СБУ від початку війни нейтралізувала понад 14 тисяч кібератак на Україну

З початку повномасштабного вторгнення РФ фахівці Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України (ДКІБ) нейтралізували понад 14 тисяч масштабних кібератак та кіберінцидентів на ресурси центральних органів влади та критичної інфраструктури України. Про це 26 січня повідомляє СБУ.
“ДКІБ протистоїть ворогу на декількох фронтах одночасно. По-перше, це протидія спеціалізованим підрозділам РФ, а також пов’язаним з ними хакерським угрупованням. Вони регулярно атакують Україну і за час повномасштабного вторгнення СБУ відбила понад 14 тисяч таких спроб. По-друге, ми активно протидіємо ворогу в інформаційному середовищі, де нейтралізуємо так звані ІПСО, які Росія активно проводить як стосовно України, так і держав-партнерів”, – зазначив керівник ДКІБ Володимир Карастельов у документальному фільмі Кіберщит України.
За його словами, у 2025 році кіберфахівці Служби відбили понад 3 тисячі ворожих кібератак на українські системи. Встановлено, що переважна більшість російських атак мали на меті або знищити цифрові сервіси, або дестабілізувати роботу стратегічно важливих підприємств енергетичної, транспортної та оборонної галузей.
У документальному фільмі Кіберщит України фахівці СБУ розкрили, як вдається протидіяти проникненню та блокуванню ворогом важливих військових та урядових мереж, відбивати DDoS-навали, фішингові кампанії, протистояти кібершпигунству та цифровому тероризму.
“Важливо, що ми не тільки захищаємося. СБУ та наші побратими із Сил оборони проводять системні проактивні операції у ворожому цифровому просторі. Україна дуже болюче б’є по противнику, але деталі про це ми наразі не можемо розголошувати”, – зазначив Карастельов.

ЗСУ спростували фейк про окупацію Оріхово-Василівки на Донеччині

Угрупування військ Схід спростувало інформацію про нібито повний контроль російських військ над населеним пунктом Оріхово-Василівка в Донецькій області.
Зазначається, що поширені окремими інформаційними ресурсами дані не відповідають дійсності. Українські підрозділи продовжують перебувати в районі населеного пункту та утримують займані позиції. Військовослужбовці 30-ї окремої механізованої бригади відбивають атаки противника та завдають йому втрат у живій силі, попри значний тиск з боку окупаційних військ.
Військові додали, що обстановка на цій ділянці фронту залишається складною та динамічною, однак заяви про повну окупацію Оріхово-Василівки є передчасними та некоректними.

В Україні з 31 січня запрацює програма Скринінг здоровʼя 40+

Запрошення на скринінг Скринінг здоровʼя 40+ у Дії почнуть надходити українцям та українкам уже 31 січня. Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
За її словами, найперші запрошення отримають люди, які народилися в перших числах року. Уже близько 1 мільйона таких громадян отримали в Дії інформацію про програму.
Понад 640 медичних закладів зареєструвалися, щоб долучитися до програми – це ті лікарні, які відповідають вимогам до фахівців, обладнання та рівня надання послуг. Перелік місць, де можна пройти Скринінг здоров’я 40+, постійно доповнюється за посиланням. Програма скринінгу дає українцям віком від 40 років можливість безоплатно пройти базове медичне обстеження і виявити серцево-судинні захворювання, цукровий діабет та порушення у стані психічного здоровʼя на ранніх етапах. Пройти базовий комплекс обстежень в можна буде швидко і в одному місці – без окремих візитів до сімейного лікаря та без пошуку направлень, – зазначила Свириденко.
Через 30 днів після дня народження людини в 2026 році у застосунку Дія надійде сповіщення. Після підтвердження участі 2 000 грн, які можна використати тільки на Скринінг здоров’я 40+, автоматично зараховуються на Дія.Картку протягом кількох днів. Якщо людина не користується Дією, через 30 днів після дня народження можна відкрити спеціальну картку в банку та звернутися у ЦНАП – там допоможуть оформити участь і вказати рахунок для зарахування коштів.

