що антиросійські обмеження “коштували американському бізнесу понад 300 млрд доларів”.
Журнал The Economist повідомляв, що росіяни пропонували людям, близьким до родини американського президента Дональда Трампа, придбати акції в російських енергетичних активах.
У матеріалі The Economist йдеться, що в серпні 2025 року перед зустріччю Путіна з Трампом для Ради національної безпеки Росії підготували меморандум, у якому прописувалося, як продати Трампу «найкращу угоду».
Як пише видання, з квітня 2025 року Дмитрієв дев’ять разів зустрічався зі спецпосланцем Трампа Стівом Уіткоффом.
У матеріалі зазначається, що під час переговорів росіяни запропонували американській стороні частки в енергетичних проєктах, зокрема з видобутку арктичної нафти і газу, розробці родовищ рідкісних металів, а також створенню атомного центру обробки даних і тунелю під Беринговою протокою.
Як пише The Economist, президент України Володимир Зеленський, посилаючись на українську розвідку, повідомляв, що Росія пообіцяла США угоди на суму 12 трильйонів доларів в обмін на послаблення санкцій. За словами одного з інсайдерів видання, пакет угод уже погоджено.

Переговори у Женеві: Зеленський призначив нараду

Президент Володимир Зеленський призначив на 20 лютого спеціальну нараду з учасниками переговорної групи щодо подальших кроків і рішень. Про це глава держави повідомив у вечірньому відеозверненні у четвер, 19 лютого.

“Сьогодні вже будуть в Україні всі учасники нашої переговорної групи. І на завтра я призначив спеціальну нараду з ними щодо наших подальших кроків, наших рішень. Буде доповідь вже тут, в Києві, щодо тих аспектів перемовин, про які не варто говорити телефоном”, – сказав Зеленський.

Крім того, учасники наради визначать подальші рамки розмови з партнерами, з європейською, американською та з російською стороною.

Нагадаємо, 17-18 лютого у Женеві пройшли тристоронні переговори делегацій України, США та Росії. Після основного раунду переговорів Україна та РФ провели окрему зустріч, на якій були присутні голови двох делегацій Рустем Умеров і Володимир Мединський, а також Давид Арахамія.

Зеленський зустрівся з верховним комісаром ООН у справах біженців

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із верховним комісаром ООН у справах біженців Бархамом Саліхом, який вступив на посаду 1 січня цього року. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 19 лютого.

Зеленський зазначив, що Україна розраховує, що Управління верховного комісара ООН у справах біженців збільшить підтримку українців, які змушені жити під постійними російськими атаками.

Під час зустрічі сторони обговорили наслідки, які спричинили удари РФ по українській енергосистемі, та необхідну допомогу.
“Вони не хочуть зупинятися. Ми намагаємося зробити все, що можемо, на різних рівнях перемовин, спираючись на підтримку наших американських партнерів. Але ми відчуваємо, що нам треба більше тиску. І також більше підтримки для морального духу наших людей”, – наголосив президент.
Саліх зазначив, що хотів приїхати в Україну саме в цей час, узимку, щоб висловити солідарність із її народом.

“Ми пишаємося співпрацею з вами. УВКБ ООН продовжить і посилить нашу підтримку, доповнюючи надзвичайні зусилля органів влади, та робитиме більше для підтримки стійких громад у процесі відновлення”, – сказав він.

Умєров і Арахамія зустрілися з представниками оборонних компаній Італії

Секретар Ради національної безпеки та оброни України Рустем Умєров і голова фракції Слуга народу Давид Арахамія провели зустріч з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто, дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо та представниками італійських безпекових структур. Про це повідомив Умєров у Telegram у четвер, 19 лютого.

“Обговорили оборонну, енергетичну та економічну підтримку України, а також синхронізували позиції щодо подальших кроків співпраці”, – написав він.

Також окремо відбулися зустрічі з керівництвом найбільших оборонних компаній. “Говорили про зміцнення українського ОПК, зокрема розвиток спроможностей ППО для захисту наших міст”, – додав Умєров.

Нагадаємо, 17-18 лютого у Женеві пройшли дводенні тристоронні переговори делегацій України, США та Росії. Після основного раунду переговорів Україна та РФ провели окрему зустріч, на якій були присутні голови двох делегацій Рустем Умеров і Володимир Мединський, а також Давид Арахамія.

