Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах.
Позначка: Голосування
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після свердження режиму Башара Асада у грудні 2024 року. Вибори були проведені за системою непрямого голосування, де 6 тисяч виборців з колегії голосували за кандидатів у парламент, що представляють 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент країни Ахмед аш-Шараа, а комітет президента обрав 1570 кандидатів у парламент. Сирійці обрали дві третини з 210 депутатів парламенту, а третю частину депутатів призначить сам аш-Шараа. Влада вибрала цей метод голосування через відсутність точних даних про населення країни та сирійців за кордоном. У деяких провінціях вибори були скасовані через нестабільність ситуації, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент Сирії вимагатиме від нового парламенту швидких законодавчих рішень, зокрема, прийняття нової конституції країни.
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. В опитуваннях лідирує Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, який обіцяє підвищити зарплати та стимулювати економічне зростання, але скоротити допомогу Україні. Бабіш є союзником прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і має неоднозначну позицію щодо України. ANO очікується отримати понад 30% голосів, але можливо, що їй не вистачить більшості у парламенті. Партія Spolu та її союзники також можуть зберегти більшість, якщо інші політичні сили не наберуть необхідних 5%. Бабіш раніше назвав ініціативу Чехії з постачання снарядів для України “гнилою” і обіцяв скасувати її у разі повернення до влади.
У Молдові закрилися виборчі дільниці
На парламентських виборах у Молдові завершилося голосування на внутрішніх дільницях, яка показала явку громадян на рівні 51,9%. Це трошки менше, ніж на попередніх президентських виборах у 2024 році. Найактивніше голосували люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у виборах. Увечері було затримано трьох осіб, які, за даними поліції, планували провокації після виборів. Під час затримання в їхніх речах були знайдені піротехнічні та легкозаймисті матеріали. Наразі вибори в Молдові були визнані дійсними через високу участь виборців. Також Молдова повідомила про кібератаку з боку Росії на Центральну виборчу комісію.
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
У виборах до парламенту Молдови, які відбулися в неділю, 28 вересня, висока явка становила понад 40%. Більше 1,1 мільйона виборців взяли участь у голосуванні, що перевищує необхідний мінімум. Демонструючи активність, діаспора також приєдналася до виборів, зареєструвавши понад 161 тисячу голосів за кордоном. На виборчих дільницях для мешканців Придністров’я відбулося голосування майже 9000 громадян.
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка оголосила про розгляд скандалу, пов’язаного з участю Ізраїлю у Євробаченні через воєнні події в Секторі Гази. Країни, такі як Ірландія, Словенія, Нідерланди, Ісландія та Іспанія, вимагають дискваліфікації Ізраїлю, тоді як Німеччина та Італія проти цього і готові бойкотувати конкурс у разі виключення Ізраїлю. EBU проведе голосування на початку листопада, де члени організації вирішать долю ізраїльської участі у Євробаченні-2025.
Україна зробила заяву щодо “виборів” на ТОТ
Українське Міністерство закордонних справ вважає результати так званих “виборів”, які Росія провела на тимчасово окупованій території України, нікчемними. Вони наголосили, що організація цих “виборів” є незаконною і результати не мають жодної юридичної сили. У разі участі у цьому фарсі будь-які особи не матимуть правової підстави для виконання посадових обов’язків. Дії будь-яких органів або посадових осіб на окупованій території вважаються незаконними, якщо вони створені або призначені не відповідно до законів України. Інші країни також не визнають результати цих “виборів” і не будуть співпрацювати з окупаційною владою. Також у заяві МЗС зазначили, що особи, які беруть участь у проведенні таких “виборів”, підлягатимуть відповідальності за чинне законодавство та міжнародні санкції.
Уряд Франції відправили у відставку
Французький парламент проголосував за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що створило нову політичну кризу в країні. Байру оголосив голосування про непопулярний план економії, який включав скасування двох державних свят та заморожування державних витрат на суму 44 млрд євро. За відставку уряду проголосували 364 депутати, що перевищило необхідний поріг у 280 голосів. Президент Макрон має прийняти заяву про відставку Байру і шукати нового прем’єр-міністра. Є також пропозиція про тимчасовий уряд на час пошуку нового керівника. Кандидатами на посаду можуть стати міністри збройних сил і юстиції Франції. Макрон має призначити нового прем’єр-міністра найближчими днями.
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки.