Ближний Восток – Сторінка 8

Макрон засудив удари Ізраїлю по Лівану

Президент Франції Емманюель Макрон засудив удари, завдані Ізраїлем по території Лівану, заявивши, що такі дії становлять серйозну загрозу режиму припинення вогню. Про це французький лідер написав у соцмережі Х у четвер, 9 квітня.

У ході переговорів із президентом Лівану Жозефом Ауном та прем’єр-міністром Навафом Саламом, Макрон висловив солідарність із ліванським народом у зв’язку зі значними жертвами серед цивільного населення через ці обстріли. Французький лідер підкреслив важливість збереження територіальної цілісності Лівану та необхідність додаткових зусиль для роззброєння Хезболли.

“Ми найрішучіше засуджуємо ці удари”, – заявив Макрон, додавши, що вони становлять пряму загрозу режиму припинення вогню.

Раніше повідомлялося, що спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.

Макрон оголосив про участь 15 країн у оборонній місії в Ормузькій протоці

Кремль зробив нову заяву про переговори з Києвом

Перемир’я між США та Іраном “дало шанс на прогрес” у мирних переговорах між Росією та Україною. Про це 9 квітня заявили в Москві, водночас вказавши на одну важливу умову для цього.

Все залежить від того, кого Сполучені Штати призначать своїм представником у переговорах із Тегераном, зазначив представник Міністерства закордонних справ Росії Родіон Мірошников у коментарі російському виданню Известия.

Мірошников нагадав, що переговорний процес щодо врегулювання ситуації в Україні опинився на паузі через війну на Близькому Сході. Проте зараз перемир’я між США та Іраном відкриває можливості для відновлення тристоронніх переговорів за участю України, Росії та Сполучених Штатів.

Москва запевняє, що не буде перешкоджати цьому процесу, але наголошує, що подальший розвиток подій залежить від кроків Вашингтона у відносинах з Іраном. Зокрема, ключову роль відіграватиме питання участі американських посадовців.

“Якщо це ті самі посадовці, то цей момент може бути дещо відстрочений, що водночас не є кардинальною перешкодою для продовження або руху на переговорному треку щодо врегулювання в Україні”, – підкреслив російський чиновник.

У Москві також очікують можливого прибуття американської делегації для обговорення питань щодо війни в Україні найближчим часом.

Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський у березні висловив готовність до нових тристоронніх зустрічей заради миру. Однак він зазначав, що головною перепоною залишаються небажання російської сторони проводити ці переговори на території США.

До цього стало відомо, що Україна зверталася з проханням до Сполучених Штатів щодо організації великоднього перемир’я з Росією.

Трамп після зустрічі з Рютте висловився про НАТО

Після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп знову наголосив, що Альянс не надав належної підтримки США у критичні моменти. Про це глава Білого дому написав у соцмережі Truth Social у четвер, 9 квітня.

“НАТО не було поруч, коли ми його потребували, і його не буде поруч, якщо він нам знову знадобиться”, – вкотре заявив Трамп.

Він також порушив тему Гренландії, нагадавши про “великий шматком льоду, яким погано керувати”. Це стало черговою демонстрацією його зацікавленості цим регіоном.

Нагадаємо, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.

Варто згадати, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.

Іран: переговори є безглуздими, США тричі порушили угоду

США порушили три з десяти пунктів рамкової угоди ще до початку переговорів, заявив спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф. У своєму повідомленні, опублікованому ввечері 8 квітня в соцмережі X, він назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.

За інформацією AP, Галібаф є важливою фігурою в переговорах, які проходять за посередництва Пакистану. Він вказав на три ключові порушення з боку США: продовження ударів по Лівану, проникнення американського безпілотника в іранський повітряний простір та позицію адміністрації президента США Дональда Трампа щодо заборони збагачення урану Іраном.

Спікер парламенту також згадав про те, що Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social свого часу назвав іранську пропозицію з 10 пунктів робочою основою для майбутніх переговорів. Втім, за словами Галібафа, США порушили цю основу ще до початку будь-яких перемовин.

Нагадаємо, американський віцепрезидент Джей Ді Венс зазначив, що Сполучені Штати “ніколи не обіцяли включити Ліван у режим перемир’я”. Він додав, що іранська сторона могла помилково це припустити. На його думку, якщо Тегеран вирішить зірвати переговори через Ліван – “це їхній вибір”, і це було б “нерозумно”.

Раніше повідомлялося, що Тегеран уже попереджав, нібито може вийти з угоди зі США, якщо Ізраїль не припинить масовані атаки на Ліван.

Рютте обговорив із Трампом претензії США до НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Про це в четвер, 9 квітня, повідомляє CNN.

Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.

Раніше в адміністрації Білого дому заявили, що деякі союзники НАТО “не виправдали очікувань”, недостатньо підтримавши США та Ізраїль у перші дні військових дій. Це загострило дискусію про можливий вихід Сполучених Штатів із Альянсу. Проте Рютте уникнув чіткої відповіді на запитання про те, чи розглядалася ця загроза під час переговорів. Він підкреслив, що Трамп уважно вислухав його аргументи, і додав, що значна частина європейських країн поділяє прагнення США щодо обмеження іранського впливу.

Тим часом європейські лідери високо оцінили нещодавнє двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном. У спільній заяві вони підтвердили свою готовність сприяти забезпеченню безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, яка залишається критично важливим пунктом стабілізації регіону.

Раніше стало відомо, що Дональд Трамп має намір обговорити з Марком Рютте можливий вихід США із НАТО. За словами прессекретарки Білого дому Керолайн Левітт, це питання вже порушувалося раніше і знову опинилося в центрі уваги під час нинішньої зустрічі.

Іран тримає світову економіку в заручниках – CNN

Іран захопив світову економіку у свою “енергетичну пастку”, використовуючи Ормузьку протоку як важливий інструмент впливу. Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп назвав двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном “абсолютною перемогою”, детальний аналіз умов угоди свідчить про стратегічну перевагу Ірану, повідомляє CNN.

Головним важелем цього успіху став контроль над Ормузькою протокою – ключовим маршрутом для транспортування світових поставок нафти. Угода щодо відновлення руху суден підтвердила здатність Ірану управляти глобальною економікою без масштабного використання військової сили.

Ринок нафти і газу миттєво відреагував на новини про перемир’я зниженням цін на 15-20%. Однак експерти застерігають: це лише тимчасова ілюзія стабільності, адже доступ до протоки залишається обмеженим.

Іран уже показав свою здатність дестабілізувати світові ринки, коли на шість тижнів заблокував транспортний шлях, через який проходить п’ята частина світових енергоресурсів і третина експорту добрив. Це призвело до криз у азійському секторі енергетики, зростання цін у Європі та подорожчання пального в США. Згідно з аналізом Oxford Economics, Іран перетворив протоку на дієвий інструмент “економічної війни”, забезпечивши стратегічний тиск, що дозволило зберегти режим і домогтися припинення вогню.

Крім геополітичних переваг, Тегеран отримав відчутний фінансовий прибуток. Через дефіцит на ринку іранська нафта, яка зазвичай продавалася зі знижкою, у цей період реалізовувалася за цінами, вищими за Brent. Це навіть змусило Вашингтон тимчасово дозволити експорт 140 млн барелів іранської нафти в рамках заходів для пом’якшення глобальної кризи.

Іран тепер прагне закріпити свою домінацію над Ормузькою протокою в довгостроковій перспективі. Обговорюється впровадження офіційних транзитних зборів за проходження через стратегічний водний шлях – можливе залучення Оману як посередника у зборі цих внесків. За даними сектору морських перевезень Lloyd’s List, вже існують підтверджені випадки, коли окремі судна платять до двох мільйонів доларів за прохід. Враховуючи майже повну відсутність альтернативних маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки, перевізники можуть швидше погодитися з новими умовами Ірану, що створить основу для його тривалого фінансового та політичного впливу.

Тим часом Іран планує запровадити плату за прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, пропонуючи стягувати $1 за барель із оплатою в криптовалюті.
За інформацією CNN, Тегеран може стягувати до 2 млн доларів за проходження одного судна через протоку, однак наразі невідомо, чи погодилися оператори суден сплачувати ці кошти.

Трамп хоче покарати деякі країни НАТО за позицію щодо Ірану

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану. Про це в ніч проти четверга, 9 квітня, повідомляє видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента.

За інформацією журналістів, пропозиція передбачає поступове виведення американських військових з території тих країн НАТО, які, на думку Вашингтона, не продемонстрували належної лояльності. Замість цього військові сили планується перекинути до держав, які активніше підтримали операції США на Близькому Сході. WSJ зазначає, що ця ініціатива значно м’якша за попередні заяви Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів із НАТО – крок, який президент не може реалізувати без схвалення Конгресу.

Згаданий план наразі перебуває на початковій стадії обговорення і є лише одним із декількох сценаріїв, які розглядає адміністрація. Водночас він підкреслює все більший розрив між позиціями Вашингтона та європейських партнерів після рішення США розпочати бойові дії в Ірані. За даними WSJ, ініціатива вже отримала підтримку серед ключових посадовців адміністрації Трампа.

В Європі на цей момент розміщено близько 84 тисяч американських військових, хоча ці цифри можуть змінюватися залежно від політичної кон’юнктури. Які саме країни можуть залишитися без військової присутності Сполучених Штатів, поки невідомо, але кілька країн уже висловили своє незадоволення кампанією проти Ірану.

Зокрема, Іспанія заборонила використання свого повітряного простору американськими літаками, залученими до цієї операції. Крім того, Німеччина, чия влада відкрито розкритикувала дії США на Близькому Сході, також потрапила у поле зору Вашингтона. Італія заборонила використання своїх авіабаз на Сицилії для військових кампаній проти Ірану, тоді як Франція висунула обмеження: американським силам дозволено використовувати базу на півдні країни лише для літаків, які не беруть участі у бойових операціях на території Ірану.

За інформацією від двох представників адміністрації, окрім передислокації військових сил, план може включати закриття хоча б однієї американської бази в одній із європейських країн, наприклад, в Іспанії або Німеччині.

При цьому вигоду із ситуації, на думку чиновників, можуть отримати так звані “прихильні країни”, серед яких згадуються Польща, Румунія, Литва і Греція. Згідно з планом, збільшення кількості американських військових поблизу російського кордону може викликати негативну реакцію з боку Кремля.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з НАТО та обговорить це питання з генсеком Альянсу Марком Рютте. Про це заявила прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт.

У НАТО відреагували на погрози Трампа про членство

Дохід РФ від нафти зріс до максимуму з 2022 року – ЗМІ

Доходи Росії від експорту нафти досягнули найвищого рівня з червня 2022 року на тлі зростання світових цін та збільшення поставок, спричиненого блокуванням Ормузької протоки. Про це 8 квітня повідомило агентство Bloomberg.

Згідно з публікацією, ситуація на Близькому Сході призвела до щоденного блокування понад 12 мільйонів барелів нафти, що експортується через регіон Перської затоки. Це, у свою чергу, сприяло зменшенню обсягів російської нафти, яка через міжнародні санкції зберігалася на танкерах у морі.

Як зазначає Bloomberg, за чотири тижні, що закінчилися 5 квітня, середній валовий дохід Росії від експорту нафти зріс до 2,02 мільярда доларів США на тиждень, порівняно з 1,79 мільярда доларів у період до 29 березня. Це є найвищим показником із середини 2022 року.

Ціни на нафту марки Urals продовжують підніматися п’ятий тиждень поспіль, що стало наслідком загального зростання світових цін. Це дозволило Росії знижувати попередньо надані знижки для ключових клієнтів, зокрема в Китаї.

За даними Argus Media, які наводить Bloomberg, експортні ціни на Urals із Балтійського регіону піднялися приблизно на 12,50 долара і досягли 85,73 долара за барель. Постачання з Чорного моря подорожчали до 84,07 долара за барель. Водночас ціна на нафту ESPO з Тихоокеанського регіону підвищилася на 7,90 долара до середньої позначки в 92,11 долара за барель. Поставки до Індії також подорожчали на 16,10 долара до 113,76 долара за барель.

Однак повністю скористатися високими цінами Росія не в змозі через пошкодження експортної інфраструктури внаслідок ударів безпілотників ЗСУ по об’єктах на узбережжі Балтійського та Чорного морів. Крім того, оголошене 7 квітня двотижневе перемир’я у війні між США, Ізраїлем та Іраном вже призвело до зниження нафтових цін. У разі його продовження та відновлення постачання через Ормузьку протоку російські доходи від експорту можуть суттєво скоротитися.

Російська нафта злетіла до максимуму за 13 років

Зеленський відзначив роль СБУ в місіях на Близькому Сході

Президент України Володимир Зеленський відзначив роль СБУ в роботі експертних місій, які Київ відправив на Близький Схід для налаштування захисту партнерів. Про це йдеться в його вечірньому зверненні 8 квітня
“Я хочу також відзначити підрозділи Служби, які разом з іншими елементами Сил оборони та безпеки захищають Україну на передовій. Центр спецпризначення А СБУ – перший за підсумками березня по застосуванню дронів, найбільш результативно. Відзначились військові експерти СБУ також і в налаштуванні захисту для деяких наших партнерів на Близькому Сході – у рамках тих експертних місій, які були направлені Україною в регіон. Дякую вам, воїни!”, – зазначив голова держави.
За його словами, українські експертні місії продовжать свою роботу в країнах Близького Сходу та Затоки.
“Побудувати нову систему захисту – це завдання залишається, і на основі наших довгострокових домовленостей ми будемо залучати необхідні підрозділи”, – сказав президент.

Катар почав роботи з відновлення атакованого заводу СПГ – ЗМІ

Катар залучає інженерів та робітників для відновлення роботи найбільшого у світі заводу зі скраплення природного газу (СПГ) після укладення перемир’я у війні на Близькому Сході. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела.
Покращення безпекової ситуації дозволяє вести обмежену діяльність, і на об’єкті проводяться необхідні ремонтні роботи перед запланованим перезапуском потужностей.
Часткове відновлення виробництва може початися найближчими днями, а для відновлення суттєвих обсягів виробництва суднам потрібно буде мати можливість проходити через Ормузьку протоку.
Завод у Рас-Лаффані був атакований того місяця, а призупинив роботу ще з початку березня, що спричинило глобальний дефіцит поставок газу.
Пошкодження заводу позбавили Катар 17% річної експортної потужності на строк до п’яти років. Загальна потужність заводу становить 77 млн тонн СПГ на рік.
Ціни на газ у Європі продовжили падати після цієї новини, знизившись майже на 20% до близько 43 євро за мегават-годину, після чого дещо відновили свої позиції.