США ігнорують пропозицію Путіна щодо фінансування Ради миру

Представник Кремля Дмитро Пєсков у понеділок заявив, що Москва досі не отримала відповіді на пропозицію глави РФ Володимира Путіна профінансувати роботу створеної Вашингтоном Ради миру на 1 млрд доларів із заморожених у США російських активів. Про це пише TMT.

Загалом у США заблоковано понад 5 млрд доларів коштів Центрального банку РФ.

“Сама тема Ради миру, відповідно до доручення президента Росії, досі опрацьовується Міністерством закордонних справ спільно з нашими союзниками та партнерами”, – повідомив прессекретар Путіна.

Президент Дональд Трамп вирішив створити Раду миру під власним керівництвом для управління сектором Гази після завершення війни між Ізраїлем та ХАМАС. Згодом повноваження організації були розширені для припинення конфліктів і в інших регіонах світу. 16 січня Трамп оголосив про запрошення до ради кількох десятків світових лідерів, зокрема Путіна, уточнив Пєсков, додавши, що в Кремлі “вивчають усі деталі цієї пропозиції”.

Пізніше Путін повідомив, що у відповідь на пропозицію приєднатися до організації Трампа Росія готова одразу ще до остаточного вирішення питання про участь у раді внести $1 млрд, необхідний для постійного членства.

Сам голова Білого дому на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявляв, що глава Кремля дав згоду на вступ Росі.

“Його запросили. Він прийняв запрошення”, – повідомив Трамп. Нагадаємо, запрошення до Ради миру отримали близько 60 лідерів країн у всьому світі, деякі як члени-засновники. Першим головою Ради став президент США Дональд Трамп. Американський лідер вимагає від країн, які хочуть отримати місце в постійно діючій Раді миру, зробити внески по 1 млрд доларів. Президент Володимир Зеленський підтвердив запрошення до Ради миру. Він заявив, що наразі важко уявити, як Україна може бути разом з Росією і Білоруссю в одній Раді. Рада миру від Трампа. Альтернатива ООН за гроші

Видобуток нафти в Росії скорочується другий місяць поспіль

Проблеми з реалізацією нафти через скорочення її закупівель Індією призвели до того, що видобуток у Росії у січні впав другий місяць поспіль і склав 9,28 млн барелів на день. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з цими даними.

Це майже на 300 тисяч барелів на день менше від квоти, яка передбачена для Росії в рамках ОПЕК+.

Середньодобове скорочення виробництва у січні становило 46 тисяч барелів після приблизно 100 тисяч барелів місяцем раніше.

Через неможливість реалізувати всю нафту, що вивозиться з Росії, після того як США наприкінці серпня ввели мита проти Індії, а наприкінці жовтня – санкції проти Роснефти та Лукойла, сировина накопичується у танкерах. На початок лютого у плавучих сховищах знаходилося 143 млн барелів російської нафти. Це майже вдвічі більше, ніж рік тому, і на понад чверть більше, ніж наприкінці листопада.

Раніше різке падіння видобутку в Росії спостерігалося у 2024 році, коли він знизився з 9,64 млн у березні до 8,97 млн барелів у вересні. Але тоді це пояснювалося скороченням квот ОПЕК+, коли організація намагалася підтримати ціни на нафту шляхом обмеження пропозиції. Надалі до вересня 2025 року обсяг видобутку у Росії приблизно відповідав квоті, але потім показники почали розходитися: квота зростала, а виробництво спочатку стагнувало, а потім почало скорочуватися.

Наразі квота становить 9,57 млн барелів на день.

Нагадаємо, дрони атакували Слов’янськ-на-Кубані, що в Краснодарському краї РФ. В Телеграм-каналах писали, що під ударом міг бути місцевий НПЗ.
Також в окупованому Луганську поскаржились на атаку БпЛА. В результаті атаки спалахнула підстанція Кіровська.

