Росіяни запустили фейк про “підпал” українцями будинку в Польщі

Російська пропаганда масово поширює у соціальних мережах архівне відео пожежі 2021 року в польському місті Рацибуж. Ці кадри видають за “свіжу новину” та звинувачують у підпалі українців. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.

“Проаналізувавши поширюваний контент, Центр встановив, що це відео було зняте ще в 2021 році. Українці до інциденту жодного стосунку не мають, що підтверджується архівними матеріалами польських медіа”, – йдеться у повідомленні.

За даними ЦПД, фейк поширює координована мережа анонімних акаунтів, які систематично публікують антиукраїнські матеріали для польської аудиторії.

“Мета фейку – розпалити ксенофобію серед поляків, зіпсувати ставлення до українських біженців і послабити польсько-українську солідарність на користь російських інтересів”, – наголосили в Центрі. Нагадаємо, раніше у польському сегменті Facebook фіксували хвилю антиукраїнської дезінформації, зокрема, поширення фейків про “небезпечні продукти з України”. Росія поширює фейки, імітуючи стиль Euronews – ЦПД

Сікорський звернувся до Маска щодо використання Росією Starlink

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до Ілона Маска із закликом відреагувати на дедалі частіше використання Росією терміналів Starlink у безпілотниках, що завдають ударів по Україні. Своє звернення Сікорський опублікував у соціальній мережі X у вівторок, 27 січня.

У своєму пості він посилається на дані Інституту вивчення війни, який повідомив про активізацію використання Starlink росіянами на безпілотних літальних апаратах типу БМ-35, а також на “шахедах”. Завдяки цьому дрони здатні проникати глибше в тил України і стають менш вразливими до засобів радіоелектронної боротьби.

Сікорський прямо звертається до Маска з критикою: “Гей, серйозний хлопче Ілоне Маск, чому б вам не зупинити росіян від використання Starlink для атак на українські міста? Заробляння грошей на воєнних злочинах може зашкодити вашому бренду.”

Hey, big man, @elonmusk, why don't you stop the Russians from using Starlinks to target Ukrainian cities.Making money on war crimes may damage your brand. https://t.co/dGO6xdFagL— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) January 27, 2026

Варто зазначити, що Starlink, від початку широкомасштабного вторгнення, відіграє ключову роль у забезпеченні зв’язку для українських військових.

Україна отримує китайські комплектуючі для дронів через Польщу – ЗМІ

Китай заборонив експорт безпілотників і ключових компонентів до них в Україну та Росію, однак постачання не припинилися, а лише змінили маршрут. Про це повідомляє Dziennik Gazeta Prawna.

Після запровадження обмежень у вересні 2024 року імпорт китайських комплектуючих для дронів до Польщі різко зріс, зробивши її одним із ключових ринків збуту. Якщо у 2024 році Польща закупила в Китаї 70 двигунів для малих літальних апаратів, то у 2025 році цей показник перевищив 4 тисячі одиниць. Частина цього імпорту, ймовірно, надходить в Україну.

Водночас зростання закупівель пов’язують не лише зі спробами обійти китайську заборону, а й зі значним попитом з боку польських силових структур. Як зазначають джерела видання, польська армія у 2025 році викупила значну частину доступних на ринку FPV-дронів.

Заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик під час засідання парламентської комісії з питань національної оборони заявив, що фінансові можливості дозволяли закупити ще близько 2 тисяч комплектів, однак пропозицій на ринку вже не було.

За словами Томчика, упродовж найближчих трьох років Польща планує витратити близько 15 млрд злотих на дрони та системи протидії безпілотникам. Зокрема, мовиться про закупівлю 10 тисяч дронів-камікадзе Warmate та 1,7 тисячі розвідувальних дронів FlyEye польського виробництва.