На Запоріжжі зменшується “сіра зона” – ЗСУ

Українські військові оборони зменшують “сіру зону” на Запорізькому напрямку та не дають російьким окупантам просуватися углиб території держави. Про це сказав речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин в ефірі телемарафону в четвер, 19 лютого.
“Ми зменшуємо “сіру зону”, не даємо ворогу завести групу закріплення, не даємо йому атакувати наші позиції. Тобто в деяких випадках ми діємо на випередження і на деяких ділянках лінії бойового зіткнення ворогу здається, що ми організували якийсь контрнаступ, але це наші такі дії, які узгоджені і скоординовані для того, щоб не дати ворогу просуватись глибше на нашу територію”, – заявив він.
Волошин спростував твердження міноборони РФ про нібито захоплення населеного пункту Криничне у Михайлівській сільській громаді Запорізького району Запорізької області.
“Криничне під нашим контролем. Крім того, за минулу добу ми провели понад 20 пошуково-ударних і контрдиверсійних дій, знищуючи ворожі групи, які намагалися проникнути углиб нашої оборони. А також здійснювали контратакувальні дії”, – додав він.
Раніше Волошин розповів, що ЗСУ проводять контратакувальні та штурмові дії на Олександрівському напрямку, щоб не допустити просування росіян у бік Дніпропетровської області.
Напередодні повідомлялося, що ЗСУ зменшили “сіру зону” біля населених пунктів Вишневе, Вербове і Тернове у Дніпропетровській області та відкинули російські групи закріплення.

Росіяни атакували ферму на Харківщині: загинуло 100 свиней

У Харківській області внаслідок російської дронової атаки на фермерське господарство постраждав чоловік та загинуло поголів’я худоби. Про це повідомила пресслужба ДСНС у четвер, 19 лютого.

“Вдень 19 лютого ворог завдав удару БпЛА по приватному фермерському господарству у с. Дворічний Кут Солонцівської громаді Харківського району. Внаслідок атаки виникли руйнації та пожежа на даху будівлі ферми. Площа займання скала 40 м. кв”, – йдеться в повідомленні.

Постраждав працівник ферми, чоловік 1967 року народження, а також загинуло близько 100 голів свиней.

Нагадаємо, у грудні 2025 року росіяни обстріляли ферму на Чернігівщині, загинули корови. У листопаді через російську атаку на фермі на Харківщині загинуло близько 60 голів свиней. Також постраждала 48-річна жінка.

Військового РФ удитимуть за зґвалтування неповнолітньої на Херсонщині

Обвинувальний акт щодо 34-річного військовослужбовця РФ, якого підозрюють у зґвалтуванні 16-річної дівчини під час окупації Херсонської області, скерували до суду. Про це повідомили у Нацполіції у четвер, 19 лютого.
Зустрівши 16-річну місцеву мешканку, окупант разом з іншим російським військовим наказали їй зупинитись для перевірки. Не знайшовши в її телефоні доказів співпраці з українською армією та правоохоронними органами, один з них почав розпитувати дівчину про її вік та наявність у неї відносин. Затримана просила дозволити їй піти і, так як поруч проходили інші місцеві мешканці, росіянам довелося її відпустити.
За декілька днів росіяни вдруге зустріли дівчину і, погрожуючи зарядженими автоматами і силою змусили сісти в автомобіль, після чого відвезли до захопленого приватного будинку. Там один з них зґвалтував неповнолітню, поки інший охороняв будівлю.
Для того, щоб дівчина не чинила опір, злочинець пригрозив їй, що у разі спротиву її зґвалтує його напарник та інші російські військові.
Оперативникам карного розшуку вдалося встановити особу ґвалтівника. Ним виявився 34-річний військовослужбовець 126-ї окремої гвардійської Горлівської Червонопрапорної бригади зі Ставропольського краю РФ.
Нині досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скерували до суду. Фігуранту загрожує до дванадцяти років позбавлення волі. Слідчі Національної поліції розкрили 72 вбивства, вчинені російськими військовими в Бучі. Правоохоронці ідентифікували 2,5 тисячі російських військових, які перебували в місті, і встановили понад 100 росіян, які брали участь у воєнних злочинах.
Ідентифіковано 13 російських командирів, причетних до злочинів у Бучі

