Китай зреагував на заяви про “атаку на резиденцію Путіна”

Китай закликав сторони російсько-української війни утримуватися від ескалації ситуації у відповідь на заяви про нібито “атаку на резиденцію Путіна”. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“Китай закликає всі зацікавлені сторони дотримуватися чотирьох принципів: запобігання розширенню конфлікту, утримання від ескалації ситуації, відмови від розпалювання ворожнечі та створення умов для політичного врегулювання кризи”, – зазначив Лінь.
Водночас дипломат нічого не зауважив стосовно того, чи вважає Пекін заяву росіян правдивою, та не висловив застереження чи засудження самого факту “атаки”.
“Ми продовжуємо наполягати, що діалог та переговори залишаються єдиним реалістичним і життєздатним шляхом врегулювання української кризи (так у Китаї офіційно називають російську війну проти України – ред.)”, – додав речник відомства.

В МЗС Китаю зробили заяву щодо “возз’єднання” Тайванем

“Возз’єднання” Тайваню з Китаєм є невідворотним, і жодні сили на острові чи за його межами не зможуть завадити цій історичній тенденції. Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на конференції, присвяченій підсумкам роботи китайської дипломатії у 2025 році, передає Укрінформ.
“Тайванське питання є внутрішньою справою Китаю і лежить в основі його національних інтересів. У відповідь на постійні провокації сил незалежності Тайваню та масштабний продаж американської зброї острову, ми будемо рішуче протистояти їм та рішуче протидіяти”, – зазначив він.
За словами міністра, цьогоріч виповнюється 80 років з моменту відновлення суверенітету Китаю над Тайванем після капітуляції Японії у Другій світовій війні, та наголосив на важливості поважати повоєнний світовий порядок.
“Досягнення повного возз’єднання батьківщини є історичною місією, яку ми повинні виконати, оскільки вона стосується підтримання національного суверенітету та територіальної цілісності нашої країни”, – додав глава зовнішньополітичного відомства КНР.
Також він зазначив, що сьогодні у світі все більше держав підтримують Китай, не лише декларуючи прихильність принципу одного Китаю та визнаючи Тайвань китайською територією, але й чітко виступаючи проти сепаратистської діяльності на Тайвані та підтримуючи справу возз’єднання Китаю.
“Будь-яка спроба перешкодити цій історичній тенденції неминуче закінчиться провалом”, – застеріг Ван.
Як відомо, Тайвань, від моменту проголошення КНР, управляється власною демократично обраною адміністрацією, проте китайські комуністи вважають острів своєю бунтівною провінцією і ніколи не відмовлялися від застосування сили для встановлення контролю Пекіна над ним. Адміністрація Тайваню відкидає претензії Пекіна на суверенітет над островом, заявляючи, що лише тайванці можуть вирішувати своє майбутнє.

ЗМІ: Ціни на нафту зросли на тлі мирних переговорів

Ціни на нафту підвищилися після переговорів, які очолювалися США щодо припинення війни в Україні, хоча результати були не такі, як очікувалося. Китай виявив намір підтримати економічний розвиток у наступному році. Ціни на нафту марки Brent перевищили 61 долар за барель, а West Texas Intermediate трималася навколо 57 доларів. Головним фактором тиску на ціни є страхи щодо глобального надлишку нафти внаслідок збільшення видобутку. Незважаючи на зусилля США, угода щодо України затримується через розбіжності. Китай також планує розширити бюджетні видатки у 2026 році для стимулювання економічного зростання. Очікується, що Китай продовжить накопичення запасів нафти, що може сприяти стабілізації цін.

