Нафтопереробні заводи Індії почали купувати російську нафту, що знаходиться на танкерах поблизу узбережжя країни, щоб компенсувати скорочення поставок близькосхідної сировини через війну в Ірані, Про. Це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Як відомо, Індія вразлива до збоїв у постачанні нафти, оскільки її запаси можуть забезпечити приблизно 25 днів внутрішнього попиту.
З 2022 року Індія стала найбільшим споживачем морських партій російської нафти, але в січні поточного року її переробники стали скорочувати закупівлі, що допомогло Нью-Делі уникнути 25-відсоткових тарифів США і укласти з Вашингтоном проміжок.
За даними джерел, у четвер танкер “Odune”, який перевозив близько 1 мільйона барелів Urals (приблизно 130.000 тонн), пришвартувався в порту Парадип для вивантаження нафти для державної компанії IndianOil”Corp(IOC)”.
Джерела повідомили, що IOC також має отримати в суботу близько 700 000 барелів російської нафти (100 000 тонн) з танкера SpringFortuneв порту Вадинар.
Компанія не надала оперативний коментар на запит Рейтер.
Близько 9,5 мільйона барелів російської нафти перебувають на суднах неподалік індійських вод і можуть бути доставлені споживачам протягом кількох тижнів, за оцінкою джерела в галузі.
“Якщо поставки з Близького Сходу скоротяться, то індійські переробники зможуть досить швидко повернутися до російських сортів”, – заявив аналітик компанії Kpler Сумит Рітолія.
За даними Kpler, близько 30 мільйонів барелів російської нафти знаходяться на танкерах в регіонах Індійського океану, Аравійського моря і Сінгапурської протоки.
“Деякі з цих судів – ще не показали пункт призначення… Якщо індійські НПЗ не почнуть діяти, всі ці обсяги можуть вирушити до Китаю протягом одного-двох днів”, – додав Рітолія.
Позначка: Нафта
Бахрейн заявив про атаку на нафтопереробний завод
Міністерство внутрішніх справ Бахрейну повідомило про атаку на нафтопереробний завод в районі Маамір. Про це пише The Times of Israel у четвер, 5 березня. “Один об’єкт у Маамірі був атакований, і відповідні органи займаються інцидентом”, – йдеться у заяві МВС. Заява пролунала після того, як ЗМІ повідомили про ракетні обстріли Бахрейну і Об’єднаних Арабських Еміратів. Арабські телеканали опублікували відеозаписи удару по Бахрейну, на яких видно, як на НПЗ вирує пожежа.
Iran continues targeting regional oil infrastructure. Most recently, an Iranian missile struck a refinery in Bahrain. pic.twitter.com/jEvmwbqXrt — GMI (@Global_Mil_Info) March 5, 2026 Подробиць про характер атаки поки не повідомляється. Немає також інформації про можливих постраждалих або масштаби пошкоджень. В індустріальному районі Маамір розташовується нафтопереробний завод Bahrain Petroleum Company.
Орбан пригрозив силою змусити Україну відновити роботу Дружби
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що силою змусить Україну відновити транзит нафти трубопроводом Дружба. Про це політик повідомив у соцмережі Х у четвер, 5 березня.
За його словами, в Угорщини є політичні і фінансові інструменти, щоб “змусити” Україну відновити транзит нафти.
“Ми переможемо. І ми переможемо силою. У нас є політичні і фінансові інструменти, і з їхньою допомогою ми змусимо їх безумовно і якомога швидше відновити роботу нафтопроводу Дружба”, – заявив Орбан.
“Хочу дати чітко зрозуміти, тут ми переможемо, і ми переможемо силою. Тут не буде компромісів. Ми завдамо їм поразки. Ми проб’ємо нафтову блокаду, ми примусимо українців відновити постачання не через бізнес, не через угоду, не через компроміс, але через силу”, – наголосив угорський прем’єр.
Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США
Тиск політичний, а не реальний Чи справді Іран здатний створити таку блокаду? Так, він щосили намагатиметься це зробити, але повністю й надовго перекрити Ормузьку протоку складно.
По-перше, у регіоні діє американський флот, включно з авіаносними групами та базами у країнах Перської затоки. Тому США можуть швидко розмінувати протоку, знищити іранські ракетні батареї на узбережжі та забезпечити військовий супровід танкерів. До того ж, Ормуз має ширину приблизно 50 км, але судноплавні коридори значно вужчі.
Однак Іран може (умовно, з надувних човнів) мінувати акваторію, атакувати танкери ракетами і дронами, використовувати свої швидкісні катери (котрі зараз теж успішно вибивають його супротивники).
Водночас це вдарить і по самому Ірану, через Ормузьку протоку проходить майже весь експорт іранської нафти. Якщо її закрити, Іран лишається доступу до ринку, бюджет країни втрачає основне джерело доходів, а його союзники (Китай) також страждатимуть.
Тому Тегеран зазвичай використовує погрозу блокади як політичний тиск, а не реальний. “Єдине, що вони роблять – попереджають про те, що Ормузька протока закрита. Відповідно, цього достатньо, щоб танкери не ходили”, – констатував днями директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі RadioNV. Втім зазначивши, що ключове питання у тому, наскільки довго буде тривати війна та чи наважиться Корпус вартових Ісламської революції (КСІР) спровокувати масштабну екологічну й економічну катастрофу на Близькому Сході.
Й ось вчергове, після серії авіаударів по іранських об’єктах та ударів у відповідь, понад 200 суден і танкерів опинилися заблокованими біля входу до Перської затоки, великі нафтові й газові компанії почали масово змінювати маршрути поставок, а частина держав Перської затоки скоротила видобуток або зупинила експорт.
При цьому, за оцінками енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить понад 20% світових морських поставок нафти та значна частина зрідженого природного газу.Тому навіть часткове блокування викликало шок на глобальних ринках.Ціни на нафту вже почали стрімко зростати, страхові компанії відмовляються покривати ризики, що додатково обмежує рух через регіон.
Як може розвиватися ситуаціянадалі? Найбільш ймовірний сценарій – це часткова блокада: протока формально залишається відкритою, але транзит різко скорочується. Тоді ціни на нафту залишатимуться підвищеними, танкери будуть рухатися під військовим супроводом, логістика стане дорожчою.
При повній військовій блокаді, якщо Іран почне мінування акваторії або системні атаки на танкери, це може повністю зупинити рух. Наслідки можуть бути драматичними: різке зростання цін на нафту вище 100 дол. за барель, дефіцит скрапленого газу на ринках Азії, а також можливе втручання міжнародних військово-морських сил для відновлення навігації.
Однак розмови про можливий стрибок до 100 дол. і вище є значною мірою спекулятивними, переконаний експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
За його словами, поступовий підйом цін відбувався ще з середини січня і враховував плату за ризик на тлі зростання напруженості між Іраном і Сполученими Штатами. “Іран традиційно експлуатує тему перекриття Ормузької протоки, хоча насправді її фізичного перекриття ніколи не було. Відповідно з’явилася премія за ризик з боку і експортерів, і судновласників, які надають танкери з завищеною ставкою фрахту, і страхувальників тощо. Мені здається, американці та ізраїльтяни підгадали спеціально, щоб розпочати операцію у вихідний день, коли нафтові біржі не працюють”, – зазначив Гончар у коментарі Главкому. Однак після удару 2 березня по нафтовому комплексу у Рас-Таннурі (найбільшому не тільки в Саудівській Аравії, але і в усій Перській Затоці, та й у світі) ситуація почала змінюватися. До того ж, напередодні було уражено видобувну морську платформу в ОАЕ. Але все це ще поодинокі ураження (котрі, безперечно, справляють ефект, бо ніхто не знає, що буде далі), проте принципово ситуацію не змінюють, каже Гончар. “Якогось раптового виникнення дефіциту нафти немає. Так, зараз призупинився рух танкерів в Ормузькій протоці. Іран оголошував про закриття Ормузу, хоча якихось реальних дій, мінування фарватеру чи масованого бомбардування танкерів авіацією не було. Як немає в цілому руйнації нафтової інфраструктури Перської затоки, тобто Іран тут діє достатньо виважено. Така виваженість пояснюється просто: він не хоче отримати удари по своїй нафтотранспортній та нафтовидобувній інфраструктурі, оскільки його експорт та імпорт так само йде через Ормузьку протоку”, – пояснив експерт. Тож третім варіантом є політичні переговори, після яких судноплавство поступово відновиться. Але навіть у такому випадку ринок енергоносіїв залишатиметься нестабільним ще кілька місяців. Головний біль Китаю та інших Між тим Китай є одним з головних зацікавлених гравців у цій кризі, адже значна частина його нафтового імпорту надходить саме через Ормузьку протоку.Тож Пекін уже закликав сторони конфлікту гарантувати безпеку судноплавства.