США ігнорують пропозицію Путіна щодо фінансувавння Ради миру

Представник Кремля Дмитро Пєсков у понеділок заявив, що Москва досі не отримала відповіді на пропозицію глави РФ Володимира Путіна профінансувати роботу створеної Вашингтоном Ради миру на 1 млрд доларів із заморожених у США російських активів. Про це пише TMT.

Загалом у США заблоковано понад 5 млрд доларів коштів Центрального банку РФ.

“Сама тема Ради миру, відповідно до доручення президента Росії, досі опрацьовується Міністерством закордонних справ спільно з нашими союзниками та партнерами”, – повідомив прессекретар Путіна.

Президент Дональд Трамп вирішив створити Раду миру під власним керівництвом для управління сектором Гази після завершення війни між Ізраїлем та ХАМАС. Згодом повноваження організації були розширені для припинення конфліктів і в інших регіонах світу. 16 січня Трамп оголосив про запрошення до ради кількох десятків світових лідерів, зокрема Путіна, уточнив Пєсков, додавши, що в Кремлі “вивчають усі деталі цієї пропозиції”.

Пізніше Путін повідомив, що у відповідь на пропозицію приєднатися до організації Трампа Росія готова одразу ще до остаточного вирішення питання про участь у раді внести $1 млрд, необхідний для постійного членства.

Сам голова Білого дому на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявляв, що глава Кремля дав згоду на вступ Росі.

“Його запросили. Він прийняв запрошення”, – повідомив Трамп. Нагадаємо, запрошення до Ради миру отримали близько 60 лідерів країн у всьому світі, деякі як члени-засновники. Першим головою Ради став президент США Дональд Трамп. Американський лідер вимагає від країн, які хочуть отримати місце в постійно діючій Раді миру, зробити внески по 1 млрд доларів. Президент Володимир Зеленський підтвердив запрошення до Ради миру. Він заявив, що наразі важко уявити, як Україна може бути разом з Росією і Білоруссю в одній Раді. Рада миру від Трампа. Альтернатива ООН за гроші

Бюджет Росії у січні показав рекордний дефіцит

Дефіцит федерального бюджету Росії у січні 2026 року зріс на 17% – до 252 мільярди рублів, перевищивши показник січня минулого року. Причиною стали провал доходів від нафти та газу та значні витрати на початку року, пов’язані з авансуванням державного замовлення. Про це повідомляє TMT у понеділок, 9 лютого.

За даними Міністерства фінансів РФ, витрати перевищили доходи на 1,72 трильйона рублів, або 0,7% ВВП, тоді як у січні 2025 року дефіцит становив 1,47 трильйона рублів.

Загальні витрати російського бюджету у січні склали 4,08 трильйона рублів, що на 1,4% менше порівняно з минулим роком. Відтак, за перший місяць Мінфін виконав 9,3% ‍закладеної до бюджету суми на весь рік у 44,1 ‌трильйона рублів.

Доходи РФ зменшилися на 11,6% до 2,36 трильйона рублів через скорочення надходжень від нафти та газу вдвічі – до мінімуму з липня 2020 року. Надходження, не пов’язані з нафтою та газом, навпаки, зросли на 4,5% і становили 1,97 трильйона рублів.

У 2026 році російська влада планує знизити дефіцит бюджету до 3,8 трильйона рублів, або 1,6% ВВП, шляхом чергового підвищення фіскального навантаження на бізнес і населення, насамперед через податок на додану вартість.

Проте ці плани ризикують залишитися лише на папері: ціни на російську нафту залишаються значно нижчими за закладені у бюджет-2026 $59 за барель, рубль суттєво міцніший за середньорічний прогноз 92,2 рубля за долар, окрім того, економісти сумніваються, що зростання ВВП досягне навіть скромних оцінок влади.

За результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трильйона рублів, або 2,6% ВВП.
В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів

Британські та французькі ультраправі дистанціюються від Путіна

Британська ультраправа партія Reform UK, лідер котрої Найджел Фарадж раніше захоплювався главою РФ Володимиром Путіним, нині активно намагається позбутися іміджу політичної сили, що симпатизує російському диктатору. Про це пише Politico.
Переконати в цьому партія прагне не лише британських виборців, які й надалі активно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, а й європейських політиків.
Схожа ситуація спостерігається й серед французьких ультраправих. До повномасштабної війни Путін активно підтримував Марін Ле Пен, однак нове покоління Національного об’єднання не бажає асоціюватися з ним.
Reform UK має непогані шанси на перемогу на виборах з огляду на розпад Консервативної партії та кризу в Лейбористській партії, і саме тому почала дистанціюватися від Путіна. За пів року представники партії неодноразово зустрічалися з європейськими дипломатами, переконуючи їх у тому, що Reform UK підтримує Україну та її суверенітет, а також НАТО в протистоянні російській агресії, повідомили п’ятеро осіб, обізнаних із переговорами. Партія також організувала зустріч із представниками України, щоб висловити підтримку її військовим зусиллям, розповіли двоє учасників переговорів.
Сам Фарадж у жовтні 2025 року назвав Путіна “дуже поганим хлопцем”, і заявив, що російські літаки слід збивати в повітряному просторі НАТО, а також підтримав використання заморожених російських активів на користь України. Його заступник Річард Тайс охарактеризував режим Путіна як “жахливу тиранію цього мерзенного лиходія”.
Водночас у 2014 році, коли Путін захопив Крим, Фарадж заявляв, що “захоплюється” ним. У 2024 році політик, агітація якого відіграла ключову роль у рішенні Британії вийти з Європейського Союзу, стверджував, що Захід розширенням НАТО та ЄС “спровокував” Путіна на вторгнення в Україну. Це, за його словами, дало російському лідеру “привід” розпочати війну, водночас він застеріг, що відповідальність за неї “безумовно” лежить на самому Путіні.
Минулого тижня Reform UK спробувала перегорнути сторінку своєї історії, яка серйозно зіпсувала її репутацію. Партія призначила нового керівника осередку в Уельсі після того, як попереднього очільника, Натана Гілла, було засудили до понад 10 років ув’язнення за отримання хабарів від Росії.
“Так, у Фараджа є проблема з Росією”, – зазначає Тім Монтгомері, активіст Консервативної партії, який у 2024 році перейшов до Reform UK. Він називає уявлення про Фараджа як проросійського політика “великою неправдою”, однак визнає, що “ця думка вкорінилася у свідомості людей”.
Європейські дипломати водночас сумніваються у щирості керівництва Reform UK. За словами трьох високопосадовців зі Східної Європи, позиція партії викликає занепокоєння не через можливу підтримку путінської Росії, а через її нечіткість. Один із них сказав Politico: “Більшість політичних партій, за винятком Reform UK, мають дуже чітку позицію. А Reform UK досі не зробила справді рішучих заяв на підтримку… чесно кажучи, нам не зовсім зрозуміло, якою є їхня позиція щодо України”.
Від зв’язків із путінською Росією намагаються відмежуватися й французькі ультраправі – принаймні молодше покоління політиків, пов’язаних із 30-річним лідером Національного об’єднання Жорданом Барделлою. Згідно з опитуваннями, він є потенційним фаворитом президентських виборів у Франції, запланованих на 2027 рік.
Багаторічна лідерка партії Марін Ле Пен, яку суд визнав винною у нецільовому використанні коштів ЄС під час її роботи в Європарламенті, не може брати участь у виборах. Вона оскаржує рішення суду в апеляції, однак, за опитуваннями, Барделла має значно вищий рівень підтримки.
Як зазначив французький посадовець, безпосередньо залучений до формування оборонної політики, між старшим поколінням і “проукраїнською, прозахідною фракцією” Барделли існує значна група, яка не надто замислюється над цими питаннями: “переважно вони налаштовані проросійськи, але розуміють, що з виборчої точки зору це виглядає погано”.
Для керівництва Національного об’єднання розрив зв’язків із Путіним став ключовим елементом стратегії виходу в політичний мейнстрим. Метою є залучення ширшого кола виборців і зміцнення авторитету партії. Ще у 2024 році Барделла підтримав постачання озброєнь Україні.

Половина російського Бєлгорода залишилася без води через блекаут

У Бєлгороді вранці 9 лютого внаслідок масштабного блекауту внаслідок українських ударів по об’єктах енергетики, сталося аварійне відключення водопостачання. Без води залишилася майже третина городян – 100 000 осіб. Про це повідомили ТГ-канали.
За словами мера обласної столиці Валентин Демидова, причина – “аварійне відключення електроенергії на двох водозаборах. У зв’язку з цим є перебої у подачі води у центральній та північній частинах Бєлгорода.
Також комунальні проблеми виникли у низці районів Білгородського округу. Без світла залишилися жителі селищ Розумне та Дубове. В останньому також частково зникла гаряча і холодна вода. Крім цього, електрика відключилася у ряді селищ Борисівського та Шебекинського округів.
Крім цього, у Білгороді десятки житлових будинків вже третю добу залишаються без опалення через масштабні удари ЗСУ.
За словами чиновників, до тепломереж не підключено 61 багатоквартирний будинок, а також три школи, три дитсадки та одна поліклініка. Пізніше стало відомо, що подачу води відновили до будинків 15 000 білгородців.
Масштабні відключення зумовлені українськими ракетними ударами ввечері 7 лютого.
Як пишуть ТГ-канали, як мінімум двічі було влучання по електропідстанції Бєлгород. Також було вражено ТЕЦ Промінь.

Трильйон рублів: атаки ЗСУ завдали рекордних збитків нафтовим компаніям РФ

Внаслідок ударів по російських нафтопереробних заводах, російські нафтовики зазнали збитків на понад 1 трлн рублів. Про це розповів заступник генерального директора страхового брокера Mains Євгеній Боровиков, передає TMT.

“За нашими оцінками, прямі збитки в нафтогазовій галузі від ударів БпЛА вже давно перевищили 100 млрд рублів, а спільно з втратою прибутку та непрямими збитками – понад 1 трлн рублів”, – повідомив він.

Згідно з підрахунками Bloomberg на основі заяв українських і російських офіційних осіб, у 2025 році Україна здійснила 120 атак на об’єкти російської нафтової галузі. Найбільше ударів припало на НПЗ – 81, морську інфраструктуру, включно з нафтовими та газовими родовищами, атакували 27 разів, тоді як трубопроводи й танкери – 8 і 4 рази відповідно. Рекордним місяцем за кількістю ударів по НПЗ став серпень (14 випадків), а за загальною кількістю атак – грудень 2025 року (24 випадки).

Минулого року трубопровідні постачання нафти на російські НПЗ знизилися до мінімуму за 15 років, за розрахунками агентства Argus. Підприємства отримали 228,34 млн тонн сировини, що на 1,6% менше порівняно з попереднім роком. Загальна переробка нафти в РФ у 2025 році скоротилася на 1,7% – до 262,3 млн тонн.

У зв’язку з цим у 2025 році збитковість страхування ризиків “терактів” та диверсій перевищила 100%, збільшившись у кілька разів, повідомили учасники ринку. Вони пов’язали це з ростом кількості страхових випадків, що призвело до значного підвищення тарифів та франшиз.

У грудні 2025 року глава Міноборони РФ Андрій Бєлоусов заявляв, що ефективність російських сил ППО становить у середньому 97%. За його даними, минулого року Україна збільшила середньомісячну кількість випущених по РФ БпЛА до 3700 одиниць.

Колишній глава Служби безпеки України Василь Малюк повідомляв, що українські військові у 2025 році завдали близько 160 результативних ударів по об’єктах нафтовидобутку та нафтопереробки на території РФ. Найбільше цілей було уражено у вересні та жовтні, зокрема шість НПЗ, два нафтотермінали, три нафтобази та дев’ять нафтоперекачувальних станцій.

Посольство України у Москві оштрафували за енергоборги

У Москві суд ухвалив стягнути понад 5,5 млн рублів (близько 3 млн гривень) заборгованості за електроенергію з посольства України в Росії, яке не працює з початку повномасштабної війни. Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 9 січня.

Установа припинила роботу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

Згідно з матеріалами судової справи, Арбітражний суд Москви задовольнив позови ПАТ Московська об’єднана енергетична компанія. Зокрема, з посольства мають стягнути 3,46 млн рублів основного боргу, а також понад 210 тисяч рублів штрафних санкцій. Окремо суд ухвалив рішення про стягнення на користь енергокомпанії ще понад 2 млн рублів пені та додаткових штрафів.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України в лютому 2022 року російське МЗС оголосило про евакуацію персоналу своїх дипломатичних установ з території України. У відповідь Київ заявив про розрив дипломатичних відносин із РФ та виведення українських дипломатів з Москви. Відтоді будівлі посольств України в Москві та Росії в Києві не працюють.

ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів

Європейський Союз розглядає пропозицію цілковитої заборони морських послуг для російських нафтових танкерів у межах посилення санкцій проти РФ. Про це заявила речниця Європейської комісії Паула Пінью, передає Укрінформ.
Пінью наголосила, що ЄС змінив оцінку потенційних ризиків для стабільності нафтового ринку, що раніше призвело до того, що ЄС обрав обмеження цін на російську нафту замість повної заборони на морські послуги для російських танкерів.
“Це явно посилення санкцій. Досі, навіть з урахуванням обмеження цін, експорт російської нафти все ще є можливим. Із забороною на морські перевезення будь-який експорт нафти з Росії стане ще складнішим, тому логіка саме така, не вдаючись зараз у подробиці”, – додала речниця.
Також ЄС вестиме переговори з G7 щодо того, щоб сім держав погодилися з повною забороною на морські послуги для російських нафтових танкерів, аби зробити санкції “більш ефективними”.
Разом з тим, речники Єврокомісії не розкрили жодних подробиць 20 пакету санкцій, який мають прийняти найближчим часом.
Досі ЄС дозволяв такі послуги, втім виключно для танкерів, котрі перевозять нафту, що реалізується в межах цінового ліміту, прийнятого G7.

Росіян висадили з літака, що мав летіти на Кубу

Російських туристів, які летіли з Москви до Гавани, висадили з літака прямо перед зльотом через проблеми із паливом на Кубі. Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 9 лютого.
За словами туристів, літак авіакомпанії Росія уже вирулив на злітну смугу, екіпаж запустив двигуни і лайнер був готовий до зльоту. Однак, в останній момент командир літака оголосив про неможливість вильоту. Причиною раптового скасування рейсу стала відсутність палива в аеропорту Гавани, що унеможливило дозаправку для зворотного шляху.

Зазначається, що на Кубі перебувають близько 4000 російських туристів. Затримки рейсів із популярного курортного міста Варадеро, де зазвичай відпочиває більшість росіян, сягали 48 годин. Влада Куби попередила міжнародні авіакомпанії про закінчення в країні запасів палива для літаків. Іноземні повітряні судна на острова не заправлятимуться протягом одного місяця – з 10 лютого до 11 березня. Через відсутність палива Jet A-1 на Кубі авіакомпаніям доведеться доставляти його додаткові обсяги з аеропортів вильоту, здійснювати технічні зупинки в третіх країнах для дозаправки або скасовувати рейси. Ситуація торкнеться комерційних та чартерних рейсів, вантажних перевезень та бізнес-авіації, а також вплине на сполучення зі США, країнами Європи та Латинської Америки.

Нагадаємо, нестача палива стала наслідком енергетичної кризи на Кубі, яка посилилася після припинення постачання нафти з Венесуели. Довгий час країна значною мірою залежала від венесуельського імпорту, але США повністю його перекрили після захоплення лідера Венесуели Ніколаса Мадуро. Американський президент Дональд Трамп оголосив Кубу “надзвичайною загрозою” національній безпеці США та пригрозив митами будь-якій країні, котра постачає нафту на острів.