Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з главою Литви Гітанасом Наусєдою 25 січня обговорив підтримку української енергосистеми, військову співпрацю та дипломатичні зусилля для досягнення миру. Про це він повідомив у соцмережах.
Окрему увагу під час зустрічі було приділено військовій взаємодії та розвитку спільних оборонних проєктів. За словами президента, Литва запропонувала відкрити у Вільнюсі експортну платформу зброї, яка може стати інструментом для посилення оборонних можливостей України та партнерів.
Також обговорювалася підтримка ініціативи PURL і співпраця в межах програми SAFE.
Зеленський подякував Литві за конкретну допомогу: країна вже ухвалила рішення передати українським містам і громадам майже сотню генераторів.
“Наша дипломатія теж серед найважливіших питань перемовин. Поділився свіжими деталями дипломатичної роботи заради миру – про зустрічі в Абу-Дабі української, американської та російської делегацій. Україна, як і завжди, робить усе можливе зі свого боку для закінчення війни”, – повідомив президент.
Як повідомлялось, Литва розглядає можливість відправки військових в Україну. Міністр оборони країни наголосив на важливості міжнародної співпраці між Литвою, Європою, США та Україною задля досягнення і підтримання миру в регіоні.
Позначка: Литва
Зеленський із першою леді прибули до Литви
Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською прибули до Литви, де візьмуть участь в офіційних заходах, присвячених річниці Січневого повстання. Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифиров, передає РБК-Україна.
За його словами, у межах візиту заплановані переговори глави держави з президентом Литви Гітанасом Науседою та президентом Польщі Каролем Навроцьким у форматі Люблінського трикутника.
Також відбудеться окрема зустріч президента та першої леді України з президентом і першою леді Литви.
Згідно з програмою візиту, зустріч президентів України, Литви та Польщі запланована на 15:20. О 17:00 відбудеться спільна пресконференція лідерів.
Раніше ЗМІ також повідомляли, що паралельно з тристоронньою зустріччю України, США та РФ, в в Абу-Дабі відбулися прямі двосторонні переговори української та російської сторін.
Зеленський зустрінеться з двома президентами у Вільнюсі
Президент України Володимир Зеленський планує зустрітися у Вільнюсі з польським президентом Каролем Навроцьким та президентом Литви Ґітанасом Науседою. Зустріч запланована на неділю під час відзначення 163-ї річниці Січневого повстання. Президенти візьмуть участь у святій месі у Віленській архікатедрі, спільно вшановуючи спільну історію боротьби з царською Росією. Під час конференції в Давосі польський президент підтвердив плани зустрічі з Володимиром Зеленським, але відмовився від поїздки до Києва через четверту річницю вторгнення Росії на Україну.
Литва судитиме шістьох іноземців за спробу теракту на оборонному заводі
Шістьох іноземців у Литві обвинувачують у підготовці терористичного акту проти компанії, що надає допомогу Україні. Спроба атаки мала відбутися у вересні 2024 року. Обвинувальний акт передали до суду, де їм пред’явлені звинувачення участі в терористичній групі, спробі вчинення терористичного акту та фінансуванні тероризму. Один з підозрюваних уже затриманий в Колумбії, триває процедура його екстрадиції до Литви, ще троє перебувають у розшуку. Прокуратура вважає, що діяльність групи могла бути координована з Росією та пов’язана з російською військовою розвідкою. Найбільш серйозне обвинувачення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до 15 років.
Ще одна країна НАТО розглядає можливість відправки військових в Україну
Литва розглядає можливість відправки своїх військових до України після досягнення миру між Україною та Росією. Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що обговорення цього питання тривають, але жодних конкретних деталей чи остаточних рішень ще не ухвалено. У разі миру до України можуть бути відправлені кілька сотень литовських військовослужбовців. Лідери багатьох країн узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, що включатиме підтримку ЗСУ, багатонаціональні сили та юридичні зобов’язання у разі нового нападу Росії.
Пошкодження кабелю в Балтійському морі: в Литві повідомили деталі
Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі біля порту Лієпая. Литовський Національний центр управління кризами сповістив про це інцидент латвійським колегам для розслідування. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, але в даний час інтернет-трафік перенаправлено на інші канали. Латвійська поліція спільно з іншими службами взяла під варту судно у порту Лієпая, де знаходиться кабель, і веде співпрацю з його екіпажем. Наразі немає інформації про затримання судна чи його екіпажу.
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%.
Литва вийшла з конвенції про заборону протипіхотних мін
Литва вийшла з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Це сталося шість місяців тому після того, як країна офіційно повідомила про це ООН. Тепер Литва може розпочати переговори щодо закупівлі або виробництва таких мін. Це рішення підтримав у травні і парламент Литви. Багато країн ЄС є членами цієї конвенції, але деякі великі країни, такі як Китай, Росія, США, Індія та Пакистан, до неї не приєдналися.
Литва засудила викрадення Росією українців на Сумщині
Литва зреагувала на викрадення понад 50 українців із села Грабовське на Сумщині російськими військами, закликавши РФ негайно їх звільнити. Про це повідомив міністр закордонних справ країни Кястутіс Будріс на платформі X.
“Ці напади, спрямовані переважно на літніх жителів, вкотре викривають повний цинізм Росії та показують, що вона не має меж. Це воєнний злочин, і Росія не уникне відповідальності за цей та всі інші злочини, які вона скоїла проти України”, – зазначив міністр.
Будріс наголосив, що на відміну від України, Росія не зацікавлена ані в припиненні вогню, ані у всеохопному, справедливому та тривалому мирі, а також робить усе, щоб зірвати міжнародні зусилля щодо досягнення миру, який би поклав край агресивній війні Росії проти України.
Глава МЗС закликав не розглядати терористичні дії Росії як нову норму, адже женевські конвенції та протоколи до них досі чинні, ніхто їх не денонсував.
“Мандати численних міжнародних організацій досі дійсні, ніхто їх не скасовував. Литва закликає кожну таку організацію бути вірною своєму мандату та не мовчати перед обличчям злочинних дій Росії проти міжнародного права, проти України та проти українських мирних жителів. Дії, а не мовчання, роблять вас актуальними як у часи війни, так і в мирний час”, – додав Будріс.
Як ми вже писали, ЗСУ в коментарях ЗМІ підтвердили, що російські війська перетнули державний кордон України поблизу села Грабовське в Сумській області на кордоні з Росією та вивезли звідти понад 50 цивільних. Згодом інформацію підтвердив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Раніше ЗМІ писали, що людей вивезли на територію РФ для проведення так званих “фільтраційних заходів”.
До України доправили теплову електростанцію з Литви
Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
Україна цілодобово імпортує електроенергію