В РФ затримали українця “за шпигунство”

Громадянина України затримали представники ФСБ в Білгородській області РФ за справою про шпигунство. Про це повідомляє російське видання Astra, що позиціонує себе як незалежне.
Російські слідчі стверджують, що чоловіка “завербували представники української військової розвідки через месенджери за винагороду”.
Українець буцімто відправив координати, які згодом використовувалися для завдання ударів по позиціях російських військ.
Проти чоловіка порушено кримінальну справу про шпигунство.
Громадянину України тепер загрожує до 20 років позбавлення волі.

ФСБ на Білгородщині затримали українця за підозрою в "шпигунстві" pic.twitter.com/S5b62V57pY— Максим (@lipcansmaks1) March 31, 2026

В Україні затримали чотирьох проросійських агітаторів

Затримано ще чотирьох прихильників Кремля, які виправдовували збройну агресію рф та поширювали фейки про Сили оборони України. Про це 31 березня повідомила СБУ.
Зазначається, що на Київщині викрито адміністратора Телеграм-каналу, який поширював дезінформацію про ЗСУ та закликав до зриву мобілізації. Також зловмисник агітував ворога до прицільних ударів по оборонних об’єктах та критичній інфраструктурі України.
У Херсонській області затримано фігурантку, яка готувала та надсилала на адреси держустанов електронні листи, в яких ставила під сумнів суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. За даними слідсва, зловмисниця називала повномасштабну збройну агресію РФ проти України “внутрішнім громадянським конфліктом”. Крім цього, вона виправдовувала тимчасову окупацію Криму і частину території Донбасу, Запорізької області та лівобережжя Херсонщини.
На Черкащині підозру отримав ще один фігурант, який у чатах груп популярного месенджера дезінформував про діяльність Сил оборони та оперативну ситуацію на фронті. Також задокументовано, як провокатор закликав рашистів продовжити обстріли енерго- і теплогенеруючих підприємств України. На Закарпатті викрито інтернет-агітатора, який у соцмережах закликав до “відокремлення” західного регіону України.
Ініційовані Службою безпеки лінгвістичні експертизи підтвердили факти інформаційно-підривної діяльності фігурантів на користь РФ.
Слідчі Служби безпеки повідомили затриманим про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників).Зловмисникам загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Українка організувала схему фальших віз для білорусів у Польщі

Польські прикордонники затримали 40-річну громадянку України, котру підозрюють в організації схеми незаконного отримання віз для білорусів через фальшиві документи про працевлаштування. Як повідомляє RMF24 у вівторок, 31 березня.

Жінку затримали у Лодзі. За даними слідства, вона очолювала компанію, створену для виготовлення підроблених документів. Формально підприємство займалося прибиранням, швейним виробництвом, будівництвом і торгівлею, однак фактично використовувалося для організації незаконного перетину кордону.

Упродовж діяльності фірми до червня 2023 року підозрювана оформила майже 500 заяв про працевлаштування іноземців. Кожен документ реєструвався у місцевому центрі зайнятості. За його видачу жінка отримувала до 400 євро.

Слідчі встановили, що документи використовували громадяни Білорусі для оформлення польських віз у консульствах на території своєї країни.

Нині встановлено 228 білорусів, котрі встигли скористатися підробленими документами, однак їхня кількість може зрости.

Жінці висунули обвинувачення в організації незаконного перетину кордону та підробці документів. Їй загрожує до восьми років ув’язнення.

Раніше у Польщі правоохоронці затримали в аеропорту Жешува громадянина України, якого розшукували за незаконне привласнення цінного майна.
У Польщі затримали 91 українця-нелегала

Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.
За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.
Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.
Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.
Раныше повыомлялося, що Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки

Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці

Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.

Розкрито 84 вбивства, скоєних окупантами в Бучі – Нацполіція

За 4 роки після деокупації Бучі на Київщині розкрито 124 найзухваліших злочини, скоєних російськими окупантами, з яких – 84 вбивства та 40 фактів жорстокого поводження з цивільним населенням. Про це повідомляє Нацполіція.
“31 березня – день деокупації Бучі. Саме тут одними з перших були зафіксовані викрадення та катування, сексуальне насильство, масові вбивства цивільних, розстріли на вулицях і спроби приховати злочини, які своєю жорстокістю шокували весь світ”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що поліцейські системно збирали докази злочинів за міжнародними стандартами та проводили розслідування. Повідомлено про підозру 97 представникам російсько-окупаційних військ.
За даними поліції, наразі ідентифіковано 98,3% загиблих, тіла яких передано родинам для поховання. Окрема пошукова група Нацполіції займається встановленням обставин викрадення та вивезення за межі України понад півсотні бучанців.
В поліції зазначають,що зібрані беззаперечні докази та повідомлено про підозру 59 військовослужбовцям РФ, серед яких 10 командирів.
На даний час, згідно з повідомленням, обвинувальні акти відносно 46 фігурантів скеровано до суду.
Загалом встановлено понад 2500 російських військовослужбовців, які перебували в місті, переважна частина яких є військовими 234 десантно-штурмового полку РФ.
Як наголошують в Нацполіції, одним із найбільш показових епізодів стало розслідування розстрілів на перехресті вулиць Вокзальної та Яблунської.
Слідчі встановили всіх 12 військовослужбовців 234 десантно-штурмового полку РФ, які з 5 по 9 березня 2022 року вбили там 16 цивільних. Людей розстрілювали просто на дорозі, коли вони намагалися евакуюватися або знайти їжу. Командира цього підрозділу також ідентифіковано, після чого йому повідомлено про підозру за віддання наказу відкривати вогонь по цивільних.
Ще один масштабний епізод злочинів – масові вбивства у районі вулиць Івана Франка, Максима Ридзанича та Набережної.
“Російські військові заходили у двори, виганяли людей на вулицю, роздягали їх, перевіряли мобільні телефони, після чого приймали рішення про їх страту. Після розстрілу людей, частину цих тіл окупанти спалили. Рештки обгорілих тіл були виявлені поліцейськими та криміналістами у перші дні деокупації.