Для врегулювання ситуації, крім дипломатичних заяв, Китай тисне на Іран із вимогою не атакувати танкери, термново шукає альтернативні джерела нафти й може використовувати свої стратегічні нафтові резерви (ті самі заповнені під зав’язку дешевою іранською, венесуельською та російською нафтою свої сховища) для стабілізації ринку.
Однак через високу залежність від імпорту енергоносіїв саме Китай може стати однією з найбільш постраждалих економік у разі тривалої блокади.
Скільки ж ще триватиме фактичне перекриття Ормузу? Історично блокування тут має короткостроковий характер, оскільки воно шкодить не лише імпортерам, а й самим експортерам нафти.
Експерти припускають три часові горизонти: кілька тижнів, якщо сторони швидко перейдуть до переговорів; 2-3 місяці, якщо конфлікт залишиться у фазі обмежених бойових дій; а також довше півроку (у разі масштабної регіональної війни).
Втім тривала блокада виглядає малоймовірною, бо вона, повторимо, б’є й по економіці самого Ірану.
Разом із тим наслідки можуть бути негативнимиі для США. По-перше, це створює ризики для союзників Штатів у Перській затоці, по-друге викликає необхідність масштабування військово-морської операції. Але з’являються й потенційні вигоди, такі, як зростання попиту на американську нафтута посилення ролі США як гаранта безпеки морських шляхів.
Тож експерти напівіронічно (а може й ні) передбачають реальну можливість спільного патрулювання танкерів з нафтою у Ормузі і американськими, й китайськими військовими кораблями.
Водночас агресивна Росія з енергетичної кризи отримує короткострокові економічні вигоди: частина азійських покупців може збільшити закупівлі російської нафти. Однак є і ризики, такі, як глобальна рецесія завдяки скороченню попиту на енергоносії (саме тому ОПЕК+ не “задирають” безкінечно нафтові ціни).
Для України ж наслідки будуть переважно непрямими. Це насамперед зростання світових цін на паливо.Але є й потенційні плюси: це зменшує можливості Росії демпінгувати енергоносії, а потреба глобальної безпеки енергетичних шляхів посилює співпрацю з союзниками.
Ірина Носальська
Китай наказав нафтопереробним заводам припинити експорт палива
Китайський уряд наказав провідним нафтопереробним компаніям країни призупинити експорт дизельного палива та бензину, оскільки ескалація конфлікту на Близькому Сході перешкоджає постачанню сирої нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
Зазначається, що нафтопереробникам було наказано припинити укладення нових контрактів і домовитися про скасування вже узгоджених поставок. Виняток було зроблено для авіаційного та бункерного палива, що зберігається на митних складах, а також для поставок до Гонконгу та Макао.
PetroChina Co., Sinopec, CNOOC Ltd., Sinochem Group і приватний нафтопереробник Zhejiang Petrochemical Co. регулярно отримують від уряду квоти на експорт палива.
Видання нагадує, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, яке також спричинило потрясіння у світовій торгівлі енергоносіями, влада Китаю часто скорочувала експортні квоти або відкладала їх розподіл, що призводило до зменшення обсягів поставок.
Хоча Китай є лише третім за величиною постачальником нафтопродуктів – його величезний нафтопереробний сектор в основному задовольняє внутрішній попит, пише Bloomberg.
Раніше повідомлялося, що Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку.
Найближчим часом до регіону вирушить спеціальний посланник уряду Китаю у справах Близького Сходу Чжай Цзюнь. Бензин по 100 грн? Прогнози щодо вартості палива
Неподалік від берегів Кувейту стався вибух на нафтовому танкері
Вибух стався на нафтовому танкері неподалік порту Мубарак-аль-Кабір (Кувейт) ввечері у середу, 5 березня. Про це повідомило Управління морських торговельних операцій Великої Британії (UKMTO).
В UKMTO заявили, що мають повідомлення про інцидент за 30 морських миль на південний схід від порту Мубарак-аль-Кабір.