Російська атомна галузь переходить на китайські технології – розвідка

Росатом, у зв’язку з нестачею власних потужностей, вирішив замовити турбіни для атомних електростанцій у Китаю. Ці турбіни планують використати на Ленінградській станції. Це свідчить про те, що Росія все більше спирається на Китай у галузі атомної енергетики. Росатом вперше здійснив закупівлю критичного обладнання для АЕС за кордоном, купивши дві турбогенераторні установки у китайської держкорпорації Dongfang Turbine. Російське машинобудування технологічно деградує, і це відкриває шлях до глибокої залежності від Китаю. Росатом також звернувся до китайських виробників з проханням передати технології турбін, необхідних для АЕС. Очікується, що постачання буде завершено до 2030 року, що призведе до тривалого очікування важливих компонентів. Російська атомна галузь втратила можливість самостійно забезпечувати ключові проєкти, що призводить до технологічної залежності від Китаю.

Китай заморозив активи оборонних компаній США через озброєння Тайваню

Міністерство закордонних справ Китаю ввело санкції проти десяти осіб та 20 оборонних компаній США через постачання озброєння Тайваню. Серед компаній, які потрапили під санкції, є підрозділ компанії Boeing у Сент-Луїсі, а також Northrop Grumman Systems Corporation і L3Harris Maritime Services. Санкції передбачають замороження активів та заборону на бізнес з цими компаніями для китайських організацій і громадян. Причиною санкцій стало оголошення США про пакет озброєння для Тайваню на $11,1 млрд, що спричинило реакцію Китаю, який вважає тайванське питання своєю “червоною лінією”. Китай закликав США припинити “небезпечні” спроби озброювати Тайвань, погрожуючи “жорсткою відповіддю” на будь-які “провокаційні дії”.

Японія затвердила рекордний оборонний бюджет

Кабінет міністрів Японії затвердив рекордний оборонний бюджет на наступний рік, який перевищує 9 трильйонів єн (близько 58 млрд доларів). Цей бюджет передбачає збільшення витрат на оборону на 9,4% порівняно з попереднім роком. Японія також планує змінити свою політику безпеки та оборони до грудня 2026 року, щоб посилити свої збройні сили. У рамках цього бюджету планується виділити кошти на посилення ракетного потенціалу країни, включаючи закупівлю ракет земля-корабельного класу та розгортання безпілотних літальних апаратів для оборони узбережжя. Японія також планує спільну розробку нового винищувача з Великою Британією та Італією. Всі ці заходи призначені для посилення оборонної потужності країни в умовах зростання геополітичних загроз.

У Китаї каратимуть за “непристойний контент” у приватних повідомленнях

У Китаї запровадили нові правила інтернет-цензури, які забороняють обмін “непристойним” контентом навіть у приватних повідомленнях. Про це повідомляє The Washington Post.
Видання зазначає, що це – черговий крок Пекіна у бік тотального контролю цифрового простору. Нові норми можуть поширюватися навіть на добровільний обмін інтимними зображеннями між повнолітніми, що фактично знімає межу між публічним і приватним спілкуванням у мережі.
Заборона стосуватиметься популярних платформ, зокрема WeChat, і передбачає особливо жорсткі санкції у випадках, пов’язаних із неповнолітніми. У китайській владі пояснюють нововведення необхідністю “закрити регуляторні прогалини” та створити “чисте онлайн-середовище”, повністю вільне від порнографії.
Покарання за порушення правил включатиме адміністративний арешт строком від 10 до 15 діб, а також штрафи до приблизно 700 доларів США. Раніше відповідальність за подібні дії була значно м’якшою, однак тепер Пекін робить ставку на превентивний тиск.
Правозахисники та експерти з цифрових прав застерігають: нечітке визначення терміну “непристойний контент” відкриває простір для зловживань. Особливе занепокоєння викликає той факт, що державні структури отримують ширші повноваження для доступу до особистих повідомлень користувачів.
Оголошення нових правил відбулося на тлі гучного скандалу цього літа. У Telegram-групі MaskPark було виявлено масове поширення інтимних фотографій жінок без їхньої згоди. Інцидент спричинив хвилю суспільного обурення та став додатковим аргументом для влади на користь жорсткішого регулювання.
Нова політика вписується в загальну стратегію Китаю щодо посилення контролю над інтернетом – від цензури соціальних мереж до обмеження цифрових сервісів і контенту.

