Антикор

Позначка: Фінанси

  • Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.

    Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.

    Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.

    Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.

    “У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.

    Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.

    Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Міністерство фінансів України успішно провело аукціон з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і залучило до державного бюджету 14,5 мільярда гривень. Це сталося завдяки продажу як гривневих, так і валютних облігацій. Інвесторам були запропоновані облігації на різні суми та строк погашення. Зазначається, що з початку року Мінфін вже залучив понад 400 мільярдів гривень за рахунок випуску державних облігацій, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.

  • США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    За даними Bloomberg, в США очікується зростання попиту на електроенергію через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може призвести до інвестицій у розвиток атомної енергетики, з метою збільшення її виробництва на 63%, що становить близько 53 гігават потужностей. Головний акцент робиться на малих модульних реакторах, які мають зменшити витрати та час будівництва. Проте, в галузі існують проблеми, такі як високі витрати, дефіцит кваліфікованих кадрів і ядерного палива, а також складні регуляторні процедури. Наразі у США діють лише три традиційні реактори, і нові проєкти ще не розпочалися. Прогнозується, що розгортання малих модульних реакторів може початися не раніше 2035 року. Адміністрація Байдена планувала потроїти атомні потужності до 2050 року, але зараз цей процес відбувається повільніше, ніж планувалося.

  • Держборг України значно збільшився за місяць

    Держборг України значно збільшився за місяць

    У серпні державний та гарантований державою борг України значно зріс і досягнув 192,71 млрд доларів США. Це на 6,58 млрд доларів більше, ніж у попередньому місяці. Загальний обсяг боргу в гривневому еквіваленті склав 7,95 трлн грн. Зовнішній борг становив 5,99 трлн грн, а внутрішній – 1,96 трлн грн. За місяць борг України збільшився на 76,92 млрд грн або $1,29 млрд. У світі загальний борг сягнув 250 трлн доларів за даними МВФ.

  • РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    Росія вводить новий податок на доходи з банківських вкладень для своїх громадян у зв’язку з втратами, спричиненими війною проти України. Цей податок становитиме 13% для більшості росіян і 15% для тих, у кого річний дохід перевищує певну суму. З 2025 року планується введення прогресивної шкали з максимальною ставкою 22%. Цей захід спрямований на збільшення доходів державного бюджету, який постраждає через війну. Крім того, уряд розглядає підвищення ставки податку на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.

  • Світовий борг досяг рекордної суми

    Світовий борг досяг рекордної суми

    За даними Інституту міжнародних фінансів, світовий борг досяг рекордного рівня 337,7 трильйонів доларів до кінця другого кварталу. Це сталося через пом’якшення глобальних фінансових умов, ослаблення долара США та більш поступливу позицію центральних банків. Країни, такі як Китай, Франція, США, Німеччина, Велика Британія та Японія, зафіксували найбільше зростання рівня боргу, хоча частково це було пов’язано зі слабшанням долара. Загальний борг країн, що розвиваються, також зросло до рекордних понад 109 трлн доларів, переважно за рахунок державного боргу.

  • Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    Міжнародний валютний фонд повідомив, що загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів. Це трохи більше 235% світового валового внутрішнього продукту. Приватний борг світу зменшився до менше ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Тим часом, державний борг світу зріс майже до 93% ВВП, що складає 251 трильйон доларів. У США державний борг минулого року зріс до 121% ВВП, а в Китаї до 88%. У країнах, які розвиваються, державний борг в середньому знизився до менше ніж 56%. Приватний борг у різних країнах змінювався по-різному, наприклад, в США спостерігалося падіння, а в Китаї – зростання.

  • Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що їхня країна буде продовжувати надавати допомогу Україні, виділивши понад 100 мільйонів євро, що становить 0,25% ВВП країни, на наступний рік. Він обіцяв, що Естонія підтримає Україну у боротьбі з агресією Росії. Також було зазначено, що естонські підприємства оборонної промисловості візьмуть провідну роль у цьому процесі. Певкур провів зустрічі з українськими колегами, воїнами та генеральним секретарем Ради національної безпеки і оборони України, щоб обговорити ситуацію з безпекою на сході та новий механізм надання військової допомоги.

  • Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до Конгресу з проханням виділити додаткові 58 млн доларів на посилення безпеки виконавчої та судової гілок влади. Це стало відомо після стрілянини, в результаті якої загинув активіст Чарлі Кірк. Білий дім підтримує ідею збільшення ресурсів для захисту законодавців, але деталі мають визначити у Конгресі. Стрілянина в Юті цього тижня посилила тривогу щодо безпеки громадських діячів, особливо після минулорічної спроби замаху на самого Трампа. Чарлі Кірк, засновник Turning Point USA, був вбитий під час виступу в університеті. ФБР оприлюднило знімки чоловіка, якого підозрюють у вбивстві Чарлі Кірка.