Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “масштабної” торгівельної угоди з Японією. Домовленість передбачає 15% взаємний тариф, повідомив голова Білого дому в дописі на платформі Truth Social.
Японія інвестує 550 мільярдів доларів у Сполічені Штати та сплачує 15% взаємного тарифу. Він додав, що відповідно до цього плану США матимуть 90% прибутку.
“Ця угода створить сотні тисяч робочих місць, нічого подібного ще ніколи не було. Мабуть, найголовніше, що Японія відкриє свою країну для торгівлі, включаючи автомобілі та вантажівки, рис та деякі інші сільськогосподарські продукти, а також інші товари”, – запевнив Трамп.
Він також заявив, що США та Японія близькі до укладення угоди про спільний експорт зрідженого природного газу з Аляски, повідомляє Bloomberg.
Однак президент США не надав додаткових подробиць щодо проєкту.
Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба привітав заяву Трампа та підтвердив, що він досяг угоди зі США, зазначає BBC.
Ішіба також підтвердив, що імпортні мита США на японські автомобілі будуть знижені з 25% до 15%.
“Угода не передбачає жодного зниження тарифів з японської сторони, зокрема на сільськогосподарську продукцію”, – додав він.
Він назвав це результатом послідовного відстоювання інтересів та активного лобіювання США з того часу, як запропонував Трампу “інвестиції замість тарифів” в лютому цього року.
Позначка: Економіка
-
Трамп заявив про “масштабну” торгівельну угоду з Японією
-
В Балтійському морі знайшли найбільше родовище нафти в Польщі
Компанія Central European Petroleum (CEP) оголосила про відкриття значного нафтового і газового родовища Wolin East. За оцінками компанії, родовище містить 22 мільйони тонн видобутних вуглеводнів і п’ять мільярдів кубометрів природного газу комерційної якості, повідомляє польське видання money.pl.
Це найбільше традиційне нафтове родовище в історії Польщі і одне з найбільших в Європі за останнє десятиліття.
Загальні ресурси концесії Wolin, яку оперує CEP, оцінюють у понад 33 мільйони тонн нафти та конденсату і 27 мільярдів кубометрів газу.
Свердловина WE1 була пробурена на глибину 2715 метрів з морської платформи jack-up. Тести підтвердили наявність 62-метрової колони вуглеводнів у перспективному геологічному шарі головного доломіту.
Відкриття Wolin East може стати ключовим моментом для розвитку польського енергетичного сектору, особливо з огляду на потенціал Балтійського моря як нової території для вуглеводнів. Проєкт перебуває на стадії підготовки та затвердження необхідної документації. -
Росія наростила експорт золота в Китай
Експорт дорогоцінних металів з Росії в Китай практично подвоївся в першій половині 2025 року. Це стало можливим завдяки рекордним цінам на золото, повідомляє інформагентство Bloomberg.
За даними від митної служби Китаю, імпорт до Китаю російських руд і концентратів дорогоцінних металів, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% до 1 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом торік.
Ціни на злитки цього року зросли приблизно на 28%, через геополітичні ризики й торговельну напруженість, а також закупівлі з боку центральних банків і біржових інвестиційних фондів.
Росію, другого за величиною виробника золота у світі з річним обсягом видобутку понад 300 тонн, відсторонили від західних торгових центрів – Лондона та Нью-Йорка – після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Банк Росії, раніше найбільший у світі центральний банк-покупець золота, не відновив великомасштабних закупівель, унаслідок чого Китай залишається одним із небагатьох великих ринків, що залишилися для країни.
Золотодобувачі в Росії також дістали підтримку завдяки зростаючому внутрішньому роздрібному попиту, який у 2024 році досяг рекордного рівня, оскільки росіяни звернулися до дорогоцінних металів для захисту своїх заощаджень.
Як ми вже писали, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у Фонді національного добробуту Росії із 150 млрд доларів, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося 38 млрд доларів.
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні -
Прем’єр анонсувала мораторій на перевірки бізнесу
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 20 липня анонсувала річний мораторій на перевірки й обмеження перевірок податкової та митниці. Про це глава уряду повідомила у неділю.
За її словами, уряд спільно з силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи.
“Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з Президентом Володимиром Зеленським – його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”, – зазначила глава Кабміну.
Окрім того, розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. У пріоритеті закриття безпідставних проваджень, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише генеральний прокурор або керівники обласного та районного рівня.
Також, додала Свириденко, паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Окремо посилять контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист.
Наступного тижня планується запуск грантів на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
“Це – підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв. Деталі вже після рішення Уряду. Проєкт координують Михайло Федоров і Денис Шмигаль”, – зазначила прем’єрка.
Додатково уряд запускає експериментальний проєкт “Проектуй і будуй”. На переконання Свириденко, він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру.
Зауважимо, раніше Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. -
Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%
У червні Китай збільшив експорт продукції з рідкісноземельних х елементів на 80% після травневого мінімуму за п’ять років. Постачання зросли до 3 808 тонн, свідчать дані митної служби, повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 18 липня.
Пік припав на фонове ослаблення державного експортного контролю, запровадженого у квітні на сім рідкісноземельних елементів, зокрема магніти для високотехнологічного виробництва.
Попри зростання обсягів, експорт залишається нижчим за рівні до торгових обмежень.
Країни G7 раніше закликали Пекін відновити обсяги постачання, щоб уникнути дефіциту магнітів, – критичних для електромобілів, смартфонів та оборонної промисловості.
Нещодавно Китай також зафіксував рекордний експорт рідкісноземельних матеріалів до найвищого показника з 2009 року. Це свідчить про зростання попиту з боку виробників магнітів поза межами Китаю.
Окремо Міністерство державної безпеки Китаю заявило про намір боротися з контрабандою рідкоземів, звинувативши неназвані іноземні структури в нелегальному трафіку через поштові канали.
Раніше стало відомо, що Китай відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід.Втім, згодом експорт знизився на 61%.
До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю.
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60% -
Біржовий індекс Nasdaq в США оновив історичний максимум завдяки Nvidia
У вівторок, 15 липня, індекс Nasdaq Composite на біржі піднявся на 0,18%, до 20 677,80 пункта, встановивши четверте рекордне закриття протягом останніх п’яти сесій. У той же час Dow Jones і S&P 500 втратили позиції через інфляційний звіт та неоднозначні фінансові результати банків. Акції компанії Nvidia підскочили на 4% після заяви про відновлення продажів AI-чипів у Китаї, що також позитивно позначилося на інших виробників чипів. Технологічний сектор S&P 500 також встановив рекорд, піднявшись на 1,3%. Проте експерти попереджають, що реакція ринку може бути тимчасовою. У цілому, індекс S&P 500 втратив 0,4%, а Dow Jones знизився на 0,98%. Крім того, компанія Nvidia недавно обігнала Microsoft за капіталізацією, ставши найдорожчою компанією в світі зі значенням капіталізації у $4 трлн.
-
На відновлення України залучили додаткових €3,6 млрд – Кулеба
Під час конференції з відновлення України (URC2025), яка відбулась 10-11 липня в Римі, було досягнуто домовленостей із партнерами на загальну суму у 3,6 млрд євро. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм у неділю, 13 липня.
“На конференції із відновлення України команда Мінрозвитку провели низку зустрічей та підписали важливих документів – це фінансові домовленості на 3,6 млрд євро. Кошти узгоджено у вигляді інвестиційних угод, меморандумів, протоколів і спільних заяв, що були підписані, анонсовані або засвідчені. Вони спрямовуються на реалізацію масштабних проєктів у сферах житла, транспорту, енергетики, теплопостачання, медицини, освіти, інфраструктури, а також підтримки громад на місцях”, – написав Кулеба.
Він додав, що ще майже 200 млн євро – вартість угод, які були підписані безпосередньо українськими громадами та регіонами з іноземними партнерами.
За словами Кулеби серед основних проєктів, це угоди з Банком розвитку Ради Європи на 200 млн євро для компенсацій за зруйноване житло внаслідок війни у межах програми єВідновлення. Ще 80 млн євро підуть на перший етап виплат компенсацій для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. Окрема програму пільгової іпотеки для ветеранів та їх сімей з очікуваним обсягом у 60 млн євро.
Ще на 1,5 млрд євро підписаний меморандум із урядом Італії про відкриття доступу України до італійських фінансових механізмів.
“Для українських громад це означає нові можливості: страхове покриття для проєктів, щоб банки могли кредитувати без додаткових ризиків; пільгові кредити для муніципальних ініціатив із мінімальними відсотками та довгими строками; грантові компоненти та спеціальні умови для закупівлі товарів і послуг в італійських компаній, що дозволяє залучати технології й досвід, пряма підтримка малого і середнього бізнесу. Цей інструмент дозволятиме громадам реалізовувати складні проєкти впевнено, із захистом від фінансових ризиків і з доступом до ресурсів. Мова йде про новий формат партнерства, який планується масштабувати і на інші країни”, – розповів віце-прем’єр.
Ще один важливий документ – угода з Європейським інвестиційним банком на 134 млн євро на відновлення критичної транспортної інфраструктури: доріг, мостів, логістичних вузлів у регіонах для сполучення між громадами, який дає змогу евакуювати, доставити гуманітарну допомогу, підтримати логістику.
Мінрозвитку також підписало Меморандум з Агентством розвитку промисловості Польщі про реалізацію проєктів з реконструкції та розбудови КПП Ягодин, а також ремонт об’їзної дороги міста Львова та траси Краківець-Львів-Шегині. Орієнтовна сума потенційного залучення – 200 млн євро.
Погоджено два проєкти з ЄБРР для Укрзалізниці: 44 млн євро на створення мережі газової генерації та 10 млн євро на покращення доступності вокзалів. Уряд Італії передасть Україні пʼять радіолокаційних систем та супутнє обладнання для підтримки базових функцій інфраструктури спостереження Украероруху.
“Це все – конкретні рішення, які матимуть результати в містах та селах України. Також важливо, що громади та регіони самостійно підписували угоди з іноземними урядами, бізнесом та фондами. Загальна сума домовленостей, укладених на місцевому рівні складає майже 300 млн доларів”, – зазначив Кулеба.
Серед угод, які були підписані на рівні громад та регіонів:- 116 млн дол затверджено зі Світовим банком в рамках прокєту RePower електро- і теплопостачання в семи містах – Миколаїв, Харків, Суми, Кривий Ріг, Кременчук, Славута, Чернігів;
- грант від Італії на 32,5 млн євро для збереження культурної спадщини Одеського регіону, 6 млн євро на відновлення та реконструкцію зрошувальних систем Одещини;
- ще 30 млн євро від Італії на реконструкцію дитячої лікарні в Одесі та 2,5 млн євро технічної допомоги на медичне обладнання;
- грант від Нідерландів на 35,5 млн євро на будівництво нової міської лікарні в Житомирі.
Раніше Олексій Кулеба повідомив, що в Україні стартує проєкт створення муніципального орендного житла. Він розповів, що проєкт “відкриє можливість створити сталі механізми забезпечення житлом у країні, що переживає затяжну війну та масштабні внутрішні переміщення”.
Також стало відомо, що Сумська область отримала додаткові 200 млн грн. За словами Олексія Кулеби, фінансування направили до 25 громад регіону. Місту Суми адресовано майже 48 млн грн. -
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн.