Державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News висловив думку, що якщо Україна прийме “правильні кроки”, то її ВВП за наступні десять років може перевершити ВВП Росії. Він підкреслив, що США прагнуть до того, щоб українська економіка не лише відновилася після війни, а й почала активно розвиватися. Рубіо вважає, що ціль можна досягти шляхом відпрацювання правильних стратегій. Також він зазначив, що цей процес не пов’язаний з військовими діями, і США допомагають Україні, оскільки вони єдині, хто може це зробити. За прогнозами Світового банку, економічне зростання України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а прискорення до 5% очікується лише у 2027 році. Наразі темпи зростання української економіки сповільнилися, за даними НБУ, зріст реального ВВП у другому кварталі 2025 року склав лише 0,7%.
Позначка: Економіка
-
Уряд перегляне умови Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства переглядає програму Національний кешбек на наступний рік. Міністр Олексій Соболев заявив, що проводиться оцінка програми за минулий рік, щоб удосконалити її умови. До програми приєдналися 1885 компаній, де покупці можуть отримати 10% компенсації вартості товарів українського виробництва, з обмеженням до 3000 гривень на місяць.
-
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Ціни на нафту у світі почали зростати після місячного мінімуму
Ціни на нафту почали зростати після падіння до місячного мінімуму, але цей ріст обмежений надлишком пропозиції та можливою мирною угодою між Росією та Україною. Ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили на 27 центів, або 0,43%, до 62,75 долара за барель, а нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 24 центи, або 0,41%, до 58,19 долара за барель. Аналітики вважають, що ринок нафти залишається більш спрямованим на падіння через надлишок пропозиції та відсутність сильного попиту. Раніше президент України Володимир Зеленський заявив європейським лідерам про готовність до мирної угоди з Росією, що може призвести до скасування західних санкцій щодо російського нафтового експорту. Наразі ринок очікує подальшого розвитку подій, але існує ризик подальшого зниження цін, якщо переговори не увінчаються успіхом.
-
Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ
У тимчасово окупованій Луганській області російській владі загрожує можливе закриття вугільних шахт через відсутність фінансування. Найбільший інвестор у цей сектор, компанія Торговий дом “Донские угли”, заявив про те, що підприємство працює у збиток і не може розширити видобуток через відсутність коштів. Вони звернулися до уряду РФ з проханням виділити 40 млрд рублів для підтримки галузі. Як варіант, запропонували отримати кредити під пільгові умови. Уряд поки не ухвалив рішення про підтримку шахт, пропонуючи замість цього купувати вугілля у Кузбасі. У Міненерго РФ аналізують стан шахт і обговорюють можливість їхньої консервації через незадовільний технічний стан. У компанії “Донские угли” вже виникли проблеми з фінансуванням через відмову банків, що спричинило затримки з виплатами зарплат і скорочення персоналу.
-
Уряд спростував інформацію про “скасування” Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спростувало інформацію про те, що державна підтримка економіки у формі Національного кешбеку може бути припинена в 2026 році. Уряд заявив, що не планує припиняти роботу програми вказаного року. Зміни в нормативно-правових актах, про які йшлося у ЗМІ, є лише технічними перерозподілами коштів і не означають скорочення фінансування або припинення програми. Міністерство запевнило, що будь-які рішення, які можуть впливати на роботу програми, будуть повідомлені громадськості заздалегідь і в повному обсязі. Наразі триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, а також оновлення списків виробників товарів та послуг. Національний кешбек є програмою підтримки економіки, що передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупки українських товарів та послуг. Учасники програми можуть отримати до 10% від вартості покупок, з максимальною сумою повернення до 3 000 гривень.
-
ЗМІ дізнались про підсумки перших 100 днів роботи нового директора БЕБ
За перші 100 днів на посаді директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського за результатами досудових розслідувань до бюджету було відшкодовано близько 700 млн грн. Про це у понеділок, 24 листопада, інформують Українські новини з посиланням на відповідь БЕБ, отриману на запит видання.
“Олександр Цивінський відвідав 30 зустрічей з бізнесом, громадськими активістами та іноземними партнерами. Водночас з бюро звільнилось 85 співробітників, 39 – призначено на посади. За результатами досудового розслідування за цей час до бюджету відшкодовано близько 700 млн грн”, – йдеться у публікації.
В оприлюднених даних вказано, що сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях, направлених до суду з січня по жовтень 2025 року, становить 3,7 млрд грн.
“За офіційними даними, у першому півріччі детективи забезпечили відшкодування понад 3 млрд грн. Тобто середньомісячна сума відшкодувань за останні три місяці зменшилась вдвічі”, – пишуть Українські новини.
Інформагентство вказує, що загалом з початку року детективи відомства розпочали 2869 нових розслідувань та скерували до суду 833 кримінальних провадження. Найбільше з них – 232 справи – стосувались ухилення від сплати податків. Найменше – 15 справ – стосувались контрабанди підакцизних товарів.
На питання про те, скільки було оголошено підозр у кримінальних провадженнях, в БЕБ не відповіли, зазначивши, що “ведення обліку інших статистичних даних, які стосуються сфери здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не передбачено”.
“Також в бюро відмовились надати дані стосовно вилучених товарів й обладнання у підакцизний галузі. Хоча до вересня ця інформація щомісяця публікувалась на офіційному сайті БЕБ, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів України”, – пише агенство, та додає, що “раніше Цивінський неодноразово наголошував на відкритості бюро і прагненні змінити підходи в роботі в бік прозорості”.
Також журналісти отримали дані щодо фінансування БЕБ.
“Наразі бюджетний запит інституції на 2026 рік розраховано на 2000 співробітників, тоді як фактично їх 1211. За даними Єдиного державного реєстру декларацій, в середньому зарплата детектива Бюро складає 40-60 тис грн. Водночас у Національній поліції слідчі отримують від 18 000 до 30 000 грн, в ДБР від 70 000 до 100 000 грн. На думку Цивінського, такі умови є дискримінаційними стосовно БЕБ”, – зазначає агентство.
Також в Українських новинах прокоментували перезавантаження бюро: за інформацією інформагентства, за час перебування на посаді Цивінський затвердив склад дисциплінарних та атестаційних комісій, до складу яких увійшли заступники директора БЕБ, адвокати, колишні члени кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, громадські активісти та працівники приватних компаній. -
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування