У Нідердандах суд Роттердама засудив 43-річного Германа Аксьонова до трьох років позбавлення волі за звинуваченням у порушенні санкцій ЄС та крадіжці технічної інформації, яку він передав російській розвідці. Про це пише Bloomberg з посиланням на рішення суду.
Зазначається, що з 2015 по 2024 роки росіянин працював у нідерландських компаніях у напівпровідниковій галузі, таких як ASML (світовий лідер з випуску обладнання для виробництва мікрочіпів) та NXPSemiconductors(постачальник напівпровідникових компонентів).
Він передав Росії файли, що містять інформацію про налаштування виробничих ліній для виготовлення мікрочіпів.
Категорія: Новини світу
-
У Нідерландах росіянина засудили за передачу РФ технологій виробництва мікрочіпів
-
Німецький дилер отримав п’ять років за контрабанду авто до РФ
Автодилер з Центрального Гессена продав Росії десятки автомобілів – попри чинне ембарго. Марбурзький обласний суд засудив його до кількох років ув’язнення за контрабанду. Про це повідомляє Bild у п’ятницю, 11 липня.
У Німеччині суд засудив 56-річного жителя Марбурга до п’яти років позбавлення волі за контрабанду 71 елітного автомобіля до Росії.
Загальна вартість нелегальних постачань перевищила 5 мільйонів євро.
Щоб обійти санкції, він оформляв фінансові операції через “експорт” до третіх країн, хоча машини фактично потрапляли до Росії.
Крім тюремного терміну, суд постановив конфіскувати майно підсудного, вартістю, еквівалентною незаконно вивезеним автомобілям. Відтак, влада не лише покарає винного, але й позбавить його незаконних прибутків.
Раніше журналісти розкрили схему потрапляння західних авто до РФ. -
Дрони атакували авіазавод із виробництва МіГів під Москвою – ЦПД
У ніч проти 11 липня Луховицький авіаційний завод під Москвою зазнав дронового удару. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко в Telegram.
“Під ударом був Луховицький авіаційний завод в Московській області”, – написав він.
За словами Коваленка, завод спеціалізується на виробництві та модернізації винищувачів типу МіГ-29, МіГ-31 та їх модифікацій, а також бере участь у розробці нових зразків бойової авіації, зокрема проєктів “перспективного фронтового винищувача” на базі платформи МіГ.
Луховицький авіаційний завод також задіяний в циклі модернізації дронів Герань/Шахед.
Раніше російські Telegram-канали повідомили, що 11 липня дрони атакували підприємство з виробництва дронів Кронштадт у місті Дубна Московської області.
Нагадаємо, 7 липня українські військові атакували Краснозаводський хімічний завод в Московській області РФ. 4 липня ЗСУ уразили науково-дослідний інститут прикладної хімії у місті Сергіїв Посад в Московській області РФ.
-
Трамп – супермен: Білий дім опублікував новий допис
Офіційний акаунт Білого дому на платформі Х опублікував новий допис, в якому президент США Дональд Трамп представлений в образі супергероя – Супермена. Відповідна публікація з’явився у п’ятницю, 11 липня.
“Символ надії. Правда. Справедливість. Американський шлях. Супермен Трамп”, – мовиться у дописі до світлини, де глава Білого дому зоображений в образі супергероя.THE SYMBOL OF HOPE. TRUTH. JUSTICE. THE AMERICAN WAY. SUPERMAN TRUMP. 🇺🇸 pic.twitter.com/fwFWeYonAq — The White House (@WhiteHouse) July 11, 2025 Сайт Бази даних фільмів в інтернеті інформує, що якраз 11 липня фільм вийде у кінопрокат у Північній Америці.
Додамо, у лютому на сторінці Білого дому з’явилося зображення президента США Дональда Трампа у короні нібито на обкладинці журналу. Так Білий дім відреагував на рішення Трампа скасувати схвалену попереднім президентом Джо Байденом “плату за затори” в Нью-Йорку.
У Сполучених Штатах пропонують запровадити нове державне свято – на честь президента Дональда Трампа. Відзначати пропонується 14 червня – у День національного прапора в США, який одночасно є днем народження чинного президента. -
Держдеп США планує звільнити понад 100 співробітників – ЗМІ
У Державному департаменті США вирішили звільнити понад 100 співробітників найближчим часом. Про це повідомляє Financial Times.
Звільнення заплановане після рішення Верховного суду, яке цього тижня дозволило адміністрації Дональда Трампа розпочати масове скорочення робочих місць у федеральних відомствах.
План передбачає скорочення близько 15% працівників Держдепартаменту. За словами речниці відомства Теммі Брюс, скорочення має на меті зробити Держдеп “актуальним, ефективним і швидким”.
“Коли щось занадто велике для роботи, занадто бюрократизоване, щоб реально функціонувати і реалізовувати проекти або дії, воно повинно змінюватися”, – сказала вона.
-
Єдиний авіаносець Путіна здадуть на металобрухт – ЗМІ
Міноборони Росії може відмовитися від відновлення єдиного авіаносця у складі флоту – крейсера Адмірал Кузнєцов, який перебуває на ремонті з 2018 року. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на джерела росЗМІ.
Ремонт і модернізація наразі зупинені, а питання щодо подальшої долі корабля має бути вирішене найближчим часом. Представники Головного командування ВМФ РФ та Об’єднаної суднобудівної корпорації, котра займалася модернізацією крейсера, зараз обговорюють доцільність його повернення до складу флоту.
Колишній командувач Тихоокеанського флоту РФ адмірал Сергій Аваканц назвав відмову від ремонту “абсолютно правильним рішенням”. За його словами, Адмірал Кузнєцов не потрібен навіть після модернізації, позаяк, це, мовляв, “дуже дороге й неефективне морське озброєння”.
“Майбутнє – за роботизованими системами та безпілотною авіацією. А Кузнєцова, якщо вирішать не ремонтувати, залишається тільки порізати на металобрухт і утилізувати”, – додав він.
Втім, як нагадав контр-адмірал запасу Михайло Чекмасов, чинна стратегія РФ до 2030 року передбачає наявність авіаносних з’єднань як на Північному, так і на Тихоокеанському флоті. Однак, за його словами, питання насправді у фінансуванні.
Військовий експерт, капітан 1-го рангу Василь Дандикін вважає, що навіть із розвитком надводних і підводних безпілотників обійтися без авіаційного прикриття у далеких походах неможливо.
“Звісно, з Кузнєцовим усе складно: тривалий ремонт, були проблеми, пожежа. Але те, що Індія, Китай та інші країни розвивають авіаносний флот, свідчить про потребу в таких кораблях”, – сказав він.
Крейсер Адмірал Кузнєцов призначений для знищення великих надводних цілей, захисту морських угруповань і підтримки десантних операцій. На його борту можуть базуватися 28 літаків і 24 вертольоти. Корабель став на ремонт після походу в Середземне море, під час якого завдавав ударів по об’єктах у Сирії. Первісно модернізацію оцінили у 20 млрд рублів. У грудні 2019 року на борту сталася пожежа, що забрала життя двох осіб і ще 14 постраждали. Планувалося, що корабель повернеться до флоту у 2022 році, але терміни неодноразово переносили. Раніше росЗМІ повідомляли, що термін служби авіаносця можуть подовжити на 20 років.
Раніше повідомляли, що зогляду на темпи робіт і нові проблеми судно навряд чи вже коли-небудь вийде з ремонту. -
ЦПД спростував фейк про закриття аеропорту в Жешуві
Російські медіа перекручують слова президента Польщі Анджея Дуди, намагаючись видати їх за наміри закрити аеропорт у Жешуві – ключовий пункт доставки західної допомоги Україні. Про це інформує Центр протидії дезінформації у п’ятницю, 11 липня.
Російські медіа та проросійські акаунти у соцмережах поширюють маніпулятивну інтерпретацію слів з інтерв’ю Дуди, стверджуючи, що Варшава нібито планує закрити аеропорт у Жешуві, через який проходить більшість західної допомоги Україні. У деяких повідомленнях мовилося нібито про “погрози припинити допомогу Україні”.
Втім, наголосили у ЦПД, ці твердження не відповідають дійсності та спотворюють зміст заяв Анджея Дуди. Насправді у згаданому інтерв’ю глава Польщі не говорив про наміри закривати аеропорт, а лише згадував гіпотетичні можливості, які могли бути використані у минулому, щоб продемонструвати важливість Польщі як транзитної країни.
Дослівно: “Ми могли б закрити аеропорт, але ми цього не зробили. Ми могли б сказати, що ми його ремонтуємо, а потім закрити”.
Відомо, що аеропорт у Жешуві перебуває на реконструкції, але водночас він залишається функціональним і ніхто не має наміру зупиняти транзит допомоги Україні через нього.
Також, нагадали у ЦПД, в інтерв’ю Дуда прямо заперечив будь-які плани блокувати допомогу Україні.
“Поширенням такої дезінформації ru-пропаганда має на меті посіяти недовіру між Україною та Польщею і створити фальшиве враження про нібито “втому” союзників від України”, – пояснили у повідомленні.
Раніше Дуда заявив, що Україна та союзники недостатньо цінують допомогу Польщі. У цьому контексті, глава Польщі нібито вказав на можливість закриття ключового аеропорту, через який доправляють військову допомогу Києву.
Раніше Анджей Дуда під час спільного брифінгу з Володимиром Зеленським у Києві заявив, що перспективними напрямами українсько-польських відносин є співпраця в оборонно-промисловому комплексі, зокрема у сфері виробництва БПЛА, а також участь польського бізнесу в повоєнній відбудові України. -
Гегсет наказав прискорити виробництво дронів у США
Міністр оборони США Піт Гегсет наказав прискорити та наростити виробництво вітчизняних дронів та пришвидшити їхнє розгортання в американській армії. Про це повідомляє Fox News у п’ятницю, 11 липня.
Глава Пентагону скасував застарілі правила, які, на його думку, обмежують інновації.
Так, вперше полковники та капітани армії США можуть незалежно закуповувати та випробовувати безпілотники, включаючи прототипи, надруковані на 3D-принтері, та комерційні системи, що відповідають стандартам національної безпеки.
Вони також можуть негайно розпочинати навчання та експлуатацію дронів, обминаючи бюрократичні перешкоди, та тестувати нелетальні автономні дрони у контрольованих умовах. За даними ЗМІ, таке рішення було прийнято з метою перевершити Росію та Китай в області дронів.
Unleashing U.S. Military Drone Dominance @DOGE pic.twitter.com/ueqQPc7rKI — Secretary of Defense Pete Hegseth (@SecDef) July 10, 2025
За словами міністра оборони США, на сьогоднішній день Пентагону не вдалося розгорнути дрони у необхідному масштабі та з необхідною швидкістю.
Гегсет також визнав, що наразі США не є лідером у сфері використання військових беспілотників. Але він поставив задачу Пентагону до 2027 року зайняти у цьому аспекті світову першість.
“Малі дрони більше нагадують боєприпаси, ніж висококласні літаки. Вони мають бути дешевими, швидко замінюваними і належати до категорії витратних матеріалів”, – додав він.
Глава Пентагону заявив, що протягом 90 днів у США буде введено в дію три нові національні полігони для випробувань дронів.
-
Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 – ЗМІ
Уряд Німеччини планує купити додаткові 15 винищувачів F-35 у США. Про це напередодні повідомило Politico з посиланням на кілька джерел.
Тим самим ФРН планує збільшити запланований парк американських літаків п’ятого покоління з 35 до 50 одиниць. Перші вісім літаків Берлін отримає у 2026 році.
Видання пише, що переговори між Німеччиною та США, про які публічно не повідомлялося, відбуваються у складний момент для європейської оборонної співпраці. Начебто кілька днів тому між Берліном та Парижем загострилася напруженість з приводу Future Combat Air System (FCAS), флагманської європейської програми винищувачів наступного покоління, після того, як французькі промислові компанії наполягли на тому, щоб взяти на себе 80% робіт із розробки центральних компонентів літака.
“Ми вирішили остаточно прояснити це питання протягом наступних кількох місяців. Розбіжності щодо складу цього консорціуму поки що не врегульовані”, – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у середу на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Берліні.
Зазначається, що обговорення нової угоди щодо F-35 знаменує собою помітний зсув для ФРН, яка публічно виступала за FCAS як основу європейського суверенітету.
Очікується, що на зустрічі між Мерцем та президентом Франції Еммануелем Макроном пізніше цього місяця в Берліні будуть обговорюватись і проблема FCAS, і ширший напрямок європейської оборонної співпраці.
Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зустрінеться зі своїм американським колегою Пітом Хегсетом наступного тижня. При цьому залишається неясним, чи будуть тоді завершені переговори щодо F-35.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Німеччині витратить майже 10,5 млрд доларів на купівлю 35 винищувачів F-35. Постачання літаків заплановані на 2026-29 роки.
Також ЗМІ писали, що у Німеччині стурбовані, що США можуть “відключити” їхні F-35. Проблема полягає у наявності функції Kill Switch, яка дозволяє дистанційно відключати літаки. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва