Одеська міська рада планує провести повний аудит комунальних структур з метою оптимізації витрат та ефективного використання бюджетних коштів. Очільник МВА Сергій Лисак наказав кожному департаменту розробити план економічного розвитку на 2026 рік і надати аналіз фінансових витрат за попередні роки. Також планується перевірка всіх договорів оренди комунального майна та об’єднання ветеранських структур для більш ефективної допомоги ветеранам.
Позначка: Фінанси
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та платежів до держбюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком, досягнувши 181,8 млрд гривень. За цей період Україна отримала 38 млрд грн грантової допомоги. Найбільше надходжень було з Державної податкової служби та Держмитслужби. Усього до держбюджету надійшло 251,7 млрд грн. Також Нацбанк попередив, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, а уряд РФ зафіксував уповільнення економіки вже третій квартал поспіль.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз обіцяв надати фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у своєму Telegram-каналі після засідання Європейської Ради. Зеленський зауважив, що ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну не лише у наступному році, а й у 2027-му. Також було вирішено заблокувати російські активи та залучити їх на захист від російської агресії. Зеленський також зазначив, що Євросоюз вживе санкційних заходів проти Росії та почне роботу над новими санкціями. Такі кроки є важливими для припинення конфлікту. На засіданні Єврокомісії більшість країн-членів ЄС підтримали допомогу Україні у наступні два роки.
-
Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри
Ринок скінів гри Counter-Strike 2 вразив надзвичайний обвал, коли його капіталізація впала майже на $2 млрд або приблизно на 30% всього за 24 години. Причиною стало оновлення від Valve, яке змінило механіку створення рідкісних предметів у грі. Це призвело до спаду вартості скінів з $6,06 до $4,27 млрд. Це найбільше одномоментне зниження в історії гри. Оновлення дозволило гравцям створювати скіни на ножі та рукавиці, що змусило ціни на ексклюзивні скіни впасти вдвічі-тричі. Деякі гравці назвали це “змовою”, порівнявши з обвалом ринку криптовалют, але інші вважають, що ринок може відновитися після періоду адаптації.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.
-
В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго
Група чеських волонтерів під назвою Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) розпочала збір коштів для закупівлі української балістичної ракети Фламінго. Ця ракета відома своєю потужністю та дальністю польоту до 3 000 км. Вартість ракети становить майже 600 тисяч доларів. Після оплати, ракета буде передана Збройним силам України для їхнього використання. Волонтери планують назвати ракету DANA 1 на честь померлої на початку жовтня політички та фізика з Чехії – Дани Драбової. Ракета Фламінго була офіційно представлена кілька місяців тому українським виробником Fire Point. Ці ракети визнані вдвічі потужнішими за американські Tomahawk та вже виготовляються серійно. Український президент Володимир Зеленський підтвердив успішні випробування ракети Фламінго та заявив, що до грудня в Україні буде більше 100 таких ракет.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країні потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування у 2026-2027 роках для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він подякував партнерам за підтримку, яка вже перевищила 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко наголосив на необхідності запуску нових форматів співпраці та механізмів залучення російських активів, щоб забезпечити баланс бюджету у майбутньому. Також триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка врахує середньострокові пріоритети України, зокрема підтримку стабільності та критично важливих видатків.
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит