Москва вживатиме заходів, якщо країни Євросоюзу надають свій повітряний простір для атак українських безпілотників на Росію. Про це казав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у вівторок, 31 березня.
“Безумовно, ми вважаємо, що, якщо відбувається надання повітряного простору для здійснення ворожої терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки і вжити відповідних заходів”, – сказав Пєсков.
За його словами, російські військові ретельно відстежують, аналізують ситуацію і виступають з відповідними пропозиціями.
Як відомо, за останній тиждень в країнах Балтії і в Фінляндії неодноразово знаходили дрони, які були визнані українськими. Знахідки були зроблені на тлі потужних атак БпЛА на російські нафтові порти на Балтиці.
У свою чергу Росія розв’язала масштабну інформаційну операцію проти країн Балтії.
Позначка: Прибалтика
Генштаб підтвердив ураження НПЗ на Балтиці
У ніч на четвер українські військові завдали ураження по Кірішському нафтопереробному заводу в Ленінградській області РФ. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 26 березня.
“За попередньою інформацією, виникла пожежа на території підприємства – займання установок первинної переробки нафти і двох резервуарів. Результат ураження та масштаби завданих збитків уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Кірішський НПЗ входить до трійки найбільших нафтопереробних заводів РФ. Він має встановлену потужність переробки близько 20-21 млн тонн нафти на рік. На підприємство припадає понад 6% від загального обсягу всієї нафтопереробки країни-агресора.
Потужності заводу використовуються для виробництва широкої номенклатури нафтопродуктів, зокрема пального, що застосовується для забезпечення потреб збройних сил РФ.
Водночас Reuters з посиланням на два джерела в галузі інформує, що нафтопереробний завод Кірішинефтеоргсинтез (Кінеф) у Ленінградській області призупинив переробку нафти через удар дронів.
Стверджується, що на заводі спалахнула пожежа та отримали пошкодження обидві головні технологічні установки – АВТ-4 та АВТ-6. Терміни їх відновлення поки що неясні.
Цей НПЗ вже втретє за останні півроку зупиняє виробництво через атаки дронів. У вересні минулого року він втрачав 40% потужності через пожежу на одній із установок, а потім знову частково призупиняв випуск у жовтні.
Раніше в четвер російська влада підтвердила атаку на завод КІНЕФ. Окупанти заявляли, що нібито збили 20 безпілотників.
ЗСУ уразили російський бойовий криголам на Балтиці
В ніч на середу українським військовим вдалося уразити російський бойовий криголам в Ленінградській області РФ на Виборгському суднобудівному заводі. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 25 березня.
“За попередньою інформацією, це патрульний криголам Пурга проєкту 23550, що планувався для дій у складі Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації. Подібні судна виконують завдання як криголама, так і військового корабля”, – вказано в повідомленні.
Військові запевнили, що продовжать уражати важливі об’єкти противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території РФ до повного припинення збройної агресії проти нашої держави.
Раніше в березні бійці ГУР завдали ударів по двох військових суднах Росії в Чорному морі. Вони були основними елементами так званої Керченської поромної переправи та відігравали одну з ключових ролей у морській воєнній логістиці РФ.
Удар по Бєлгороду: без світла 450 тисяч росіян
Пошкодження кабелю в Балтійському морі: в Литві повідомили деталі
Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі біля порту Лієпая. Литовський Національний центр управління кризами сповістив про це інцидент латвійським колегам для розслідування. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, але в даний час інтернет-трафік перенаправлено на інші канали. Латвійська поліція спільно з іншими службами взяла під варту судно у порту Лієпая, де знаходиться кабель, і веде співпрацю з його екіпажем. Наразі немає інформації про затримання судна чи його екіпажу.
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією була помічена підозріла активність, коли загін вояків почав рухатися в напрямку кордону. Прикордонна служба зафіксувала цей рух на відео, де видно, що групи вояків почали вишикуватися поперек дороги. Після цього Естонія тимчасово закрила проїзд через цей район, оскільки отримала від Росії відповідь, що це “абсолютно штатні заходи”. Аналізи показують, що Росія може готуватися до конфлікту з НАТО, використовуючи так звану Фазу нуль, коли проводить інформаційно-психологічні операції перед можливим вторгненням. Експерти вважають, що ця активність на кордоні може бути частиною цих підготовок. Крім того, в Балтійському регіоні спостерігаються інші дії, такі як диверсії та технічні несправності, що можуть бути підготовкою до можливого конфлікту. Балтійські країни готуються до можливого вторгнення, розробляючи плани евакуації та підготовуючи укриття для мешканців прикордонних районів. Це показує, що ситуація на кордоні може бути напруженою, і країни роблять все можливе для захисту своїх громадян.
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.