Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально.
Позначка: Уряд
Ле Пен заявила, що блокуватиме усі спроби призначити прем’єра
Лідерка ультраправої французької партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що її політична сила буде постійно блокувати роботу призначених голів уряду, поки президент Емманюель Макрон не погодиться провести ще одні дострокові вибори. Про це у середу, 8 жовтня, повідомляє Politico.
Зазначається, що Ле Пен висловила впевненість, що ультраправим вдаться збільшити кількість мандатів у потенційному новому скликанні. Натомість усі інші партії “налякані до смерті” перспективою виборів, бо розуміють, що втратять портфелі.
Згідно з опитуваннями, Національне об’єднання справді є лідером електоральних симпатій. Але складна система виборів з двома турами не дає можливості надійно спрогнозувати, чи справді Ле Пен здатна сформувати більшість.
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року.
Услід за премʼєром: міністр оборони Франції подав у відставку
Міністр оборони Франції Брюно Ле Мер вирішив піти з посади після лише одного дня роботи. Він написав у соцмережі, що пропонує президенту Республіки Макрону вийти з уряду та передати свої обов’язки прем’єру. Президент прийняв його відставку. Ле Мер пояснив своє рішення почуттям обов’язку перед Францією. Він сподівається, що це допоможе утворити новий уряд для країни. Також згадується, що прем’єр-міністр Франції раніше відставку подав. Політична криза викликала занепокоєння серед інвесторів, які вважають, що можливі нові вибори для вирішення ситуації.
Прем’єр Франції несподівано подав у відставку
У понеділок вранці прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню несподівано подав у відставку після лише 27 днів на посаді. Він завершив формування свого кабінету лише вчора, але вирішив відмовитися від посади, яку очолював дуже короткий час. Лекорню заявив, що його метою було об’єднати суспільство та знайти компроміс з опозицією, але він прийняв рішення піти у відставку. Прем’єр-міністр має намір виступити з публічною заявою найближчим часом.
У Франції сфомовано новий уряд
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню представив список членів свого нового уряду президенту Еммануелю Макрону. У складі уряду буде 25 міністрів, з яких 12 – це перепризначені. Деякі з відомих імен з попереднього уряду, такі як міністри освіти, внутрішніх справ, юстиції, культури та закордонних справ, залишаються на своїх посадах. Серед нових облич – колишній міністр економіки стане міністром збройних сил і ветеранів, а також призначено нового міністра економіки та фінансів. Президент збере новий уряд на засіданні Ради міністрів, де Лекорню виступить з програмною промовою перед депутатами Національної асамблеї, а також пообіцяв об’єднати суспільство та знайти компроміс з опозицією.
Шатдаун: компромісу в уряді США знову не знайдено
Сенат США не зміг домовитися про компроміс для припинення урядового паралічу, тому шатдаун триватиме щонайменше до наступного тижня. Представники обох партій провели інтенсивні переговори, але не знайшли спільного рішення. Демократи пропонували тимчасове поновлення фінансування до 31 жовтня для продовження підтримки субсидій на основі Закону про доступну медичну допомогу, але республіканці це відхилили. Переговори не принесли результатів через глибокі політичні розбіжності між партіями. Урядовий шатдаун почався 1 жовтня, і адміністрація президента Трампа використовує цю ситуацію для звільнень держслужбовців, які не підтримують принципи MAGA.
Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї
Уряд України прийняв рішення приховати інформацію про українських виробників зброї з публічних реєстрів на час воєнного стану. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що це обмеження стосуватиметься лише оборонних підприємств і має на меті збереження безпеки оборонної галузі. Таке рішення сприйнято для того, щоб ускладнити доступ до цієї інформації для широкої публіки.
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд прийняв рішення про створення правових підстав для оплати послуг юристів для українців, які переслідуються кримінально у інших країнах за участь у заходах оборони України. Також збільшено суму матеріальної допомоги для громадян, які постраждали за кордоном, і створено можливість оплати вартості проїзду для захисників України, які повертаються з-за кордону. Крім цього, ухвалено рішення про оплату юридичної допомоги для громадян, які переслідуються за участь у заходах безпеки та оборони України, а також для дітей-сиріт або тимчасово переміщених за кордон.
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що уряд залучає кошти від розміщення облігацій для покриття фінансових розривів. Мінфін готує законопроєкт про збільшення видатків на оборону у 2025 році, який буде зареєстровано в жовтні. При цьому необхідно отримати згоду Єврокомісії на використання 6 мільярдів євро ERA Loans на військові потреби. Народна депутатка закликала парламент ухвалити законопроєкт до 1 листопада.