Капітан танкера, який стояв на якорі, поінформував про великий вибух з лівого борту, після чого невелике судно покинуло місце події.
“У воду витікає нафта з вантажного відсіку, що може мати певний вплив на довкілля. Судно набрало воду, про пожежу не повідомляється, екіпаж у безпеці”, – зазначається в повідомленні.
Нині проводиться розслідування інциденту.
Фіцо назвав умову зустрічі з Зеленським
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо хоче “скоординувати” з Європейською комісією позицію стосовно нафтопроводу Дружба перед зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. Про це він заявив у відеозаяві, оприлюдненій на платформі X.
За його словами, він все ще зацікавлений в особистій зустрічі з українським президентом.
Проте Фіцо натякнув, що зустріч відбудеться не раніше наступного вівторка, адже він сподівається переговорів з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
“Я казав, що зацікавлений у зустрічі із президентом Зеленським. Але цьому має передувати зустріч з президенткою Європейської комісії. У вівторок я збираюся в Париж на ядерний форум. І тоді ми спробуємо організувати зустріч з головою Єврокомісії – протягом цих днів, коли я перебуватиму у Франції”, – заявив Фіцо.
Він додав, що Братислава та Брюсселі нібито мають разом “тиснути на Зеленського” щодо відновленні роботи нафтопроводу Дружба.
“Ми повинні тиснути на президента Зеленського, щоб він дозволив інспекцію на місці, і далі тиснути, що він пустив нафту через свою територію. Тому що він завдає шкоди цілому Європейському Союзу і, звісно, нічого від нього не отримає. Навпаки він втрачає підтримку дедалі більшої кількості країн”, – стверджує словацький чиновник.
Він додав, що місце потенційної зустрічі із Зеленським не узгоджене, а загалом вона є безглуздою, адже Україна буцімто “демонстративно” не відновлює нафтопровід.
WE HAVE NOWHERE TO TURN!If Zelensky doesn’t allow oil to flow to Europe, he is asking for the €90 billion loan to be stopped. pic.twitter.com/PARZzU0OJl— Robert Fico 🇸🇰 (@RobertFicoSVK) March 4, 2026 Як відомо, 27 лютого Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Президент запросив прем’єр-міністра Словаччини в Україну для обговорення всіх наявних питань.
Згодом Зеленський виступив із пропозицією організувати широку зустріч для обговорення всіх питань двосторонніх відносин. Прем’єр Словаччини погодився та попросив уряд підібрати прийнятну дату, проте дав зрозуміти, що віддає перевагу проведенню такої зустрічі в одній із країн Євросоюзу
В ОП запропонували Фіцо рамки візиту
Goldman Sachs попереджає: ціни на нафту можуть зрости до $100
Ціни на нафту можуть перевищити 100 доларів за барель, якщо Ормузька протока буде закрита для проходу танкерів ще протягом п’яти тижнів. Про це свідчить прогноз аналітиків Goldman Sachs Group Inc.
Цього тижня вартість Brent піднімалася вище за 85 доларів за барель у зв’язку з побоюваннями перебоїв поставок з Близького Сходу після початку США та Ізраїлем військових дій проти Ірану. Тегеран завдав ударів у відповідь по Ізраїлю та ряду країн Перської затоки, які торкнулися зокрема, енергетичної інфраструктури в регіоні. Прохід танкерів Ормузькою протокою, через яку йде близько 20% світових нафтових потоків, фактично зупинився через погрози з боку Ірану.
Аналітики Goldman підвищили прогноз середньої ціни Brent на поточний рік до 71 із 64 доларів за барель, WTI – до 67 із 60 доларів.
Вони також підвищили прогноз вартості Brent на другий квартал 2026 року на 10 доларів – до 76 доларів за барель, зазначивши, що обмеження постачання нафти через Ормузьку протоку призведе до скорочення запасів ОЕСР та видобутку у країнах Близького Сходу.
“Зростання цін на нафту може виявитися ще суттєвішим, ніж передбачають наші оцінки, оскільки тривалі перебої в постачаннях можуть збільшити час між відновленням видобутку та його повним відновленням”, – йдеться в огляді Goldman.
Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ
Ормузька протока між Перською та Оманською затоками – це ключова артерія світової економіки, через яку світ отримує з країн Перської затоки 20% всієї нафти та скрапленого газу. Іран контролює північний берег вузької протоки. Він загрожує перекрити Ормузь у відповідь на агресію з боку США та Ізраїлю. Зараз судноплавство фактично зупинено, оскільки перевізники не хочуть ризикувати, а страхування різко подорожчало.
В інтересах Росії
Якщо Ормузь буде перекритий, то світ втратить не лише легальну ближньосхідну нафту з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку, а й контрабандну підсанкційну нафту Ірану. А з урахуванням американської блокади Венесуели Росія залишиться фактично єдиним продавцем дешевої тіньової нафти. В умовах неминучого зростання світових цін їй буде простіше реалізувати застряглі в морі обсяги.
“Володимир Путін виграє від війни завдяки зростанню цін на нафту та попиту на російську підсанкційну сировину, — впевнений експерт Bloomberg з енергетики Хав’єр Блас. — Покупцем може стати Індія, якщо Білий дім закриє на це очі”.
Трамп вимагав від Індії припинити імпорт російської нафти. Однак дешеві ціни на бензин у США напередодні листопадових виборів до Конгресу можуть виявитися для нього важливішими.
Навіть якщо Трамп продовжить сердитися, Індія, ймовірно, повернеться до закупівель російської нафти, вважають аналітики. S&P Global зазначає, що стратегічні запаси нафти в Індії зараз нижчі за рівень, рекомендований Міжнародним енергетичним агентством (IEA).
Китай, навпаки, останнім часом активно нарощував резерви, але й він буде готовий збільшити морський імпорт з Росії, якщо Ормузь буде перекритий. Getty Images Наслідки
США — найбільший у світі виробник нафти та газу, Америці не загрожує фізичний дефіцит поставок. До того ж, вона має стратегічний нафтовий резерв, який можна розпродавати для запобігання стрибкам цін.
Інша справа — Європа. Після енергетичного розлучення з Росією, що постачала трубопровідний газ за довгостроковими контрактами, ЄС купує нафту та газ на відкритому ринку і залежить від ринкових цін. Економіка Європи ледь зростає, на відміну від американської, і будь-яка нова енергетична криза загрожує економічними та політичними потрясіннями.
Рішення від Трампа
Президент США Дональд Трамп написав у Truth Social: «Якщо потрібно, Військово-морські сили США почнуть супроводжувати танкери при проходженні Ормузької протоки — і якнайшвидше».
Трамп також повідомив, що доручив федеральним відомствам надати «страхування політичного ризику та гарантії ВСЬОМУ морському торговельному флоту» (виділено КАПСОМ в оригіналі).
«Що б не сталося, Сполучені Штати забезпечать ВІЛЬНИЙ ПОТОК ЕНЕРГІЇ світу», — підкреслив він.
Трамп обіцяє супровід ВМС США танкерів через Ормуз
Президент США Дональд Трамп оголосив про готовність Військово-морських сил країни супроводжувати нафтові танкери через Ормузьку протоку, якщо виникне така необхідність. Свою позицію він висловив на платформі Truth Social у вівторок, 3 березня.
Крім того, Трамп заявив, що доручив Корпорації фінансування розвитку США надати страхові та фінансові гарантії для забезпечення морської торгівлі в регіоні Перської затоки. Це, зокрема, включатиме підтримку нафтових танкерів, які перетинають стратегічний маршрут.
“З негайним вступом в силу я доручив Корпорації фінансування розвитку США (DFC) надати за дуже розумною ціною страхування політичних ризиків та гарантії фінансової безпеки всіх морських перевезень, особливо енергоносіїв, що проходять через Перську затоку”.
Раніше Іран оголосив про закриття Ормузької протоки, одного з найважливіших у світі морських шляхів, та попередив про можливі атаки на будь-які судна, що спробують пройти через неї. У результаті цього ціни на нафту відчутно підскочили.
Довготривалі порушення судноплавства у цій протоці, через яку проходить близько 15% глобального нафтового трафіку та 20% постачання зрідженого природного газу, можуть спричинити серйозні економічні наслідки на світовому рівні.
Нагадаємо, 3 березня Трамп відкинув можливість переговорів з Іраном, заявивши це на тлі четвертого дня військових операцій проти тегеранського режиму.