Засновник SpaceX Ілон Маск став першою у світі людиною зі статками у понад 800 млрд доларів після того, як його ракетобудівна компанія придбала xAI. Про це повідомляє Forbes, оцінюючи, що угода збільшила статки підприємця на 84 млрд доларів – до рекордних 852 млрд доларів.
До угоди Маск володів приблизно 42% акцій SpaceX вартістю 336 мільярдів доларів, згідно з тендерною пропозицією, опублікованою в грудні, яка оцінила приватного виробника ракет у 800 мільярдів доларів. Він також володів приблизно 49% акціями xAI вартістю 122 мільярди доларів. Після злиття розробник володіє 43% акцій об’єднаної компанії вартістю 542 мільярди доларів. Це робить SpaceX його найбільшим активом.
Окрім цього, Маску належить близько 12% Tesla вартістю 178 млрд доларів, а також опціони на акції компанії ще на 124 млрд доларів. У ці підрахунки не включили компенсаційний пакет, затверджений акціонерами Tesla у листопаді минулого року, який може принести мільярдеру до 1 трлн доларів у вигляді акцій за умови досягнення компанією визначених показників зростання протягом наступних десяти років.
За даними Forbes, за чотири місяці Маск досяг одразу кількох рекордних фінансових рубежів: у жовтні він став першою людиною зі статками понад 500 млрд доларів, у грудні – понад 600 млрд і відповідно 700 млрд доларів.
Нині статки американського підприємця на 578 млрд доларів перевищують статки другої найзаможнішої людини світу – співзасновника Google Ларрі Пейджа, які оцінюють у 281 млрд доларів.
Раніше Рада директорів компанії Tesla схвалила виділення мільярдеру Ілону Маску 96 млн акцій на суму близько 30 млрд доларів у межах нової угоди про оплату його праці.
Маск може стати першим у світі трильйонером
Позначка: Фінанси
ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.
УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.
При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).
За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.
Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.
До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.
“Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.
За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.
У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.
Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.
Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.
Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.
Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.
Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.
Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати
Гутерріш попередив про загрозу фінансового краху ООН
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що організацію очікує “неминучий фінансовий крах”. Про це повідомляє Reuters.
Серед причин він назвав несплату членських внесків та бюджетне правило, яке зобов’язує ООН повертати державам невикористані кошти.
“Криза поглиблюється, ставлячи під загрозу виконання програм і створюючи ризик фінансового краху. Найближчим часом ситуація лише погіршуватиметься”, – зазначив Гутерріш у листі від 28 січня.
За його словами, станом на кінець 2025 року заборгованість за внесками досягла рекордних 1,57 млрд доларів, однак він не вказав країни, котрі не здійснили платежі.
Генсек також зауважив, що ООН може залишитися без коштів уже до липня, тому “або всі держави-члени почнуть повністю та вчасно виконувати свої зобов’язання, або організації доведеться докорінно переглянути фінансові правила”.
Фінансові труднощі ООН виникли після того, як головний донор – Сполучені Штати – різко скоротив фінансування агентств організації та відмовився від обов’язкових внесків до її регулярного і миротворчого бюджетів.
За п’ять тижнів до завершення 2025 року 48 країн не сплатили свої членські внески до ООН у повному обсязі. Серед них були США та Росія, тоді як Китай повністю виконав власні зобов’язання.
Розмір обов’язкових внесків залежить від масштабів економіки кожної держави-учасниці. США забезпечували 22% основного бюджету ООН, Китай – 20%.
Раніше Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення
Єврокомісія виділила 153 млн євро гуманітарної допомоги Україні й Молдові
Єврокомісія оголошує про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців. Про це повідомляє сайт Єврокомісії.
Мільйони українців стикаються з морозами без електроенергії під час тривалих російських ударів по енергетичній інфраструктурі, йдеться в повідомленні.
ЄС, відповідаючи на нагальні потреби, виділяє перші 145 мільйонів євро гуманітарної допомоги для України, “щоб забезпечити захист, житло, їжу, грошову допомогу, психосоціальну підтримку та доступ до води та медичних послуг”.
Іще вісім мільйонів євро підтримають розміщення українських біженців, які втекли від війни, у Молдові.
“Цього тижня було доставлено 447 електрогенераторів вартістю 3,7 мільйона євро, щоб відновити електропостачання лікарень, притулків та інших важливих служб. Ще 500 генераторів зараз розгортаються, усі – зі стратегічних резервів rescEU, щоб підтримувати роботу основних послуг”, – додали в Єврокомісії.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Єврокомісія виділила понад 1,4 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги Україні та Молдові.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією
ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
“Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів.
НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку
Національний банк України змінив облікову ставку вперше за 10 місяців – знизив її з 15,5% до 15% річних. Про це повідомила пресслужба регулятора у четвер, 29 січня.
Вказано, що правління Нацбанку “вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням”.
“Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку”, – йдеться у повідомленні, в якому підкреслюється, що НБУ і “надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків”.
Регулятор прогнозує, що і надалі буде відбуватися поступове зниження облікової ставки.
Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки”, – додли в Нацбанку.
Як відомо, у 2025 році НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.
За рік майже 600 тисяч росіян були оголошені банкрутами
Протягом 2025 року близько 568 тис. росіян були оголошено банкрутами в судовому порядку, а ще 61,3 тис. осіб дістали цей статус без суду – за спрощеною процедурою. Про це свідчить інформація з Федресурсу, повідомляє російське провладне інформагентство РБК.
В результаті загальна кількість фінансово неспроможних росіян з часу появи інституту судового банкрутства у 2015 році та позасудового механізму у 2020-му сягла 2,22 млн осіб.
У 2025 році кількість судових банкрутств фізичних осіб та індивідуальних підприємців з подальшою реалізацією майна була на 31,5% більшою, ніж у 2024 році (431,8 тис.).
Торік згоду суду на переоцінку зобов’язань отримали 38 тис. осіб проти 50 тис. 2024 року.
Ініціаторами банкрутства в судовому порядку, як і раніше, залишаються самі боржники – частка самостійно розпочатих процедур за рік досягла 97,3%. Також було відкрито 68,3 тис. рублів процедур позасудового банкрутства, що на 22,9% більше, ніж 2024-го. Число завершених справ при цьому збільшилося на 70,4%, у тому числі за рахунок заяв, підданих роком раніше. Тоді банкрутство без суду стало доступним пенсіонерам та одержувачам допомоги на дитину.
Потенціал для нових банкрутств в Росії чималий. У січні-листопаді 2025 року на виконанні у російських судових приставів перебувало 33,3 млн справ про стягнення боргів за кредитами та позиками з фізосіб на 3,8 трлн руб.
Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва для проведення високорівневих переговорів. Під час візиту вона планує зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром, головою центрального банку та керівниками підприємств. Деталі візиту трималися в секреті через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, а останній раз вона відвідала країну у лютому 2023 року. У листопаді 2025 року Україна та МВФ уклали попередню угоду про кредитування на $8,2 мільярдів доларів, проте фінансування залежить від виконання ряду умов, включаючи ухвалення бюджету та підтримку фінансування від донорів.
Alphabet стала четвертою компанією у світі з ринковою вартістю понад $4 трлн
Материнська компанія Google – Alphabet- стала четвертою компанією у світі, чия ринкова вартість досягла 4 трлн доларів США після Nvidia, Microsoft та Apple. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що 12 січня ринкова вартість Alphabet досягла 4 трильйони доларів США, у той час коли зосередженість материнської компанії Google на штучному інтелекті розвіяла сумніви щодо її стратегії та повернула її на передній план у перегонах з високими ставками у цій технологічній галузі.
У 2025 році акції компанії зросли приблизно на 65% і ще на 6% – з початку цього року.
Нещодавно технологічний гігант перевершив Apple за ринковою вартістю вперше з 2019 року, ставши другою за вартістю компанією у світі.
Швеція витратить майже 440 млн доларів на дрони
Швеція виділить 4 млрд крон (437 млн доларів) на безпілотні системи, що будуть поставлені протягом найближчих двох років. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Юнсон (Йонсон), повідомляє Reuters.
За його словами, на ці кошти його країна купить безпілотні системи, включно з ударними дронами великої дальності, засобами радіоелектронної боротьби та розвідувальними безпілотниками, а також морські дрони для спостереження і розмінування.
“Ніхто не знає, який вигляд матиме наступна війна, але одне зрозуміло: майбутнє поле бою характеризуватиметься безпілотними системами і можливостями великої дальності”, – наголосив Юнсон і додав, що той, хто не розуміє такої тенденції – “або загине, або буде переможений”.
Також міністр звернув увагу, що уряд інвестує 1,3 млрд крон (близько 140 млн доларів) у нові військові супутники.
Шведський уряд також запозичує 300 млрд крон, щоб прискорити закупівлю нового озброєння, включно із системами протиповітряної оборони, підводними човнами і надводними кораблями.
Як ми писали раніше, Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні