Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністркою Латвії Евікою Сілінею, щоб обговорити питання оборонної підтримки українських військових та шлях України до євроінтеграції. Зеленський висловив подяку Латвії за підтримку України та передачу бронеавтомобілів Patria. Евіка Сіліня підтвердила готовність Латвії продовжувати допомагати Україні, включаючи новий пакет військової підтримки на суму 70 млн євро. Лідери обговорили ситуацію на передовій, ефективність дронів, фінансування військової допомоги та шляхи підтримки України в її європейському шляху.
Позначка: Латвія
-
Прем’єр-міністр Латвії приїхала до Києва
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня прибула до України на запрошення президента Володимира Зеленського. Вона взяла участь у церемонії відзначення роковин української державності та зустрілася з високопосадовцями України. У своєму повідомленні вона підкреслила підтримку Латвії Україні на шляху до справедливого та тривалого миру. Також було згадано, що президент Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня Державності і Дня хрещення Київської Русі.
-
Латвія анонсувала передачу Україні 42 БТР Patria
Уряд Латвії підтримав передачу Україні 42 бронетранспортерів Patria 6х6 та іншої військової техніки. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляється на сайті Міністерства оборони Латвії.
“Найближчим часом ми поставимо Україні перші з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я переконаний, що наші бронетранспортери Patria допоможуть Збройним силам України в боротьбі з агресором”, – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Він додав, що цього і наступного року Латвія надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.
При цьому у відомстві зазначили, що постачання цих бронетранспортерів в Україну не вплине на потреби та оперативні можливості Національних збройних сил. -
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова
Служба державної безпеки Латвії затримала обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова, якого підозрюють у наданні допомоги державі-агресору РФ та розпалюванні національної ворожнечі. Рослікова відсторонили від засідання Сейму через його грубі висловлювання та виступ російською мовою. Зараз він перебуває у відділенні СДБ разом з адвокатом, а питання обрання йому запобіжного заходу ще не вирішено.
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети з закордонних справ країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до Європейського Союзу та НАТО. Ця підтримка вважається ключовою для забезпечення миру в регіоні та збереження міжнародного порядку. Крім того, комітети обіцяють продовжувати підтримку України у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних за воєнні злочини осіб до відповідальності та прискоренні її шляху до членства в ЄС та НАТО. Також вони закликають учасників майбутнього саміту НАТО в 2025 році підтримати вступ України до Альянсу.
-
Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами. -
Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів
Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної “коаліції дронів” для України, яка очолюється Латвією та Британією. Ця коаліція включає 18 країн-членів, а з новими учасниками їх кількість зросте до 20. Країни внесли понад 180 млн євро до спільного фонду на закупівлю безпілотних технологій. Латвія також планує виділити 20 млн євро на ці цілі у 2025 році. З моменту створення коаліції у 2024 році її держави-члени надали Україні значну підтримку, при цьому у 2024 році ця підтримка склала 1,8 млрд євро, а у 2025 році планується досягнути 2,75 млрд євро.
-
Латвія передала ЗСУ 1500 дронів
Латвія відправила до України 1500 ударних безпілотників як частину міжнародної програми “Коаліція дронів”. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про це у соцмережі. Він також зазначив, що дві латвійські компанії поставлять до 12 тисяч дронів до кінця першої половини цього року. Користувачі у коментарях виразили розчарування малим обсягом допомоги, вказуючи на занадто малу кількість переданих безпілотників. Це вже не перший раз, коли Латвія передає техніку в рамках ініціативи “Коаліція дронів”, попередні поставки відбулися в квітні.