Видання також зазначає, що китайські комплектуючі залишаються конкурентоспроможними за ціною – вони приблизно у чотири рази дешевші за американські та європейські аналоги. Для порівняння, виробничі потужності України з виготовлення безпілотників до 2026 року можуть сягнути 8 мільйонів одиниць.
Раніше у грудні польский Генштаб підтвердив, що обговорюється питання передачі Україні МіГ-29. У Варшаві вважають, що літаки досягли кінцевого ресурсу експлуатації та не мають перспектив для подальшої модернізації в польських Збройних силах.
Як відомо, ще у 2023 році Польща передала Україні 10 винищувачів МіГ-29. Після цього у розпорядженні польської армії залишилось 14 таких літаків.
У Польщі назвали кількість МіГ-29 для України

Україна збільшить імпорт газу з Польщі

З початку лютого з Польщі в Україну поетапно збільшать потужності для імпорту газу до 18,4 млн куб. м на добу. Про це повідомв перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
За його словами, оператор ГТС Польщі Gaz-System і Оператор ГТС України узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
“Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – заявив урядовець.
За його словами, польський напрямок забезпечує доступ України до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
“У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG”, – додав Шмигаль і подякував польським партнерам за послідовну підтримку України.
Раніше у вівторок стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності.

Пошта доставляє в РФ підсанкційні товари: Україна звернулась до партнерів

Учасниками поштово-логістичної мережі, через яку в Росію потрапляють підсанкційні товари є щонайменше 10 російських поштових сервісів, які співпрацюють з певними поштовими операторами Німеччини, Франції та деяких інших країн. Про це повідомив радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook в понеділок, 26 січня.
“Два тижні тому передали відповідні матеріали партнерам… журналістьке розслідування, що так вдало, вчасно вийшло… Готуємо і наші рішення”, – написав посадовець.
Він зауважив, що проведений перший аналіз компонентів ракети Х-101 2026 року випуску, яку Росія використала проти України.
“Попередні висновки: росія і білорусь 2025 року (навчились), є КНР 25 і 24 рік, є США 24 рік і старіше, є Нідерланди, Німеччина, Тайвань, Японія. Не менше 45 іноземних компонентів. Можна зробити багато висновків. Працюємо з партнерами”, – зазначив Власюк. Напередодні журналісти з німецького видання Bild провели журналістське розслідування і відстежили за допомогою GPS-маячків посилки, що були відправленні через мережу, яка пов’язана з екс-співробітниками дочірньої компанії в Німеччині Пошта Росії. Йдеться про сотні тонн відправлень в РФ.
У розслідуванні зазначається, що вагому роль у цій схемі відіграє логістична компанія, що була зареєстрована наприкінці 2022 року та формально має поштову скриньку у місті Кельн.
Усі посилки спочатку надходять на склад поблизу аеропорту Берлін- Бранденбург, після чого прямують через Польщу та Білорусь в Росію.
Під час розслідування журналісти відправили товари, які безперешкодно прибули до Москви. Для відправлення вантажів використовувалися документи пошти Узбекистану, яка офіційно не має права здійснювати діяльність в Німеччині.
У матеріалі уточнюється, що Дмитро В. керує логістичною компанією, яка здійснює відправки вантажів до РФ. Він є колишнім керуючим директором RusPost GmbH, а у 2014 році Пошта Росії доручила йому відкрити дочірню компанію у столиці Німеччини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України, Дмитро В. звільнився. Але журналісти Bild зафіксували його автомобіль, який регулярно перебував біля складу, куди доставляють зазначені посилки.

Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • На кордоні з Польщею стався збій роботи бази даних

    У всіх польських пунктах пропуску, що межують з Львівською та Волинською областями, стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. Про це повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ) у понеділок, 26 січня.
    Вказано, що наразі спеціалісти працюють над усуненням неполадок.
    “Просимо врахувати цю інформацію під час планування подорожі. Зараз накопичення транспортних засобів у напрямку виїзду та в’їзду не зафіксовано”, – йдеться у повідомленні.
    При цьому зазначається, що потяги будуть оформлюватися у сповільненому режимі. А про відновлення повноцінної роботи буде повідомлено додатково.

    Реєстрація компанії у США чи ЄС для нерезидентів: чому без професіоналів не обійтися

    Особливо це стосується IT-проектів, E-commerce, маркетплейсів, консалтингу, SaaS-сервісів та міжнародної торгівлі.
    Для українців реєстрація компанії в США чи Європі часто є не лише бізнес-рішенням, а й способом легально працювати з іноземними клієнтами, платіжними системами та банками.
    Реєстрація компанії у США: ключові особливості
    Компанії у США та ЄС асоціюються з прозорістю, стабільним правом, високим рівнем довіри з боку партнерів та клієнтів. Крім того, наявність іноземної юридичної особи спрощує вихід на міжнародні ринки та масштабування бізнесу.
    США — одна з найпопулярніших юрисдикцій для нерезидентів завдяки простій процедурі реєстрації. Найчастіше відкривають LLC чи Corporation (C-Corp).
    Так ви матимете можливість відкрити компанію без візи та фізичної присутності, ви зможете заробити репутацію для роботи з міжнародними клієнтами і в деяких випадках отримаєте доступ до американських платіжних систем та маркетплейсів.
    Однак за зовнішньою простотою ховаються нюанси: вибір штату, тип компанії, податкові зобов’язання, вимоги до звітності та взаємодії з IRS.
    Реєстрація компанії в ЄС: коли це вигідно
    Європейський Союз привабливий для тих, хто планує працювати з європейськими клієнтами, маркетплейсами та логістикою всередині ЄС. Найчастіше проводиться реєстрація компанії в Польщі, Естонії, Чехії, Німеччині, Нідерландах, але в цьому випадку все індивідуальне.
    Ви отримаєте доступ до європейських банків, єдиного ринку ЄС без митних бар’єрів та можливості легально працювати з VAT.
    При цьому вимоги в ЄС, як правило, суворіші, ніж у США: комплаєнс-перевірки, підтвердження джерел доходу, економічна присутність та складніший бухгалтерський супровід і так далі.
    Чому без професійних консультантів та юристів не обійтися
    Реєстрація компанії у США чи ЄС відкриває широкі можливості для міжнародного бізнесу, особливо у сфері E-commerce та онлайн-сервісів. Однак за зовнішньою простотою ховається безліч юридичних, податкових та процедурних нюансів.
    Реєстрація компанії за кордоном – це не просто заповнення форм. Помилки на старті можуть призвести до блокувань рахунків, відмов у платіжних системах, штрафів та проблем з податковими органами.
    Професійні консультанти та юристи підбирають оптимальну юрисдикцію під конкретну бізнес-модель, допомагають вибрати правильну форму компанії, супроводжують отримання EIN, VAT та інших реєстраційних номерів. Експерти забезпечують коректні документи для банків та платіжних систем, мінімізують податкові та правові ризики та допомагають уникнути типових помилок нерезидентів.
    Особливо це важливо для українців та інших нерезидентів, які стикаються із підвищеною увагою з боку банків та комплаєнс-служб.

    Укрзалізния відкрила перший “пункт незламності” за кордоном

    Укрзалізниця у польському місті Хелм відкрила перший “пункт незламності”. Про це УЗ повідомила у неділю, 25 січня, у соцмережах.
    Зазначається, що місця для обігріву та відпочинку в Хелмі необхідні через реконструкцію вокзалу, яка триває в місті з 2024 року. До Хелма їздять потяги з Харкова, Дніпра та Києва, там пасажири Укрзалізниці, як правило, пересаджуються на поїзди до Берліна, Варшави, Лодзі, Познані тощо.
    “Щодоби через Хелм проходить орієнтовно до трьох тисяч пасажирів”, – кажуть в компанії.
    Вагони обігріву від УЗ розташувалися на третій платформі. Один з них має ігрову зону для дітей, місцями для годування немовлят та їх сповивання.
    Ще в одному вагоні представлена частина колекції фоторобіт Говарда Баффетта, яка раніше була частиною Мистецького поїзда.
    Загалом у “вагонах незламності” можна підзарядити гаджети, зігрітися, випити гарячий чай. У перший день роботи ці вагони відвідали понад 100 пасажирів.