У Сербії невідомі облили фарбою пам’ятник Шевченка

Посольство України у Республіці Сербія повідомило про акт вандалізму щодо пам’ятника українському поету Тарасу Шевченку в сербському місті Нові Сад. Дипломатичне відомство розцінює його як спрямований на підрив українсько-сербських відносин. Про це повідомляється на сторінці посольства у Facebook.
“З глибоким обуренням Посольством України в Республіці Сербія була сприйнята інформація про пошкодження пам’ятника українському поету Т.Г.Шевченку у м. Нові Сад.
Розцінюємо… інцидент, як ганебний акт проти пам’ятника архітектури міста Нові Сад та намагання зганьбити пам’ять про символ українського народу у трагічну для всієї України та цивілізованого світу дату 24 лютого. Ці дії вандалів спрямовані на підрив українсько-сербських відносин”, – мовиться в дописі.
На відео, поширеному сербським порталом 192.rs, видно, що монумент Шевченкові облили чорною фарбою. Також були пошкоджені літери прізвища на його п’єдесталі.
У посольстві закликали правоохоронні органи Сербії “розслідувати обставини даного інциденту та притягнути винуватців до відповідальності”. Пам’ятник Шевченку був встановлений в Нові Саді у 2021 році за ініціативи місцевої української громади та в межах реалізації українсько-сербських домовленостей рівні президентів країн, досягнутих ще у 2018 році.

В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.

Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США

Лідери держав Європейського Союзу під час неформального засідання ухвалили висновки щодо стосунків між ЄС та США. У документі зазначено, що Європа і Америка є давніми союзниками і партнерами, і вони мають будувати відносини на основі доброзичливості та поваги. ЄС також підтримує безпеку Арктики через співпрацю в межах НАТО. Лідери висловили підтримку Королівству Данія та Гренландії і зауважили про відсутність нових тарифів США на продукцію з Європи. ЄС заявив, що буде захищати свої інтереси від будь-яких форм примусу та має необхідні засоби для цього. Також були висловлені сумніви стосовно статуту Ради миру і обіцянка працювати над мирним планом для Гази за умови виконання Радою миру своїх обов’язків як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС запланована на 12 лютого і буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в новому геоекономічному контексті.

Лідери Японії й Південної Кореї разом зіграли на барабанах

Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі та президент Південної Кореї Лі Чже Мьон влаштували несподіваний музичний дует під час своєї зустрічі. Вони разом грали на барабанах під пісні відомого південнокорейського гурту BTS та фільму “Кейпоп-мисливиця на демонів”. Такаїчі, яка є фанаткою хеві-металу, зауважила, що президент Лі Чже Мьон виявився вправним барабанщиком, навчившись грати лише за кілька хвилин. Лідери країн також відвідали храм у рідному місті Такаїчі, показуючи більш дружні стосунки між Японією та Південною Кореєю. Вони обговорили поглиблення співпраці в галузі безпеки та економіки в умовах зростання напруженості в регіоні та планують продовжити співпрацю у майбутньому.

Американці визначилися зі ставленням до операції у Венесуелі

Згідно з опитуванням Reuters, кожен третій американець підтримує військову операцію США у Венесуелі, але 72% опитаних висловили занепокоєння щодо втручання країни у справи Венесуели. Також виявлено, що більше половини республіканців підтримують військову операцію та контроль над нафтовими родовищами у Венесуелі, але більшість з них також висловили стурбованість щодо залучення до справ країни та фінансових витрат. Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа підвищився до 42%. Нагадаю, що в ООН висловили занепокоєння щодо спецоперації США в Венесуелі, під час якої було викрадено президента Ніколаса Мадуро.

В Білому домі пояснили дії США за каденції Трампа

Один з помічників президента США Дональда Трампа, Стівен Міллер, вважає, що в сучасному світі головну роль відіграє сила і влада. Він заявив, що США, як наддержава, будуть діяти відповідно до цього статусу. Міллер також висловив погляди щодо можливого захоплення президентом Венесуели Ніколасом Мадуро. Він зазначив, що США використовуватимуть свою збройну силу для захисту американських інтересів. Також було зазначено, що Гренландія може стати частиною США, а також натякнуто на можливість військових дій. Ці коментарі висловлені після того, як Трамп погрожував діями проти інших країн.

Віце-президент Венесуели після погроз Трампа змінила тон

Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес пом’якшила свою риторику, заявивши про готовність до співпраці зі Сполученими Штатами та запросила уряд США долучитися до спільної “програми співпраці”. Про це повідомляє CNN.
За її словами, порядок денний буде спрямований на “спільний розвиток у рамках міжнародного права для зміцнення міцного співіснування громад”.
Венесуела “надаватиме пріоритет” переходу до “збалансованих і поважних міжнародних відносин” зі США та регіоном.
“Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і тепер це послання всієї Венесуели… Венесуела має право на мир, розвиток, суверенітет і майбутнє”, – сказала Родрігес у коментарі, адресованому безпосередньо президенту США.
Останні коментарі Родрігес змінили тон порівняно з попередніми заявами, в яких вона засуджувала “брутальне застосування сили” з боку Сполучених Штатів для усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро.

Спецпосланник Трампа заперечив плани “завоювання” Гренландії

Сполучені Штати не планують “завоювання” острова Гренландія. У цьому запевнив призначений президентом США Дональдом Трампом спецпосланник у Гренландії і також губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, це повідомляє AP.
Лендрі, у своїх перших детальних коментарях після призначення на нову роль, заявив, що адміністрація Трампа не збирається “намагатися когось завоювати” чи “відібрати чиюсь країну”.
Він переконує, що це суперечить прямим заявам Трампа про те, що він хоче взяти острів під контроль “з міркувань безпеки США”.
“Думаю, наші дискусії мають бути з людьми у Гренландії… чого вони прагнуть, яких їм можливостей не надали, чому вони не мають захисту, на який заслуговують”, – стверджує американський посадовець.
Як відомо, Дональд Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії.

Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”

Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами.

Китай наполягає, щоб глава уряду Японії забрала назад слова про Тайвань

Китай закликає прем’єр-міністра Японії відкликати свої заяви щодо острова у спорі між двома країнами. Речник МЗС Китаю вважає, що висловлювання японських політиків є неправомірними та провокують конфлікт. Китай вимагає від Японії поваги до міжнародного права й утримання від подальших некоректних заяв. Відносини між двома країнами погіршуються через обговорення Тайваню, який Китай вважає своєю територією.