Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі біля порту Лієпая. Литовський Національний центр управління кризами сповістив про це інцидент латвійським колегам для розслідування. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, але в даний час інтернет-трафік перенаправлено на інші канали. Латвійська поліція спільно з іншими службами взяла під варту судно у порту Лієпая, де знаходиться кабель, і веде співпрацю з його екіпажем. Наразі немає інформації про затримання судна чи його екіпажу.
Позначка: Латвія
-
280 км: Латвія повністю огородилася від Росії парканом
Латвія завершила будівництво інженерних загороджень на кордоні з Росією протяжністю 280 км. Цей проєкт є важливим для зміцнення національної безпеки і є першим етапом комплексної системи захисту. Окрім бар’єру, були побудовані дороги для патрулювання, технічні платформи і контрольні пункти. Міністр внутрішніх справ Латвії підкреслив важливість встановлення сучасних технологій відеомоніторингу для постійного контролю за кордоном. У майбутньому планується встановлення понтонних переходів на важкодоступних територіях біля озера Пітель для посилення безпеки. Подібний паркан вже був побудований на кордоні Латвії та Білорусі. Крім того, лідери балтійських країн обговорюють можливість ліквідації залізничного сполучення з Росією та Білоруссю.
-
Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України
Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті. -
Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні
Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку ідеї надання Україні репараційного кредиту. У своєму листі до представників уряду ЄС вони підкреслили важливість цього кроку у контексті підтримки України в умовах вторгнення Росії. Лідери країн вважають, що репараційний кредит є найбільш фінансово доцільним та політично реалістичним рішенням, яке допоможе Україні у її боротьбі за свободу та цінності. Вони закликали прийняти рішення щодо цього на засіданні Європейської ради у грудні з метою підтримати Україну в її самозахисті та переговорах про мир.
-
Литва, Латвія та Польща обговорять скасування пасажирських рейсів до РБ
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі разом з колегами з Латвії та Польщі. Він вважає, що такі заходи можуть стати ефективним способом тиску на білоруський режим. Керівник відділу транспортної діяльності Литви зазначив, що між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути, але прийняття рішення про їх припинення може бути пов’язане з питаннями безпеки. Також відомо, що Латвія готує проєкт щодо припинення регулярних маршрутів до Білорусі та Росії з міркувань безпеки, а уряд Литви також планує припинити автобусні перевезення до цих країн і анулювати дозволи для перевізників.
-
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ -
Латвія скорочує підтримку українських біженців
Сейм Латвії прийняв поправки до закону про підтримку громадян України, які включають відмову від деяких видів допомоги. Наприклад, українцям більше не буде надано одноразову допомогу на початку працевлаштування в Латвії. Проте, вони зберігають право на доступ до послуг зайнятості та знижки на громадський транспорт. Також українцям не буде оплачуватися реєстрація тварин та ветеринарні вимоги. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, зменшилася до 500-600 осіб на місяць. В цілому, на 1 жовтня 2025 року в Латвії зареєстровано 31 152 громадянина України.
-
Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії
Президент Володимир Зеленський 27 листопада повідомив, що зустрівся з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
“Відзначив її орденом За заслуги II ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення нашої співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – зазначив Зеленський.
Він подякував Браже за допомогу, за візит, окремо – за поїздку до Чернігова. За його словами, надзвичайно важливо, коли партнери особисто відвідують такі місця, підтримують відбудову наших шкіл, садочків.
Під час зустрічі сторони обговорили оборонну підтримку України.
“Цінуємо внесок Латвії в ініціативу PURL. Говорили й про можливості використання механізму SAFE та перспективи спільного виробництва зброї. Латвія є лідером Коаліції дронів. Цього року вона поставила Україні близько 12 тисяч безпілотників, і це важлива підтримка для нашого захисту”, – наголосив Зеленський.
Співрозмовники приділили увагу й дипломатичній ситуації.
“Наші позиції спільні – потрібно посилювати санкційний тиск на Росію та продовжувати відповідну роботу з партнерами. Латвія стоїть поруч із нами й стоятиме надалі. Вдячний за незмінність підтримки України”, – наголосив Зеленський. -
Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
“Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
“4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році. -
Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією
Уряд Латвії вивчає можливість повного демонтажу ділянок залізничної колії, що веде до Росії. Остаточне рішення очікується на початку 2026 року, повідомляє LSM.
Латвійська влада аналізує можливість демонтажу залізничної колії на східному кордоні країни. До кінця року уряд має підготувати базову оцінку спільно з Національними збройними силами, а також провести координацію з Литвою та Естонією.
Президент Едгарс Рінкевичс заявив, що ситуація на східному кордоні залишається напруженою, а демонтаж колії є одним із можливих рішень. “Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з урахуванням термінів і обсягу робіт, а також оцінки їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти”, – зазначив він.
Нагадаємо, Пентагон розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу.