Новини світу – Сторінка 89

Мелоні прокоментувала перемови про завершення війни

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прокоментувала хід переговорів щодо завершення війни Росії проти України, зазначивши, що до вирішення головного питання – територіального – ще далеко. Про це вона заявила в інтерв’ю Sky tg24 у п’ятницю, 20 лютого.

Мелоні відзначила важливі кроки у документах, які наразі опрацьовуються, зокрема щодо гарантій безпеки для Києва.

“Я бачу важливі кроки вперед у документах, над якими ми зараз працюємо. Проводиться дуже хороша робота щодо гарантій безпеки для Києва, яка, до речі, ґрунтується на італійській пропозиції – розробити їх за моделлю 5-ї статті Північноатлантичного пакту (НАТО)”, – сказала вона.

Окрім того, прем’єрка зазначила, що триває активна робота над відновленням України. Вона пояснила, що існує мирний план, де значна частина питань уже вирішена на папері.

Втім, Мелоні підкреслила складність територіального аспекту, в якому Росія продовжує висувати необґрунтовані претензії.

“Однак ми все ще дуже далекі від розв’язання головного питання – територіального, де Росія продовжує висувати претензії, які, на мою думку, є абсолютно необґрунтованими. Я вважаю, як уже неодноразово казала, що важливо не просто досягти миру, а досягти справедливого миру”, – резюмувала Джорджа Мелоні.

Як повідомлялося, у Женеві завершились дводенні переговори України, США і РФ. За їхніми підсумками президент Володимир Зеленський заявив, що є прогрес у військових питаннях, а саме моніторингу припинення вогню. Водночас позиції сторін залишаються різними в політичних питаннях – території, ЗАЕС та інші.

Нагадаємо, у Москві не коментують підсумки переговорів у Женеві щодо врегулювання війни в Україні, оскільки зараз вони нібито перебувають на стадії, яка не повинна передбачати публічне обговорення. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.

Рада миру має наглядати за ООН: у Гутерреша відповіли Трампу

Речник Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша Стефан Дюжаррік прокоментував заяву Дональда Трампа щодо того, що створена ним Рада миру має здійснювати нагляд за діяльністю ООН. Про це у п’ятницю, 20 лютого, повідомляє Укрінформ.

“Рада миру, по суті, наглядатиме за ООН і стежитиме за тим, щоб вона працювала належним чином”, – сказав Трамп на першому засіданні своєї Ради миру.
За словами Стефана Дюжарріка, нагляд за роботою Організації Об’єднаних Націй здійснюється державами-членами через Генеральну Асамблею та Раду Безпеки, як це передбачено Статутом ООН. Він додав, що Статут залишається основним керівним документом, який визначає принципи функціонування організації.

“Думаю, якщо ви подивитеся на Статут ООН, який залишається нашим керівним принципом, то зрозуміло, що за роботою ООН наглядають держави-члени через Генеральну Асамблею і Раду Безпеки”.

Нагадаємо, президент США зібрав із учасників Ради світу 7 млрд доларів на потреби Гази та анонсував нагляд над ООН.

Рада миру від Трампа. Альтернатива ООН за гроші

Трамп підвищить зятя Кушнера до “посланця миру”

Президент США Дональд Трамп планує призначити свого зятя Джареда Кушнера спеціальним посланцем із питань миру. Це рішення він озвучив під час засідання Ради миру. Про це в четвер, 19 лютого, повідомило Politico.

Глава Білого дому наголосив, що Кушнер зосередиться на укладанні нових дипломатичних угод. Трамп відзначив його значний внесок у переговори на Близькому Сході, включаючи роботу над “Угодами Авраама”.

Президент США висловив упевненість у здібностях Кушнера, назвавши його дуже розумним і похваливши зусилля, спрямовані на просування дипломатичних ініціатив.

“Дуже розумний хлопець. Ми робимо Джареда посланником миру. Вони обидва (Кушнер і Віткофф, – ред.) посланці миру, і я вам скажу що: я спостерігаю за цими хлопцями, і кажу – принаймні, вони нас просувають з погляду IQ”., – зааявив Трамп.

Як зазначає видання, в період першого президентського терміну Дональда Трампа Джаред Кушнер займав посаду старшого радника в Білому домі та мав ключову роль у реалізації зовнішньополітичних проєктів адміністрації.

Нове призначення закріплює за Кушнером окремий напрямок, орієнтований на досягнення мирних угод.

Раніше повідомлялося, що Кремль під час переговорів про завершення війни в Україні запропонував близьким до родини президента США Дональда Трампа людям частки в російських енергетичних активах в обмін на зняття американських санкцій, пише The Economist.

Нагадаємо, що після переговорів із посланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером іранська сторона запропонувала повернутися до перемовин протягом наступних двох тижнів із детальними пропозиціями, “щоб усунути деякі відкриті розбіжності в позиціях”.

Крим масовано атакують БпЛА: під ударом аеродроми

Звечора 19 лютого та в ніч на 20 лютого в різних районах тимчасово окупованого Криму пролунала серія вибухів. Представники окупаційної влади повідомили про масштабну атаку безпілотників на територію півострова. Вибухи на тлі нальоту БпЛА лунали зокрема в районі військових аеродромів Кача та Бельбек у Криму, а також у Бахчисараї, Севастополі, Керчі та Сочі. Про атаку дронів повідомили українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

За даними Telegram-каналу Крымский ветер, російські військові намагалися збити безпілотники в районі аеродромів Кача та Бельбек. У Севастополі декілька разів лунала сирена через загрозу дронів, а в Бахчисараї активно діяла російська протиповітряна оборона.

У російських пабліках повідомляється, що в результаті одного з вибухів у Севастополі в житлових будинках вибило шибки, а місцеві жителі збиралися з ліхтариками на дахах і у дворах, аби знайти уламки збитих дронів.

Керівник окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв підтвердив проведення атаки й заявив, що російська ППО спільно із Чорноморським флотом нібито ліквідували понад 16 безпілотників. За його словами, внаслідок падіння уламків пошкоджено щонайменше шість будинків у Севастополі. Зазначається, що загинув 30-річний чоловік, якого зачепили уламки.

Водночас триває встановлення наслідків атаки. Моніторингові канали припускають, що цілями атак могли стати військові об’єкти армії РФ на території Криму.

Крім того, російські джерела повідомляють про вибухи цієї ж ночі і в Сочі. Через атаку безпілотників у місцевому аеропорту скасували або перенесли близько 20 рейсів. Мешканці різних районів міста повідомили щонайменше про п’ять гучних звуків, яким передував характерний звук двигунів БпЛА. Повітряна тривога в Сочі оголошувалася чотири рази. Наразі інформація щодо наслідків цього інциденту уточнюється.

Також, як пишуть монітори, аномальна активність БПЛА спостерігається у Керчі.

Нагадаємо, у ніч на 19 лютого повідомлялось про удар безпілотників по нафтобазі у Псковській області в Росії.

Раніше повідомлялося, що в ніч на вівторок, 17 лютого, в тимчасово окупованому Криму зафіксували серію вибухів у різних районах. Кримський міст закривали для руху щонайменше на понад сім годин.

МВФ розгляне кредитну угоду для Києва на $8,1 млрд

Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.

Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.

Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.

Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.

Раніше наголошувалося, що фінансування України з боку МВФ перебувало під загрозою через нібито відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Йшлося про нову програму МВФ на 8,2 млрд дол. Це створювало критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів.

МВФ скасував попередні умови програми для України

Експринца Ендрю звільнили з-під варти після 12 годин допиту

Колишнього принца Ендрю Маунтбеттена-Віндзора, брата короля Великої Британії Карла III, відпустили з-під варти на час проведення розслідування. Про це в четвер, 19 лютого, повідомляє видання CNN.

Це сталося через 12 годин після його затримання за підозрою у зловживанні службовими повноваженнями на державній посаді. Поліція офіційно підтвердила затримання, зазначивши, що розслідування випадків неправомірного використання посадового становища триває.

Як зазначається, поліція долини Темзи оголосила, що в межах цієї справи був затриманий чоловік віком понад 60 років із Норфолка. Його тимчасово звільнили, хоча слідчі заходи все ще продовжуються. У ході розслідування також було здійснено низку обшуків. Серед перевірених локацій опинилися Вуд-Фарм у маєтку Сандрінгем, де мешкав Ендрю, а також колишня резиденція Роял-Лодж у Віндзорі. На момент публікації обшуки в Норфолку офіційно завершені.

Маунтбеттена-Віндзора сфотографували на задньому сидінні автомобіля.

Сам Ендрю Маунтбеттен-Віндзор категорично відхиляє всі звинувачення, висунуті проти нього. Незважаючи на серйозність ситуації та підозри в порушенні службових обов’язків під час перебування на державній посаді, він поки що утримується від детальних коментарів щодо подій та розслідування.

Король Карл III також зробив заяву з приводу затримання свого брата. У ній монарх підтримав рішення поліції та наголосив, що закон однаковий для всіх громадян незалежно від суспільного статусу чи родинних зв’язків. Карл III висловив занепокоєння щодо новин про арешт та висловив сподівання на чесний і прозорий судовий процес.

Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

Трамп зважує “початковий обмежений удар” по Ірану

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість завдання “початкового обмеженого військового удару” по Ірану, щоб змусити Тегеран виконати вимоги щодо ядерної угоди. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

“Тепер нам, можливо, доведеться зробити ще один крок, а можливо, й ні. Можливо, ми укладемо угоду”, – заявив Трамп.

Як зазначає видання, цей перший крок покликаний чинити тиск на Тегеран і досягти угоди, але не є повномасштабною атакою, яка могла б спровокувати серйозний удар у відповідь.

Джерела, знайомі із ситуацією, повідомили, що перший удар, якщо він буде санкціонований, може бути завдано протягом кількох днів, буде спрямований на кілька військових або урядових об’єктів.

Видання підкреслює, що якщо Іран, як і раніше, відмовиться виконати директиву Трампа про припинення збагачення урану, США відреагують широкомасштабною кампанією проти об’єктів режиму – потенційно спрямованою на повалення тегеранського режиму.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп вважає, що ситуація із укладанням угоди з Іраном щодо ядерної програми стане більш зрозумілою в найближчі 10 днів. Про це він заявив в четвер, 19 лютого, під час першого засідання Ради миру у Вашингтоні, на якому зібралися представники близько 20 держав.
Раніше ЗМІ повідомили, що США можуть атакувати Іран вже цими вихідними, але остаточного рішення поки не прийнято. Напруга зростає. США стягують сили до Ірану

Експринца принца Ендрю звільнили з-під варти після 12 годин допиту

Маунтбеттена-Віндзора сфотографували на задньому сидінні автомобіля.

Це неприйнятно: Путін розкритикував США за блокаду Куби

Правитель Росії Володимир Путін розкритикував економічну блокаду Куби, запроваджену Сполученими Штатами Америки, заявивши, що такі заходи є неприйнятними. Про це у четвер, 19 лютого, повідомляє CNBC.

Як зазначає видання, під час зустрічі з кубинським міністром закордонних справ Бруно Родрігесом Паррільєю лідер РФ підкреслив, що Росія не підтримує подібні методи тиску.

“Це особливий період з новими санкціями. Ви знаєте, як ми ставимося до цього. Ми не приймаємо нічого подібного”, – сказав Путін і додав, що Росія незмінно виступає на боці кубинського народу в його праві “йти власним шляхом розвитку”.

Наразі Куба переживає найгіршу економічну кризу з часу розпаду Радянського Союзу. Ситуація значно загострилася після того, як США припинили постачання венесуельської нафти на острів у межах кампанії, спрямованої на усунення Ніколаса Мадуро. Дональд Трамп назвав кубинський уряд винятковою загрозою для США і пригрозив запровадженням мит проти країн, які вирішать постачати паливо Гавані. Унаслідок цього Куба опинилася у стані енергетичної кризи, яку російська влада вже охарактеризувала як критичну. У Кремлі повідомили про опрацювання варіантів допомоги Кубі як давньому союзнику.

Економічна блокада та нестача палива вже серйозно впливають на повсякденне життя кубинців. Організація Об’єднаних Націй попереджає про ризик гуманітарної катастрофи через неможливість забезпечення базових потреб населення. Через брак пального у столиці не вивозиться сміття, а спецтехніка стоїть без діла. Острову доводиться вводити суворе обмеження використання ресурсів у ключових галузях; зокрема, скасовано популярний щорічний фестиваль сигар. Тим часом адміністрація США пояснює ситуацію внутрішньою кризою самого острова.

“Це режим, який падає. Їхня країна руйнується, і тому ми вважаємо, що в їхніх інтересах найближчим часом здійснити дуже разючі зміни”, – заявила прессекретарка Білого дому Кароліна Лівітт.

Загострення паливної кризи фактично зупинило нормальне життя країни з 10-мільйонним населенням. Через відсутність авіаційного палива скасовано рейси до Куби з Росії та Канади, а Велика Британія і Канада закликали своїх громадян утриматися від поїздок на острів.

Криза вплинула й на соціальну сферу. Школи змушені були тимчасово закритися, багато працівників відправлено у вимушені відпустки, а в містах щодня відключають електроенергію через дефіцит енергоресурсів. Служби охорони здоров’я обмежують обсяги надання медичних послуг, а через відсутність справних сміттєвозів вулиці все більше заповнюються відходами.

Як відзначається, мексиканський уряд наразі аналізує можливість постачання пального на Кубу для забезпечення мінімальних потреб населення, таких як транспорт чи енергопостачання. Водночас США продовжують погрожувати санкціями будь-якій країні, що підтримає кубинський режим, заявляючи про намір запровадити високі мита на енергоресурси для острова.

Ескалація США: Куба оголосила міжнародний надзвичайний стан