За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у секторі, що не офіційно зареєстрований, а в деяких галузях цей показник може сягати навіть 60%. Гетманцев вважає, що така ситуація гальмує розвиток країни і пропонує вивести економіку з тіні, щоб забезпечити додаткові кошти, наприклад, для армії. Він також зазначив, що заходи з детінізації можуть призвести до збільшення надходжень до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також він відмітив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній в Україні показують стабільний ріст, і за перші п’ять місяців 2025 року до бюджету надійшло майже 7 мільярдів гривень – на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.
Позначка: Економіка
-
Україна пропустить виплату боргів на $665 млн
Міністерство фінансів України заявило, що наступна сума виплати за державними деривативами становить понад 665 млн доларів, але ці виплати наразі не будуть проведені. Уряд встановив мораторій на виплати за цими інструментами до завершення процесу їх реструктуризації. Це рішення було ухвалено в рамках стратегії по реструктуризації державного боргу, яка передбачає конструктивний діалог з кредиторами для досягнення стійкості боргу. Держборг України за 2024 рік збільшився на 1,4 трлн гривень, але став дешевшим та більш довгостроковим, наблизившись до 180 млрд доларів.
-
В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%
Центробанк готується до зниження ключової ставки, але продукти харчування та споживчі товари все швидше подорожчають. Інфляція для найменш забезпечених громадян у Росії у квітні 2025 року перевищила 20%, що вдвічі більше за офіційні цифри. Це означає, що життя бідних людей стає все важче, а пенсії фактично зменшуються на 6% щороку, якщо рахувати за “інфляцією для бідних”. Уряд РФ попереджає про загрозу погіршення економічної ситуації в країні.
-
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна досягла угоди з Міжнародним валютним фондом щодо нового перегляду програми EFF. Це означає, що Україна може отримати новий транш у розмірі 500 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у своєму каналі в Телеграмі. За його словами, після затвердження перегляду МВФ, Україна може очікувати отримання цієї суми. Це означає, що загальна сума виплат за програмою становитиме понад 10 мільярдів доларів. Прем’єр також зауважив, що економіка України залишається стійкою навіть у складний час через війну, а уряд продовжує впроваджувати необхідні зміни та реформи.
-
Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
Росія, стикаючись з дефіцитом та різким підвищенням цін на картоплю, вирішила вперше закупити цю овочеву культуру в Монголії. За останній час до Бурятії було доставлено більше 4000 тонн картоплі з сусідньої країни. Ця новина викликала пригнічення у місцевих жителів, оскільки вони вирощують картоплю вже понад 300 років, у той час як Монголія почала це робити значно пізніше. Російські чиновники скаржаться на те, що в Монголії використовують стару техніку, яку вивезли з їх регіону, та незвичайно швидко почали конкурувати на ринку картоплі.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. З цими змінами передбачається збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року, яке втричі перевищуватиме плановане значення. Це сталося через негативний вплив дешевої нафти та міцного рубля на економіку. Очікується, що дефіцит складе 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП, що може призвести до необхідності використання Фонду національного добробуту. Міністерство фінансів розробило зміни до бюджету на основі нового прогнозу економічного розвитку, який передбачає зниження прогнозуваної ціни на нафту. Це може призвести до значного зменшення доходів від нафтогазових продажів. Представник уряду попередив про можливі ризики для доходів від нафти на тлі американських санкцій і зауважив, що дефіцит бюджету може виявитися ще вищим, ніж передбачено в поправках.
-
ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ
Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості. -
Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що десять областей України, де тривають активні бойові дії, зазнали серйозних руйнувань інфраструктури, переміщень населення та скорочення економічної активності. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж у середньому по країні. Багато сімей, у яких відсутні чоловіки працездатного віку, змушені покладатися на пенсіонерів та жінок, які часто не мають офіційної зайнятості. Більшість домогосподарств отримують дохід з пенсій, соціальних виплат, грошових переказів та гуманітарної допомоги. Значна частина сімей витрачає більше половини доходу на їжу, економлять на освіті та медицині, а також мають борги. Близько 40% родин у цих областях перебувають у стані продовольчої небезпеки, а доступ до продуктів харчування є проблемою. Війна призвела до значного падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для жінок працездатного віку основним бар’єром до працевлаштування є сімейні обов’язки, а багато осіб не працюють і не шукають роботу. Лише 35% родин у цих регіонах займаються сільським господарством, а 82% виробляють продукцію для власного споживання. Автори дослідження вважають, що поєднання гуманітарної допомоги з програмами економічного відновлення допоможе перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку.
-
Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля
Аналітики прогнозують подальше зниження цін на енергетичне вугілля через надлишок на світовому ринку, спричинений стрімким зростанням видобутку в Китаї. Після піків у 2022 році, коли відбулася енергетична криза через вторгнення Росії в Україну, ціни впали до мінімуму за останні чотири роки. Китай, Індія та Індонезія відкрили нові шахти, що призвело до збільшення видобутку і зменшення імпорту. Очікується, що ціни на вугілля знизяться ще більше через надлишок пропозиції, але можуть пізніше відновитися. Глобальний попит на вугілля зростав, але деякі країни намагаються відмовитися від його використання в рамках “зеленого” курсу, що впливає на експортерів, такі як Індонезія, Австралія, ПАР і Колумбія.