Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.
Позначка: Росія
Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС
Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС.
ЗМІ дізнались про рекордні знижки на нафту з Росії
Знижки на російську нафту різко зросли на тлі санкцій США проти двох найбільших нафтових російських компаній Роснєфті та Лукойла. Про це повідомив Комерсант з посиланням на джерело в галузі у середу, 12 листопада.
Вказано, що знижки на нафту марки Urals у портах Приморська та Новоросійська станом на 10 листопада становили 19,4 доллара за барель. Це максимальний показник у поточному році.
При цьому на початку листопада розмір знижок був на рівні 13-14 доларів США за барель, а до введення американських санкцій у жовтні – 11-12 долларів.
Зазначається, що максимальних значень дисконт Urals до марки Brent досягав у другому кварталі 2022 року – 31,9 доллара за барель і в першому кварталі 2023 року – 30 долларів. В першому випадку ринок перебував під впливом геополітичного шоку після вторгнення російської армії в Україну, а в другому вплинуло ембарго ЄС на морські постачання сировини з Росії. Однак у ці періоди нафта була помітно дорожчою, ніж зараз.
Так, у другому кварталі 2022 року Brent коштувала 104,6-122,7 доллара за барель, а у першому кварталі 2023-го – 78-83 долларів. На початку листопада цього року вартість Brent на спотовому ринку була 65,8 доллара за тонну.
Востаннє знижки в порту Приморська досягали позначки вище 15 доларів за барель на початку цього року, коли США ввели санкції проти Газпромнєфті, Сургутнєфтєгаза та понад 180 нафтових танкерів.
Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.
Китай, Індія та Туреччина відмовляються від російської нафти
FT: Лондон намагався налагодити неформальний канал зв’язку з Москвою
У 2025 році Лондон намагався налагодити неформальний канал зв’язку з Москвою через помічника Путіна Юрія Ушакова, щоб донести позицію Великої Британії та Європи щодо України. Про це пише Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
Ініціатива Джонатана Пауелла, радника з національної безпеки прем’єр-міністра Кіра Стармера, не принесла результатів.
Дзвінок Пауелла не координувався в межах “Великої сімки”, а був скоріше ініціативою Лондона, яку підтримали деякі уряди на континенті, розповів європейський посадовець. Там побоювалися, що Трамп, котрий з лютого почав обговорювати з Путіним відновлення відносин між США та Росією, щоб отримати його згоду на припинення бойових дій в Україні, може проігнорувати інтереси Європи.
“Ми турбувалися, що віддаємо ведення переговорів із Росією на відкуп американцям”, – пояснив європейський посадовець.
В офісі Стармера FT заявили, що Велика Британія “регулярно взаємодіє з російським урядом, зокрема через посольство у Москві”.
Ініціатива Пауелла не принесла результатів, виявилася поодинокою і не дозволила відкрити новий канал зв’язку з найближчим оточенням Путіна, кажуть джерела FT.
“Дзвінок не дав нічого хорошого”, – сказав один із них.
Коли саме відбувся дзвінок, не повідомляється. Проте публічно Ушаков дотримується тих самих жорстких позицій, які у жовтні виклав у розмові з держсекретарем Марко Рубіо його колишній начальник, міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Британський посадовець у розмові з FT не став заперечувати інформацію про те, що Пауелл раніше намагався налагодити неформальний зв’язок з Ушаковим. Але, за його словами, в останні місяці Пауелл не дзвонив Ушакову, зокрема в серпні, коли європейці найбільше побоювалися, що Трамп без їхньої участі домовиться з Путіним на Алясці.
Зауважимо, під час візиту до Києва Гілі “відкрив двері” для відправки британських військ в Україну для допомоги в навчанні солдатів ЗСУ.
Британія готова збивати літаки РФ, які “заблукали”
Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ
Після відмови США схвалити продаж зарубіжних підприємств Лукойлу нафтотрейдеру Gunvor компанія постала перед загрозою втрати як міжнародних активів, так і російського бізнесу. В інших країнах влада може забрати її НПЗ, АЗС та родовища, щоб забезпечити їхню роботу, а в Росії око на Лукойл уже давно поклав давній соратник Володимира Путіна, голова Роснєфті Ігор Сєчін.Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що без міжнародного підрозділу, який Лукойл активно розвивав протягом двох десятиліть і перетворив на ефективний, прибутковий бізнес, його перспективи на російському ринку, де домінує Роснефть, є вкрай обмеженими.
“Усередині країни все віддається Роснєфті та Газпром нєфті, а закордонний ринок для Лукойлу тепер закритий. У Лукойла немає майбутнього у бізнесі. Компанії підрізали крила”, – заявив опозиційний політик Володимир Мілов, який на початку 2000-х років був заступником міністра енергетики:
Як повідомляється, іноземні гравці після провалу угоди з Gunvor можуть запропонувати викупити деякі активи Лукойлу, які в сукупності оцінюються в 14 млрд євро. Але його власники “вже готуються до того, що їхні активи можуть просто відібрати” влада тих країн, де вони знаходяться, сказав інсайдер газеті на російському нафтовому ринку. На ньому також активно циркулюють чутки про те, що державна Роснефть може нарешті отримати контроль над найбільшою приватною нафтовою компанією Росії, завершивши таким чином переклад основної частини нафтової галузі в державні руки, що відбувся за Путіна.
За словами представників російського енергетичного сектора, Путін неодноразово блокував спроби Сечіна захопити конкурента; але деякі з них вважають, що зараз глава Роснефти може піти на рішучий штурм.
“Сєчін ніколи не відмовлявся від ідеї поглинання Лукойлу. Кожні кілька місяців він ходить нагору з новою пропозицією. Але поки що безрезультатно”, – зазначив один із колишніх співробітників держкомпанії.
Як заявляють аналітики Альфа-банку. Хоча деякі закордонні активи (міноритарні частки) Лукойлу не потрапили під санкції США та Великобританії, загалом “на іноземні активи групи припадає понад 6,5% нафтовидобутку і майже половина газу, що добувається їй”. Потенційний негативний ефект від продажу іноземних видобувних активів оцінили в 15-17% в об’ємному вираженні. Втрата іноземних НПЗ позбавить Лукойл близько 25% сукупного обсягу нафтопереробки. В результаті EBITDA (прибуток до сплати відсотків, податків, амортизаційних відрахувань) групи може впасти на 16-20%.
Як відомо, Лукойл бере участь у видобувних проектах в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті та ОАЕ, а також у Латинській Америці, Західній та Центральній Африці. Групі належать НПЗ у Болгарії, Румунії, Нідерландах, мережі АЗС у країнах Євросоюзу, Туреччини та США, авіазаправний комплекс у Молдові, а також нафтотрейдингова компанія Litasco.
Зазначається, що Лукойл може не отримати гроші за деякі свої активи. В Іраку, де він освоює одне з найбільших у світі нафтових родовищ Західна Курна-2, маючи частку в 75%, Лукойл оголосив форс-мажор після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою.
Як пише Reuters, влада Болгарії, де компанія володіє єдиним у країні та найбільшим на Балканах НПЗ, вже схвалила закон, що дозволяє їм з міркувань національної безпеки взяти завод під контроль та призначити тимчасового керуючого. Уряд Румунії повідомив, що ретельно перевірятиме будь-які пропозиції щодо продажу активів, щоб забезпечити дотримання норм ЄС та енергетичну безпеку. Однак, на відміну від прибуткового та сучасного болгарського НПЗ, румунський набагато менш ефективний і вимагає значних інвестицій, тому на нього може не знайтися покупець,
Міністр енергетики Румунії Богдан Іван заявив у вівторок, що уряд має «взяти під контроль» місцеві активи Лукойлу, включаючи НПЗ та мережу АЗС, “щоб захистити робочі місця 5000 співробітників та забезпечити стабільність та безпеку національної енергетичної системи”.
У Молдові Лукойл володіє єдиним авіазаправним комплексом та паливним сховищем в аеропорту Кишинева. Влада запросила у США тимчасове звільнення від санкцій і запропонувала викупити активи компанії.
Згідно з розрахунками FT на підставі звітності Лукойлу, мінімальна вартість активів закордонних підрозділів, де компанія володіє контрольними пакетами акцій, становить 14 млрд євро (міноритарні частки ще на 6 млрд євро не підпадають під обмежувальні заходи США). Потенційна втрата цих активів стане найбільшою для якоїсь російської компанії, яка потрапила під західні санкції внаслідок війни, яку Путін розв’язав в Україні.
Уражено важливий завод в Росії і склад боєприпасів
У ніч на середу українські військові атакували стратегічний нафтохімічний завод Ставролєн у місті Будьоновськ в Росії, а також склад боєприпасів на тимчасово окупованій Донеччині. Генштаб ЗСУ повідомив про це 12 листопада. Завод виготовляє полімери для виробництва різних матеріалів для армії РФ та компоненти для безпілотників. Були зафіксовані вибухи та пожежа на території заводу. Також було атаковано склад боєприпасів у Новому Світі на Донеччині. Ураження цілей та вибухи були зафіксовані, але ступінь збитків поки не відома. Крім того, було повідомлено про атаки на нафтопереробний завод в Орську, а також на об’єкти в Саратові, Криму та Донбасі.
У Китаї створюють “тіньовий флот” для перевезення російського газу – ЗМІ
За даними Bloomberg, Китай розпочав створення власного “тіньового флоту” суден для імпорту російського газу, який знаходиться під санкціями США. Ці дії спрямовані на обхід обмежень та заборон щодо імпорту газу з Росії. Наприклад, танкер СПГ CCH Gas, який перевозить російський газ та перебуває в чорному списку, намагається приховати своє місцезнаходження, наближаючись до китайського порту. Це стає можливим завдяки складній структурі власності, що дозволяє уникнути санкцій. Крім того, інше судно для перевезення газу – Kunpeng, також використовує подібну схему, з’явившись поблизу Сінгапуру.
У РФ рекрутерів за невиконання планів переводять у штурмовики – ГУР
У російських регіонах, де набір в армію не відбувається успішно, введено строгі покарання за низькі показники рекрутингу. За інформацією української розвідки, у деяких регіонах Росії відповідальних за набір військовослужбовців переводять у штурмові підрозділи, якщо не виконуються плани з поповнення армії. Наприклад, у Республіці Саха (Якутія) семеро начальників рекрутингових пунктів були відправлені на фронт. Через недофінансування та інші проблеми середній недобір у деяких регіонах становить до 40%. Також повідомлено, що мобілізаційний резерв міністерства оборони, створений у 2015 році, буде використаний для захисту цивільної інфраструктури від атак безпілотників.
РФ створила власні війська безпілотних систем
У Росії було оголошено про створення нового роду військ – безпілотних систем. Полковник Сергій Іштуганов розповів, що вже призначено начальника військ безпілотних систем, сформовано штатні полки та інші підрозділи. Нарощування бойового складу триває, призначають операторів, інженерів, техніків та інших фахівців. Чи йдеться про переведення військовослужбовців з інших родів військ, чи про залучення нових, не уточнено.
Росію чекає обвальне падіння видобутку нафти та експорту газу – МЕА
За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, видобуток нафти і газового конденсату в Росії зменшиться до 2035 року на 1 мільйон барелів на добу порівняно з 2024 роком. Це станеться через санкції, падіння рентабельності та інвестицій, а також затримки великих проектів. Прогнозується, що виробництво рідких вуглеводнів у Росії зменшиться до 10,57 млн барелів на добу цього року та до 10,66 млн барелів на добу у 2026 році. Важливе місце у виробництві рідких вуглеводнів у Росії займає нафта. Прогнозується, що експорт нафти і газопродуктів з Росії до 2035 року значно скоротиться. Також передбачається, що частка Росії у міжнародній торгівлі газом може спадти до 10% до 2035 року. Це може призвести до зниження доходів Росії від продажу газу. Також прогнозується, що виробництво зрідженого природного газу в Росії досягне піку близько 2040 року, що менше за плановану мету у російській Енергостратегії-2050. На шляху до досягнення цієї мети стоять перешкоди, такі як санкції та дефіцит танкерів посиленого льодового класу.