Переговори у Женеві: Кремль озвучив позицію

У Москві не коментують підсумки переговорів у Женеві щодо врегулювання війни в Україні, оскільки зараз вони перебувають на стадії, яка не повинна передбачати публічне обговорення. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у четвер, 19 лютого.
“Нам зараз нічого додати до тієї короткої, але ємної характеристики, яка була дана нашим головним переговорником Мединським”, – сказав він російським пропагандистам у відповідь на прохання дати оцінку переговорам у Женеві.
У представника Кремля поцікавилися, що саме було головною темою переговорів у Женеві.
“Ми не хочемо вдаватися в подробиці і не робитимемо цього. Зараз переговори йдуть на тій стадії, яка не повинна передбачати якесь публічне обговорення”, – відреагував Пєсков.
Він не став називати можливі дати наступного раунду переговорів: “Поки ми не анонсуємо, як тільки буде конкретика, одразу ж проінформуємо”.
Також Пєсков додав, що Росія не бачить сенсу в участі європейців у поточному переговорному процесі щодо України.
“Європейці не присутні за столом переговорів, вони взагалі не присутні загалом у переговорному процесі. Більше того, переважна більшість точок зору, які висловлюються в європейських столицях, швидше більше сприяють продовженню війни, а не спробам мирного врегулювання”, – заявив він і додав, що “з учасників тристороннього формату переговорів як мінімум Росія, я б сказав, не бачить сенсу участі європейців”.

Депортація українських дітей до Росії: 22 особам повідомлено про підозру

За примусове переміщення та депортацію українських дітей з Донеччини і Херсонщинини 22 особам повідомлено про підозру. Чотири обвинувальні акти щодо 11 осіб уже скеровано до суду. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 19 лютого. Крім того, санкції застосовано до 255 фізичних та 53 юридичних осіб, причетних до цих злочинів.

Зазначається, що депортація та мілітаризація українських дітей – це не поодинокі випадки, а цілеспрямована державна політика Росії, спрямована на знищення української ідентичності дітей і молоді на тимчасово окупованих територіях.

Нормативна база РФ системно розширюється для спрощення передання українських дітей у російські родини, а важливим елементом молодіжної політики держави-агресора є їх мілітаризація через воєнізовані молодіжні рухи, зокрема Юнармія, Двіженіє пєрвих, центр Воїн та інші структури.
Спочатку така практика була впроваджена на території тимчасово окупованого Криму, а також на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ще до 2022 року. Після повномасштабного вторгнення її поширили на інші тимчасово окуповані території України, зокрема на Запорізьку та Херсонську області.

Нагадаємо, Офіс генерального прокурора наразі перевіряє 19 546 фактів примусового вивезення українських дітей до Росії. Державна верифікація цих даних триває. У листопаді 2025 року повідомили про підозру п’ятьом особам за депортацію 367 дітей з Донеччини, зокрема вихованців двох інтернатів, яких вивезли до РФ та передали у чужі сім’ї.

Полювання на квадратні метри росіян: як Кремль дірки в бюджеті латає

Репресивний маховик набирає обертів Протягом 2023-2025 років у Росії кількість судових актів за кримінальними справами з конфіскацією майна зросла з 11 тисяч до 31 тисячі. Про це зазначив керівник головного кримінально-судового управління генпрокуратури РФ Сергій Бажутов.
Також у Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що, за інформацією Верховного суду РФ, у 2022 році вироки з конфіскацією були винесені щодо 4195 осіб, а в 2024-му – вже щодо 24078. Тобто порівняно з 2022 роком показники збільшилися в 9,3 рази.
На необхідності нарощувати чисельність справ із конфіскацією на початку 2026-го наголосив і очільник слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін.
За його словами, минулого року слідчі наклали арешт на майно росіян вартістю приблизно в 24,5 млрд рублів, що на 25% більше за попередній. Він уточнив, що фігуранти справ після порушення кримінального переслідування “добровільно” передали майно, гроші та цінності на суму 4,7 млрд рублів.
Взагалі-то конфіскацію як спеціальний захід росіяни повернули до кримінального кодексу ще у 2006 році. Але тоді цей вид покарання застосовували переважно до фігурантів справ про корупційні та економічні злочини як механізм компенсації за завдані збитки. Однак з початком СВО конфіскацію доповнили новими складами злочинів – такими, як, наприклад, співробітництво з іноземними організаціями, диверсії, фейки про армію РФ та злочини проти “державної безпеки”. Тобто, майно почали забирати ще й у тих, хто хоч у чомусь не згоден з діями влади.
Наприкінці минулого року Конституційний суд Росії пішов на радикальний крок – дозволив конфісковувати навіть єдине житло, придбане за законні кошти, у родичів та третіх осіб, причетних до справи. “Подібне прагнення та завзятість російського репресивного апарату до збільшення обсягів застосування покарання через конфіскацію майна з прив’язкою до певних подій пояснюється виключно спробами Кремля залатати дірки в державному бюджеті, що потерпає від війни проти України”, – підсумували в Службі зовнішньої розвідки. Час “героїв” У той час, коли російська влада застосовує репресії до тих, кого підозрюють у незгоді з нею, справжня злочинність процвітає. “У 2025 році в Росії зафіксовано рекордне за 15 років зростання кількості тяжких і особливо тяжких злочинів – 627,9 тис. випадків. Це вказує на системну деградацію безпекової ситуації в РФ”, – повідомили в Центрі протидії дезінформації. За уточненням, зростання тяжкої злочинності триває вже третій рік поспіль і напряму пов’язане з війною проти України. Адже до цивільного життя повертаються учасники бойових дій, зокрема й злочинці, завербовані на фронт. Саме вони дедалі частіше фігурують у справах про вбивства, розбої, насильство та обіг наркотиків.
За даними видання “Новая газета Европа”, у Росії близько 900 учасників війни проти України скоїли насильницькі злочини. І щороку така злочинність зростає: у 2023-му до суду потрапило близько 2,5 тисяч справ, у 2024-му – понад 4,7 тисяч.
Загалом понад 8 тисяч учасників війни з Україною засуджені за “цивільні” злочини з 2022 року, серед них 7 тисяч – ветерани, які повернулися додому. Ще майже 1 тисяча підсудних на момент скоєння злочину проходили військову службу.
Близько 27% учасників “СВО”, котрі потрапили під суд, мали хоча б одну судимість до війни. 656 з них були завербовані з колоній і отримали помилування від Путіна, не менше 40% обвинувачених мають нагороди за участь у війні.
Тим часом у РФ триває кампанія з героїзації воєнних злочинців. У рамках цієї кампанії Кремль призначив головою департаменту державної політики у сфері виховання міністерства просвіти РФ Ігоря Юргіна – відомого тим, що під час окупації Луганщини відправляв підлеглих йому зеків-штурмовиків у “м’ясні штурми” та відмовлявся повертати тіла вбитих.
Як і інші воєнні злочинці, Юргін стрімко рухається кар’єрними сходинками у російських держструктурах завдяки пропагандистській програмі “Время героев”. “Нова еліта” Росії Завзято тиражуючи “історії успіху” злочинців типу Юргіна, РФ прагне зробити їх прикладом для інших росіян, щоб у подальшому залучати їх до війни проти України. Однак влада разом з тим побоюється своїх “героїв війни”. Цьогоріч у РФ готуються до виборів у Держдуму, і, попри публічну героїзацію учасників СВО, у Кремлі вагаються, чи готові росіяни бачити їх у парламенті. Адже через програми на кшталт “Время героев” російська верхівка планує завести до думи 70-80 таких ветеранів, щоб не допустити їх неконтрольованої радикалізації після повернення з фронту.
Учасники цієї програми проходять жорсткий відбір, головна умова якого – лояльність до чинної російської влади. Тож просування таких як треба ветеранів в органи влади – один з елементів “закручування гайок”, завдяки чому представницькі органи в РФ стануть ще залежнішими від Кремля.
Водночас хоч участь у війні подається в РФ як “соціальний ліфт”, на практиці війна стає каталізатором злочинності та внутрішньої нестабільності. Озброєні, травмовані й часто криміналізовані “ветерани” перетворюються на загрозу вже для самої Росії – але про це у Кремлі публічно не говорять. І влада в РФ продовжує імітувати турботу про учасників СВО, яких пропагандисти називають “новою елітою країни”.
Російські ЗМІ повідомляють, що в Держдуму заплановано завести ветеранів СВО для оновлення депутатського корпусу. Також там мають намір впровадити пільги для цих “героїв” при працевлаштуванні в органи влади, що також має стати “оновленням еліт”.
Подібні розпіарені пропагандистами ініціативи – передусім публічна імітація турботи про “ветеранів”, мета якої – створити ілюзію наявності “соціального ліфту”, яким може стати участь у війні проти України. Однак мало хто з росіян розуміє, що переважна більшість учасників злочинної війни не мають та не матимуть жодних шансів потрапити у владу і стати “новою елітою”.
Галина Гірак