Позначка: Німеччина

  • Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва

    Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва

    Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після атак Росії. Про це повідомляє Reuters.

    “Україна стикається зі своєю четвертою зимою під час війни, і наразі Росія посилила атаки на енергопостачання України, що значно загрожує забезпеченню електрики та тепла взимку”, – заявила Рейхе.

    За її словами, Україні потрібна термінова допомога для відновлення енергетичних об’єктів та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Міністерка пообіцяла під час візиту вивчити можливості надання більш конкретної та ефективної підтримки з боку Німеччини.

    Окрім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-української оборонної співпраці. “Політика безпеки завжди також є економічною політикою”, – зазначила Рейхе.

  • У Німеччині розвінчали трансферні чутки щодо Баварії і АПЛ

    У Німеччині розвінчали трансферні чутки щодо Баварії і АПЛ

    Німецький журналіст Крістіан Фальк сказав, що інформація про те, що мюнхенська Баварія зацікавлена у півзахиснику Бруно Фернандеші з Манчестер Юнайтед, є неправдивою. Він повідомив, що Баварія не розглядає можливість підписати португальця. Якщо Фернандеш покине Манчестер Юнайтед, ймовірно, він обере гравців з Саудівської Аравії. Серед можливих клубів, які готові задовольнити фінансові вимоги Манчестер Юнайтед, названі Аль-Іттіхад і Аль-Хіляль.

  • Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Підрив Північного потоку: Навроцький підтримав рішення суду щодо українця

    Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду не видавати українця Володимира Журавльова Німеччині у зв’язку з підозрою у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький вважає, що справедливого судового розгляду можна було б не очікувати в Німеччині. Він наголосив, що проєкт Північний потік приносить прибуток Німеччині, але сприяє Росії в війні проти України. Навроцький вважає, що не слід покарати українця за участь у діях, обумовлених діями Путіна.

  • Підрив Північного потоку: підозрюваний заговорив

    Підрив Північного потоку: підозрюваний заговорив

    Польський суд відмовився видачі українця Володимира Журавльова до Німеччини, де його підозрювали у саботажі газопроводу Північний потік-2. Суд вважав, що докази недостатні, а дії Журавльова були обумовлені війною, яку веде Росія проти України. Польща звільнила Журавльова з-під варти, а прокуратура не буде оскаржувати це рішення. Журавльов у своєму інтерв’ю відкидає звинувачення, стверджуючи, що не скоював жодного злочину. Він пояснив, що працює у будівельній сфері в Польщі, а його хобі – дайвінг. Українець також розповів, що покинув Україну перед вторгненням, оскільки мав родину і право на виїзд через відстрочку від мобілізації.

  • Німеччина відкликає посла з Грузії

    Німеччина відкликає посла з Грузії

    Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
    “Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
    Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
    Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
    Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
    Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
    Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
    Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії.

  • Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони

    Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони

    Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.

    Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.

    Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.

    Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.

    Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.

    Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою

  • Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.

    Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.

    За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.

    Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.

    Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.

    Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.

    Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.

    Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

  • У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    У Німеччині розслідують ситуацію з виявленням сотень громадян Угорщини, які видали себе за біженців з України, щоб отримувати грошову допомогу. Міграційні служби помітили, що деякі з них не говорили українською мовою, а використовували угорську або потребували угорського перекладача. За останні місяці було зареєстровано понад 9000 підозрілих випадків. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які не мають права на тимчасовий захист у Німеччині. Виявилося, що угорський прем’єр Віктор Орбан роздавав угорські паспорти етнічним угорцям та ромам на Закарпатті, але тепер це стало проблемою для тих, хто має угорський паспорт і шукає притулок в Німеччині.

  • Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон

    Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон

    Президент України Володимир Зеленський здійснив важливий візит до президента США Дональда Трампа, під час якого обговорили потребу в допомозі Європи Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що Україні необхідна фінансова, політична та військова підтримка для того, щоб зміцнити свої оборонні можливості і завершити війну. Мерц також попередив, що капітуляція України може відкрити двері для агресії Росії проти інших європейських країн. Після зустрічі з Трампом, Зеленський провів консультації з європейськими лідерами та дізнався, що США відмовили у наданні далекобійних ракет через пріоритетність дипломатії з боку Трампа після розмови з Путіним.

  • Європейські лідери прокоментували переговори у США

    Європейські лідери прокоментували переговори у США

    Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з Європою, лідери висловили рішучість у подальшій підтримці України. Президент Фінляндії та інші європейські лідери обіцяють надати військову, фінансову допомогу, гарантії безпеки та сприяти мирному процесу в Україні. Наступного тижня на Європейській раді будуть обговорені конкретні кроки для посилення підтримки та тиску на Росію для досягнення миру. Німеччина, Велика Британія та інші країни продовжать надсилати гуманітарну та військову допомогу Україні. Крім того, Європа має зацікавленість в баченні справедливого та тривалого миру для України.