Названо найпопулярніші серед українців моделі нових авто

В Україні з початку року було реалізовано 9,5 тис. нових легковиків. Про це повідомляє Укравтопром.
Майже 87% цих продажів охопив сегмент позашляховиків та кросоверів.
До ТОП-10 моделей SUV потрапили:

  • RENAULT Duster – 743 од.;
  • TOYOTA RAV-4 – 706 од.;
  • TOYOTA LC Prado – 447 од.;
  • HYUNDAI Tucson – 389 од.;
  • MAZDA CX5 – 305 од.;
  • SKODA Kodiaq – 267 од.;
  • VW Touareg – 201 од.;
  • SKODA Karoq – 183 од.;
  • BYD Leopard 3 – 182 од.;
  • NISSAN Qashqai – 144 од.
  • Суддю зі Львова судитимуть за зловживання та недостовірне декларування

    Суддя одного з районних судів міста Львова, якого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують у зловживанні впливом та декларуванні недостовірної інформації, постане перед судом. Про це 31 березня повідомляє НАБУ.
    За даними слідства, суддя у 2025 році одержав хабарі за вплив на ухвалення низки “потрібних” рішень. Зокрема, суддя допоміг особі, яку затримали працівники ТЦК, залишити приміщення Центру комплектування та уникнути призову.Крім того, обіцяв громадянину посприяти у питанні встановлення опікунства, що уможливлювало демобілізацію його родича.
    Детективи Бюро також виявили внесення суддею недостовірних відомостей до декларації за 2024 рік.

    В ОП розкрили деталі безпекової угоди з Болгарією

    Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Болгарією стала 29 безпековим докментом, яку Київ підписав на виконання Спільної декларації G7. Про це напередодні повідомив заступник керівника ОПУ Ігор Жовква в Facebook.
    За його словами, угода, підписана 30 березня у Києві, закріплює чіткі зобов’язання Болгарії щодо подальшої військової підтримки України. Вони стосуються постачання озброєння, техніки та обладнання. Йдеться, зокрема, про критично важливе обладнання європейського, американського та українського виробництва
    Окремий блок присвячений підготовці українських військових – Болгарія продовжить і розширюватиме навчання в рамках місій ЄС і НАТО, а також на двосторонньому рівні.
    Йдеться про системну підготовку, включно з програмами для інструкторів, розвитком спроможностей у сфері БпЛА, протидії БПЛА, РЕБ, спеціальних операцій, а також мовну підготовку персоналу та пілотів
    Крім того, обидві країни домовилися працювати над інтеграцією українського ОПК до європейської оборонно-технологічної бази, з використанням інструментів ЄС, зокрема EDIS, EDIP та SAFE, а також розвивати спільне виробництво і локалізацію в Україні.
    Суттєво розширюється співпраця у сфері безпеки: від обміну розвідданими до протидії гібридним загрозам, кібератакам і дезінформації.
    Окремо домовилися посилити координацію для забезпечення у Чорному морі безпеки судноплавства, розмінування та зміцнення регіональної безпеки.
    Угода також фіксує чітку політичну позицію Болгарії: підтримка членства України в ЄС і НАТО, супровід реформ і готовність ділитися власним досвідом євроінтеграції.
    Угода також передбачає чіткий механізм реагування: у разі нової ескалації або повторної агресії – екстрені консультації протягом 24 годин для визначення спільних кроків.
    Документ чинний 10 років з моменту підписання і закладає основу для довгострокового стратегічного партнерства між Україною та Болгарією.

    Названо найпопулярнші серед українців моделі нових авто

    В Україні з початку року було реалізовано 9,5 тис. нових легковиків. Про це повідомляє Укравтопром.
    Майже 87% цих продажів охопив сегмент позашляховиків та кросоверів.
    До ТОП-10 моделей SUV потрапили:

  • RENAULT Duster – 743 од.;
  • TOYOTA RAV-4 – 706 од.;
  • TOYOTA LC Prado – 447 од.;
  • HYUNDAI Tucson – 389 од.;
  • MAZDA CX5 – 305 од.;
  • SKODA Kodiaq – 267 од.;
  • VW Touareg – 201 од.;
  • SKODA Karoq – 183 од.;
  • BYD Leopard 3 – 182 од.;
  • NISSAN Qashqai – 144 од.