Позначка: Перевозки

ЗМІ виявили 175 тіньових танкерів РФ, що курсують Балтійським морем

Програма журналістських розслідувань Yle MOT виявила щонайменше 175 російських нафтових суден, котрі ходять під фальшивими прапорами. Більшість із них курсувала Балтійським морем та Фінською затокою, перевозячи російську нафту на мільярди євро.

Через підроблені дані про країну прапора їхня діяльність фактично не контролюється жодною державою, що створює додаткові ризики в міжнародних водах.
За допомогою нафтових танкерів тіньового флоту Росія обходить санкції та фінансує військові дії в Україні.
“Невизначеності щодо держави прапора зросли особливо протягом 2025 року. У нашій наглядовій діяльності є конкретні приклади цього з Балтійського моря та Фінської затоки”, – зазначив Міко Сімола, командувач берегової охорони Фінської затоки.
Фінська влада особливо стурбована екологічними ризиками аварій, спричинених тіньовими суднами. У разі аварії складно притягнути бодай когось до відповідальності.
Ситуацію також ускладнює те, що справжні власники тіньових суден часто приховані за офшорними компаніями. Журналісти стежать за діяльністю російського тіньового флоту понад рік і зібрали дані приблизно про 1400 суден, які перевозили російську нафту.

У матеріалі зазначається, що за допомогою тіньового флоту Росія обходить цінові обмеження на нафту. Зокрема, застосовується перевантаження нафти з одного судна на інше у відкритому морі, щоб приховати її походження та продати за ринковою ціною. Така практика поширена в Середземному морі та Азії. Однією з ділянок, яку використовують для таких операцій, є мілина Hurd’s Bank поблизу Мальти.

ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

Другий танкер із нафтою РФ застряг у морі після санкцій США

Інші танкери, які перевозили нафту з Росії до Індії, також мають проблеми з постачанням. Один з таких танкерів, Prometei, після завантаження нафти в Усть-Лузі на Балтійському морі не може зайти в порт Мундра в Індії. Індійська компанія HPCL-Mittal Energy, яка отримує російську нафту через порт Мундра, вирішила відмовитися від сировини від компаній, що зазнали санкцій. Також ще один танкер, Furia, який мав доставити нафту до іншого порту в Індії, також має проблеми через відмову компаній від закупівлі російської нафти після введення нових санкцій США. Хоча постачання нафти через інші західні порти Росії поки що не зменшилося, але у майбутньому можуть виникнути проблеми з банківськими платежами, що ускладнить укладання угод між продавцями та покупцями.

У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці

Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими.

Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень.

Перевізник підтримав закриття владою 115 міжнародних автобусних маршрутів

Український оператор міжнародних пасажирських перевезень KLR Bus погодився з рішенням Міністерства розвитку громад та територій про скасування 115 міжнародних автобусних маршрутів. Засновник компанії Андрій Хоркавий пояснив, що це рішення позитивно вплине на ринок автобусних перевезень та спростить функціонування системи єЧерга на кордонах. Він також зазначив, що скасування маршрутів, які не виконувалися протягом останніх місяців, дозволить розвантажити пункти пропуску. Хоркавий вважає, що рішення Мінрозвитку є дуже вчасним, особливо в період великого попиту на автобусні тури під час сезону відпусток. Крім того, він назвав безпеку та дефіцит водіїв основними причинами, які ускладнюють виконання перевезень за скасованими маршрутами. Також він зазначив проблему “тіньових” перевізників, які ускладнюють ситуацію на ринку автобусних перевезень.