Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі.
Позначка: Рада
-
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Рада розгляне законопроєкт про Кіберсили ЗСУ
У Генерального штабу Збройних Сил України повідомили, що 7 жовтня Верховна Рада розгляне законопроєкт про створення Кіберсил Збройних Сил України. ЗСУ активно зміцнюють свої можливості у кіберпросторі, і вже сформували підрозділи для боротьби з кіберагресією ворога. Цей законопроєкт розроблений спеціальною робочою групою, у яку включені експерти Генерального штабу. Прийняття цього закону та підтримка ініціативи ЗСУ щодо створення Кіберсил допоможуть посилити обороноздатність в кіберпросторі. Також, варто відзначити, що українські військові кіберфахівці з Головного управління розвідки зробили “подарунок” російському президенту Путіну та речнику Кремля Пєскову, надіславши їм “вітання” до їхніх днів народження.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа заявила про це в соціальній мережі Facebook. Для покриття фінансових розривів уряд використовує кошти від продажу облігацій. Потреба у збільшенні видатків на оборону на наступний рік становить близько 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів готує відповідний законопроєкт, який планується зареєструвати в жовтні. Ці зміни можливі після отримання згоди від Єврокомісії на використання позик на військові потреби. Необхідно, щоб парламент ухвалив цей законопроєкт до 1 листопада.
-
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що уряд залучає кошти від розміщення облігацій для покриття фінансових розривів. Мінфін готує законопроєкт про збільшення видатків на оборону у 2025 році, який буде зареєстровано в жовтні. При цьому необхідно отримати згоду Єврокомісії на використання 6 мільярдів євро ERA Loans на військові потреби. Народна депутатка закликала парламент ухвалити законопроєкт до 1 листопада.
-
Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про зміну назви розмінної монети України з “копійки” на “шаг”. Голова ВР Руслан Стефанчук повідомив про це в соцмережі Facebook. Зміна назви монети має символічне значення, оскільки “копійка” – це спадщина минулого, тоді як “шаг” є історичною українською назвою, що звучала в літературних творах та вживалася в минулому. За словами Стефанчука, монета “копійка” зараз у обігу в Росії, Білорусі та Україні, тому зміна назви на “шаг” відобразить ідентичність України. Планується, що обидві монети будуть перебувати в обігу одночасно, і співвідношення залишиться 1:1. Законопроєкт передбачає внесення змін до деяких законів та виготовлення нових розмінних монет з новим дизайном “шаг”. Національний банк України також пропонує змінити назву монети з “копійка” на “шаг” з 2024 року для відновлення історичної справедливості та відродження національних традицій.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада України розглянула проєкт державного бюджету на 2026 рік, який був внесений урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт у парламенті, а опозиція не змогла перешкодити початку розгляду, оскільки не набрала достатньо голосів. Глава Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього уряд опрацює пропозиції та відповість на них. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Нардеп: Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн
Уряд встановив прогнозований середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі. Він пояснив, що проєкт держбюджету-2026 розроблений з урахуванням тривалості війни протягом усього наступного року. Міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив цей факт під час презентації документу в бюджетному комітеті. Також було зазначено, що долар ослаб на світових ринках через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою. У серпні українці почали активно купувати долари, після того як протягом попередніх місяців частка долара зменшувалася, а частка євро зростала.