Орєшнік та обхід санкцій: Зеленський заслухав доповідь розвідки

Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, яка стосувалася низки ключових безпекових загроз. Про це глава держави повідомив у Telegram у середу, 24 грудня.

За словами президента, одним із пріоритетних напрямів залишається протидія спробам Росії вивести свої енергетичні компанії з-під міжнародних санкцій. Для цього РФ використовує фіктивні юридичні схеми та тимчасових номінальних власників. Українська розвідка відстежує такі маніпуляції, а отриману інформацію планують передавати міжнародним партнерам, щоб санкційний тиск залишався ефективним і Росія не могла фінансувати війну.
Другим важливим питанням Зеленський назвав розміщення на території Білорусі ракетних комплексів Орєшнік. За даними розвідки, вдалося отримати додаткові відомості щодо цих планів. Україна вважає агресивне поширення такої зброї глобальною загрозою та небезпечним прецедентом, тому готує спільно з партнерами можливі варіанти реагування.

Окрему увагу в доповіді приділили стану російського воєнного виробництва та міжнародній співпраці РФ. Зокрема, зафіксовано посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які можуть надавати дані космічної розвідки.

“На жаль, були кореляції між зйомками території України китайськими супутниками та російськими влучаннями по відповідних об’єктах енергетики. Розглядаємо такі випадки як діяльність, що дає змогу Росії затягувати війну та робити підходи до дипломатії менш серйозними”, – заявив президент.

Зеленський наголосив, що Україна порушуватиме ці питання у спілкуванні з міжнародними партнерами.

Китай допомагає РФ бити по енергетиці – Зеленський

Служба зовнішньої розвідки України зафіксувала факти надання Китаєм Росії даних супутникової розвідки для завдання ракетних ударів по Україні, зокрема по об’єктах енергетики. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в Telegram у середу, 24 грудня. Глава держави заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка щодо стану російського воєнного виробництва, співпраці з компаніями та суб’єктами з інших країн. “Зокрема, фіксуємо збільшення зв’язків Росії з тими суб’єктами в Китаї, які можуть надавати дані космічної розвідки. На жаль, були кореляції між зйомками території України китайськими супутниками та російськими влучаннями по відповідних об’єктах енергетики. Розглядаємо такі випадки як діяльність, що дає змогу Росії затягувати війну та робити підходи до дипломатії менш серйозними”, – заявив Зеленський. Президент зазначив, що Україна буде щодо цього спілкуватися з нашими партнерами.

Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка

Китай, переходячи на електромобілі всередині країни, різко наростив експорт бензинових і дизельних авто. Саме машини з двигунами внутрішнього згоряння нині становлять більшість китайського автoекспорту та забезпечили Пекіну статус найбільшого експортера автомобілів у світі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Стрімкий перехід Китаю на електромобілі створив надлишок авто, які втратили попит на внутрішньому ринку. Втім, замість згортання виробництва Пекін обрав інший шлях – агресивний експорт. У результаті світові ринки, зокрема Східної Європи, Африки та Латинської Америки, швидко наповнюються китайськими авто з двигунами внутрішнього згоряння.
Хоча на глобальному рівні Китай асоціюють передусім з електромобілями, саме бензинові моделі становлять близько 76 % його автoекспорту. За кілька років їхній експорт зріс у рази – і саме завдяки цим машинам Китай став найбільшим експортером автомобілів у світі, обійшовши традиційних лідерів.
“Це – прорахована стратегія. Китай цілеспрямовано заходить на ринки, де покупці орієнтуються на доступність, а не екологію чи інновації. Так формується лояльна аудиторія, яка з часом стане споживачем і китайських електромобілів”, – зазначили у відомстві.
Та додали, що фактично Пекін грає у довгу: декарбонізується всередині країни, а зовні ще роками продаватиме бензинові авто, використовуючи регуляторні “сліпі зони” Заходу.
“Хитрий маневр дає Китаю змогу одночасно очищати власний ринок і посилювати вплив на світовий автопром”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китайський електрокар BYD став найшвидшим серійним авто у світі