НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ та Національна поліція систематично порушують професійні права адвокатів та втручаються у їхню діяльність. Таку публічну заяву зробила Асоціація правників України (АПУ) у середу, 18 червня.
За словами представників асоціації, “фіксуються непоодинокі випадки, коли під виглядом слідчих дій силовики блокують роботу захисників, проводять обшуки з порушенням закону, вилучають носії адвокатської таємниці, затримують адвокатів, а також чинять інформаційний тиск через ЗМІ, пресрелізи й соцмережі, свідомо ототожнюючи адвокатів із їхніми клієнтами”.
Зокрема, за інформацією авторів заяви, за останні два місяці задокументовано п’ять грубих порушень з боку силовиків: повідомлення про підозру адвокатам за надання правової допомоги клієнту; прослуховування офісу адвокатського об’єднання; обшуки без санкцій і з порушенням процесуального порядку; затримання захисника у справі, в якій він здійснював захист.
“АПУ наголошує: професійні гарантії адвоката – не привілеї, а інструменти захисту прав людини. Їх порушення шкодить не лише системі правосуддя, але й міжнародному іміджу України як держави-кандидата на вступ до ЄС. У зв’язку з ситуацією АПУ закликає: НАБУ, ДБР, СБУ, БЕБ, Національну поліцію припинити втручання в адвокатську діяльність та дотримуватись Конституції, міжнародного і національного права щодо гарантій адвокатів; медіа – поважати презумпцію невинуватості, не ототожнювати адвокатів із клієнтами та дотримуватись стандартів журналістської етики; Офіс Генерального прокурора – забезпечити контроль за дотриманням права на захист і гарантій, передбачених для адвокатів”, – говориться в тексті заяви.
Позначка: Бюро економічної безпеки
-
Асоціація правників України звинуватила силовиків у системному тиску
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Україна арештувала на 12,7 млн іранського каучуку від компанії з РФ
На Київщині бюро економічної безпеки арештувало 43 тонни синтетичного каучуку, який був фактично вироблений на заводі іранської компанії, офіс якої знаходиться в Москві. Фігуранти справи під час імпорту каучуку в Україну підробили документи, вказавши Туреччину як країну походження товару, але митники виявили невідповідності. Код країни виробника та штрих-код товару вказували на Іран, а не на Туреччину, як було заявлено. Компанія, яка виробляє цей каучук, має виробничі потужності в Ірані, але головний офіс знаходиться в Москві і перебуває під санкціями США. Бюро економічної безпеки вилучило товар загальною вартістю понад 12,7 млн гривень і на нього накладено арешт.
-
Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ
Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки, зазначаючи про їхні ймовірні зв’язки з Росією. Після цього конкурс на посаду було призупинено. Деякі члени комісії пропонували продовжити конкурс, а інші – зупинити його. Внаслідок голосування міжнародних членів комісії конкурс формально продовжиться, але остаточне рішення буде ухвалене пізніше. Співбесіди з кандидатами були скасовані, але конкурс має бути поновлений з понеділка. Нардеп Ярослав Железняк вважає, що у понеділок конкурс не відбудеться через ймовірний бойкот українських делегатів.
-
У конкурсі на посаду директора БЕБ назріває скандал – ЗМІ
У конкурсній комісії з відбору нового директора Бюро економічної безпеки виникли проблеми з прозорістю процесу. Учасник конкурсу Віктор Дубовик скаржиться, що йому відмовили у наданні інформації про критерії відбору. Голова комісії Лаура Стефан пояснила, що рішення комісії не є обов’язковими для владних структур, що ставить під сумнів легітимність процесу відбору. Дубовик вважає, що такий підхід порушує закон та регламент конкурсної комісії. Його думка полягає в тому, що це підриває довіру до системи добору керівництва державних органів. Також було оголошено, що новим головою правління Нафтогазу став Сергій Корецький, хоча початково шукали кандидата з-за кордону.
-
БЕБ викрило підпільний НПЗ потужністю 100 тонн палива за добу
Детективи Бюро економічної безпеки виявили та закрили підпільний нафтопереробний завод у місті Кривий Ріг, де виготовляли контрафактне пальне. Цей завод виробляв понад 100 тонн пального на добу, яке потім реалізували через ліцензовані автозаправні станції. Виявлено, що підпільне виробництво використовувало недостовірні документи та сертифікати якості. Під час обшуків на заводі та АЗС було знайдено документи, гроші та пальне на суму понад 4 мільйони гривень. Загалом з початку року детективи вилучили контрафактне пальне та обладнання на суму 650 мільйонів гривень, а 35 АЗС було позбавлено ліцензій.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена у ухиленні від сплати податків. Директор підприємства вніс у податкову звітність фіктивні операції з купівлі соняшнику, які насправді не відбувалися, щоб ухилитися від сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Йому було повідомлено про підозру. Підприємство відшкодувало бюджету несплачені податки та сплатило штрафні санкції в ході досудового розслідування.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була підозрювана в ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор підприємства вніс у податкову звітність фіктивні операції з купівлі соняшнику, які насправді не відбувалися, що дозволило йому уникнути сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Після розслідування БЕБ, директору було повідомлено про підозру, а компанія зобов’язана була відшкодувати бюджету несплачені податки і сплатити штрафні санкції.