Пошта доставляє в РФ підсанкційні товари: Україна звернулась до партнерів

Учасниками поштово-логістичної мережі, через яку в Росію потрапляють підсанкційні товари є щонайменше 10 російських поштових сервісів, які співпрацюють з певними поштовими операторами Німеччини, Франції та деяких інших країн. Про це повідомив радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook в понеділок, 26 січня.
“Два тижні тому передали відповідні матеріали партнерам… журналістьке розслідування, що так вдало, вчасно вийшло… Готуємо і наші рішення”, – написав посадовець.
Він зауважив, що проведений перший аналіз компонентів ракети Х-101 2026 року випуску, яку Росія використала проти України.
“Попередні висновки: росія і білорусь 2025 року (навчились), є КНР 25 і 24 рік, є США 24 рік і старіше, є Нідерланди, Німеччина, Тайвань, Японія. Не менше 45 іноземних компонентів. Можна зробити багато висновків. Працюємо з партнерами”, – зазначив Власюк. Напередодні журналісти з німецького видання Bild провели журналістське розслідування і відстежили за допомогою GPS-маячків посилки, що були відправленні через мережу, яка пов’язана з екс-співробітниками дочірньої компанії в Німеччині Пошта Росії. Йдеться про сотні тонн відправлень в РФ.
У розслідуванні зазначається, що вагому роль у цій схемі відіграє логістична компанія, що була зареєстрована наприкінці 2022 року та формально має поштову скриньку у місті Кельн.
Усі посилки спочатку надходять на склад поблизу аеропорту Берлін- Бранденбург, після чого прямують через Польщу та Білорусь в Росію.
Під час розслідування журналісти відправили товари, які безперешкодно прибули до Москви. Для відправлення вантажів використовувалися документи пошти Узбекистану, яка офіційно не має права здійснювати діяльність в Німеччині.
У матеріалі уточнюється, що Дмитро В. керує логістичною компанією, яка здійснює відправки вантажів до РФ. Він є колишнім керуючим директором RusPost GmbH, а у 2014 році Пошта Росії доручила йому відкрити дочірню компанію у столиці Німеччини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України, Дмитро В. звільнився. Але журналісти Bild зафіксували його автомобіль, який регулярно перебував біля складу, куди доставляють зазначені посилки.

Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Підрядник заволодів 43,4 млн грн під час реконструкції порту Чорноморськ

    Викрито керівника підрядної компанії у заволодінні 43,4 млн грн бюджетних коштів під час реконструкції порту Чорноморськ. Про це повідомила Нацполіція.
    Зазначається, що в ході досудового розслідування встановлено, що між Іллічівською філією державного підприємства Адміністрація морських портів України та приватною компанією було укладено договір на проведення робіт із реконструкції гідротехнічної частини причалу на території та в акваторії морського порту Чорноморськ. Загальна вартість договору становила 88,5 мільйона гривень.
    На виконання умов договору замовник перерахував підрядній організації авансовий платіж у розмірі 50 відсотків від вартості робіт – 43,4 мільйона гривень. Водночас підрядна компанія до виконання робіт не приступила, а отриманими бюджетними коштами її службові особи розпорядилися на власний розсуд.
    За результатами досудового розслідування керівнику комерційної структури, яка виступала підрядною організацією, повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
    Підозрюваний свою вину у інкримінованому йому злочині визнав та дав викривальні показання.

    Росіяни посилили удари по Херсонській ТЕЦ

    Війська РФ у неділю, 25 січня, цілеспрямовано завдавали ударів дронами та артилерією по Херсонській ТЕЦ. Обстріли майже не вщухали протягом доби. Про це повідомив голова правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.
    За його словами, росіяни намагаються позбавити можливості відновлення обладнання станції.
    “Херсонська ТЕЦ була єдиним джерелом теплопостачання для десятків тисяч мешканців міста. Спільно з місцевою владою робимо все можливе, щоб забезпечити херсонців альтернативними джерелами тепла”, – зазначив Корецький.
    Він додав, що цього тижня група Нафтогаз доставить до Херсону чергову партію допомоги. Йдеться про додаткові 950 газових обігрівачів разом із балонами.

    Росіяни за добу вбили двох цивільних на Донеччині

    Через російські обстріли Донеччини 25 січня загинули дві жінки, ще чотири людини зазнали поранень. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в понеділок, 26 січня.

    “За 25 січня поліція зафіксувала 1 560 ворожих ударів по лінії фронту та житловому сектору області. Під вогнем перебували п’ять населених пунктів: міста Дружківка, Краматорськ, Миколаївка, Слов’янськ, селище Олексієво-Дружківка. Руйнувань зазнали 66 цивільних об’єктів, з них 51 житловий будинок”, – йдеться в повідомленні.

    По Дружківці росіяни вдарили з РСЗВ Смерч – вбили 78-річну жінку та поранили ще трьох цивільних осіб від 47 до 66 років. Крім того, окупанти били по місту бомбою КАБ-250 і FPV-дронами. Пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, адмінбудівлю, підприємство, дві котельні, нежитлове приміщення.

    На Олексієво-Дружківку війська РФ скинули бомбу КАБ-250 – загинула 63-річна жінка, її чоловік, 69 років, отримав численні поранення. Пошкоджено приватний будинок.

    Краматорськ окупанти атакували трьома бомбами КАБ-250 і дронами – пошкодили 44 приватних будинки й автомобіль.

    У Слов’янську внаслідок влучання двох FPV-дронів пошкоджено багатоквартирний будинок, кафе, господарську споруду, АЗС, три авто. У Миколаївці ворожий FPV-дрон пошкодив багатоквартирний будинок і автомобіль.

    Крім того, сьогодні після опівночі Росія завдала удару по селищу Олександрівка п’ятьма БпЛА Герань-2 – пошкоджено адмінбудівлю, два нежитлові приміщення.

    Нагадаємо, 16 січня двоє цивільних загинули у Донецькій області через російські обстріли, ще двоє зазнали поранень. Смертельні мішки: мешканців Сумщини попереджають про дистанційне мінування

    План процвітання для України не містить дати вступу до ЄС – Єврокомісія

    У Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає жодного посилання на конкретну дату вступу України до ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо, передає Інтерфакс-Україна у понеділок, 26 січня.
    “У цьому документі про процвітання, немає жодного посилання на конкретну дату”, – зазначила вона.
    Говорячи про обговорення цього документу з країнами-членами, Піньйо вказала, що відповідним форумом для цього є Європейська Рада.
    Разом з тим, речниця зауважила, що “ми близькі до угоди зі США та з Україною щодо того, що називаємо Єдиною рамковою програмою процвітання”.
    Нині ж, за словами головного речника Єврокомісії, нової інформації стосовно цього питання вона не має.
    “Як тільки ми отримаємо інформацію про можливу наступну зустріч з цього питання, ми будемо тримати вас в курсі”, – запевнила Піньйо.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що план передбачає прискорений вступ в ЄС та 800 млрд доларів інвестицій. Нагадаємо, 20 січня видання Axios повідомило, що президент Володимир Зеленський і лідер США Дональд Трамп не підписуватимуть в Давосі “план процвітання” України. Сторони не погодили зміст документа, і він потребує доопрацювання.
    ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України

    Україна планує виробити понад 7 млн дронів за рік – Міноборони

    Україна у 2026 році має намір виробити понад 7 мільйонів безпілотних літальних апаратів, що дозволить збільшити зону ураження до 100 км та посилити асиметричну оборону країни. Про це заявив заступник міністра оборони Сергій Боєв виступив на конференції OFDEF, присвяченій координації оборонної підтримки України з боку держав-партнерів.
    За словами Боєва, від вересня минулого року РФ посилила наступальні дії вздовж усієї лінії фронту та готується до подальшої ескалації. Водночас за умови збереження міжнародної підтримки росія не здатна досягти жодної зі своїх оперативних цілей.
    “Разом із партнерами ми сформували воєнну стратегію, яка передбачає захист українських міст і критичної інфраструктури, стабілізацію фронту, ураження російської логістики в оперативній глибині та удари по стратегічних об’єктах противника”, – наголосив він.
    Для реалізації цієї стратегії у 2026 році Україні необхідно $120 млрд. Половину суми – $60 млрд доларів – країна планує забезпечити за рахунок власного бюджету та позик Європейського Союзу. Ще $60 млрд Україна очікує від партнерів у вигляді безпекової допомоги. Ключовими пріоритетами на 2026 рік Сергій Боєв назвав системи ППО і ПРО, ракети до них, БПЛА українського виробництва та артилерійські боєприпаси збільшеної дальності.
    Україна закликає партнерів спрямувати близько 80% безпекової допомоги саме на ці три напрями. У галузі безпілотних систем Київ планує у 2026 році виробити більше 7 мільйонів дронів. Безпілотні технології стали основою асиметричної оборони та дозволили створити зону ураження глибиною до 20 кілометрів.
    Наступна мета – розширення зони до 100 кілометрів шляхом ударів по російських об’єктах в оперативній глибині.
    Окремо Боєв наголосив на критичній потребі у протиповітряній обороні. росія суттєво наростила виробництво та застосування крилатих і балістичних ракет, а також ударних дронів. Україна потребує термінових поставок ракет для ключових систем ПРО. Важливим також є постачання засобів далекобійного та авіа ураження.