Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.

Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.

Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

У Фінляндії не підтримали легалізацію канабісу

Парламент Фінляндії (Eduskunta) відхилив громадянську ініціативу щодо легалізації канабісу. Рішення ухвалили у середу 145 голосами проти 18. Про це повідомляє Yle у середу, 18 лютого.

Голосування відповідало позиції парламентського комітету з правових питань, який у грудні минулого року рекомендував відхилити ініціативу. Комітет обґрунтував позицію, зокрема, висновками Інституту охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за багатьма показниками є менш шкідливим, ніж низка інших психоактивних речовин.

Окрему думку до висновку комітету подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження розвитку галузі, а також оцінити наслідки та можливі моделі регулювання легалізації канабісу.

Петиція на підтримку легалізації канабісу, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023 року зібрала необхідні 50 тис. підписів. Автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити його оподаткування. На їхню думку, державне регулювання могло б ефективніше зменшити шкоду, пов’язану з уживанням наркотиків.

Японія планує купувати Україні боєприпаси – ЗМІ

Японія планує приєднається до ініціативи НАТО, що дозволить їй постачати Україні боєприпаси, техніку та інші засоби американського виробництва. Про це повідомляє японський мовник NHK.
Кілька представників НАТО сказали що Японія вже найближчим часом офіційно оголосить про свій намір зробити внесок в ініціативу.
Офіційні особи уточнили, що Токіо виділить кошти винятково на нелетальну зброю, яка, ймовірно, включатиме радіолокаційні системи та бронежилети.
“Навіть нелетальне обладнання має важливе значення для України”, – сказав один із представників НАТО.
Він також додав, що участь Японії в ініціативі PURL є значним кроком уперед.
Джерела зазначають, що Токіо вже інформував про план свого приєднання кількох членів НАТО та Україну. США, після повернення Дональда Трампа на посаду президента, скоротили свою поміч Україні. Нових пакетів допомоги в колишньому форматі країна не виділяла.
Проте в липні 2025 року США і НАТО запустили програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL). Вона передбачає постачання американської зброї в Україну коштом європейських країн. Таким чином, Київ може отримати системи ППО, ракети, боєприпаси та інше озброєння.

Чехія та Україна домовилися про продовження “снарядної ініціативи”

Чехія планує продовжити дію “снарядної ініціативи”, започаткованої попереднім урядом Петра Фіали, що дозволяє Україні отримувати боєприпаси для артилерії та іншого озброєння. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка на брифінгу зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, інформує РБК-Україна у п’ятницю, 9 січня.

“Я став послом добрих справ – продовження снарядної ініціативи, яка надзвичайно важлива для України. Я радий, що нам вдалося знайти компроміс і консенсус, який забезпечить продовження ініціативи з боєприпасів”, – зазначив він.

Мацінка пояснив, що рішення не скасовувати ініціативу передувала “ціла низка питань і спекуляцій”.

“Тому ми хотіли спершу розглянути її, вивчити, проаналізувати, а також з’ясувати, чи не можна зробити це трохи інакше, але з тим самим результатом”, – додав він.

Український глава МЗС відзначив значення продовження ініціативи для безпеки Європи.

“Ми вітаємо продовження чеської ініціативи на тих модальностях, які прийнятні для чеського уряду. Модальна взаємодія повинна бути взаємовигідною для обох сторін. Це правильний підхід”, – зазначив Сибіга.

Також під час зустрічі він із Сибігою Мацінка обговорив постачання потрібної військової амуніції та запрошення до чеськог бізнесу взяти участь у цих постачаннях. Окремо чеський міністр прокоментував мирний процес, зокрема підтвердив, що його поінформували про переговори між Україною та США.
“Я зрозумів, чи маємо це бачити оптимістично, чи песимістично, тож моє ставлення буде більш реалістичне. Я бачу , що Україна має великий інтерес до миру і я бачу, що вона готова”, – додав Мацінка.

В Раді відреагували на слова спікера парламенту Чехії про Зеленського

Новорічне звернення спікера нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамури є прикладом неосвіченості і цинізму. Про це заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на своїй Facebook-cторінці.
За його словами, Окамура, вчергове ображаючи Україну й українців, завдає шкоди й ганьби найперше Чехії та чехам, які залишаються на боці гідності й справедливості, на боці України.
“Ми в Україні глибоко вдячні великому чеському народові та його гідним представникам за всю допомогу і підтримку в лихі часи. Тому я не прагну давати жодних оцінок висловлюванням чеського спікера, адже знаю, що вони є винятково його особистою позицією, а не позицією чеського парламенту і, тим паче, чеського народу”, – написав речник Верховної Ради.
За його словами, заяви Окамури є яскравим прикладом “неосвіченості, маніпуляцій і цинізму”.
Стефанчук вважає, що найсуворішу оцінку словам Окамури дадуть самі чехи.
“І, звісно, історія, в якій його ім’я (Окамури – ред.) навряд чи збережеться. А ще ми обов’язково дізнаємося, чи був він корисним ідіотом, чи агентом ФСБ”, – резюмував Стефанчук.
Як відомо, Томіо Окамура у своїй новорічній промові виступив проти надання зброї Україні, на якій начебто наживаються “злодії хунти Зеленського”. Посол України Василь Зварич заявив, що його слова є “негідними і й абсолютно неприйнятними”.

