Латвія – Антикор

Україна знайшла донорів у Європі для своїх пошкоджених ТЕС

Україна отримуватиме обладнання зі списаних електростанцій у Європі для відновлення своїх ТЕЦ і ТЕС. Про це міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив на своєму Telegram-каналі у вівторок, 3 березня.

Міністр зазначив, що на попередньому енергетичному засіданні за участю міжнародних партнерів досягнуто домовленостей про передачу обладнання, яке вже не використовується на європейських станціях. Українські технічні команди вже побували в Латвії, Австрії та Німеччині.

Зокрема, у Латвії була виокремлена Ризька ТЕЦ, яка перебуває в стані декомісії. Частини її конструкції плануються до використання для ремонтів українських теплоелектроцентралей.

Також українські фахівці аналізують технічний стан двох вугільних ТЕС у Німеччині та двох теплоелектроцентралей в Австрії. Крім того, низка країн Східної Європи висловили готовність передати свої застарілі вугільні та газові станції для потреб України.

За словами Шмигаля, це обладнання дасть змогу швидко відновити об’єкти енергосистеми країни, які зазнали пошкоджень унаслідок війни.

За прогнозами експертів, енергосистема України може стабілізуватися вже у квітні завдяки підвищенню температури та завершенню опалювального сезону. Однак очікується, що російська сторона продовжить атаки на енергетичну інфраструктуру навіть після закінчення зими. З огляду на це уряд разом із регіонами розпочав підготовку до наступного холодного сезону.

Також стало відомо, що РНБО ухвалила плани забезпечення стійкості енергосистеми для всіх регіонів і міст, окрім Києва, якому надано додатковий час для розробки відповідних документів.

Японія передала Україні три потужні трансформатори

Латвія передасть теплову електростанцію Україні

Латвія передасть Україні повноцінну теплову електростанцію. Про це сказала міністр закордонних справ Латвії Байба Браже напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ в Брюсселі, повідомив Укрінформ в понеділок, 23 лютого.
“Латвія робить усе можливе. Ми щойно надали черговий пакет енергетичної підтримки і готуємо ще один, включаючи буквально переміщення демонтованої в Латвії теплоелектростанції, яка нам більше не потрібна”, – заявила вона, відповідаючи на запитання про те, що робить її країна, щоб запобігти продовженню війни в Україні ще на рік.
Браже також нагадала про військову підтримку України з боку Латвії.
“Ми щойно оголосили про чергове зобов’язання в рамках PURL саме щодо американської зброї, яка є найефективнішою проти російських ракет”, – додала міністр.

Латвія оголосила про внесок а ініціативу PURL

Латвія виділяє 10 млн євро в межах ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України. Про це повідомила прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня у соцмережі X в вівторок, 17 лютого.
“Ми виділимо 10 млн євро на підтримку України в рамках фонду НАТО PURL. Це те, що ми сьогодні вирішили в уряді”, – написала вона.
За словами очільниці уряду, кошти будуть спрямовані на придбання озброєння та обладнання, необхідного для захисту України. Закупівлі здійснюватимуться у США – стратегічного партнера Латвії, що гарантує надійність та високу якість допомоги.
Сіліня додала, що внесок Латвії реалізується в межах зобов’язання виділити на підтримку України не менше 0,25% ВВП, що є черговим підтвердженням послідовної та твердої позиції Риги щодо допомоги Києву в умовах російської агресії.

У Латвії закликали припинити мовлення приватного російськомовного радіо

Нацрада з електронних засобів масової інформації Латвії (NEPLP) закликає депутатів Сейму прийняти рішення про припинення роботи всіх приватних радіостанцій, що ведуть мовлення російською мовою. Про це повідомляє Delfi.
За словами голови NEPLP Іварсаа Аболіньша, Латвії не слід фінансувати діяльність приватних радіостанцій російською мовою. За його трактуванням, держава фактично фінансує такі радіостанції, оскільки всі російськомовні станції використовують безкоштовно надані частоти, які є державною власністю і найціннішою частиною бізнесу.
Він повідомив, що минуло вже більше місяця з того часу, як NEPLP внесло до комісії Сейму з прав людини та громадських справ пропозицію поступово, протягом восьми років, припинити діяльність радіостанцій російською мовою. Голова NEPLP дорікнув голові комісії Лейлі Расімі за те, що вона не включила це питання до порядку денного.
Він також стверджує, що Міністерство культури, очолюване Агнесе Лаце, раніше вже не підтримало цей підхід і не проявило інтересу до дискусій.
Аболіньш закликає інші фракції Сейму – коаліційні “Нова Єдність”, Союз “зелених” і селян, опозиційні Національне об’єднання, “Об’єднаний список”, “Латвію на першому місці” і “Стабільності!”, а також незалежних депутатів “підійти до цього питання по-державному” і підтримати цю пропозицію, припинивши за державні кошти підтримувати радіомовлення російською мовою.
“Латвія перейшла на фінансоване державою освіту тільки латиською мовою, і немає ніяких аргументів, щоб цінні державні ресурси витрачалися на підтримку інформаційного простору російською мовою в комерційному радіосередовищі”, –зазначив Аболіньш.
Як відомо, з 1 січня цього року припинило мовлення громадське російськомовне Латвійське радіо-4.

Російський дрон атакував латвійських журналістів на Донеччині

Знімальна група латвійських журналістів потрапила під атаку російського FPV-дрона на Донеччині, коли прямувала до позицій одного з українських підрозділів для зйомки репортажу. Про це повідомляє латвійський мовник LSM.
Журналістка Одіта Кренберга та оператор Айгарс Ковалевскіс їхали разом з військовим Олександром, який воює за Україну у складі десантної бригади ЗСУ. Вони планували знімати історію добровольця з Латвії з позивним “НАТО”.
Біля ділянки дороги, де автомобілі змушені знижувати швидкість, поруч із машиною вибухнув російський FPV-дрон.
Уламки пошкодили задню частину авто та вибили скло, однак ніхто з людей не постраждав – водій вчасно помітив небезпеку і прискорився.
У LSM зазначили, що журналісти усвідомлюють ризики роботи на фронті, та їхня присутність дозволяє документувати реальність війни та протидіяти дезінформації.

У Латвії втретє провели жеребкування для військової служби

У Латвії було проведено жеребкування, під час якого відібрали 400 молодих чоловіків, які отримають повістки для проходження обов’язкової військової служби в межах Державної служби оборони. Міністерство оборони Латвії заявило, що вони відібрали цих чоловіків з серед майже 8 тисяч кандидатів, які відповідали умовам для служби. Після медичного огляду призовників направлять до підрозділів Національних збройних сил на 11 місяців служби, яка розпочнеться у липні. Очікується, що близько половини відібраних фактично вступлять в службу. Також відзначається, що добровольці отримують більшу грошову винагороду, ніж призовники. А також, громадян Латвії, які проживають за кордоном, також залучатимуть до військової служби. Латвія відновила обов’язкову військову службу для чоловіків віком від 18 до 27 років з 1 січня 2024 року. Якщо не вистачає добровольців, використовують систему жеребкування.

Пошкодження кабелю в Балтійському морі: в Литві повідомили деталі

Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі біля порту Лієпая. Литовський Національний центр управління кризами сповістив про це інцидент латвійським колегам для розслідування. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, але в даний час інтернет-трафік перенаправлено на інші канали. Латвійська поліція спільно з іншими службами взяла під варту судно у порту Лієпая, де знаходиться кабель, і веде співпрацю з його екіпажем. Наразі немає інформації про затримання судна чи його екіпажу.

280 км: Латвія повністю огородилася від Росії парканом

Латвія завершила будівництво інженерних загороджень на кордоні з Росією протяжністю 280 км. Цей проєкт є важливим для зміцнення національної безпеки і є першим етапом комплексної системи захисту. Окрім бар’єру, були побудовані дороги для патрулювання, технічні платформи і контрольні пункти. Міністр внутрішніх справ Латвії підкреслив важливість встановлення сучасних технологій відеомоніторингу для постійного контролю за кордоном. У майбутньому планується встановлення понтонних переходів на важкодоступних територіях біля озера Пітель для посилення безпеки. Подібний паркан вже був побудований на кордоні Латвії та Білорусі. Крім того, лідери балтійських країн обговорюють можливість ліквідації залізничного сполучення з Росією та Білоруссю.

Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України

Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті.

Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні

Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку ідеї надання Україні репараційного кредиту. У своєму листі до представників уряду ЄС вони підкреслили важливість цього кроку у контексті підтримки України в умовах вторгнення Росії. Лідери країн вважають, що репараційний кредит є найбільш фінансово доцільним та політично реалістичним рішенням, яке допоможе Україні у її боротьбі за свободу та цінності. Вони закликали прийняти рішення щодо цього на засіданні Європейської ради у грудні з метою підтримати Україну в її самозахисті та переговорах про мир.