Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни. Також Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”. Польща та Данія зацікавилися такими ініціативами.
Макрон – перша скрипка
Як зазначив Макрон, його відповідальність полягає в тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”.
“Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент.
При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані про французький ядерний арсенал не будуть оприлюднюватися. “Щоб покласти край будь-яким спекуляціям, ми більше не будемо повідомляти про цифри нашого ядерного арсеналу, на відміну від того, що могло бути в минулому”, – зазначив він.
Макрон також підкреслив: “Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним”.
“Про це свідчить збільшення нашого арсеналу”, – резюмував він.
Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”.
У цьому контексті він згадав Німеччину, Велику Британію – єдину іншу країну на континенті, що має ядерні сили, – а також Нідерланди та Польщу.
“Співпраця почнеться зі спільних навчань”, – пояснив Макрон.
Президент Франції заявив, що готовий стати на шлях “розширеного ядерного стримування”, що включатиме “європейський вимір”.
Однак він підкреслив, що “остаточне рішення не буде спільним”, воно “завжди” залишатиметься в руках глави держави.
Данія – за
Данія уклала угоду про стратегічне ядерне стримування з Францією.
“Посилення співпраці сприятиме зміцненню потенціалу стримування Європи. На жаль, це необхідно, оскільки в найближчі роки очікується посилення військової загрози з боку Росії”, – заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
“Сьогодні ми хотіли б підкреслити, що стратегічне співробітництво доповнюватиме, а не замінюватиме нашу співпрацю у сфері стримування в рамках НАТО”, – додала вона.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що стратегічне співробітництво не передбачає розміщення ядерної зброї на території Данії.
Польща хоче ядерну зброю собі
Польща веде переговори з Францією та групою “найближчих європейських союзників” про програму вдосконаленого ядерного стримування.
“Ми озброюємося разом з нашими друзями, щоб наші вороги ніколи не наважилися напасти на нас”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск.
Близько 50,9% поляків підтримують ідею отримання Польщею ядерної зброї, свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення Radio Zet.
На запитання, чи підтримують вони ідею отримання Польщею ядерної зброї, 20,9% респондентів відповіли “однозначно так”. Варіант “скоріше так” обрали 30 відсотків опитаних.
Загалом 38,6% респондентів висловилися проти цієї ідеї. Серед тих, хто не підтримує рішення про отримання ядерної зброї, 23,5% респондентів відповіли “скоріше ні”, а 15,1% відповіли “точно ні”. Ще 10,5% респондентів не мали думки з цього приводу.
Позначка: Туск
Туск відповів на “вето” Орбана на €90 млрд Україні
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на блокування Будапештом кредиту в 90 млрд євро для України від ЄС. Про це свідчить його допис в соцмережі Х.
Польський урядовець також згадав про незгоду опозиційної партії Право і справедливість (ПіС) підтримати європейську схему посилення обороноздатності. Остання передбачає, що Польщі мають виділити понад 40 млрд євро на переозброєння.
“Прем’єр-міністр Орбан заблокував європейську допомогу Україні, а Качинський намагається заблокувати SAFE, тобто кошти на оборону та польську оборонну промисловість. Вгадайте, хто цьому радіє”, – написав голова польського уряду.
Туск розповів про нові пакети зброї для України
Польща готує 48 пакет допомоги для України вартістю 200 млн злотих. Він складатиметься з броньованої техніки. Про це сказав польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у четвер, 5 лютого.
“47 пакет допомоги мав вартість біля 100 млн злотих. Це були в основному боєприпаси 155 мм, які ми вже передали. Ми завершуємо підготовку 48 пакету. Він матиме вартість 200 млн злотих (близько 50 млн євро – ред.) і в основному полягатиме з броньованої техніки для української армії”, – сказав Туск .
Говорячи про можливість передачі винищувачів МіГ-29, Туск зазначив, що він обговорив це питання з Зеленським. Польща буде працювати над цим.
“Я знаю, що Україна потребує ППО різноманітного типу. Зокрема, певного типу ракет. Не у всьому можемо допомогти. Але якщо МіГи будуть потрібні, то Польща готова передати ці МіГи”, – зазначив Туск.
За його словами, Україна готова до взаємного обміну своїх дронів на літаки.
У свою чергу, Зеленський додав, що поінформував Туска під час зустрічі про потреби України в ППО.
“Якщо є можливість, ми ці ракети також готові обміняти на сучасні наші дрони. Нам це просто потрібно”, – заявив президент.
Зеленський озвучив теми переговорів з Туском
Президент України Володимир Зеленський провів змістовну розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, який прибув з візитом до Києва. Про це глава держави повідомив у Телеграм в четвер, 5 лютого.
