Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними
Позначка: Економіка
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.
Серед лідерів збору:
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва
Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після атак Росії. Про це повідомляє Reuters.
“Україна стикається зі своєю четвертою зимою під час війни, і наразі Росія посилила атаки на енергопостачання України, що значно загрожує забезпеченню електрики та тепла взимку”, – заявила Рейхе.
За її словами, Україні потрібна термінова допомога для відновлення енергетичних об’єктів та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Міністерка пообіцяла під час візиту вивчити можливості надання більш конкретної та ефективної підтримки з боку Німеччини.
Окрім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-української оборонної співпраці. “Політика безпеки завжди також є економічною політикою”, – зазначила Рейхе.
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив свої прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими даними, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2025 рік складатиме 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Однак прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% в 2025 році, що менше, ніж попередні прогнози. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка відновлюється завдяки активності в жнивах, зростанню споживчого попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Однак дефіцит енергії та робочої сили обмежують розвиток бізнесу. Пишний також зауважив, що очікується прискорення зростання економіки у 2026-2027 роках завдяки інвестиціям та іншим факторам. НБУ спрямовує свою монетарну політику на зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті, проте цей процес може бути ускладнений енергодефіцитом та іншими факторами.
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.
МВФ оцінив стан світової економіки, як “гірше, ніж потрібно”
МВФ оновив свій прогноз щодо стану світової економіки, вказавши, що ситуація краща, ніж очікувалося, але все одно не дуже задовільна. Глобальне економічне зростання є стабільним, проте є певні ризики, такі як геополітична напруга та протекціонізм. МВФ попереджає про сповільнення зростання у майбутньому, а також вказує на структурні обмеження, які можуть обмежувати потенціал росту світової економіки.
Щодо окремих країн, єврозона очікує помірне зростання, США викликають занепокоєння через великий бюджетний дефіцит, Китай продовжує розвиватися швидше за інші країни, а Росія сповільнює свій економічний розвиток. Латинська Америка та Африка також показують певне відновлення, але існують проблеми з державним боргом та низьким рівнем зростання на душу населення.
Негативні тенденції у світовій економіці можуть вплинути на Україну через зниження попиту на експорт, ускладнення фінансової підтримки, уповільнення іноземних інвестицій, посилення протекціонізму та невизначеність з цінами на енергоносії. Такі ризики можуть ускладнити економічний розвиток країни.
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України стосовно девальвації гривні. Це може допомогти українській фінансовій ситуації, збільшивши доходи бюджету. Однак НБУ виступає проти цього, оскільки вважає, що це може призвести до інфляції та негативно вплинути на громадську думку. Україна вже отримала частину коштів від МВФ за програмою, і зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ планує відвідати Київ для підтримки України у її амбіціях отримати додаткові кошти. Однак девальвація може мати як позитивні, так і негативні наслідки для бюджету та інфляції в Україні.
Ціни на золото знову побили історичний рекорд
Ціна на золото вперше в історії перевищила 4300 доларів за трійську унцію. Спотове золото підскочило до 4335,87 доларів за унцію, а ф’ючерси на золото в США досягли 4348,90 доларів. Інвестори очікують, що цього тижня золото може подорожчати на 8,1%. Зараз ситуація сприятлива для золота через очікування зниження ставок, геополітичні ризики та проблеми в банківській сфері. Індекс відносної сили золота вказує на його перекупленість. Спотове срібло подешевшало, а платина та паладій також показали зниження. Інвестори активно купують золото через страхи щодо проблем у банківській системі США. Голова Федеральної резервної системи США Крістофер Воллер висловив підтримку ще одному зниженню ставок, що також підтримує попит на золото. Цього року золото підвищилося на понад 66% через геополітичні напруженості, очікування зниження ставок та інші фактори.
Лукашенко визнав проблеми в економіках Білорусі та Росії
Під час наради про прогнозні документи на 2026 рік, диктатор Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про спад у кількох галузях економіки країни. Він зазначив, що економіка Росії також стискається, що може негативно вплинути на економіку Білорусі, оскільки значна частина експорту та імпорту припадає саме на Росію. Лукашенко висловив сумніви у здійсненні планування зростання економіки на наступний рік та закликав до реалістичного сценарію. Він також радить зосередитися на ринках, відмінних від російського, та працювати над новими стратегіями в умовах складної ситуації.