РФ атакувала ракетою і дронами: скільки збила ППО

У ніч проти 28 січня війська Росії атакували Україну балістичною ракетою Іскандер-М і 146 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів, близько 90 із них – “шахеди”. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 103 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни.

Зафіксовано влучання балістичної ракети та 36 ударних БпЛА на 22 локаціях.

Атака на Запоріжжя: пошкоджено 12 будинків та десятки авто

Зранку 28 січня армія Росії вдарила по Запоріжжю. Постраждали четверо людей. Пошкоджено 12 житлових будинків. Про це повідомив очільник ОВА Іван Федоров у Telegram.

“Росіяни вдосвіта ударили по обласному центру, влучивши в двір багатоповерхівки”, – написав він.

Внаслідок пожежі, яка виникла на місці влучання, постраждали понад 100 квартир і 20 автомобілів. “Щонайменше 12 житлових будинків пошкоджені, у деяких частково відсутнє електропостачання – такі наслідки ворожої атаки на Запоріжжя”, – зазначив Федоров. Внаслідок російської атаки постраждали четверо людей. “До лікарів за допомогою звернулася ще дві постраждалих внаслідок ранкової ворожої атаки на Запоріжжя. Таким чином медики надали необхідну допомогу 38-річному чоловікові та жінкам 88, 65 та 55 років”, – розповів начальник ОВА.
Нагадаємо, вночі росіяни вдарили безпілотниками по Білогородській громаді на Київщині, внаслідок чого загинули двоє людей, ще четверо – постраждали. У Києві внаслідок дронового удару постраждав 17-поверховий житловий будинок. Жертв та постраждалих немає.

Аварійні відключення світла запровадили у деяких областях

В окремих областях України через зумовлену наслідками російських обстрілів складну ситуацію в енергосистемі запроваджені аварійні відключення електроенергії. Про це повідомила пресслужба Укренерго в середу, 28 січня.
Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання.

Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі. “Ситуація в енергосистемі може змінитись. Стежте за повідомленнями на сторінках оператора системи розподілу (обленерго) вашого регіону”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, станом на ранок 27 січня в 14 областях України були зафіксовані знеструмлення через російські обстріли і негоду. Енергетичні острови. В ISW розкрили мету атак РФ

Генштаб оновив дані про бої на фронті

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 105 бойових зіткнень. Ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу та чотири пункти управління противника. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні в середу, 28 січня.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках війська РФ здійснили 77 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку противник три рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка та Вовчанські Хутори. На Куп’янському напрямку вчора відбулося три атаки російських загарбників. Сили оборони відбили штурмові дії противника у бік Куп’янська та Петропавлівки. На Лиманському напрямку ворог атакував чотири рази, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Дробишеве, Торське та в бік Новосергіївки.

На Слов’янському напрямку, поблизу населеного пункту Федорівка та у бік Платонівки, противник тричі атакував позиції наших військ. На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення у напрямку Бондарного. На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 11 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Клебан-Бик, Щербинівка, Софіївка та у бік Степанівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку захисники зупинили 32 штурмові та наступальні дії росіян у районах населених пунктів Покровськ, Родинське, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік Філії, Білицького, Гришиного.
На Олександрівському напрямку ворог шість разів атакував наші позиції у районах населених пунктів Вербове, Злагода та у бік Нового Запоріжжя. На Гуляйпільському напрямку противник 22 рази намагався йти вперед на позиції наших оборонців у районах населених пунктів Солодке, Гуляйполе, Дорожнянка та у бік Добропілля й Зеленого.
На Оріхівському напрямку захисники відбили одну атаку у районі Плавнів. Росіяни також здійснили одну невдалу спробу просунутись вперед на Придніпровському напрямку.

Дрон росіян пошкодив багатоповерхівку в Києві

У ніч проти 28 січня російські війська здійснили чергову дронову атаку на Київ. Унаслідок удару постраждала багатоповерхівка. Про це повідомила пресслужба ДСНС.

“В Голосіївському районі сталося влучання в торець 17-ти поверхового житлового будинку, без подальшого горіння. Внаслідок чого сталося незначне руйнування покрівлі та стіни технічного поверху, пошкоджено вікна верхніх поверхів. Також пошкоджено поруч припарковані автомобілі”, – йдеться в повідомленні.

За попередньою інформацією без постраждалих. На місці працюють рятувальники та відповідні служби. Міський голова Віталій Кличко додав, що падіння уламків БПЛА у Голосіївському районі на дах двоповерхової нежитлової будівлі спричинило пожежу. Її вже ліквідували. Крім того, внаслідок падіння уламків БПЛА на відкритій території, на проїжджу частину дороги, вибуховою хвилею пошкоджені вікна і покрівля 17-поверхового житлового будинку. Постраждалих немає.

Генштаб назвав втрати Росії станом на 28 січня

З 24 лютого 2022 року по 28 січня 2026 року загальні бойові втрати особового складу російських військ на території України орієнтовно склали 1 236 570 осіб (+690 за добу). Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Крім того, з початку війни знищені:

11 609 (+0) танків,
23 958 (+4) бронемашин,
36 713 (+22) артилерійських систем,
1 629 (+1) РСЗВ,
1 286 (+0) засібів ППО,
434 (+0) літаки,
347 (+0) вертольотів,
117 724 (+1 012) БПЛА оперативно-тактичного рівня,
4 205 (+0) крилатих ракет,
28 (+0) кораблів/катерів,
2 (+0) підводні човни,
76 102 (+77) одиниці автомобільної техніки та автоцистерн,
4 053 (+3) одиниці спеціальної техніки.
Нагадаємо, українські військові уразили російський зенітний ракетний комплекс Тор-М2 в тимчасово окупованому Криму. Бійці Сил безпілотних систем уразили російську станцію радіоелектронної боротьби Р-330Ж Житель, вартістю майже 10 мільйонів доларів.

В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ

Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.

“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.

Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.

“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.

Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.

Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.

“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.

Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.

“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.

Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.

Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.

До весни сягне 2 млн: CSIS озвучив втрати у війні

Втрати України у війні можуть становити приблизно 600 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими, тоді як втрати Росії сягають близько 1,2 мільйона. Загальні втрати, включаючи зниклих безвісти, становлять близько 1,8 мільйона осіб і можуть досягти 2 мільйонів до весни 2026 року. Такі дані наводить у своєму новому дослідженні Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS),

Як повідомляють експерти, точні дані назвати складно через надмірну та навмисну закритість інформації з боку обох сторін конфлікту: Москва занижує втрати, а Київ не розкриває їх офіційно. Згідно з дослідженням, лише у 2025 році кількість російських військових жертв становила 415 тисяч, що дорівнює близько 35 тисячам на місяць. Водночас з початку війни загинули від 100 до 140 тисяч українських військовослужбовців. Також оцінюється, що серед північнокорейських найманців із 15 тисяч відправлених КНДР, кількасот могли загинути.

Зазначається, що інформація базується на оцінках урядів США та Великої Британії і демонструє “млявий прогрес” російських військ на фронті: за добу окупанти просуваються від 15 до 70 метрів. З січня 2024 року Росія окупувала 1,5% території України. У ключових битвах цей темп значно поступається навіть повільним наступам часів Першої світової війни.

Приклади наступів Росії:

– Часів Яр – 15 метрів на день (10 км за 23 місяці).
– Куп’янськ – 23 метри на день (9,5 км за 14 місяців).
– Покровськ – 70 метрів на день (50 км за 23 місяці).
– Гуляйполе – 297 метрів на день (як і раніше, оцінено як повільний темп).

Водночас список відзначає швидкі операції Збройних сил України:

– Звільнення Херсона в листопаді 2022 року – 590 метрів на день.
– Наступ у Роботиному влітку 2023 року – середній темп 90 метрів на день.
– Харківський контрнаступ у вересні 2022 року – близько 7400–7500 метрів на день, що увійшло до числа найшвидших наступів сучасності завдяки ефекту несподіванки та слабкій російській обороні.
– Курська операція серпня 2024 року – близько 1250 метрів на день, забезпечена фактором несподіваності та недоліками у підготовці оборони російських військ.

Нагадаємо, у грудні в боях проти України гинули 1000 російських солдатів на день. Про це 21 січня заявив генсек НАТО Марк Рютте, підкресливши, що йдеться саме про вбитих, а не про поранених.

Армія Росії зменшила кількість атак – Генштаб

Колишню поліціянтку з Буковини засудили за смертельну ДТП

Новоселицький районний суд Чернівецької області засудив колишню правоохоронницю до п’яти років ув’язнення за смертельну ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Про це повідомила пресслужба ДБР у вівторок, 27 січня.
Досудове розслідування здійснювалося за сприяння Національної поліції.
Аварія сталася вночі у місті Новоселиця наприкінці липня 2025 року. Жінка спільно із трьома подругами поверталася додому після відпочинку. Попри значний рівень алкоголю в крові – 1,29 проміле – вона сіла за кермо власного автомобіля. На одній із ділянок дороги водійка не впоралася з керуванням, пропустила заокруглення та врізалася в бетонну огорожу.
Унаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці події. Ще дві жінки зазнали численних забоїв і переломів.
Після вчинення злочину її звільнили з правоохоронної системи.
Суд визнав правохоронницю винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого за ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Обвинувачена повністю визнала свою вину.
Раніше на автошляху Київ-Одеса перекинувся Lexus. У цьому ДТП загинула водійка. Троє її пасажирів, у тому числі двоє дітей, госпіталізовані.
У Києві електромобіль влетів у підземний перехід на Майдані