“Поінформував про ситуацію в нашій країні – в енергетиці, у відновленні. Обговорили співпрацю в цій галузі, і є речі, які можуть посилити обидві наші країни. Зокрема, це стосується розбудови нашої енергетичної мережі в Україні та в Польщі. Окрема частина розмови – спільні програми захисту: розраховуємо на подальшу участь Польщі в програмі PURL, яка дозволяє Україні купувати американську зброю. Розраховуємо й на те, що Україна буде повноцінною учасницею також програми SAFE. Готуємося разом виробляти дрони та іншу зброю”, – написав Зеленський.
Він також поінформував Туска про роботу переговорної команди України в Абу-Дабі.
“Окремо – про важливість продовження тиску на Росію. Ми маємо закінчити цю війну реально – надійними гарантіями безпеки для України та всього нашого регіону. І найголовніше – у Росії не має бути жодної винагороди за агресію”, – резюмував Зеленський.
Польща відповіла Трампу на “неготовність України до миру”
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на заяви президента США Дональда Трампа, що Україна заважає укладенню мирної угоди, стверджуючи, що саме Росія відхилила пропозицію США щодо врегулювання конфлікту, а не Україна. Туск наголосив на необхідності підвищення тиску на Росію для досягнення миру. У той же час у Кремлі підтримали версію Трампа, називаючи Україну перешкодою на шляху до угоди, а не Росію. Президент України Зеленський у своєму зверненні заявив, що Україна ніколи не заважала досягненню миру, а російські агресія та прагнення Кремля знищити країну свідчать про недоброзичливі наміри Путіна.
Туск застеріг Захід від “мирних умов” Путіна
Глава польського уряду Дональд Туск вважає, що Захід та Україна можуть програти протистояння з Росією, якщо та зуміє роз’єднати їх та нав’язати свої умови миру. Туск після переговорів з європейськими лідерами вважає, що участь США в гарантіях безпеки є успішною, але перемовини ще тривають. Раніше Fox News повідомив, що президент України Володимир Зеленський може зв’язатися з російським президентом Путіним по телефону після п’яти років перерви. Зеленський звинуватив Росію в гальмуванні дипломатії, а російський заступник глави МЗС вважає, що мирний план Зеленського суттєво відрізняється від версії, яку обговорюють РФ та США.
Активи РФ: Туск заявив про “переломний момент”
Відбувся переломний момент щодо репараційного кредиту Україні. Лідери країни ЄС погодилися його виділити, але ведеться робота над технічними питаннями. Про це сказав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск в коментарі у Брюсселі, повідомив Укрінформ у четвер, 18 грудня.
Ми точно досягли переломного моменту. А переломний момент означає, що всі погоджуються, що варто спробувати, і що було б справедливо, виправдано і добре для Європи використовувати російські кошти для України. Проте деякі країни будуть боротися всіма силами, щоб максимізувати свої гарантії, – розповів Туск і додав, що серед європейських лідерів ще тривала дискусія.
На думку Туска, все йде до надання Україні репараційної позики на базі російських заморожених активів.
До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск
Угода, яка дасть змогу Європейському Союзу використати заморожені активи РФ для відновлення України, “ще дуже далеко”. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає Onet.
“На даний момент у нас є рішення, що дозволяє назавжди заморозити російські активи… Однак із цього моменту до потенційного використання цих коштів для відновлення України, не кажучи вже про військову підтримку України, ще світлові роки”, – сказав політик.
За його словами, 18 грудня на саміті в Брюсселі рішення про виділення цих коштів Україні не ухвалять. При цьому, як очікується, буде досягнуто згоди про фінансування України на наступні два роки.
“Однак існують різні непрямі механізми, наприклад, можливість використання цих коштів як фінансового важеля, тобто гарантій за кредитами”, – додав Туск.
Польща отримає мільярди євро на будівництво першої АЕС – Туск
Польща отримала затвердження від Європи на надання значної державної допомоги для побудови першої атомної електростанції в країні. Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він підтвердив виділення необхідних коштів для важливого енергетичного проекту. Початок будівництва станції запланований на грудень, після затвердження Європейської комісією державної допомоги. Планується, що перший реактор буде готовий до експлуатації у 2035 році. Конференція компанії Polskie Elektrownie Jądrowe, яка пройде 10 грудня, буде присвячена останнім досягненням у реалізації проекту будівництва атомної електростанції на Помор’ї.
Стратегія безпеки: Туск емоційно звернувся до США
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що Європа повинна залишатися союзником, а не ворогом для США. Він закликав усіх дотримуватися цього принципу, наголосивши на тому, що у них є спільні вороги і важливо триматися разом для забезпечення спільної безпеки. Ця заява була зроблена в контексті обговорення нової Стратегії національної безпеки США, яка визначає напрямки політики США стосовно Європи, зокрема щодо стабільності з Росією, оборони Європи та розширення НАТО.