Радбез Чехії обговорить подальшу долю “снарядної ініціативи” для України

Майбутнє “снарядної ініціативи” для України обговорять на рівні Ради безпеки Чехії. Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, повідомляє Reuters.
За його словами, “снарядна ініціатива”, безумовно, була “доброю річчю”, втім, питання полягає в тому, чи проходив весь процес без корупції, пояснює свої мотиви голова чеського уряду.
“Її буде винесено на обговорення на засіданні Ради державної безпеки 7 січня”, – заявив Бабіш.
Він додав, що запропонує на засіданні Радбезу “остаточну позицію”, але що під цим мається на увазі чиновник так і не пояснив.

Прага продовжила Чеську ініціативу для України на 2026 рік

Програма Чеська ініціатива, що передбачає закупівлю боєприпасів для України, працюватиме і в 2026 році. Про це заявив новий міністр оборони Чехії Яромір Зуна, повідомляє місцеве видання Novinky.
За його словами, для армії Чехії головними питаннями залишаються ППО та виконання зобов’язань в межах НАТО.
Він також наголосив на продовженні Чеської ініціативи для України.
“Я цього не заперечую, але нам потрібно говорити про ефективне управління”, – зауважив Зуна.
Підтримка України “сама собою зрозуміла”, додав чеський міністр.
“Росія є агресором, на Україну напали, і від нас залежить, як ми продовжуватимемо її підтримувати”, – підкреслив він.
Проте міністр усе ж похвалив нового прем’єра Андрея Бабіша за домовленість щодо винятку, який дозволить Празі не брати участі в пакеті фінансування ЄС для України на 90 млрд євро.
“Найближчим часом мені потрібно посилити цивільне управління, оборонне планування та виконання союзницьких зобов’язань. За потреби ми маємо перезавантажити пріоритети оборони й армії. Пріоритет – протиповітряна оборона”, – підсумував Зуна.

Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети

Мета ЄС щодо постачання двох мільйонів боєприпасів великого калібру до України у 2025 році досягнута вчасно. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у понеділок, 15 грудня, повідомляє Euractiv.
“Ми досягли цілі ініціативи щодо двох мільйонів набоїв. Це необхідно для того, щоб Україна могла захистити себе”, – оголосила Каллас.
Каллас представила ініціативу щодо подвоєння поставок у 2025 році після того, як до листопада 2024 року країни ЄС відправили понад 1 мільйон набоїв Україні.
Цього року Каллас запланувала до 2026 року витратити 5 млрд євро на два мільйони патронів великокаліберних артилерійських боєприпасів. Це частина пропозиції на суму 40 млрд євро, висунутої в березні для підтримки Києва. Проте ініціатива перебувала в глухому куті з червня, коли головна дипломатка ЄС вперше оголосила про виконання 80% зобов’язань.
Паралельно Чехія торік запустила кампанію під назвою “чеська ініціатива”, щоб відправляти Україні дефіцитні 155-мм снаряди та інші боєприпаси, що відповідають стандартам НАТО. Прага координувала закупівлі з більш ніж 16 країнами.
В умовах зменшення підтримки з боку США дві ініціативи з постачання боєприпасів виявилися недостатніми, щоб заповнити прогалину, зазначає видання.
З початку літа військова допомога Європи Києву у вересні-жовтні склала 4,24 млрд євро, що значно менше за 9,8 млрд євро, які європейці надали в травні-червні.
З літа ЄС прагнуть закупити пакети американської зброї на суму 500 млн доларів (близько 429 млн євро) для України через інструмент НАТО PURL. Але такі “важковаговики”, як Франція та Італія, не зробили жодних внесків через цей механізм.

Віткофф зірвав передачу Києву ракет Tomahawk – ЗМІ

Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа, Стів Віткофф, завадив Україні отримати крилаті ракети Tomahawk, порадивши помічнику російського президента Путіна діяти так, щоб похвалити Трампа за угоду в Секторі Гази. Віткофф також влаштував телефонну розмову між Трампом і Путіним перед візитом президента України Зеленського до Білого дому. Після цієї розмови Трамп відмовився постачати Україні ракети Tomahawk, виправдовуючи це “скороченням запасів”, хоча справжня причина в цьому дії Віткоффа.