Усі найбільші нафтові компанії Росії заявили про падіння прибутків у 2-3 рази у першому півріччі 2025 року. Про це у суботу, 30 серпня пише The Moscow Times із посиланням на звіти компаній.
Як зазначає видання, падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і міцний рубль вдарили російську економіку в сировинне серце.
Роснєфть, яка видобуває половину нафти РФ, повідомила про падіння прибутку, що відноситься до акціонерів, втричі – з 773 до 245
Країни ОПЕК активно нарощували видобуток, що втратило світові ціни, а крім того, “спостерігалося розширення дисконтів на російську нафту у зв’язку з посиленням санкційних обмежень ЄС та США”, пояснив президент Роснєфті Ігор Сєчин.
Компанія Лукойл втратила половину прибутку: вона склала 287 млрд рублів проти 590 млрд роком раніше. Прибуток Газпром нафти скоротився на 54%, до 150 м. Татнєфті – обвалилася майже втричі, до 54,2 млрд рублів, Руснєфті в 3,2 рази, до 11,8 млрд.
Сургутнафтогаз і зовсім став збитковим мінус 452,7 млрд рублів за півроку.
В цілому нафтогазова промисловість, від якої залежить кожен четвертий рубль в бюджеті і майже 20% національного ВВП, втратила 50,4% сальдованого прибутку, випливає з даних Росстату. При цьому 45% компаній закінчили півріччя зі збитком на 749,5 млрд рублів.
“Результати нафтогазового сектора залишаються під тиском міцного рубля та низьких цін на нафту”, – пишуть аналітики Цифра Брокер. Барель сорту Urals, який на початку року коштував майже $70, до травня подешевшав до $52,1, а у червні коштував $59,8. Його рубльова ціна за 6 місяців впала майже 30%.
Крім того, через загрозу вторинних санкцій виявилися дестабілізовані відносини нафтовиків із ключовими клієнтами, зазначають експерти Інституту Гайдара: так, експорт до Китаю за перше півріччя впав на 11% у фізичному обсязі, а в грошах – на 24%.
Позначка: Економіка
-
У нафтових компаній РФ різко обвалилися прибутки
-
У Сеулі заявили про ріст економіки КНДР через співпрацю з Росією
За оцінками Центрального банку Південної Кореї, економіка Північної Кореї у 2024 році зросла на 3,7%, що стало найшвидшим річним приростом за останні вісім років. Про це пише Reuters у п’ятницю, 29 серпня.
Значне зростання відбулося завдяки розширенню економічних зв’язків із Росією та активізації внутрішніх промислових проєктів.
У 2024 році показник зростання економіки КНДР був найвищим з 2016 року, коли він становив 3,9%.
Найбільше зросли важка хімічна промисловість (+10,7%), видобувна галузь (+8,8%) та будівництво. Обсяг торгівлі країни знизився на 2,6% до 2,7 млрд доларів, проте експорт зріс на 10,8%, зокрема завдяки поставкам перук та годинників.
За оцінками BOK, номінальний валовий національний дохід Північної Кореї в 2024 році становив 1,72 млн вон (1239 доларів) на душу населення, що еквіалентно 3,4% південнокорейського показника, який становить 50,1 млн вон.
Раніше Bloombergповідомляв, що економіка КНДР відродилася на тлі торгівлі зброєю з Росією і тим самим забезпечує підтримку режиму Кім Чен Ина.
Північна Корея заробила на війні РФ в Україні понад $20 млрд – ЗМІ -
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме. -
РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ
Фінансування російської армії та закупівлі зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “з’їли” кожен другий рубль, зібраний з платників податків до федерального бюджету РФ. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розрахунки наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, зроблених на основі даних системи Електронний бюджет.
Частка витрат на війну в доходах казни в першому кварталі 2025 року становила 50,1%, а на кінець другого – 48,2%.
Тягар війни стає для бюджету все важчим: у 2022 році військова машина “спалила” 24,4% надходжень від податків; у 2023 році – 32,05%, у 2024-му – вже 39,05%. Попередній рекорд був зафіксований у першому кварталі 2023 року – 45,4%.
Частка військових статей у видатках нижча, оскільки самі видатки перевищують доходи, а бюджет – дефіцитний.
За січень-червень Мінфін РФ зібрав 17,584 трлн рублів, а витратив – 21,278 трлн. З суми витрат на війну пішло 39,9% за півріччя, а в першому кварталі – 41,2%.
Такі значення – абсолютні рекорди в сучасній історії Росії, зазначає ЗМІ. -
Атаки на термінал Усть-Луга в РФ позбавили його половини потужностей – ЗМІ
Експортний термінал Усть-Луга працюватиме у вересні на рівні близько 350 тисяч барелів на добу. Це показник становить приблизно половину його звичайної потужності, повідомляє Reuters з поси.
Зниження пов’язане з пошкодженням трубопровідної інфраструктури внаслідок атак українських дронів. Пошкодження ускладнили експорт російської нафти і загрожують перебоями з поставками.
Проблеми в Усть-Лузі почалися після ударів по нафтоперекачувальній станції в Унечі Брянської області раніше в серпні. Унеча є ключовим транзитним вузлом для нафти, що йде в Усть-Лугу.
Атаки також торкнулися прокачування нафтопроводом Дружба, що постачає нафту в Білорусь, Словаччину та Угорщину. У Словаччині заявили, що цього тижня поставки трубопроводом відновилися в тестовому режимі.
Падіння потужності в Усть-Лузі призведе до перенаправлення обсягів нафти в російські порти Приморськ і Новоросійськ.
Російська влада публічно не коментує масштаб пошкоджень і наслідки для графіка експорту.
Оператор трубопроводів і терміналу, компанія “Транснефть”, відмовилася від коментарів. -
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%.